Ім'я файлу: ЗМІСТ.docx
Розширення: docx
Розмір: 55кб.
Дата: 17.10.2020

Державний вищий навчальний заклад

«ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»


Курсова робота
зі _________Загальної теорії перекладу___________-.
на тему:____Використання акронімів та абревіатур у діловій лексиці англійської та української мов____


Студентки _ІІI__ курсу

групи _РП-17-1____

напряму підготовки ________________

спеціальності 035 Філологія .

_Бондаренко А. О.__

Керівник Межуєва І. Є.

Національна шкала ________________
Кількість балів: ___________

м. Маріуполь - 20 20 рік

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………4

I ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АКРОНІМІВ ТА АБРЕВІАТУР...……..……..6

1.1 Історія виникнення акронімів та типологія абревіатур…..…...………...6

1.2 Використання абревіатур у діловій лексиці…………….………………11

ІІ ВИКОРИСТАННЯ АКРОНІМІВ ТА АБРЕВІАТУР В ДІЛОВІЙ ЛЕКСИЦІ ПОРІВНЮВАНИХ МОВ……………..…...…………..…………..……………15

2.1 Ділове українське мовлення з використанням акронімів та абревіатур..15

2.2 Особливості офіційно-ділового стилю англійської мови……….……….17

ВИСНОВКИ………………………………………………………..…………….21

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………..……..……...23

ВСТУП

Для написання даної курсової роботи була обрана тема «Використання акронімів і абревіатур у діловій лексиці англійської та української мов». Зацікавленість у цій темі була викликана сучасною мовною ситуацією, яка характеризується прагненням до використання абревіатур у всіх галузях словесності, включаючи й ділову.

Актуальність даної теми зумовлена з огляду на те, що англійське і українське ділове мовлення постійно розвивається, збагачується новими словами, виразами. І для того, щоб поглибити знання з теорії та практики цих мов була обрана тема, яка стосується одного з найактуальніших питань будь-якої мови - збагачення ділової лексики такими засобами словотвору, як акроніми і абревіатури. Дане питання вже було висвітлене у таких роботах, як «Фонетична структура інноваційних складних слів сучасної англійської мови» Бондаренко В.О., «Английский язык в международных документах и дипломатической корреспонденции» Борисенко И.И., Евтушенко Л.И., «Порівняльна лексикологія англійської та української мов» Верба Л.Г., «Скорочення слова як механізм формотворення та словотворення в сучасній англійській мові» Єнікєєва С.М. Зважаючи на те, що старе знання вже виявило неспроможність, а нове не набуло своєї розвиненої форми, вибір проблеми великою мірою визначається як стратегія дослідження взагалі, так і напрямок наукового пошуку.

Об'єктом нашого дослідження є акроніми та абревіатури як засоби скорочення в сучасній англійській та українській діловій лексиці, їх функціонування і використання для утворення нових слів. Предметом дослідження є найбільш продуктивні засоби використання абревіатур і акронімів в діловій лексиці у порівняльному аспекті(англійська та українська мови).

Мета даної роботи полягає у розкритті як теоретичних, так і практичних питань: що таке акроніми та абревіатури, які їх головні та другорядні засоби та функціонування у діловому мовленні, їх класифікація та визначення характерних особливостей. Для реалізації поставленої мети визначено такі завдання: визначити поняття про ділову лексику англійської та української мов та його основні питання; виявити та дослідити загальну характеристику використання акронімів та абревіатур у даній лексиці; детально розглянути скорочення у порівняльному аспекті англійської та української мов; з'ясувати ступінь розробки досліджуваної проблеми в аспекті утворення акронімів і абревіатур.

Для досягнення мети та реалізації завдань у курсовій роботі застосувався ряд методів і методик: метод імперічного дослідження, такий як порівняння, метод теоретичного дослідження, такий як системний підхід, критичний аналіз теоретичної літератури з проблеми дослідження; історичний метод; пошуковий метод; систематизація та узагальнення.

Для того, щоб у повній мірі дослідити використання акронімів і абревіатур у діловій лексиці англійської та української мов, ми розділили дану роботу на дві частини: першу, у якій йдеться про теоретичні аспекти акронімів та абревіатур, де розкриваються такі теми, як «Історія виникнення акронімі та типологія абревіатур» та «Використання акронімів та абревіатур у діловій лексиці» і другу, у який йдеться про використання акронімів та абревіатур у діловій лексиці порівнюваних мов взагалі, де розкриємо теми «Ділове українське мовлення з використанням акронімів та абревіатур» і «Особливості офіційно-ділового стилю англійської мови». В кінці будуть представлені висновки з досягненнями даної роботи та списки використаних джерел.

I ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АКРОНІМІВ ТА АБРЕВІАТУР

1.1 Історія виникнення акронімів та типологія абревіатур

Механізм скорочення слів застосовувався ще тоді, коли існував так званий фонетичний запис; в деякому сенсі він був дуже розповсюдженим у ранній писемності, де написання цілого слова часто оминалось, а початкові літери зазвичай використовували для позначення слів у специфічному контексті. Абревіація починає свою історію разом з шумерами, у IV сторіччі до нашої ери. В античну епоху, в Греції та Римі, редукція слів до однієї літери ще була нормою, але вже втрачала свою вживаність. Стародавні римські абревіатури перейшли разом с латинською мовою у Середньовіччя, де вони перш за все зустрічались у надписах та на монетах, а потім і в рукописах, особливо починаючи з ХІ століття, а також у грамотах, з яких вони не зникають до ХVI століття включно.

Підвищення грамотності, як свідчить історія, спричинило появу тенденцій до абревіацій. Процес стандартизації англійської мови у проміжок часу з XV до XVII століть включав в себе такий зріст кількості абревіацій. У цей час було чути заклики до того, щоб вважати еталоном англійської мови мову королівського двора, однак неологізми розмовного мовлення активно проникали до вищих прошарків суспільства. Поступово скорочення стають звичайним явищем у всіх сферах життя та соціальних колах; хоча вже у XVIII-XIX століттях скорочення піддавались нападам з боку пуристів, що, однак, означає велику кількість та інтенсивність вжитку таких одиниць мови у мовленні.

У 1830-х роках в Сполучених Штатах Америки, починаючи з Бостону, та з початком розквіту філології та лінгвістики у академічних колах Британії скорочення набували популярності. Іноді як симптоматичний приклад цього наводять абревіацію імен "батьків сучасної етимології" Дж. Толкієна та його друга К. Л'юїса, а також інших членів Оксфордської літературної групи, відомої як "Інклінги". Аналогічно, за століття до цього, в Бостоні почав свою переможну ходу дуже популярний навіть зараз термін OK [16, c. 68].

Після Другої світової війни британці значно зменшили вживання крапок та інших знаків пунктуації у скороченнях у текстах щонайменше напівофіційного стилю, у той час як американці все ще додержувались старих правил вжитку та й до сьогодні підтримують їх більше, ніж британці. Класичним прикладом, який американці вважають досить цікавим, було вживання проміжної коми у назві Британської організації секретних агентів "Special Operations, Executive" - "S.O.,E" - її вилучили десь приблизно у 1960 році. Але до цього британці були більш скрупульозними у дотриманні французьких форм. У французькій мові крапка стоїть у кінці абревіатури, лише якщо її остання літера є останньою літерою слова, яке вона позначає: "M." є скороченням від "monsieur", у той час як "Mme" є скороченням від "madame". Як і інші лінгвістичні набуття у континентальних південних сусідів, британці з готовністю перейняли це правило, у той час як американці встановили простіші норми.

Однак, з плином років нестача конвенцій призвела до того, що важко вирішити, які скорочення від двох слів потрібно вживати з крапкою, а які ні. Американські ЗМІ мають тенденцію до вжитку крапок у двоскладних абревіатур типу U.S (United States), але не PC (personal computer) чи TV (television). Більша частина британської преси поступово позбулася взагалі звички вживати крапки в абревіатурах. Мінімізація пунктуації у машинопису стала жаданою з точки зору економії у 1960-х та 1970-х роках для багатьох користувачів плівкової стрічки, оскільки крапка чи кома займали ту ж саму довжину дорогої стрічки, що не могла бути використана повторно, як і велика літера.

Широке розповсюдження засобів електронної комунікації (мобільних телефонів, Інтернету) у 1990-х роках слугувало поштовхом для значного зростання кількості розмовних скорочень, особливо завдяки популярності служби коротких повідомлень SMS, яка обмежує в більшості випадків текстові повідомлення до 160 знаків. Пізніше, в 2000-х роках, з'явився "Twitter", що надав послугу соціальної мережі, в якій текстові повідомлення обмежені 140 знаками.

Таким чином, саме на письмі в англійській мові з'явились перші скорочення. Спочатку вони були графічними, потім частина з них піддалась лексикалізації, тому що процес спрощення складних одиниць будь-якого типу є неминучим. Читання графічних скорочень по назвам літер, поступове формування у стабільне слово - це один з шляхів до перших лексичних скорочень в англійській мові. І саме абревіаційні процеси відображають логіку, характерну для розвитку цієї мови, яка прагне до простоти виразів та збереження інформаційної значущості для цілей комунікації [4, c. 45].

Сучасна англійська мова переживає так званий "неологійний бум". Кількісне зростання словникового складу зумовлює раціоналізацію мови, економію номінативних та словотворчих зусиль. Одним з яскравих проявів раціоналізації мовленнєвої діяльності та оптималізації мовотворчих процесів є явище скорочення лексичних одиниць. Механізми скорочення слова відіграють провідну роль у процесах формотворення та словотворення. Заміна лексичної одиниці "більш економним кодом" сприяє не лише раціоналізації мовленнєвої діяльності носіїв мови, але й оптимізації словотворчих процесів. Поняття "скорочення" включає в себе як процес, так і результат процесу усічення, стягнення фонем та морфем слів та фраз без зміни їхнього лексико-граматичного значення. Утворення коротшого формального варіанта лексичної одиниці з метою подальшого його використання у якості самостійної лексеми обумовлене прагненням мовців до зменшення протяжності мовленнєвого сигналу, до формального спрощення мовного знака (особливо, коли він є ключовим і часто вживаним у межах певного повідомлення).

Абревіація виконує специфічні, характерні лише для неї завдання - значною мірою розширює дериваційні можливості лексики, і в цьому її цінність. Відмова від використання абревіатур привела б до непомірного розростання текстів. Майже в усіх європейських мовах є різноманітні абревіатури, але особливо багата на них сучасна англійська мова. Кількість абревіатур, що входять до термінологічних словників, сягає десятків тисяч.

Особливо інтенсивно утворюються акроніми, тобто абревіатури, що набули статусу слів. Ми виділяємо два головні шляхи скорочення: а) ущільнення (усічення) - contraction (clipping) та абревіацію (ініціальне скорочення) - abbreviation (initial shortening). Ми вважаємо, що основна відмінність між термінами "абревіація" і "скорочення" у тому, що "абревіація" є одним зі шляхів "скорочення" поряд з "ущільненням". Вона полягає у скороченні фразових термінів до їхніх початкових літер. Слід зауважити, що словник синонімів сучасної англійської мови подає термін "скорочення" (shortening, reduction) як синонім до терміна "абревіація" [8, c. 127].

Унаслідок абревіації виникають ініціальні абревіатури, що класифікуються відповідно до їхньої фонетичної структури на: алфабетизми, акроніми, звуко-буквенні та буквенно-звукові абревіатури. Абревіація стає можливою через такі характерні особливості мови та мовлення: матеріальність мовного знака, лінійність мовлення і письма, нерівномірність розподілу інформації між окремими елементами мовленнєвого потоку, надлишок мовленнєвих повідомлень.

Загальна лінгвістична наукова думка оперує поняттям акронімії, визначаючи її як "спосіб словотворення", проте лексична одиниця за цим механізмом не утворюється. Фактично виникає тільки нова форма, яка абсорбує в себе значення всієї вихідної одиниці. Водночас поза увагою лінгвістів залишився той факт, що механізм абревіації та акронімії включає не тільки скорочення, але й об’єднання скорочених складових в єдине ціле, тобто складання. Слід також зважати на те, що у процесі творення абревіатур мовці керуються передусім міркуваннями зручності, відтак менша кількість складових компонентів абревіатур та акронімів "сприяє продуктивному використанню утворених ними структур".

Традиційно вважалося, що акронім – це складноскорочене слово, яке збігається за графічним і, в більшості випадків, фонетичним виглядом із звичним словом, як правило, кореневим (root word). На нашу думку, акронім становить нову форму одиниці синтаксичного рівня, яка утворилася шляхом ініціального скорочення найменших власних складових, що несуть смислове навантаження, та їх подальшого складання, внаслідок чого виникає форматична інновація, котра збігається за графічним, а частіше за фонетичним виглядом з лексичною одиницею, яка існує в мові. [1, с. 48]

Прикладами омонімічних акронімів, що використовуються у спілкуванні через Інтернет, є gal (дівчина, молода жінка) – Get А Life; jam (скрутне, ніякове становище) – Just А Minute; hand – Have А Nice Day. Деякі з цих дериватів надалі переходять в усне мовлення, а потім, на наш погляд, мають потенційну можливість бути включеними до загального вживання, тобто узуалізуватися. Прикладом творення форматичних інновацій може слугувати акронім Elf, який виник у зв'язку із глобалізацією англійської мови. Він становить собою скорочену форму одиниці синтаксичного типу (English as Lingua Franca), якою стали позначати особливу форму англійської мови, тобто таку, що служить засобом спілкування для людей у всьому світі незалежно від того, яка у них рідна мова (можна помітити символічно-жартівливу акронімічну форму номінації), її збіг із словом еlf . It’s what is now called Elf –which, in case you are wondering, is not the language of the Elves invented by Oxford’s own JRR Tolkien, but English as Lingua Franca.

Останнім часом, як, до речі, й у попередні роки, виникає ціла низка "екологічних" акронімів. Прикладами таких форматичних інновацій можна вважати NOTE (Not over there, either), що позначає безкомпромісне ставлення до будівництва у певній місцевості, banana (Build Absolutely Nothing Anywhere Near Anything) на позначення радикально-екстремістського ставлення до будівництва: There is also the zealous "Nimby" (Not In My Back Yard), his eager disciple the "Note" (Not Over There Either) and the mega-conservationist the "Banana" (Build Absolutely Nothing Anywhere Near Anything).

