Ім'я файлу: Товарна біржа БАРАНЕЦЬ.docx
Розширення: docx
Розмір: 39кб.
Дата: 30.04.2020
скачати


ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ”

КАФЕДРА ОБЛІКУ, ЕКОНОМІКИ І УПРАВЛІННЯ

ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА
ДОПОВІДЬ

з дисципліни «Біржова діяльність»

на тему : “ Визначення товарної біржі

Виконала: студентка 3 курсу

Групи ЕП-16-2

Баранець Юлія

Перевірив: доцент та к.е.н.

Коваленко-Марченкова Є. В.
м. Дніпро – 2019

Зміст

  1. Розвиток біржової торгівлі …………………………………………………3

  2. Визначення товарної біржі………………………………………………….5

  3. Члени товарної біржі………………………………………………………...7

  4. Управління товарною біржою……………………………………………...10

  5. Створення та реєстрація……………………………………………………12

  6. Біржовий товар……………………………………………………………...15

  7. Базові операції на товарних біржах………………………………………..16

  8. Висновок……………………………………………………………………..20

  9. Список використаних джерел……………………………………………….21



  1. Розвиток біржової торгівлі

Сучасні товарні біржі є результатом тривалої еволюції різних форм оптової торгівлі. Головною причиною виникнення біржової торгівлі товарами був розвиток великого виробництва, для якого був необхідний ринок, здатний реалізовувати великі партії товару на регулярній періодичній основі, на базі цін, що складаються залежно від реального співвідношення попиту і пропозиції на товар.

У розвитку світової біржової торгівлі можна виділити 5 етапів:

– на першому етапі (з 1531 р.) біржова торгівля здійснювалася в обмеженій кількості країн, носила локальний характер. На товарних біржах здійснювалися операції тільки на реальний товар з негайним постачанням і за готівковий розрахунок.

– на другому етапі (з 1830 р.) почали здійснювати операції на реальний товар з постачанням його в майбутньому. Цей етап пов’язаний з періодом промислової революції, коли мало місце величезне розширення попиту на сировину і продовольство.

– третій етап (з 1865 р.) пов’язаний із впровадженням у біржову практику ф’ючерсних операцій. Конкуренція форм торгівлі товарами поступово призвела до того, що торгівля реальними товарами остаточно перемістилася в позабіржовий обіг.

– четвертий етап (з 1910 р.) пов’язаний з розробкою і впровадженням механізму страхування цінового ризику. Вперше він одержав свою практичну реалізацію в 1920 р. на біржах США при закупівлях бавовни, що направлялась до Великобританії.

– п’ятий етап (з 1984р.) – це поява нового виду біржових операцій - опційних.

Історія біржової торгівлі в Україні нерозривно пов’язана з розвитком товарних бірж в Росії, до складу якої вона входила.

Перша товарна біржа на території України була відкрита в 1796 р. в Одесі. Також як і Санкт-Петербурзька, Одеська біржа не відігравала помітної ролі в оптовій торгівлі – торги проходили дуже мляво при невеликому скупченні продавців і покупців. Предметом біржової торгівлі були в основному зерно і мануфактура.

Другий етап біржового руху на території України безпосередньо пов’язаний з реформою 1861 р. У 1869 р. була відкрита Київська товарна біржа, в 1876 р. – Харківська, в 1885 р. – Миколаївська. Товарні біржі створювалися в загальновизнаних центрах торгівлі з розвиненою транспортною мережею і мали певну спеціалізацію (хлібні, фруктові, скотопромислові, м’ясні, чайні, винні, яєчні, м’ясні, лісові та текстильні). Так, Одеська біржа спеціалізувалася на продажу зерна і хлібоборошномельної продукції, Київська біржа займалася оптовим продажем цукру, зерна, вугілля, хлібо-борошномельної продукції. До 1914 р. на території України було розміщено 11 товарних бірж (у Києві, Одесі, Запоріжжі, Єкатеринославі, Харкові, Херсоні, Миколаєві, Маріуполі, Бердянську). Найбільшими з цих 11 товарних бірж були Київська (основний обсяг біржових операцій припадав на цукор) та Одеська, що здійснювала біржові операції із зерном.

