Ім'я файлу: ПР1.docx
Розширення: docx
Розмір: 31кб.
Дата: 27.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
Юридична_риторика.docx
Конспект-заняття (приголосні).docx
Екологічна культура.docx
Розширення: docx
Розмір: 31кб.
Дата: 27.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
Юридична_риторика.docx
Конспект-заняття (приголосні).docx
Екологічна культура.docx
Практичне заняття № 1
Тема: Державна мова – мова професійного спілкування
Практичний блок
Вправа 1
Для ділової людини у досягненні успіху найважливішою є культура ділового спілкування. Культура ділового спілкування – це мистецтво говорити і слухати, уміння об’єктивно сприймати і правильно розуміти, уміння правильно будувати стосунки на основі взаємних інтересів. Отже, культура спілкування у вузькому розумінні слова — це сума набутих людиною знань і вмінь та навичок спілкування, які створені й прийняті в конкретному суспільстві на певному етапі його розвитку. Звісно, однієї культури недостатньо, щоб досягти поставленої мети, але якщо грамотно поєднати дане поняття з своїми можливостями, то успіх для такої людини буде гарантований!
Вправа 2
Основні функції мови професійного спілкування:
номінативна (називання фахових реалій і понять);
пізнавальна (знаряддя й спосіб фахового пізнання, запам’ятовування, оволодіння фаховим досвідом);
аксіологічна (фахове та морально-етичне оцінювання);
комунікативна (спілкування в професійній сфері);
культуроносна (збереження й передавання фахових знань і культури професійного спілкування);
естетична (мовностилістична довершеність текстів) та ін.
Основні особливості мови професійного спілкування:
Характерною її ознакою є діалогічність. Професійна діяльність потребує обміну думками, обговорення певних проблем чи окремих питань, прийняття рішень, тому фахівці вступають у безпосередній словесний контакт, і комунікативний процес між ними протікає як активна мовленнєва взаємодія.
Вправа 3
Комунікативна компетенція залежить від:
комунікативних інтенцій (утримування в пам’яті сказаного і постійна кореляція плину спілкування з метою мовця, його проміжними та кінцевими результатами);
дотримання комунікативних стратегій, що допомагають досягти необхідного результату комунікації;
знання особистості співбесідника; зворотного зв’язку в комунікації, що передбачає врахування психологічних особливостей (темпераменту, переваг, уподобань тощо) адресата, його
соціальних ролей; уміння долати психологічні «фільтри», розбивати психологічні «щити»; уміння володіти навичками декодування «мови тіла» співбесідника (паралінгвістичних засобів) тощо;
постійної орієнтації в умовах та ситуації спілкування;
орієнтації і підтримання самого процесу спілкування, тобто контролю за цим процесом;
контролю власної мовленнєвої поведінки, емоцій тощо;
Вправа 4
Український культурологічний словник розкриває значення слова менталітет, як специфічний спосіб сприйняття і роз'яснення нацією свого внутрішнього світу й зовнішніх обставин. Ми, українці, надзвичайно волелюбний, демократичний та релігійний народ. Впродовж багатьох років і століть ми нажили і зберегли дуже багато культурних надбань, проте цінуємо і пишаємося ми найбільше нашою національною, українською мовою! Саме мова несе в собі великий відсоток культури народу, і саме вона формує мовно-національну свідомість нашого народу. Тяжко згадати скільки наших українців боролися і страждали за українську мову, тому що якщо немає мови – немає і народу, держави, нації. Підсумовуючи свою думку, хочу сказати, що менталітет виявляється в національному характері, самосвідомості нашого народу, у різних компонентах культури, проте найголовнішим є українська мова. Вона і є кодом нашої нації!
Вправа 5
Українська мова – це скарбниця усіх духовних надбань нації, досвіду життя, праці й творчості багатьох поколінь. Усі ми розмовляємо і думаємо українською мовою, тому що нас так навчили батьки, а ми в свою чергу маємо навчити своїх дітей. В сучасному світі кажуть: «Мова – це ДНК нації», звідси слідує, що ДНК українців їхня рідна українська мова! А якщо у нас всіх спільне ДНК, то як наша мова може не виконувати об’єднувальну функцію? Звісно, що вона її виконує, і навіть дуже добре. Чому добре? Наведу елементарний приклад. Поїхавши за кордон, ми одразу стикаємось з іноземною мовою – мовним бар’єром. Незалежно від того знаєте ви мову тієї країни, в яку прибули, чи ні, все одно, почувши поряд людину, яка буде говорити українською, ви десь глибоко в душі зрадієте, і ваш мозок автоматично буде сприймати ту людину якось по особливому близькою. Тому нам всім потрібно добряче постаратись, щоб українська мова не втратила такої особливості, і надалі об’єднувала мільйони сердець в одну цілу державу під назвою Україна!
Вправа 6
Приватна справа, на ділі довести щось, громадські справи, земельні справи, словом і ділом допомагати, слухати справу, заводити справу на когось, переглянути справу підсудного, тека зі справами, діло робити, ділом сприяти, справа Іваненка, педагогічна справа, діло на мазі.
Вправа 7
Кожен народ, хоч і є часткою людства й живе за законами загальнолюдського розуму, має право й повинен міркувати над власними проблемами, які висуває перед нами історія.
Такою непростою, болісною проблемою в Україні є мовна ситуація, що склалася у молодій суверенній державі.
Не будемо з ораторським надривом говорити про цю ситуацію, бо стукіт наших небайдужих сердець може потьмарити розум. На часі - спрямовувати енергію в наукове, виважено зріле, історично реальне річище розв’язання проблем функціонування державної мови.
Не розрада й розпука, не звинувачення урбанізованого українства у втраті національної совісті, а велика освітня робота, надолужування втраченого за століття в культурі, мові повинні стати матеріальною силою національного відродження...
З величезною прикрістю доводиться констатувати, що досі юридичного підтвердження у законодавчих актах не одержала вимога про володіння мовою не на побутовому рівні, а на рівні професійному...