Досить важливим щодо наявності зв’язку між словотворенням та формотворенням є свідчення лінгвістів про те, що форматичні інновації можуть брати участь у процесах продукування й лексичних інновацій. Існує точка зору, згідно з якою роль багатьох акронімів полягає в тому, що, незважаючи на свій абревіатурний характер, вони стають справжнім центром створення нових слів, особливо композитів.

Усе більшого поширення в англійській мові набувають абревіатури. Дослідники розглядають абревіацію як частину загальної тенденції мов до компресії засобів вираження інформації. Як і при акронімії, при абревіації також виникає тільки нова форма вихідної одиниці. Протягом усього періоду дослідження абревіація одностайно визначалася науковцями як спосіб словотворення. Абревіатури так само утворюються шляхом відділення перших літер кожного слова, словосполучення, фрази або виразу і подальшого їх злиття, проте така форматична інновація не збігається з графічною чи фонетичною оболонкою певного існуючого в мові слова [5, с. 146].
1.2 Використання абревіатур у діловій лексиці
З точки зору лінгвістики, мова ділового спілкування являє собою набір стандартів, кліше і штампів. Використання їх в діловому дискурсі є наслідком регламентованості відносин службового характеру, повторюваності виникають управлінських ситуацій. Прикладами подібних стійких мовних зворотів можуть бути: «We inform you that during the period from ... to ...»; «It is established, that during the period from ... to ...»; «We inform you that as of ...» і т.д. Відмінною особливістю сучасного етапу розвитку ділової комунікації є процес уніфікації, який передбачає використання лише одного мовного варіанта (з можливих) при передачі одній і тій же інформації. З лексичної точки зору уніфікація передбачає широке використання мовних формул, під якими прийнято розуміти сукупність мовних зворотів, стійких словосполучень, принципів побудови речень, термінів, прийнятих скорочень (умовні позначення, одиниці виміру), використання яких передбачено державними стандартами.

Процес уніфікації, також клішованість ділових документів обумовлений великою інформативністю текстів даної сфери спілкування. Крім того, на тлі науково-технічного прогресу, а також дедалі більшим поширенням впливу ЗМІ на широкий загал, темп життя все прискорюється, що супроводжується появою нових багатоскладних назв, появою нових явищ, що, знову ж таки, веде до збільшення обсягу тексту, яке є причиною пошуку способів економічної передачі інформації. Таким чином, уніфікація і скорочення набувають все більшої популярності: будь-яке складне слово буде набагато економічніше, ніж та базова синтаксична група, від якої воно утворено шляхом лінійної, графічної, або звуковий репрезентації [14, c. 56].

Особливий інтерес, з точки зору лінгвістики, представляє сукупність проблем, пов'язаних з процесом аббревіації. Як додатковий аргумент для більш детального дослідження англомовних абревіація виступають відмінності в перекладах і тлумаченнях однієї і тієї ж мовної одиниці в сучасних словниках англомовних скорочень. Процеси модернізації в економічній і виробничій сфері зумовили необхідність формування найменувань, які доступні, компактні і зрозумілі широкому колу осіб і за допомогою яких можна в економічній формі реалізувати наміри мовця і забезпечити розуміння реципієнта в рамках даного виду дискурсу.

Абревіація, яка є масовим явищем сучасної лінгвістики, стає все більш популярним способом словотворення. Незважаючи на те, що в даний час є досить багато наукових праць, присвячених цьому питанню, в рамках яких розглядаються проблеми аббревіації в сучасній лінгвістиці різних мов, дане питання як і раніше залишається не до кінця вивченим і являє собою велике поле для подальших досліджень.

Розглядаючи структуру і основні принципи, відповідно до яких формуються абревіатури в діловому дискурсі, можна виділити дві закономірності, якими обумовлюється використання абревіатур, а також пояснюються окремі випадки аббревиации, мета якої також складається в економічному використанні мовних засобів. Так, згідно з першою закономірностю, в тому випадку, коли абревіація є необхідною основою є складне слово або словосполучення, то аббревіаційному процесу завжди піддається саме той компонент вихідного слова або словосполучення, в якому міститься когнітивно-семантичний фон даного лексичного кошти [4, 38 ], який, в цьому випадку частково десемантізіруется, як в представленому вище прикладі ezine - electronic magazine або ж аналогічному elogue - electronic catalogue .; В рамках другої закономірності абревіатури можуть бути розділені на групи відповідно до ступеня спеціалізації (на абревіатури загальновживаного характеру - найбільш частотні в діловому дискурсі, наприклад yrly. - yearly; yd. - yard, аббрівеатури, що відносяться до професійної сфери, наприклад val. - value ; UGT - urgent, а також абревіатури термінологічного характеру, наприклад TR - trust receipt, ATM - automated teller machine) [11, c. 59].