Третій етап біржової торгівлі належить до 20-х років XX ст. До 1925 р. була відновлена діяльність усіх раніше створених 11 товарних бірж, проте в 1928 р. припинила своє існування остання з цих бірж. Четвертий, сучасний етап розвитку біржової торгівлі починається з 1990 р., коли на території України знову почали відкриватися товарні біржі. Біржове господарство в Україні за роки її незалежності розвивається досить нерівномірно. До вересня 1991 р. (через рік після відкриття першої з бірж) в Україні налічувалося вже 44 товарних біржі. На сучасному етапі світову біржову торгівлю представляють 50 товарних бірж. На частку США припадає 84% загального обсягу світової біржової торгівлі; Великобританії – 8%; Японії – 6%; на долю інших країн – 2%. Структура операцій, що укладаються на міжнародних товарних біржах, характеризується наступними даними: майже 2% – це купівля-продаж реального товару; близько 20% – опційні операції, решта частки припадає на ф’ючерсні операції.

  1. Визначення товарної біржі

Біржу як класичний інститут ринкової економіки, що формує сучасний оптовий ринок, слід розглядати в організаційному, економічному та юридичному аспектах її діяльності:

– з організаційного погляду – це добре обладнане «ринкове місце», що надається учасникам біржового торгу;

– з економічного погляду – це організований у певному місці регулярно діючий за встановленими правилами оптовий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами, оптова торгівля товарами за зразками та стандартами і контрактами на їх поставку в майбутньому, а також валютою, дорогоцінними металами за цінами, що офіційно встановлені на основі попиту та пропозиції;

– в юридичному аспекті – це організація, що об'єднує фізичних і юридичних осіб, які володіють відокремленим майном і мають майнові та власні немайнові права та обов'язки.

Відповідно до Закону України «Про товарну біржу» товарна біржа – це організація, що поєднує юридичних та фізичних осіб і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, встановлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, впорядкування і спрощення товарообігу і пов'язаних з ним операцій. Розвиток світової торгівлі сприяв виникненню різних видів бірж. Як правило, біржі класифікують за такими критеріями (ознаками):

  • видом біржового товару;

  • організаційно-правовою формою біржі;

  • формою участі в біржових торгах;

  • номенклатурою товарів, що є об'єктом біржового торгу;

  • переважаючим видом біржових угод;

  • місцем і роллю у торгівлі;

  • сферою діяльності;

  • характером діяльності та ін.

Залежно від виду біржового товару: товарні, фондові, валютні, фрахтові та біржа праці.

Товарна біржа здійснює операції із купівлі-продажу масових однорідних товарів з певними параметрами чи за зразками; характеризується регулярністю торгівлі у суворо визначеному місці, уніфікацією основних вимог до якості товару, умов та термінів постачання.

До основних функцій бірж належать:

– концентрація попиту і пропозиції в єдиному місці;

– формування ринкових цін на основі співвідношення попиту і пропозиції;

– регулювання оптового товарообігу на основі ринкових законів;

– зближення продавців і покупців у просторі і часі;

– мінімізація комерційного і фінансового ризиків;

– боротьба проти монополізму на товарному ринку;

– прискорення товарообігу з урахуванням світового розподілу праці;

– кваліфіковане посередництво між продавцями і покупцями;

– інформаційне забезпечення учасників товарних ринків.

Допоміжні функції формуються залежно від ступеня розвитку ринкових відносин у країні та рівня державно-правового регулювання біржової діяльності. До допоміжних функцій насамперед зараховують:

– стандартизацію біржових контрактів;

– арбітраж між учасниками біржових угод;

– розрахункові операції;

– різноманітні послуги клієнтам;

– формування державного і місцевого бюджетів.

Не отримання прибутку самими біржами, а надання можливостей своїм членам отримувати прибуток за рахунок торгівлі або виконання наказів клієнтів – основна мета біржі. Саме тому, що членство на біржі дає можливість одержувати прибуток, окремі особи й організації погоджуються сплачувати за привілей бути членом біржі. Товарна біржа створюється шляхом укладення засновниками відповідної угоди.

  1. Члени товарної біржі

Засновники біржі – це, як правило, члени ініціативної групи, що є організаторами її створення. Засновники біржі формують з власних внесків статутний фонд, призначений для придбання основних фондів, формування оборотних засобів та резервного фонду, достатнього для страхування ризиків.

