Ім'я файлу: будні віни.docx Розширення: docx Розмір: 21кб. Дата: 04.02.2023 скачати Пов'язані файли: Метод_Курсовий проект_ДПКСМ_2021.pdf Дефініція понять..doc Для солдата буденністю війни були окопи. Саме там формувалася своєрідна культура – «культура окопного життя», на яку були перенесені стереотипи поведінки та колективні уявлення із повсякденного мирного життя тилу. В умовах позиційної війни значну частину часу солдат проводив саме в окопах, а отже, й облаштовував їх відповідно до власних стереотипів та уявлень. Прикладом може слугувати облаштування окопів російської армії в порівнянні з австрійськими та німецькими. Учасник Першої світової війни письменик М. Тардов описав російські окопи так: «...окопи зовсім не упорядковані. На весь батальйон лише один хід сполучення у тил. У багатьох місцях окопи досягають лише пояса. Доводиться пересуватися увесь час зігнувшись. Усюди непрохідна грязюка. Яма, яка слугує туалетом, завалилася. Стіни не законопачені. Окопи дуже вузькі, – двоє людей не можуть розійтися, а під час зміни наші шинелі покриваються суцільною глиняною кіркою…». Набагато краще виглядали окопи в австрійців і німців. В. В. Вишневський, характеризуючи окопи австрійців, писав, що вони «дивували нас своїм облаштуванням: дуже глибокі, міцні, бетонні бліндажі...». Особливу увагу заслуговують свідчення російського воєначальника, генерала від кавалерії Олексія Брусилова. Він про австрійські і німецькі окопи писав таке: «Необхідно визнати, що австрійці і німці закріплювались краще нас, більш ретельніше, і у них в окопах було набагато зручніше жити, ніж у наших окопах. У них у багатьох місцях була проведена електрика…» У періоди позиційного етапу війни заповнити час було дуже важко. Саме тому однією з головних проблем була елементарна нудьга, одноманітність, неможливість знайти достаньо доцільних занять для солдатської маси. Боролися з нудьгою солдати по-різному. Часто влаштовували розваги, наприклад, вистави в окопах, концерти. В іншому місці, в окопах, московський співак Рахманов кожного дня влаштовував концерти і навіть заслуговував аплодисментів із боку ворожих позицій. Крім нудьги, тривале перебування в одних і тих самих окопах та землянках загострило проблеми, пов’язані із санітарно-гігієнічними умовами. Окопи разом з людьми «обживали» супутні їм побутові «комахи-паразити». Життя ставало нестерпним. Це видно хоча б з одного солдатського листа в тил у Вітебську губернії, в якому є такі рядки: «Прошу Бога, щоби швидше вбили або десь пропасти чи захворіти, але нічого не бере. Воші заїли, скільки їх розвелось, щод-ня відро їх можна набрати». Не менш загрозливим у Першій світовій війні були також шлункові інфекції, особливо черевний тиф, холера і дизентерія, що переслідували армії протягом війни. Серед важливих елементів побуту, які поліпшували санітарно-гігієнічні умови перебування військ на позиціях, були польові лазні. Однак подібна розкіш траплялася нечасто і, як правило, перед святами Великою проблемою для солдат в окопах була нестача їжі. З цьо-го приводу Є. М. Ремарк писав: «Одним із суттєвих психологічних факторів для солдата в окопах є постійне відчуття голоду. Для солда-та шлунок і травлення складають особливу сферу…». Проблем із харчуванням солдат на фронтах Першої світової війни вистачало. Практично завжди існували перебої з постачанням харчів для солдат, і внаслідок цього потреба в їжі була постійною. Отже, побутові умови під час Першої світової війни відіграва-ли важливу роль у позиційний період війни. Будь-які незручності у фронтовому побуті негативно впливають на психологічний стан людей, а отже, і на боєздатність армії. |