Таким чином, абревіатури функціонують в рамках різних аспектів ділового дискурсу, таких як ділова кореспонденція, контракти, рекламні оголошення газетні статті тощо Характерною для ділового дискурсу є тенденція до активного і широкого використання абревіатур і скорочень, що обумовлено розвитком нових інформаційних технологій і швидким темпом здійснення науково-технічного прогресу. Варто зазначити, що процеси використання абревіатур і скорочень в рамках ділового спілкування, ділових листувань і в текстах контрактів помітно відрізняються один від одного. Так, згідно з дослідженнями вітчизняних вчених-лінгвістів, найбільш часто абревіатури використовуються при діловому листуванні і переговорах, найменше скорочень і абревіатур містять ділові контракти. Це, на наш погляд, обумовлено прагненням до економії часу при передачі інформації (у випадку з діловим листуванням і переговорами) і прагненням до максимальної точності і однозначності висловлювання при складанні ділових паперів, які передбачають наявність будь-яких фінансових зобов'язань (у випадку з діловими контрактами ).

Сучасній лінгвістиці спостерігається тенденція, обумовлена ​​розвитком засобів масової комунікації та мереж Інтернет, згідно з якою в сферу ділового дискурсу починає входити мову СМС та Інтернет-повідомлень, які на сьогоднішній день можна застосувати при написанні бізнес-записок і смс-повідомлень. Так, відмінною рисою даних скорочень є поєднання букв, цифр і символів, наприклад: L8 4MTG. З U @ 10. - I'm late for a meeting. I'll see you at. Варто зазначити, що даний вид скорочень використовується в сфері ділового дискурсу або в рамках спілкування за допомогою мережі Інтернет, або в дискурсивних фрагментах, які присвячені обговоренню фінансових і економічних проектів. При цьому, результати досягнутих в ході обговорення домовленостей оформляються і складаються вже в вигляді конкретних документів (контрактів, протоколів), для яких подібні скорочення є вкрай неприйнятними.

Абревіація в діловому дискурсі англійської мови носить строго регламентований характер. Вивчення аббревіації як інноваційного процесу, що знаходить актуалізацію в діловому дискурсі, тільки починається. Його перспективи відкриті з багатьох напрямків, будь то освітлення специфіки різних жанрів ділового дискурсу або в вивчення його проникнення в усі інші сфери спілкування, а також, безсумнівно, висвітлення особливостей використання англійської мови як засобу міжнародного спілкування в діловому світі.

ІІ ВИКОРИСТАННЯ АКРОНІМІВ ТА АБРЕВІАТУР В ДІЛОВІЙ ЛЕКСИЦІ ПОРІВНЮВАНИХ МОВ
2.1 Ділове українське мовлення з використанням акронімів та абревіатур
Явище абревіації полягає у скороченні довгих мовних формул і згортанні їх у семантичну єдність - абревіатуру. Це порівняно новий спосіб словотворення, але досить продуктивний у сучасних мовах. Серед неологізмів - значна кількість саме абревіатур. Це явище поширилося на початку XX ст. і відповідало суспільній потребі мови, а саме - тенденції до уникнення надлишкової інформації, економії мовної енергії, уникнення повторів, упорядкованості та регламентації. Активізація процесу творення абревіатур зумовлена передусім суспільно-політичними чинниками, - а відтак соціолінгвістичною ситуацією - появою чи оновленням назв державних, громадських, адміністративно-управлінських, політико-економічних, міждержавних і світових утворень. Абревіатури широко використовують у засобах масової інформації, політичній, діловій сферах. Серед ініціальних абревіатур найбільшу групу становлять назви установ та організацій. В українському політико-економічному дискурсі присутня велика кількості абревіатур із компонентом евро, напр.: еврокредит, єврооблігація, європарламент, євроринок, єврочек, чи основою Європа, напр.: ЄВС- Європейська валютна ситема, ЄВБ- Європейський валютний банк, ЄБРР - Європейський банк реконструкції і розвитку, ЄС - Європейський Союз [28, c. 67].

За змістом абревіатури можна поділити на: назви держав (RSA, США); назви міжнародних організацій (МАУ - Міжнародна асоціація україністів; ЮНЕСКО, UN - The United Nations); назви наукових, громадських, спортивних організацій (НТШ- Наукове товариство імені Шевченка; ФФУ-Федерація футболу України; NBA - The National Basketball Association ; IOC - The International Olympic Committee); назви підприємств, установ, організацій, банків (Укрсоцбанк, Промінвестбанк, HSBC, CCBC – China Construction Bank Corp); назви видавництв, видань, газет і журналів (УРЕ, БУЛ-Бібліотека української літератури) назви документів (спецзамовлення, спецпроект, техплан); та ін.