Членами товарної біржі є засновники, а також прийняті до її складу згідно зі статутом біржі вітчизняні та іноземні юридичні й фізичні особи, які зацікавлені у придбанні, реалізації та обміні профільної для біржі продукції на постійній основі. У разі прийняття нового члена біржі на місце, що звільнилося, або, як виняток, на додатково створене місце він має права і обов'язки засновника.

Членство на біржі визначається паями, які забезпечують право на участь у біржовій діяльності та управлінні біржею, а також на першочергове користування її послугами.

Вступний внесок члена біржі має дорівнювати вартості «біржового місця», що визначається, виходячи з попиту та пропозиції. Члени товарної біржі мають законодавчо визначені права і можуть самі або через свого посередника виконувати такі дії:

– здійснювати біржові операції на біржі та одержувати за це винагороду;

– брати участь у вирішенні питань діяльності біржі, бути обраними до її керівних органів;

– здійснювати всі правочинності, що випливають зі сплати пайового або вступного внеску;

– відкривати брокерські контори;

– користуватись всіма послугами біржі.

Член товарної біржі зобов’язаний:

– дотримуватися статуту біржі, Правил біржової торгівлі, рішень загальних зборів членів біржі та Біржового комітету (Ради біржі);

– провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі та своєчасно інформувати Біржовий комітет (Раду біржі) про зміни у своєму фінансовому становищі, що можуть негативно вплинути на виконання його зобов’язань перед третіми особами та біржею;

– сплачувати членські внески;

– вести облік здійснюваних угод за формою, визначеною Правилами біржової торгівлі;

– не розголошувати конфіденційні відомості та комерційну таємницю про діяльність.

Кількість членів біржі регулюється її засновниками або за дорученням Біржовим комітетом і встановлюється, виходячи з максимального поєднання інтересів усіх учасників біржових торгів.

На товарних біржах нашої держави, як правило, кількість членів біржі становить 60–80 юридичних осіб. Так, на Українській аграрній біржі – 56 юридичних осіб, а вартість місця становить 29 тис. грн. Кількість повних членів на товарних біржах США залежить від багатьох чинників і коливається від 1402 на Чиказькій торговій біржі з вартістю місця 340 тис. дол. США до 192 – на Товарній біржі Канзас-Сіті і відповідно вартістю місця 30 тис. дол. США.

До участі у біржовій торгівлі в операційний зал допускаються учасники торгів, якими є уповноважені Біржовим комітетом особи, як зі складу членів біржі, так і спеціально для цього найняті, які, як правило, мають досвід біржової роботи. Ними можуть бути брокери, дилери, трейдери, клерки, маклери та інші особи.

Крім того, в операційний зал допускаються особи, зокрема персонал біржі, головний керуючий, голова правління, державний комісар і відповідальний член біржової ради, а також особи, присутність яких дозволена біржових радою. Біржові угоди по придбанню, продажу або обміну біржового товару на умовах біржових торгів можуть здійснюватися тільки через біржових посередників, якими є:

– брокери – члени біржі, які укладають контракти на продаж або купівлю товарів на замовлення клієнтів і отримують за свою роботу винагороду у вигляді комісійних;

– дилери – члени біржі, що здійснюють біржове або торгове посередництво за свої кошти і від свого імені. Вони мають місце на біржі, проводять котирування; їх прибутки формуються за рахунок різниці між ціною покупця і продавця біржового товару, а також за рахунок зміни курсів цінних паперів і валют;

– трейдери (біржові спекулянти) – члени біржі, які торгують для себе;

– маклери (джобери) – біржові посередники, які купують і продають тільки для себе і за свої кошти, на відміну від брокерів, які укладають угоди з клієнтами за їх кошти;

– маклери, що ведуть біржові торги;

– оператори (помічники маклера), які фіксують укладення угоди у своєму колі (секторі);

– клерки – службовці, що виконують різні обов’язки в торговому залі біржі.

Склад учасників, які укладають угоди визначається правилами біржової торгівлі і може відрізнятися в залежності від того, якою є біржа – відкритою або закритою.

На відкритій біржі укладати угоди в приміщенні біржового залу мають право: члени біржі та їх представники; брокери, акредитовані на біржі; постійні й разові відвідувачі, які отримали право на участь у біржових торгах.

На закритій біржі укладати угоди мають право: члени біржі та їх представники; брокери, акредитовані на біржі. Разові і постійні відвідувачі обмежені у своїх правах як учасники біржової торгівлі порівняно з членами біржі та їх представниками.

Права та обов’язки учасників біржової торгівлі визначаються внутрібіржевими нормативними документами, перш за все статутом біржі й Правилами біржової торгівлі. Центральною фігурою серед учасників біржової торгівлі вважається брокер, який є сполучною ланкою між біржею і клієнтами

  1. Управління товарною біржею

Управління товарною біржею здійснюють три органи, які мають різний рівень компетенції:

– загальні збори членів товарної біржі;

– Біржовий комітет;

– Виконавча дирекція.

Загальні збори членів біржі як вищий орган управління товарною біржею та законодавчий орган внутрішньо-біржової діяльності виконують такі функції:

  • здійснюють загальне керівництво біржею і біржовою торгівлею;

  • затверджують і вносять зміни і доповнення до статуту біржі;

  • обирають і відкликають голову Біржового комітету, членів Ревізійної комісії, членів Біржового арбітражу;

  • обирають Біржовий комітет;

  • призначають і звільняють виконавчого директора;

  • розглядають і затверджують правила біржових торгів, регламенти, положення та інші рішення, обов’язкові для виконання суб’єктами біржових правовідносин;

  • затверджують організаційну структуру біржі, річний звіт голови Біржового комітету про результати фінансово-господарської діяльності біржі; створюють, реорганізують і ліквідують філії та представництва, затверджують їх статутні документи;

  • затверджують рішення голови Біржового комітету та Біржового арбітражу про виключення з членів біржі;

  • встановлюють розмір плати за брокерське місце, інші внески та порядок їх сплати;

  • приймають рішення про припинення діяльності біржі, призначають ліквідаційну комісію, затверджують ліквідаційний баланс;

  • затверджують кошторис на утримання Біржового комітету та персоналу біржі.

Постійно діючим органом управління в період між загальними зборами членів товарної біржі є Біржовий комітет (Рада біржі), який формується з членів біржі і обирається загальними зборами.

Компетенція та повноваження Біржового комітету визначаються статутом товарної біржі. На Біржовий комітет товарної біржі покладено такі функції: внесення поправок до Правил біржової торгівлі; встановлення розмірів внесків, грошових виплат і комісійних зборів; заслуховування та оцінка звітів; підготовка рішень про прийом у члени або виключення з членів біржі; визначення і встановлення розміру оплати для постійних і разових відвідувачів; встановлення кошторису витрат для виконавчої дирекції. До складу Біржового комітету входять тільки члени біржі.

Для управління товарною біржею, здійснення біржової діяльності та виконання рішень загальних зборів і Біржового комітету формують Виконавчу дирекцію біржі і спеціальні підрозділи.

Виконавча дирекція виконує функції, які не увійшли до компетенції загальних зборів і Біржового комітету: поточне керівництво підрозділами біржі; налагодження комерційних зв’язків з клієнтами біржі; підготовка і розповсюдження між членами біржі економічної інформації; контроль за дотриманням правил біржової торгівлі та ін.

Для управління товарною біржею та забезпечення її функцій на біржі створюються спеціальні підрозділи: розрахункова палата, біржовий арбітраж, Котирувальна комісія та інші підрозділи і допоміжні служби, необхідні для її діяльності. Підрозділи біржі діють на основі положень, що затверджуються загальними зборами членів товарної біржі або уповноваженим ними органом.

  1. Створення та реєстрація

Закон України «Про товарну біржу» визначає правові умови створення та діяльності товарних бірж на території України.

Зокрема, в Законі України «Про товарну біржу» в досить стислій формі регламентуються положення про створення та діяльність товарної біржі, порядок її реєстрації. Визначено основні принципи діяльності товарної біржі, її права та обов’язки, категорію членства в товарній біржі, загальні засади управління товарною біржею, поняття та ознаки біржових операцій.

Створення та державна реєстрація товарної біржі

Товарна біржа створюється на засадах добровільного об’єднання зацікавлених юридичних і фізичних осіб. При цьому встановлюється обмеження для засновників товарної біжі, а саме: засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні і комунальні підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів (ч. 2 ст. 5 Закону України «Про товарну біржу» та ч. 3 ст. 279 Господарського кодексу України).

Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди, яка визначає порядок її створення, склад засновників, їх обов’язки, розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків. Засновники сплачують пайові внески.

Закон містить відсильну норму стосовно порядку реєстрації товарної біржі, вказуючи, що товарна біржа реєструється в порядку, встановленому для підприємств. Господарський кодекс відсилає до ст. 58, в якій встановлюється загальний порядок державної реєстрації суб’єктів господарювання. Товарна біржа діє на основі статуту, який затверджується засновниками біржі.

Права та обов’язки товарної біржі Визначено у ст.ст. 3 та 4 Закону України «Про товарну біржу» та у ст. 280 Господарського кодексу України.

Товарна біржа має право:

– встановлювати відповідно до законодавства власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов’язковими для всіх учасників торгів;

– встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, розмір плати за послуги, що надаються біржею;

– встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, а також санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;

– створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;

– засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у торговельних угодах;

– розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти;

– зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод протягом сесії відхиляються більше ніж на визначений біржовим комітетом (радою біржі) розмір;

– укладати міжбіржові угоди з іншими біржами, мати своїх представників на них, у тому числі на біржах, розташованих за межами України;

– вносити в державні органи пропозиції з питань, що стосуються біржової діяльності;

– видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні і рекламні видання;

– вирішувати інші питання, передбачені законом та статутом біржі.

Товарна біржа зобов’язана:

– створювати умови для проведення біржової торгівлі;

– регулювати біржові операції;

– регулювати ціни на товари, що допускаються до обігу на біржі на основі співвідношення попиту та пропозиції;

– надавати членам і відвідувачам біржі організаційні, інформаційні та інші послуги;

– забезпечувати збір, обробку і розповсюдження інформації що стосується кон'юнктури ринку

Майно товарної біржі складається з фондів, що утворюються біржею, вартість яких відбивається на балансі біржі. Біржі також належить інше майно, набуте на підставах, не заборонених законом. Майно товарної біржі формується за рахунок:

– пайових, вступних та періодичних внесків;

– надходжень від біржових операцій та надання послуг підрозділами біржі;

– штрафів за порушення статуту товарної біржі та правил біржової торгівлі;

– інших грошових надходжень, що не суперечать чинному законодавству. Майно біржі належить їй на праві власності. Порядок використання майна товарної біржі визнач ається загальними зборами її членів.

  1. Біржовий товар

Біржовий товар – це товар, який є об’єктом купівлі-продажу на біржі. Біржовим є тільки той товар, який відповідає таким вимогам:

– масовість, тобто випускається у великому обсязі великим числом виробників і має велику кількість споживачів;

– здатність до стандартизації – відповідає встановленим вимогам до якості, кількості та іншим параметрам, передбаченим чинним законодавством;

– замінність.

Масовість та здатність до стандартизації біржових товарів зумовлюють їх взаємозамінність в межах певних груп і видів товарів, наприклад, для фінансових інструментів;

– вільне ціноутворення, тобто біржовими можуть бути лише ті товари, на які справедлива ринкова ціна встановлюється на основі попиту і пропозиції, оскільки інших способів визначення такої ціни на ринку чистої конкуренції, яким є біржовий ринок, просто не існує.

Виділяють такі основні класи біржових товарів:

– речовинні товари;

– цінні папери;

– іноземна валюта.

Речовинні біржові товари. Характерними рисами таких товарів є:

– масовий характер виробництва і споживання;

– стандартизованість;

– збереженість;

– транспортабельність;

– незалежність якісних характеристик товару від конкретного споживача;

– змінюваність цін під впливом різних факторів.

