Ім'я файлу: Догляд за хворими з хірургічними ушкодженнями чер пор.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 790кб.
Дата: 23.04.2020
скачати
Пов'язані файли:
травми шиї.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 790кб.
Дата: 23.04.2020
скачати
Пов'язані файли:
травми шиї.pptx
ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ З ХІРУРГІЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ І УШКОДЖЕННЯМИ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ
Презентацію підготувала
Студентка VI м/с Б (9) групи
Черкаської медичної академії
Деркач Єлизавета
“Гострий живіт” - збірний термін, під яким виступає недіагностоване гостре захворювання або пошкодження органів черевної порожнини, що проявляється симптомами подразнення очеревини і явищами перитоніту.
Всі хворі з клінікою “гострого живота” підлягають госпіталізації в хірургічне відділення. Таким хворим забороняється вводити спазмолітики, наркотичні засоби, болезаспокійні. Забороняється також пити, приймати їжу, не можна призначати проносні, промивати шлунок.
Гостре запалення очеревини (перитоніт) - нестаріюча проблема хірургії. Летальність при перитоніті лишається високою, 10-40 %. За словами В.І.Русанова (1977), це злий геній абдомінальної хірургії.
Гострий перитоніт
Основними причинами гострого перитоніту є: ускладнений гострий апендицит, холецистит, перфоративна виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, кишкова непрохідність.
Класифікація. З часів Мікуліча (1866) до наших днів ведуться пространні судження відносно різних класифікацій. Загальноприйнятої не існує.
А. Гострий перитоніт (О.О.Шалімов, 1981).
Б. Хронічний перитоніт.
По етіології:
1. Первинний.
А)гематогенний;
б) лімфогенний;
в) кріптогенний (невиясненого походження).
2. Вторинний:
1) запальний (гострий апендицит, холецистит, панкреатит та ін.);
2) перфоративний (перфорація виразки шлунка, дванадцятипалої кишки та ін.);
3) посттравматичний;
4) післяопераційний (після холецистектомії, резекції шлунка та ін.);
5) випітно-некротичний (некроз стінки кишки, лімфатичних вузлів та ін.);
6) гінекологічний - аднексіт, сальпініт.
За розповсюдженням:
За розповсюдженням:
1. Місцевий:
а) обмежений; б) необмежений (в одній анатомічній ділянці).
2. Дифузний - розлитий - займає дві і більше ділянок черевної порожнини і не має меж.
3. Загальний (тотальний) займає всю очеревину .
За характером випоту: серозний, серозно-гнійний, гнійний, фібринозно-гнійний, геморагічний і ін.
За характером мікрофлори: стафілокок, стрептокок, кишкова паличка протей, анаеробна інфекція та ін.
За часом від початку захворювання: до 6, 12, 24, 48, 72 години.
Лікування.
Всі хворі з перитонітом направляються в хірургічне відділення. Категорично забороняється вводити таким хворим наркотики, аналгетики, оскільки вони затруднюють подальшу діагностику. При наявності колапса, токсичного шоку необхідно розпочинати реанімаційні заходи до і під час транспортування (реополіглюкін, розчин глюкози, інсулін, вітамінні препарати, гідрокортизон, строфантин, дихання киснем). Лікування перитоніту повинно бути комплексним - включати коригуючу терапію і невідкладне оперативне втручання. При наявності місцевого перитоніту хворих оперують без особливої підготовки, зразу ж після поступлення.
При токсичній і термінальних фазах перитоніту проводиться передопераційна підготовка з корекції порушених функцій, при яких виконання оперативного втручання є найбільш небезпечним для хворого. Однак, вона повинна проводитися від 1 до 3-4 годин, подальше відкладання оперативного втручання недопустиме!!!
Передопераційна підготовка повинна проводитись по такій схемі:
1. Вводиться 2 мл 2 % розчину промедолу або 2 мл 1 % розчину омнопону підшкірно або внутрішньовенно.
2. Підшкірно вводиться 1 мл 10 % розчину кофеїну або 1 мл кордіаміну, внутрішньовенно корглюкону, строфантину.
3. Відсмоктування шлункового вмісту та промивання з допомогою зонду.
4. Проведення гігієнічних заходів, гоління живота, постановка очисної клізми, заміну білизни.
5. Внутрішньовенне вливання 5 % глюкози з інсуліном (4 ОД на 10 г сухої глюкози), сольових розчинів (Рінгер-Локка) 500-1000 мл з аскорбіновою кислотою (до 500 мг).
6. Внутрішньовенно вливаються білкові препарати: 200-300 мл плазми, альбуміну, протаміну та ін.
7. При наявності ацидозу внутрішньовенно вливають 200-300 мл 4 % розчину бікарбонату натрію.
8. При значному зниженні артеріального тиску внутрішньовенно крапельно вводиться 50-60 мг преднізолону, 100-150 мг гідрокортізону, 1-2 мг дофаміну на 5 % розчині глюкози.
9. Внутрішньовенно або внутрішньом’язево вводяться антибіотики широкого спектру дії (цефалізін, цепролекс, мексаформ, Ті-еном).
10 Оксигенотерапія.
11. Холод на живіт.
12. Ретельний догляд і постійна увага.
Під час передопераційної підготовки хворим проводять аналіз крові, сечі і враховують їх показники для корекції гомеостазу і проведення медикаментозного лікування.
Загальна задача і етапи операції:
1. Лапаротомія і ревізія черевної порожнини.
2. Видалення або обмеження джерела перитоніту.
3. Видалення ексудату, санація і промивання черевної порожнини.
4. Введення в черевну порожнину антибіотиків широкого спектру дії.
5. Декомпресія кишечника (назо-гастро-інтестинальна інтубація).
6. Раціональне дренування черевної порожнини.