Джек Лондон
Біографія
Джек Лондон(Джон Ґріффіт Че́йні) народився 12 січня 1876 року в Сан-Франциско
Його мати - Флора Веллман була п'ятим і останнім дитиною будівельника Пенсільванського канала Маршалла Веллман, що відбувалося по чоловічій лінії від Томаса Веллмана(1615-1672), англійського пуританина, що влаштувався в Массачусетсі.
Джек Лондон рано почав працювати: ще школярем продавав ранішні і вечірні газети. Після закінчення початкової школи у віці чотирнадцяти років влаштувався на консервну фабрику робітником. Робота була дуже важкою, і він пішов з фабрики. Був «піратом на устриць»: ловив устриці в бухті Сан-Франциско, що було заборонено. У цей час вживав надмірну кількість алкоголю, як для свого віку. Його товариші по службі вважали, що якщо він не змінить спосіб життя, то помре через рік-два.
У 1893 році найнявся матросом на промислову шхуну, яка відправлялася ловити котиків до берегів Японії і в Беринговому морі. Перше плавання дало Лондону багато яскравих вражень, які лягли потім в основу багатьох його морських розповідей і романів.
Джек Лондон написав багато творів.
Розповіді:
«Син Вовка» (Бостон, 1900), «Бог його батьків» (Чикаго, 1901), «Діти морозу» (Нью-Йорк, 1902), «Віра в людину» (Нью-Йорк, 1904), «Місячне лице» (Нью-Йорк, 1906), «Втрачене лице» (Нью-Йорк, 1910),
Романи:
«Дочка снігів» (1902) і «Морський вовк» (1904), які створили письменникові щонайширшу популярність.
Варто зауважити, що перші збірки оповідань виявили найвищий рівень літературної майстерності Джека Лондона.
Решта творів, які були написані після здобуття широкого визнання, позначені трафаретністю, псевдохудожністю та не мали серед читачів великого успіху.
Джек Лондон помер 22 листопада 1916 року у своєму спальному ґанку (популярне колись в США приміщення ґанку, яке перероблялося під спальну), який знаходився в котеджі на його особистому ранчо.
Хоча Лондон був досить міцним та витривалим чоловіком, проте він страждав від декількох серйозних хвороб.