Крім кількісної стандартизації біржові товари мають чітко визначену якісну стандартизацію. Всі товари, які надходять на біржовий склад, проходять вхідний контроль якості в іспитовій лабораторії біржі, де визначають:

– відповідність якості товару вимогам стандартів;

– правильне найменування товару, призначення й відповідність маркуванню і супровідним товарно-транспортним документам;

– причини браку товару та ін. Для сировинних товарів, крім названих вище характеристик, важливе значення мають і такі, як здатність до тривалого зберігання та транспортування. Якість товару залежить від його фізичних, хімічних, біологічних властивостей, а також від відповідності товару функціональним та іншим вимогам. Біржі вимагають від продавців розкриття повної інформації щодо своїх товарів. Це стосується як сировинних, так і фінансових інструментів.

  1. Базові операції на товарних біржах

Біржова угода – це угода про взаємну передачу прав і обов’язків у відношенні біржового товару, допущеного до обороту на біржі, що знаходить відображення в біржовому договорі (контракті), укладеному учасниками біржової торгівлі в ході біржових торгів.

Ф'ючерсні угоди (угоди на строк) - передбачають покупку або продаж не реального товару, а тільки контрактів на нього на майбутній період. Цей період на більшості товарних бірж прийнятий до 1 року (хоча є світові товарні біржі, які допускають висновок ф’ючерсних контрактів на строк до 5 років). Реалізують не товар, а контракт. Укладання таких угод здійснюється не з метою купівлі-продажу реального товару, а для його страхування від можливих несприятливих змін ціни.

Вони укладаються за стандартизованими умовами на підставі біржових типових контрактів щодо кожного виду товару. Однією з умов ф’ючерсної торгівлі є обслуговування, надане біржовою розрахунковою палатою. Після реєстрації ф’ючерсної угоди її контрагенти (покупець і продавець) припиняють взаємини як сторони, оскільки відтепер мають стосунки тільки з розрахунковою палатою. Під час укладання ф’ючерсної угоди покупець і продавець вносять гарантійну заставу розміром до 18% вартості контракту на окремий рахунок. У місяць поставки товару за цим контрактом гарантійний завдаток має становити 100% вартості товару.

Форвардні угоди - угода між двома сторонами про майбутню поставку предмета контракту за наперед обумовленою ціною, яка укладається поза біржею й обов'язкова до виконання для обох сторін угоди. Форвардні угоди укладаються на купівлю або на продаж визначеної кількості певного фінансового чи матеріального активу. Один із учасників угоди зобов'язується здійснити поставку, а інший — її прийняти.

Предметом контракту (базовим активом) можуть виступати акції, облігації, валюта, товари та ін. Формальне визначення форвардного контракту дуже подібне до визначення ф'ючерсу. Відмінність полягає в тому, що форвард укладається поза біржею.

В умовах форвардного контракту можуть передбачатись штрафні санкції за його невиконання. Контрагент може вибрати сплату штрафу при певній ситуації на ринку, тому теоретично не існує гарантій виконання форвардного контракту.

Опціонні угоди є логічним продовженням ф’ючерсних угод. Відмінною їх особливістю є те, що об’єктом угод стає зобов’язання (право) купити або продати певну кількість ф’ючерсних або наявних контрактів за заданою ціною протягом обумовленого терміну в майбутньому (тобто відступу прав на майбутню передачу прав і обов’язків щодо біржового товару або контракту на його поставку).

Згідно з іншим визначенням опціон є форвардним або ф’ючерсним контрактом, який може бути припинений до настання терміну його виконання, якщо одна із сторін угоди забажає цього. Сторона, що має переваги у призупиненні зобов’язань, є покупцем опціону.

Опціонна угода – особлива біржова угода, що містить умову, відповідно до якого один з учасників (утримувач опціону) здобуває право покупки або продажу певної цінності за фіксованою ціною протягом установленого періоду, виплачуючи іншому учасникові (передплатник опціону) грошову премію за зобов’язання забезпечення при необхідності реалізації цього права. Утримувач опціону може або виконати контракт, або продати його іншій особі.

Опціонна угода передбачає право покупця опціону відмовитись від покупки чи продажу базового активу за встановленою ціною без будь-яких претензій зі сторони продавця опціону. В свою чергу продавець опціону не може відмовитись від виконання своїх зобов’язань по опціонній угоді, якщо цього вимагає покупець.

Опціонна угода накладає на продавця опціону обов’язок продати або купити визначений актив за фіксованою ціною, якщо цього вимагає покупець опціону. У свою чергу на покупця опціону опціонна угода не накладає ніяких зобов’язань, а лише надає йому право на купівлю чи продаж визначеного активу за визначеною ціною у визначений термін. Практика біржової діяльності показує, що опціони можуть укладатись з реальними товарами, ф’ючерсними контрактами, цінними паперами, валютами іноземних держав.

Хеджування – це біржове страхування від несприятливих коливань цін, що базується на різниці в динаміці цін реальних товарів та цін ф’ючерсних контрактів на цей же товар. Хеджування на біржі здійснюють підприємства, приватні особи, які є учасниками ринку реальних товарів: виробники, переробники і продавці.

Біржова спекуляція – це спосіб одержання прибутку в процесі біржової ф’ючерсної торгівлі, який базується на розходженнях у динаміці цін ф’ючерсних контрактів у часі, просторі і на різні види товарів.

Біржовою спекуляцією звичайно займаються члени біржі і ті, хто бажає (звичайно приватні особи) зіграти на різниці в динаміці цін ф’ючерсних контрактів.

Кліринг – система безготівкових розрахунків за товари, послуги, різні види цінних паперів, що базується на заліку взаємних вимог і зобов'язань. Використовується між членами товарних і фондових бірж через відповідні клірингові центри на цих біржах або особливу електронну клірингову систему. Сприяє прискоренню грошового обігу, його значному здешевленню порівняно з готівковим обігом.

Висновки

Сучасні товарні біржі є результатом тривалої еволюції різних форм оптової торгівлі. Головною причиною виникнення біржової торгівлі товарами був розвиток великого виробництва, для якого був необхідний ринок, здатний реалізовувати великі партії товару на регулярній періодичній основі, на базі цін, що складаються залежно від реального співвідношення попиту і пропозиції на товар.

Товарна біржа здійснює операції із купівлі-продажу масових однорідних товарів з певними параметрами чи за зразками; характеризується регулярністю торгівлі у суворо визначеному місці, уніфікацією основних вимог до якості товару, умов та термінів постачання.

Не отримання прибутку самими біржами, а надання можливостей своїм членам отримувати прибуток за рахунок торгівлі або виконання наказів клієнтів – основна мета біржі. Саме тому, що членство на біржі дає можливість одержувати прибуток, окремі особи й організації погоджуються сплачувати за привілей бути членом біржі.

Товарна біржа зобов’язана:

– створювати умови для проведення біржової торгівлі;

– регулювати біржові операції;

– регулювати ціни на товари, що допускаються до обігу на біржі на основі співвідношення попиту та пропозиції;

– надавати членам і відвідувачам біржі організаційні, інформаційні та інші послуги;

– забезпечувати збір, обробку і розповсюдження інформації що стосується кон'юнктури ринку.

СПИСОК ВИКОРАСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Законодавчі акти та нормативні документи

  1. Про товарну біржу : Закон України № 1956-ХІІ (зі змінами і доповненнями) від 10.12.1991 // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 11. – 83 с.

Основна література

  1. Біржова діяльність: навчальний посібник / В. І. Крамаренко, Б. І. Холод, Ю. Н. Воробйов та ін. ; за ред. В. І. Крамаренко. – К. : ЦУЛ, 2003. – 264 с.

  2. Бердникова Т. Б. Рынок ценных бумаг и биржевое дело : учеб. пособие / Т. Б. Бердникова. – М. : ИНФРА-М, 2000. – 270 с.

  3. Сохацька О. М. Біржова справа : підручник / О. М. Сохацька. – 2-е вид., змін. й доп. – Тернопіль : Карт-бланш, К. : Кондор, 2008. – 632 с.

  4. Біржова діяльність : опорний конспект лекцій / укладачі А. М. Одарченко, К. В. Сподар, О. О. Лісніченко, 2017.

  5. Дудяк Р. П. Організація біржової діяльності: основи теорії і практикум : навчальний посібник / Р. П. Дудяк, С. Я. Бугіль. – 2-е вид., доп. – Львів : Новий світ-200, Магнолія плюс, 2003. – 360 с.

  6. Уткин Э. А. Новые финансовые инструменты рынка / Э. А. Уткин. – М. : Интел-Синтез, 1997. – 112 с

скачати

© Усі права захищені
написати до нас