Ім'я файлу: Дисиміляція pptx.pptx
Розширення: pptx
Розмір: 1862кб.
Дата: 25.05.2021

Дисиміляція приголосних звуків

Звук [ш] у слові яєчня ([йайе'шна]) – комбінаторний вияв фонеми /ч/ (/йайечна/), який виник у результаті часткової регресивної суміжної дисиміляції за способом творення.
  • Дисиміляція не типова для сучасної української мови.
  • Дисиміляція відбувалася у різні періоди розвитку української мови.
  • Дисиміляція - нерегулярний процес:
  • Наприклад, кто → хто.
  • Але лікті, пекти, волокти тощо.

Види дисиміляцій


за напрямом

прогресивна

регресивна

за ступенем сусідства

суміжна (контактна)

несуміжна (дистантна)

Види дисиміляцій за напрямом

Прогресивна

зміна наступного звука під впливом попереднього

вужший → вужчий

[жш] → [жч]

вужчий /вужчий/ [ву'жчиĭ]

Регресивна

зміна попереднього звука під впливом наступного

плетти→плести

[тт] → [ст]

плести /плести/ [плеисти']

Види дисиміляцій за ступенем сусідства звуків, які розподібнюються

Суміжна, або контактна

розподібнюються сусідні звуки:

кто → хто [кт] → [хт]

ручник →рушник

[чн] → [шн]

ближший → ближчий

[жш] → [жч]

Несуміжна, або дистантна

розподібнюються звуки, розділені іншими:

рицар → лицар

[р...р] → [л...р]

срібро (срѣбро)срібло

[р...р] → [р...л]

За характером змін - за способом творення

  • Усі дисиміляції за характером змін є дисиміляціями за способом творення
  • Унаслідок розподібнень звуки змінюють спосіб творення:
  • один із зімкнених стає щілинним:
  • плетти плести; крест (крьстъ) хрест;

  • один із щілинних стає зімкнено-щілинним:
  • дорожший дорожчий;

  • один із дрижачих стає боковим:
  • рицар лицар.

Історична дисиміляція ([тт] → [ст], [дт] → [ст]) в дієсловах: щоб визначити, змінюймо дієслова за особами

Дисиміляція є


вести

плести

веду

плету

ведеш

плетеш

Дисиміляції немає


нести

пасти

несу

пасу

несеш

пасеш

Історичні регресивні суміжні дисиміляції


хто /хто/ [хто]

що /шчо/ [шчо]

кого

чого

кому

чому

[кт]→[хт]: къто→кто→хто

[чт]→[шт]: чьто→что→што

що /шчо/ [шчо]

У сучасній мові

фонема /ш/ реалізується в своєму головному вияві - звукові [ш];

фонема /ч/ реалізується в своєму головному вияві - звукові [ч].

хто /хто/ [хто]

У сучасній мові

фонема /х/ реалізується в своєму головному вияві - звукові [х];

фонема /т/ реалізується в своєму головному вияві - звукові [т].
  • Питальні та відносні займенники къто, чьто складаються з кореневих частин къ, чь і частки -то.
  • Після занепаду зредукованих ъ, ь внаслідок дисиміляції початкові приголосні змінилися: къто — кто — хто, чьто — что — што.
  • Етимологічно къ- і чь- – це фонетичні варіанти одного займенникового компонента, використані у слов‘янських мовах для розрізнювання назв осіб (къто) і назв речей (чьто).

Історично-етимологічна довідка

Історичні фонетичні зміни в займеннику що

1) дисиміляція чьто → что→што (регресивна суміжна за способом творення [чт] → [шт]);

2) асиміляція: што → шчо (прогресивна часткова за місцем і способом творення [шт] → [шч]).

ручьникъ→ ручник→ рушник

ручниця → рушниця (від ручний; рука- ручний)

сердечний → сердешний (серце - сердечний)

сонячник → соняшник, (від сонячний; сонце - сонячний)


Немає дисиміляції у словах

потішний (від потіха)

запашний (від запах)

Відбулася непослідовно

пор. вічний (від вік)

річний (від рік)

Історичні прогресивні суміжні дисиміляції у ступенях порівняння прикметників та прислівників


[шш]→[шч]: высьшии→вышшии→вищий

[жш]→ [жч]: близьшии→ближшии→ближчий

висший → вишший → вишчий (ортографічно вищий) красший → крашший → крашчий (ортографічно кращий)

близший → ближший → ближчий

вузший → вужший → вужчий

Вищий ступінь твориться

за допомогою суфікса -ш-

молодий - молодший

старий - старший

вищий /вишчий/ [ви'шчиĭ]

кращий /крашчий/ [кра'шчиĭ]

ближчий /ближчий/ [бли'жчиĭ] вужчий /вужчий/ [ву'жчиĭ]

Історичні зміни:
  • асиміляція регресивна за місцем творення: [сш]→[шш]; [зш]→[жш];
  • дисиміляція прогресивна:

  • [шш]→[шч]; [жш]→[жч].

Історична прогресивна дистантна дисиміляція


рибарство → рибальство

[р...р] → [р...л]

кобза - кобзар

пісня - пісняр

камінь - каменяр

ліки - лікар

ворота - воротар

риба - рибар

Сучасні дисиміляції

Відбуваються тільки у деяких народно-побутових словах у звукосполуках [чн], [чн]

  • яєчня /йайечна/ [йайе'шна] [чн]→[шн]
  • сонячний /соначний / [со'нашниĭ] [чн]→[шн]
  • місячний /місачний/ [м’і'сашниĭ] [чн]→[шн]
  • ячний /йачний / [йа'шниĭ] [чн]→[шн]
  • смачний /смачний/ [смашни'ĭ] [чн]→[шн]
  • пшеничний /пшеничний / [пшеини'шниĭ] [чн]→[шн]
  • молочний /молочний / [моло'шниĭ] [чн]→[шн]

Нормативні сучасні дисиміляції

Нормативні сучасні дисиміляції


Порівняймо: соняшник


Ненормативні дисиміляції

У усному побутовому мовленні можуть бути ненормативні дисиміляції, які не відповідають нормам сучасної української ортоепії

До́хтор, ра, м. Докторъ, врачъ. Добривечір, путе дохтор, я то з жінкою приїхав; сорок рублів положу, викуруй мі, я тя прошу. Чуб. V. 1085.


Дякую за увагу!
скачати

© Усі права захищені
написати до нас