Творення складноскорочених слів мусить відповідати таким вимогам: а) слово має легко "розгортатися" в повне найменування; б) не має збігатися зі словом або скороченням, які вже є в мові; в) відповідати нормам українського правопису. Невдалими можна вважати немилозвучні абревіатури (СЄХЛ- Східноєвропейська хокейна ліга; СФУ-ЖО - Світова федерація українських жіночих організацій; ЄФВС -Європейський фонд валютної співпраці; ТКЛТБ- Телекомпанія Львівського телебачення; ЗЗБВ-завод залізобетонних виробів), співзвучні з якимось звичайним словом (КІНО - Київський інститут народної освіти; УХО-Українська християнська організація; ЛАК-Ліга арабських країн), незрозумілі (молзавод, індпошив, промпродукти).

Окремі абревіатури, які активно функціонують у сучасному політичному житті українського суспільства, мова запозичила в готовому вигляді без перекладу з мов міжнаціонального спілкування, зокрема англійської: НАТО (NATO - North Atlantic Treaty Organization) - Північноатлантичний блок; ЮНЕСКО (UNESKO - United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization) - Організація Об 'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури. Частина абревіатур - назв країн і міжнародних організацій, фондів виникла вже на основі перекладених номінацій: UNO - ООН (Організація Об 'єднаних Націй); IMF-МВФ (Міжнародний валютний фонд); USA - США (Сполучені Штати Америки). Деколи трапляються розбіжності в скороченні відомих назв, зокрема в українських діаспорних джерелах. Наприклад, США в Америці й Канаді може звучати як ЗДА (3 'єднані Держави Америки) або ЗСА (3 'єднані Стейти Америки).

Вживаються абревіатури й в електронному дискурсі: WWW (World Wide Web) - всесвітнє інформаційне середовище, PC - personal computer, IRC (Internet Relay Chat) - спілкування в реальному часі. Відмінна риса абревіації в електронних текстах - скорочення не тільки термінів, а й слів, які часто вживають у розмовній мові, словосполучень і окремих речень (аж до 30-ти знаків). Ця система спілкування дедалі більше привертає увагу мовознавців.

В діловому мовленні абревіатури виконують важливі функції - інформативної компресії та економії місця у ділових паперах. Вживати їх потрібно так, щоб вони були зрозумілими для всіх, хто читає документ. Тому при першому вживанні складноскороченої назви в тексті її потрібно розкривати в дужках, а потім уже вживати у скороченому вигляді, напр.: УЦЕПД (Український центр економічних та політичних досліджень), потім тільки УЦЕПД [25, c. 111].

Абревіатури є однослівним еквівалентом скорочення. Це самостійні слова-іменники, що мають граматичний рід, можуть бути незмінними або відмінюватися за відмінками. У невідмінюваних абревіатурах буквеного типу рід визначають за головним словом мотивуючого словосполучення, напр.: НТР (ж. р.) - науково-технічна революція. В інших абревіатурах рід визначається граматично, за фінальною частиною скорочення, напр.: Донбас, загс - чоловічого роду, бо закінчуються на приголосний.

1.2 Особливості офіційно-ділового стилю англійської і української мов.
В умовах стрімко зростаючої глобалізації збільшується інтенсивність міжнародних контактів, основною метою яких є обмін знаннями, досвідом, а також співпраця. Внаслідок цього виділився функціональний стиль ділової документації та ділового мовлення. Офіційно-діловий стиль спрямований на використання у дипломатичній, управлінській діяльності, законодавстві, політиці та багатьох інших сферах людської діяльності. Його застосовують різноманітні організації, державні органи, фізичні особи для комунікації один з одним та регулювання відносин, які виникають у процесі виробництва, правової або господарської діяльності. Виклад основного матеріалу. Вивченням особливостей офіційно-ділового англомовного та україномовного дискурсу займались І. Р. Гальперін, Л. К. Граудіна, С. Є. Максімов, Н. А. Коміна, Ю. М. Скрєбнєва, А. Б. Шевнін, Дж. Уре та ін.

Основними рисами стилю офіційно-ділових текстів є: аргументативність (заявлені думки та ствердження обов’язково повинні бути аргументованими); інтертекстуальність (офіційно-ділові тексти повинні мати покликання на відповідні юридичні й установчі документи, протоколи, акти та ін.); діалогічність (офіційно-діловий текст є загальною схемою: питання-відповідь;офіційність (слова в офіційно-діловій документації зазвичай використовуються у прямому значенні, а образність, як правило, відсутня) [4, с. 13]. В українській мові при діловому спілкуванні не рекомендується використовувати розмовну і жаргонну лексику, архаїзми та історизми, віддаючи перевагу усталеним мовним зворотам. Англійська мова є менш структурованою, тому в англомовному офіційно-діловому спілкуванні мовні форми вживаються не диференційовано, а можуть належати як до ділового, так і до розмовного стилю.

