1   2   3
Ім'я файлу: ДІАЛЕКТОЛОГІЧНА ПРАКТИКА.docx
Розширення: docx
Розмір: 67кб.
Дата: 05.06.2023
скачати
Пов'язані файли:
влад_26.docx
iona.docx
вадим.docx

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

ДІАЛЕКТОЛОГІЧНА ПРАКТИКА

Львів

2023


ЗМІСТ

Вступ 3

Розділ 1. Діалектизми села Плахтіївка: з історії становлення та

функціонування діалектної лексики 9

1. 1. Історія заснування села Плахтіївка. 9

1. 2. Південно-східне наріччя. Говори Одещини 11

1.3. Етапи становлення та дослідження степового говору південно-східного наріччя української мови. 14

1. 4. Межиріччя Дністра та Дунаю як ареал становлення говору села

Плахтіївка. 24

  1. 5. Питання класифікації говірок Одеської області 25

Розділ 2. Фонетико-морфологічні риси говірки села Плахтіївка як різновиду

степового говору 29

  1. 1. Фонетичні риси говірки 30

  1. 2. Морфолого-словозмінні риси говірки 32

Розділ 3. Лексика говірки села Плахтіївка 36

  1. 1. Типи лексичних діалектизмів 36

3. 2. Тематичні групи лексичних діалектизмів 37

3. 3. Діалектні фразеологізми села Плахтіївка Саратського району Одеської областї 51

3. 4. Системні відношення в лексиці говірки села Плахтіївка. Типи

лексичних діалектизмів 54

  1. 5. Семантична організація діалектизмів на позначення предметних

реалій 56

Висновки 64

Список використаної літератури 70

ВСТУП

Одним із першочергових завдань сучасної української діалектології є системне вивчення структурно-семантичної організації діалектів на всій етномовній території або на частині цієї території за окремими тематичними групами лексики та лексико-семантичними групами, синонімічними рядами, антонімічними мікрогрупами Пріорітетними є проблеми закономірностей сегментції лексичної системи, формування засобів номінації, виявлення чинників розвитку лексики і семантики. Водночас цінним є розв'язання цих проблем у зіставному плані — на матеріалі кількох говірок, що унеможливлює визначення ступеня диференціації говірок (за даними лексики), відкриває шлях до вивчення типів мовного відобаження позамовної дійсності, кореляції мови і відображуваного нею ареального сегмента. Це в свою чергу розкриває особливості діалектної мови як однієї з форм існування національної мови.

Різноаспектні дослідження лексики і семантики українських діалектів, які здійснювали П. Ю. Гриценко, Й. О. Дзендзелівський, М. В. Никончук,

І. В. Сабадош, Г. Л. Аркушина, Г. О. Козачук, В. Л. Конобродська,

Г. І. Мартинова, К. Д. Глуховцева, В.М. Куриленко, та ін., свідчать про

актуальність зазначених проблем, постійну до них увагу і водночас скадність їх розв'язання проблем, постійну до них увагу і водночас складність їх

розв’язання.

Передумовою дослідження діалектного слова є формування надійного і значного за обсягом корпусу лексики з її точними семантичними характеристиками, що вимагає тривалих спостережень над живим мовленням.

Цінність пошуків у галузі лексичної семантики діалектного слова відчутно зростає під час вивчення ізольованих переселенських говірок, розвиток яких після переселення продовжувався незалежно від процесів у метрополії; визначальною особливістю буття острівних говірок є постійні контакти з іншомовним оточенням. Останнє виразно демонструють російські переселенські говірки півдня Одеської області, які стали природною
лабораторією вивчення діалектотворчих процесів.

Незважаючина на різноаспектність сучасних діалектологічних студій та наявність апробованих методик аналізу матеріалу говірок, стан вивчення різних тематичних груп діалектів залишається неоднаковим і в цілому далеким від задовільного. Зокрема, в україністиці недостатньо повно описано дієслівну лексику, що зумовлено іншими науковими пріоритетами в українській діалектології та станом діалектної семасіології. Лакуною виявилася дієслівна лексика й у вивченні українських говірок Одещини. Відсутність дослідження найбільш конструктивного й інформативного шару діалектної лексики не дозволяє вирішувати актуальні завдання сучасної діалектології - здійснити повний опис говірок як реальних комунікативних систем з урахуванням історії їхнього формування та сучасної мовної ситуації. Актуальним завданням є не тільки фіксація й паспортизація дієслівної лексики говірок, а й з’ясування динамічної природи дієслівної семантики, варіантів дієслівних значень, лексичної сполучуваності, виявлення потенційно можливих компонентів

Дослідження лексико-семантичних груп діалектної лексики відіграє важливу роль в описі діалектів у цілому, однак вважаємо прогалиною у розвитку українського мовознавства той факт, що багато тематичних груп лексики українських говорів сьогодні або взагалі не вивчено, або вивчено фрагментарно. До ареалів, які недостатньо досліджені, належать і південно- східні говірки. Ф. Жилко справедливо зазначав, що об’єктами лінгвогеографічного дослідження, як правило, були давні українські говори, новостворені говори традиційно вважалися малоінформативними [39:3].

Праці сучасних дослідників південно-східних говірок у тому числі й Плахіївської, подають інформацію про данну діалектну систему в цілому або окремі її сегменти. Зокрема, сьогодні відомо, що новостворені говори на сході й півдні України формувались на основі південно-східного діалектного типу. У частині новостворених ареалів дуже виразно проступають елементи південно-західного, а зрідка й північного (поліського) діалектних типів [36: 62 ].
Особливості південно-східних говірок ґрунтовно вивчав В. П. Дроздовський [33; 34; 35], на різних структурних рівнях продовжують їх досліджувати Т. Терновська, А. Л. Порожнюк [80; 73] Р. Л. Серега [75],

А. М. Мукан [66]. У монографіях та статях цих науковців поданно значний за обсягом говірковий матеріал, закладено основи історико-діалектологічного

аналізу обстежуваних говірок, установлено низку закономірностей їх формування й поширення.

Лексика народного побуту – назви житлових і господарських приміщень, назви меблів, речей хатнього вжитку – є стійким системним утворенням у складі загальнонаціональної мови (як літературного, так і діалектного її різновидів). Одиниці цієї тематичної групи лексики позначають реалії, які споконвіку є складовою частиною матеріальної культури нашого народу. Отже, побутова лексика є предметом вивчення не лише лінгвіста (зокрема діалектолога), а й історика, етнографа, археолога – фахівців, які цікавляться матеріальною й духовною культурою народу.

Системним ґрунтовним дослідженням тематичної групи побутової лексики південнобессарабських говірок є праці В. П. Дроздовського, який вивчав особливості лексики народного побуту [33] й у наукових розвідках якого здійснено ґрунтовний аналіз структурної організації й динаміки побутової лексики [35].

Актуальність нашої роботи зумовлена необхідністю вивчення складу, структури та семантики побутової лексики південного-сходу на матеріалі говірки села Плахтіївка Саратського району Одеської області, яка досі не була предметом спеціального аналізу. Новизна дослідження полягає у з’ясуванні тенденцій формування й динаміки лексики тематичної групи назв меблів та предметів хатнього вжитку, предметів побуту та господарської діяльності.

Метою дослідження є комплексний аналіз лексики народного побуту на матеріалі говірки села Плахтіївка.

Досягнення поставленої мети зумовлює необхідність розв’язання таких

  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас