ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
КРИВОРІЗЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ
ФАКУЛЬТЕТ № 2
КАФЕДРА ЦИВІЛЬНОГО ТА ГОСПОДАРСЬКОГО ПРАВА
Дисципліна: Податкове право
ЛЕКЦІЯ № 2
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОДАТКОВІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
для здобувачів ОС «бакалавр»
спеціальності 081 «Право»
2021
План
Вступ
1. Правовий статус органів Державної податкової служби.
2. Поняття та методи податкового контролю.
3. Види податкових перевірок.
4. Порядок проведення перевірок та оформлення їх результатів.
5. Оскарження рішень контролюючих органів.
6. Поняття податкового правопорушення.
7. Види юридичної відповідальності за порушення законів з питань оподаткування.
8. Фінансово-правова відповідальність за податкові правопорушення.
9. Види податкових правопорушень, за які передбачені фінансові санкції.
10. Порядок нарахування пені.
Висновки
Література
Базовий підручник: Кучерявенко М. П. Податкове право України : академічний курс : підручник. К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. 701 с.
Костенко Ю.О. Фінансове право України: навч. посіб. / К.: Центр учбової літератури, 2009. 240 с.
Бандурка О.М., Понікаров В.Д., Попова С.М. Податкове право України: навч. посіб. К. : «Центр учбової літератури» 2012. 312 с.
Податкове право України : навч. посіб. ; за ред. О.П. Гетманець, О.М. Шуміла / О.П. Гетманець, О.М. Шуміло, О.В. Покотаєва та ін. К.: «Хай-Тек Прес», 2013. 432 с.
5. Податкові спори: виникнення, природа, засоби врегулювання : навч. посіб. / [С. В. Буряк, П. В. Мельник, Ф. О. Ярошенко та ін.]; за ред. С.В. Буряка. К. : Юрінком Інтер, 2009. 800 с.
Вступ
Для дослідження організаційно-правових засад здійснення податкового контролю насамперед необхідно звернутися до характеристики двох основоположних явищ: до феномену контролю взагалі та фінансового контролю зокрема.
Так, на думку В. Г. Афанасьєва контроль – це робота щодо спостереження й перевірки відповідності процесу функціонування об’єкта ухваленим управлінським рішенням – законам, планам, нормам, стандартам, правилам, наказам тощо; виявлення результатів впливу суб’єкта на об’єкт, допущених відхилень від вимог управлінських рішень, прийнятих принципів організації та регулювання. Виявляючи відхилення та їх причини, контролюючі суб’єкти визначають шлях коригування організації об’єкта управління, способів впливу на об’єкт із метою подолання відхилень, усунення перешкод на шляху оптимального функціонування системи. Тобто у цьому разі мова йде саме про визначення контролю як функції управління.
Щодо питання визначення фінансового контролю, то Л. А. Савченко фінансовий контроль тлумачить як діяльність державних органів і недержавних організацій, наділених відповідними повноваженнями, що спрямована на забезпечення законності, фінансової дисципліни, раціональності в процесі мобілізації, розподілу й використання фінансових ресурсів держави. За сучасних умов завданням фінансового контролю є забезпечення правильності обчислення, повноти й своєчасності сплати до бюджетів податків і зборів, неподаткових доходів, установлених законодавством.
У більшості наукових джерел, які присвячені дослідженню фінансового контролю, зазначено, що це завдання розв’язується безпосередньо в рамках одного з його напрямів (видів) – податкового контролю.
1. Правовий статус органів Державної податкової служби України
В історії становлення Державної фіскальної служби України (далі ДПС) умовно можна виділити п 'ять етапів.
Перший етап (1990 - 1996 pp.) - створення Державної податкової інспекції України у складі Міністерства фінансів.
Другий етап (1996 - 2000 pp.) - утворення Державної податкової адміністрації як самостійного органа виконавчої влади, зміна рівня підпорядкування податкової служби.
Третій етап (2000 - 2011 pp.) - модернізація та реорганізація податкової службу рамках євро інтеграції України.
Четвертий етап (2012-2014 pp.) - створення Міністерства доходів та зборів, шляхом об'єднання Податкової та Митної служб.
П'ятий етап (з кінця 2014 року) - утворення Державної фіскальної служби України, яка потім була реформована в Державну податкову службу України.
Перший етап. Податкова служба України була утворена в 1990 році Постановою Ради Міністрів України "Про створення державної податкової служби в Українській PCP" у складі Міністерства фінансів. У той же рік Законом України "Про державну податкову службу в Україні" були визначені статус, функції та правові основи діяльності податкової служби. На підставі цих законодавчих актів на базі відділів державних доходів фінансових органів, підпорядкованих Міністерству фінансів були сформовані державні податкові інспекції.
Новостворена державна податкова служба (далі ДПС) складалась з Головної податкової інспекції України та місцевих податкових інспекцій. Місцеві податкові інспекції не входили до складу місцевих фінансових органів, а підпорядковувались податковим інспекціям вищого рівня. У такому статусі податкова служба проіснувала до кінця 1996 року.
Другий етап. Новий етап становлення податкової служби розпочався у 1996 році з прийняттям Указу Президента "Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій". Згідно вищезгаданого Указу Державна податкова адміністрація (далі ДПА) стає центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.
Таким чином, була сформована трирівнева структура державної податкової служби: Державна податкова адміністрація України; Державні податкові адміністрації в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі; Державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах.
Також у 1996 році у складі ДПА України було утворено податкову поліцію на основі підрозділів з боротьби із кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування Міністерства внутрішніх справ України та працівників підрозділів податкових розслідувань. З початку 1998 року цей підрозділ перейменували у податкову міліцію. В наступному році було створено відомчий вищий навчальний заклад для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців податкової служби - Академію державної податкової служби України. У 2003 році Академії ДФС України було присвоєно статус національної. З 2006 року - це Університет ДФС України.
Третій етап. З метою трансформування державної податкової служби в орган виконавчої влади європейського типу, ДПА спільно зі Світовим банком прийняли рішення про впровадження довгострокової Програми модернізації державної податкової служби. Для забезпечення ефективного управління процесами реалізації Програми у 2000 році Постановою Кабінету Міністрів у складі ДПА утворено самостійний функціональний підрозділ з правами юридичної особи - Департамент розвитку та модернізації державної податкової служби. Відповідно до Угоди між Україною й Міжнародним банком реконструкції та розвитку про виділення позики у сумі 40 млн. доларів США з 2003 року розпочався проект "Модернізація державної податкової служби України - 1". Моніторинг реалізації проекту здійснює міжнародний дорадчий орган - Наглядова рада з питань реалізації проекту.
У рамках орієнтації діяльності ДФС на формування партнерських взаємовідносин з платниками податків у 2002 році при ДПА створено Громадську колегію як самостійний дорадчий орган податкової служби. До складу Громадської колегії входять народні депутати, представники громадських та неурядових організацій.
З 2007 року для покращення обслуговування платників податків та прискорення процесу використанням сучасних інформаційних технологій у складі ДПА України утворено Інформаційно-довідковий департамент державної податкової служби. Департамент став куратором формування єдиної бази податкових знань, яка охоплює уніфіковані й офіційно затверджені відповіді на всі питання, що виникають при нарахуванні й сплаті податків.
У 2010 році згідно Указу Президента "Про оптимізацію системи органів виконавчої влади" Державну податкову адміністрацію було реорганізовано у Державну податкову службу, робота якої координується міністром фінансів. Метою реорганізації було проголошено усунення дублювання повноважень центральних органів виконавчої влади, зменшення чисельності управлінського апарату і втрат на його утримання та підвищення ефективності державного управління.
Четвертий етап. В рамках реорганізації ДФС з 2012 при центральному апараті податкової служби було створено самостійний структурний підрозділ - організаційно-розпорядчий департамент. У цьому ж році метою діяльності ДФС було проголошено надання високоякісних послуг населенню. Тобто відбулась переорієнтація ДФС на службу сервісного типу.
Наприкінці 2012 року, шляхом реорганізації Державної митної служби і Державної податкової служби (згідно Указу Президента "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади") створено Міністерство доходів і зборів. Новій структурі передано функції з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
П'ятий етап. Постановою КМ України від 21.05.2014 р. №160 "Про утворення Державної фіскальної служби" було утворено Державну фіскальну службу як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення.
Таким чином, можна констатувати перехід до нового - п'ятого етапу функціонування фіскальних органів, який ознаменувався реформуванням податкової системи та оптимізацією структури органів виконавчої влади.
До 12.08.2012 року статус державної податкової служби, її функції та правові основи діяльності визначав Закон України "Про державну податкову службу в Україні". З цього часу функції та правові основи діяльності податкової служби визначаються Податковим кодексом. Зміст Податкового кодексу доповнено статтею 19-1, котра визначає функції контролюючих органів. Права фіскальних органів, обов'язки і відповідальність посадових осіб контролюючих органів регламентуються відповідно статтями 20 та 21 Податкового кодексу.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1200 від 18.12.2018р. було прийнято рішення “Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України”.
Державна податкова служба відповідно до покладених на неї завдань:
1) здійснює адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску в порядку, встановленому законом, забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів;
2) контролює своєчасність подання платниками податків та єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків і зборів, єдиного внеску, митних та інших платежів;
3) здійснює контроль за дотриманням податкового і митного законодавства, законодавства щодо трансфертного ціноутворення, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого законом покладено на ДПС;
4) здійснює облік платників податків та єдиного внеску, осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням;
5) забезпечує ведення обліку податків і зборів, платежів;
6) здійснює контроль за:
• дотриманням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і громадянами установленого законодавством порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України;
• застосуванням відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання під час переміщення товарів через митний кордон України і після завершення операцій митного контролю та митного оформлення;
• правильністю визначення митної вартості товарів відповідно до закону, а також за правильністю визначення країни походження та класифікації згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності товарів, що переміщуються через митний кордон України;
7) забезпечує здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, поміщених у відповідні митні режими;
8) вживає заходів до захисту прав інтелектуальної власності у процесі зовнішньоекономічної діяльності, недопущення переміщення через митний кордон України контрафактних товарів;
9) здійснює контроль за дотриманням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності законодавства з питань державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання в межах повноважень, передбачених законом;
10) проводить аналіз та здійснює управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю;
11) здійснює контроль за доставкою товарів, які перебувають під митним контролем, до митних органів призначення;
12) застосовує та контролює процедури використання гарантій забезпечення сплати митних платежів, взаємодіє з гарантами;
13) здійснює в межах повноважень, передбачених затоном, формування та ведення реєстрів, банків та баз даних, а також забезпечує ведення реєстру страхувальників єдиного внеску;
14) збирає, аналізує, узагальнює інформацію про порушення законодавства у сфері митної справи, за результатами прогнозує тенденції розвитку негативних процесів;
15) організовує роботу, пов'язану із замовленням марок акцизного податку, їх зберіганням, продажем, відбором зразків з метою проведення експертизи щодо їх автентичності та здійсненням контролю за наявністю таких марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями і пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації та ін.
Відповідно до покладених завдань у Положенні визначений широкий спектр функцій фіскальної служби. Серед них можна виділити: розробка проектів законів та форм звітності; адміністрування податків, зборів та цільового соціального внеску; застосування адміністративного арешту майна платників податків; погашення податкового боргу; верифікація сертифікатів про походження товарів; підготовка пропозиції щодо прогнозу доходів бюджетів і надходжень єдиного внеску; ліцензування митної брокерської діяльності; надання консультацій відповідно до Податкового та Митного кодексів, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску та ін.
Отже, Державна податкова служба України - це центральний орган виконавчої влади (його територіальні органи), що утворився в результаті трансформації податкових і митних органів України з метою забезпечення реалізації державної політики у фіскальній, митній сфері і сфері адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, розроблення пропозицій щодо забезпечення її формування, а також здійснення контролю за дотриманням законодавства у фіскальній, митній сфері і сфері адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та попередження виявлення, розкриття і усунення правопорушень під час застосування такого законодавства.
У процесі свого становлення податкова служба України пройшла п'ять етапів. З середини 2014 розпочався новий - п'ятий етап в історії податкової служби, пов'язаний з консолідацією контролюючих органів та створенням служби сервісного типу. В Україні діє податкова служба комплексного типу на яку покладено функції адміністрування податків, зборів та єдиного соціального внеску. За рівнем підпорядкування вона півавтономна. Внутрішня організаційна структура податкової служби побудована за комбінованим принципом, з переважанням функціонального підходу. Структурна побудова ДПС здебільшого базується на функціональній основі і передбачає звужений або розширений тип організації. Функції та правові основи діяльності фіскальної служби визначаються Податковим кодексом.
2. Поняття та методи податкового контролю
ПК України присвячує статті гл. 5 розд. II безпосередньому регулюванню питань здійснення податкового контролю. Так, ст. 61 ПК України надає визначення податкового контролю та повноважень органів державної влади щодо його здійснення.
Податковий контроль – система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Наведене визначення свідчить про досить широке розуміння законодавцем поняття податкового контролю, оскільки відповідно до об’єкта контролю мова йде не тільки про сплату податків і зборів, а також про інші фінансові операції платників податків. Чинне законодавство містить всі ознаки податкового контролю як різновиду фінансового і визначення митного контролю як його складової. Так, в законодавстві визначено, що податковий контроль у частині здійснення заходів, що вживаються митними органами з метою перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, є складовою частиною митного контролю. Повноваження зі здійснення податкового контролю покладаються на контролюючі органи, до яких належать органи ДПС, стосовно податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі перевезення товарів через митний кордон України, контроль за якими покладається на митні органи. Органи СБУ, МВС України, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб’єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування.
Податковий контроль, будучи різновидом фінансового, характеризується всіма принциповими рисами останнього й нарівні з іншими видами фінансового контролю забезпечує рух публічних грошових коштів, бере участь у розподілі сукупного суспільного продукту. Особливістю податкового контролю є більш вузький предмет регулювання – формування публічних грошових фондів, що й визначає його характер на відповідних стадіях руху сукупного суспільного продукту. Фактично податковий контроль представлений на стадії формування й розподілу (перерозподілу) грошових фондів, чим і обумовлюються характер та сфера контрольованих дій.
Податковий контроль є формою реалізації контрольної функції фінансів в оподаткуванні, що відображає раціональне співвідношення, тенденції формування публічних грошових фондів за рахунок надходжень від податків і зборів. Керуючись одним із постулатів теорії фінансів, можна охарактеризувати податковий контроль як форму реалізації контрольної функції фінансів, що є перевіркою дій зобов’язаних суб’єктів з виконання обов’язків, пов’язаних з оподаткуванням. Якщо основу контролюючої функції фінансів становить рух фінансових ресурсів у централізованій і децентралізованій формі, то реалізацією контролюючої функції стосовно оподаткування є контроль за надходженням коштів у публічні грошові фонди. Податковий контроль являє собою різновид спеціального державного контролю, здійснюваного як діяльність податкових органів і їх посадових осіб із забезпечення законності, фінансової дисципліни й доцільності при мобілізації централізованих і децентралізованих грошових фондів і пов’язаних з ними матеріальних коштів.
Податковий контроль характеризується певними особливостями, що розкривають його зміст:
1) це спеціальний державний контроль, аналіз якого передбачає два аспекти:
а) здійснення його спеціальними суб’єктами, наділеними державою особливою компетенцією саме у сфері оподаткування;
б) здійснення його щодо спеціального об’єкта – централізованих і децентралізованих грошових фондів;
2) включає контроль за дисципліною у сфері оподаткування, що припускає широкий підхід до змісту податкового контролю. На перший погляд може здатися, що він зводиться тільки до контролю за коштами, однак це не так. Податковий контроль охоплює й відносини, не пов’язані безпосередньо з переміщенням грошових фондів. Наприклад, платник податків вчасно й у повному обсязі сплатив податки, але не надав вчасно податкову декларацію, тобто не реалізував один зі своїх імперативних обов’язків, і це неодмінно буде об’єктом податкового контролю. Податкова дисципліна означає чітке дотримання встановлених приписів, порядку формування централізованих і децентралізованих грошових фондів. Вимоги, умови податкової дисципліни поширюються на підприємства всіх форм власності, причому йому підпорядковуються не тільки підприємства, що погано працюють, але і ті, які мають стабільні результати господарської діяльності. У такий спосіб формується єдиний підхід, цілісність податкового контролю;
3) податковий контроль характеризується чіткою цілеспрямованістю. Насамперед йдеться про спрямованість об’єкта контролю, на що вже зверталася увага. Але важливо враховувати і цільовий характер руху грошових фондів в умовах публічного регулювання, коли грошові ресурси закріплюються за фондами, що фінансують чітко позначені цілі й нецільова їх витрата обмежена імперативними заборонами. Акцентуючи увагу на контролі за дотриманням податкового законодавства зобов’язаними особами, зміст податкового контролю пов’язується в основному з аналізом руху грошових коштів від платників до бюджетів, із формуванням доходів держави і територіальних громад за рахунок надходжень від податків і зборів. Однак пов’язувати податковий контроль винятково з доходами не зовсім правильно. Дійсно, стосовно владних суб’єктів він націлений на контроль за формуванням їхніх доходів, тоді як для зобов’язаних осіб при його здійсненні важливо досліджувати категорію видатків;
4) податковий контроль пов’язаний не лише із грошовими, але і з матеріальними коштами. Звичайно, останні беруть участь у цьому процесі побічно, опосередковано:
а) як об’єкт визначення грошових обов’язків (наприклад, в основі обчислення й сплати майнових податків лежить предмет оподаткування – певний майновий комплекс або його частина);
б) як кошти забезпечення грошових зобов’язань, коли відбувається реалізація певного майна, а за рахунок виручених коштів погашаються грошові обов’язки;
5) податковий контроль виражає відносини влади й підпорядкування, що базуються на фіскальних функціях держави, особливістю реалізації яких є чітко виражений імперативний характер. В основі спеціального режиму реалізації фіскальної функції лежить надзвичайний стан держави і територіальних громад як власника коштів, що надходять у публічні грошові фонди за рахунок податків і зборів, і як організатора цих відносин;
6) податковий контроль реалізується через сукупність активних дій як зобов’язаних, так і владних суб’єктів. Його реалізація пов’язана зі здійсненням повноважень, що мають активний характер, він не може виражатися в пасивній поведінці осіб. Причому, якщо безумовно активний характер його проявляється в діях контролюючих суб’єктів, то в поведінці контрольованих суб’єктів він може асоціюватись із їх пасивною поведінкою при реалізації права на податкову перевірку уповноважених органів.
Податковий контроль здійснюється шляхом:
а) ведення обліку платників податків;
б) інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби;
в) перевірок та звірок відповідно до вимог податкового законодавства, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Взяттю на облік або реєстрації в органах державної податкової служби підлягають всі платники податків.
Банки та інші фінансові установи відкривають поточні та інші рахунки платникам податків - юридичним особам (як резидентам, так і нерезидентам) незалежно від організаційно-правової форми, відокремленим підрозділам та представництвам юридичних осіб, фізичним особам - підприємцям та фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, лише за наявності документів, виданих органами державної податкової служби, що підтверджують взяття їх на облік у таких органах.
1 2 3 4 5