У сучасному офіційно-діловому спілкуванні в українській мові можна виділити постійне вживання пасивних конструкцій, а також безособових конструкцій, адже вони не відображають прямолінійність і вважаються етичними. До того ж вони часто вживаються адресантами через почуття сором’язливості, наприклад: Мені мають надіслати документ (в той час, як в англійській мові – I am expecting a document). Відмінною рисою англомовної документації є те, що при позначенні протилежних правових відносин застосовуються лексичні пари, які утворені за допомогою флексії (суб’єкт, який здійснює будь-яку дію позначається лексемою із суфіксом «er» або «or», у той час як пасивний учасник – «ee»): employer-employee (роботодавець-працівник). Також до особливостей англомовного ділового стилю можна додати полісемантичність, коли одне слово може мати різні значення. Наприклад, subject of contract (предмет контракту) та subject of law (суб’єкт права). Широкого застосування зазнають «парні синоніми», завдяки яким досягається найбільша точність: null and void (той, що втратив законну силу), duties and responsibilities (обов’язки). Якщо брати до уваги ділову кореспонденцію, то в англійській мові особистісний підхід вважається головним напрямом для встановлення контакту та розвитку відносин.

У діловому листуванні підкреслення поваги до співрозмовника вважається початком успішної справи, а вираження люб’язності дозволяє встановити більш тісне спілкування. А тому звертання та ввічливі фрази є обов’язковим елементом у листі, а саме: yours faithfully, yours sincerely, yours truly (всі перекладаються як Щиро Ваш…), thanks in advance (дякую наперед) [2, с. 99]. Спільною рисою англомовного та україномовного дискурсу є висока ступінь термінологічності, фразеологічних поєднань та кліше. Терміни – це такі слова або словосполучення, значення яких обумовлене в межах певної спеціальності [1, с. 547]. Можна часто спостерігати використання таких прикладів, як: invoice (рахунок), terms and conditions (умови), provided that (при умові), on behalf on (від імені), у цілях, у зв’язку з, на підставі. Ці та інші синтаксичні конструкції полегшують і спрощують укладання офіційно-ділових текстів. В українській мові часто використовуються запозичені слова з латинської, грецької, англійської, німецької та французької мов. Наприклад, прайс-лист, ексклюзивний, менеджер з продажу, які є запозиченнями, що активно засвоюються українською мовою та їхня поява вмотивована появою нових реалій в політичному та економічному житті країни [17, c. 93].

У діловому англійському мовленні також вживається велика кількість слів французького та латинського походження, які надають термінологічного забарвлення дипломатичним документам: par exemple (наприклад), et ceterа (і так далі), circa (приблизно). До спільних ознак обох дискурсів належить також наявність різноманітних скорочень та абревіатур, наприклад: MP – Member of Parlaiment (член парламенту), EU – European Union (Європейський союз), gvt – government (уряд); серед українських абревіатур часто можна побачити МВФ (Міжнародний валютний фонд), КУ (Конституція України), ПП (приватне підприємство) та ін. Висновки. Отже, для офіційно-ділового стилю характерні дві основні ознаки – прагнення до максимальної ясності й відсутності двозначності та обмеження тематики. Порівнюючи офіційно-діловий дискурс англійської та української мов, необхідно відзначити, що, незважаючи на відмінності у використанні мовних одиниць, пов’язаних з флексією, полісемантичністю та синонімією, вони все-таки мають багато спільних ознак, таких як імперативність, точність, відсутність емоційного забарвлення та образних засобів, безособовим характером висловлювань, широким використанням скорочень, абревіатур, специфічною фразеологією та термінологією, оскільки офіційно-діловий стиль покликаний регулювати правові відносини між громадянами та державою.

ВИСНОВКИ

Дана курсова робота дала змогу досягти тієї мети, що була поставлена у вступі, а саме: поглибити знання з теорії та практики англійської мов у темі, яка стосується одного з найактуальніших питань будь-якої мови - збагачення ділової лексики такими засобами словотвору, як акроніми і абревіатури. Мета , окреслена у вступі до курсової роботи, була досягнута за допомогою опрацювання наукових праць та статей дослідників-лінгвістів, роботи зі словниками та іншими посібниками з граматики та лексикології сучасної англійської ділової мови.

Отже, абревіація в якості способу словотворення виступає скороченням номінації (слова, словосполучення), здійснене з волі і осмисленої мети того, хто говорить чи пише. Вона зародилася в античній давнині і пройшла значний шлях поступального розвитку, відповідаючи суспільним потребам. Абревіація, неухильно зміцнюючи свій статус як найважливіший спосіб словотворення, розвиває специфічні риси в різних жанрово-стилістичних видах писемного та усного мовлення. На початку XX ст. літерні абревіатури перетворилися в досить стійкий і продуктивний словотвірний тип. Лексична абревіація завоювала міцні позиції і продовжувала розвиватися швидкими темпами. До середини XX в. виникає і розвивається якісно новий спосіб абревіації – акроніми, що полягає в створенні скорочених одиниць мови, фонетична структура яких збігається з фонетичної структурою вже існуючих в мові слів, також починають з’являтися телескопні номінації.

У всіх структурних класифікаціях абревіатур основними критеріями виділення типів скорочених слів виступає облік структурної простоти або складності абревіатурної номінації, а також лінійної протяжності її компонентів. У цій класифікації абревіатур виділяють графічні та лексичні абревіатурні номінації. У типології скорочених одиниць, заснованій на їх функціонуванні в різних типах контексту, як правило, розглядаються три основні функціональні типи абревіатурних номінацій, що вживаються в сучасній англійській мові, особливо в письмовому дискурсі: авторські або оказіональні; текстові; загальноприйняті. Роль скорочень в сучасній лексикології важко переоцінити. Вони допомагають скоротити до мінімуму мовні зусилля, мовні засоби і час, залишаючись при цьому зрозумілими і дохідливими. Скорочення також необхідні для того, щоб спростити довгі найменування в офіційно-ділового мовлення. Слова зі складною внутрішньою структурою мають при цьому стислу зовнішню форму, що дозволяє використовувати їх як в розмовній живої мови, так і в наукових працях. Скорочення, отримуючи масове поширення в спеціальних сферах, входять рівноправними словами в загальнонародну мову. У сучасній мовній ситуації абревіатури зустрічаються в науковій літературі, різних довідниках, в медіадискурсі, у вигляді назв держав, політичних партій, установ, фірм, асоціацій і т.п. Абревіатури набувають усе більшого значення, особливо в науково-технічних і газетно-публіцистичних текстах, будучи засобом концентрації інформації завдяки своїй лаконічності та стислості.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Авксент'єв Л.Г. Семантична структура фразеологічних одиниць сучасної української мови та особливості її формування - «Мовознавство.» 1997.

2. Арнольд І. В. Стилістика. Сучасна англійська мова. - Підручник для ВНЗ-4-е изд. 2002.

3. Арнольд І.В. Лексикологія сучасної англійської мови. - Л., 1999.

4. Ботчук Е.Н. Словообразование в современном английском языке. - К., 1988.

5. Верба Л.Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов - вид. «Нова книга» 2003.

6. Верба Л.Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов. - Вінниця., Посібник для перекладацьких відділень вузів, 2008. - 248.

7. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография - Москва 1987.

8. Виноградов В.С. Общие лексические вопроси - Москва 2004.

9. Карабан В. Теорія і практика перекладу з української мови на англійську мову - Вінниця 2003.

10. Кунін А.В. Английская фразеологія - Москва 1990.

11. Карощук П.М. Словообразование английского языка. - М., 1977.

12. Клоуз Р. Довідник з граматики для вивчення английської мови. -М. 1979. - 86 с.

13. Клименко О.Л. Поповнення словникового складу англійської мови з нелітературних підсистем: Автореф. дис... канд. філол. наук. - Харків, 2000. - 20с.

14. Перебийніс В. І. Статистичні методи для лінгвістів / Василь Перебийніс. - Вінниця: Нова книга, 2001. - 168с.

15. Плющ М. Я. Граматика української мови: Морфеміка. Словотвір.

Морфологія: Підручник. -- К. : Вища школа, 2005. - 286 с.

16. Сучасна українська літературна мова : [Посібник для студ. ВНЗ] / [С. О.

Караман, О. В. Караман, М. Я. Плющ та ін.]. - К. : Літера ЛТД, 2011. - 560с.

17. Benvenist E. English lexicology / E. Benvenist. - Moscow : Prosveshchenie,

1975. - 242 р.

18. Jespersen O. Essentials of English Grammar / O. Jespersen. - London, 1956. -

327 р.

19. Lingvo Online - безкоштовний онлайн словник [Електронний ресурс] -

Режим доступу до сайту: http://www.lingvo.ua/ru

20. Marchand H. Word-building in the English language / H. Marchand. -

Cambridge: Cambridge University Press, 1980. - 293 с.

21. From BBC News Network

22. Hornby A. S. The advanced learners dictionary of current English. – London, 2002

23. Katz J. J. Postal P. M. An Integration theory linguistic description. Cambridge, Mass, 2004

24. Lord Byron. The best works of Lord Byron. – London, 2005

25. New Millennium English: учебникангл. яз. для 11 кл. общеобраз. учрежд./О. Л. Гроза,  О. Б. Дворецкая, Н. Ю. Казырбаева, В. В. Клименко, М. Л. Мичурина, Н. В. Новикова, Т. Н. Рыжкова, Е. Ю. Шалимова. – Обнинск: Титул, 2007

26. Selected works of Shakespeare. – London, 2007

27. Shakespeare W. As You Like It. New York: Harper Collins UK, 2011. 134 p.

28.Shakespeare W. Hamlet, Prince of Denmark. New York: Collins Edition, 1911. 170p.

29.Shakespeare W. Henry V. New York: Harper Collins, 2012.192 p.

30.Shakespeare W. King Lear. Wordsworth Classics: Wordsworth Editions, 1997. 176p.

31.Shakespeare W. Macbeth. Hertfordshire: Wordsworth Classics, 1992. 128 p.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас