Демократичне суспільство та його цінності

Ім'я файлу: Демократичне суспільство ТА ЙОГО ЦІННОСТІ.docx
Розширення: docx
Розмір: 44кб.
Дата: 30.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
Герасимова Є.В. Інвестиційні процеси для підвищення конкурентосп
отчет 1.docx
звіт з практики вусо.docx
2_5314725542912601788.docx

Міжрегіональна Академія управління персоналом

Центральноукраїнський інститут ПрАТ «ВНЗ «МАУП»

Індекс групи: КТІН 16-9-21 К1П (4.0д)

П.І.П студента: Литвин В.С.

РЕФЕРАТ

з дисципліни: «Громадянська освіта»

на тему №4: «Демократичне суспільство та його цінності»

Викладач: Полтавець Л.І.

Кропивницький, 2022 р.
ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. ЩО ТАКЕ ДЕМОКРАТІЯ

1.1. Коли і як виникає демократія

Слово «демократія» походить від грецького слова «демос», що означає «народ», і «кратос», тобто «влада». Отже, під демократією ми маємо на увазі спосіб правління, який залежить від волі людей («влада народу»). Основою демократії є свобода і рівність усіх громадян. По-перше, це рівність перед законом, коли для певних громад немає особливих прав чи привілеїв.

Важливим принципом демократії є існування загальних, рівних і вільних виборів. Вибори лише демократичні, якщо пропонують альтернативу. Демократичний виборчий процес вимагає свободи вираження поглядів, різноманітних політичних пропозицій і програм, а також права голосу для меншин та політичної опозиції.

У сучасних демократичних суспільствах влада належить всім її повноправним членам - громадянам. А щоб люди були справедливо представлені, потрібні вільні та чесні вибори.

Електронна демократія (електронна демократія) - це форма інформаційно-роз’яснювальної роботи, за допомогою якої громадяни та організації залучаються до державотворення та державного управління та місцевого самоврядування шляхом широкого використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).

1.2. У чому полягає цінність демократії

Термін «демократія» не лише використовується для опису певної форми політичної системи, але й визначає характер діяльності будь-якої організації, що забезпечує рівноправну участь її членів в управлінні та прийнятті рішень. Сьогодні сама демократія є важливою і загальновизнаною цінністю. Але справжньої сили воно набуває лише тоді, коли люди знають, за що вони цінують демократію, чого хочуть досягти і що захищатимуть у разі потреби.

Демократія не може бути встановлена лише на основі виборів. В історії було багато прикладів диктатур після демократичних виборів. Тому громадяни повинні відчувати відповідальність за свої рішення, вимагати відповідальності та верховенства права від людей, яким народ довірив владу в суспільстві. Тому демократія - це відповідальність кожного за збереження соціальних цінностей.

1.3. За яких умов можливе стабільне існування демократії

Необхідною умовою демократії є досягнення відносно високого рівня економічного розвитку та задоволення основних економічних потреб людей, таких як харчування, житло, дозвілля тощо. Цьому сприяє наявність різних видів власності - приватної, колективної, державної. Держава регулює економіку, створює закони, які сприяють вільній і чесній конкуренції, підприємництву окремих осіб і компаній, можливості для всіх працювати там, де вони можуть найкраще розвинути свої навички, і отримувати справедливу винагороду за свою працю.

Створення рівних прав і можливостей для членів суспільства, де домінує середній клас. Забезпечення людського розвитку, підвищення рівня життя та якості життя населення, створення умов для формування середнього класу та подолання бідності, недопущення різкого розшарування суспільства за доходами, статками та соціальним статусом.

Політичні умови передбачають існування дієвої держави та дієвого владного апарату, які діють на засадах верховенства права, політичного плюралізму, непорушності та невідчужуваності прав і свобод людини. Це регулювання суспільного життя демократичними правилами і методами, заснованими на законах, удосконалення системи державного управління, методів його діяльності, спрямованих на інтереси людини і суспільства.

Визнання демократичних принципів, довіри до центральних політичних інститутів та між людьми, почуття громадянського обов'язку тощо. Позитивне сприйняття демократичних соціальних цінностей, національної самосвідомості та громадянської консолідації, високий рівень правової культури, наявність сприятливих можливостей для участі особистості в суспільному житті.

РОЗДІЛ 2. ЯК ДЕМОКРАТИЧНІ ПРОЦЕДУРИ ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ НАРОДОВЛАДДЯ У СУСПІЛЬСТВІ

2.1. Якими є умови здійснення народовладдя в Україні

Однією з найвищих цінностей демократичного суспільства є демократія. Демократія в Україні реалізується на основі Конституції через інститути прямої (прямої) або представницької (виборної) демократії і є проявом політичної активності громадян. Політична дія включає залучення громадян до процесу політичних владних відносин, їх вплив на перебіг суспільно-політичних процесів і розвиток політичних владних структур.

На першому рівні це проявляється через участь у виборах, мітингах, демонстраціях, мітингах, страйках тощо. На вищому рівні це вже професійна політична діяльність в органах законодавчої, виконавчої та судової влади, у ролі представників політичних партій, рухів та громадських об'єднань тощо. Політична діяльність свідома та стихійна. Кожна сучасна держава прагне у своїй політиці підтримувати якомога більше громадян. Навіть диктаторські та тоталітарні режими, які фактично серйозно обмежують участь громадян у політичному житті, намагаються створити ілюзію політичної активності, примушуючи всіх брати участь у різноманітних політичних акціях.

Демократії розглядають розвиток політичної активності громадян як одну з головних умов реалізації своєї політики, з метою досягнення та забезпечення загальної політичної стабільності. Щоб не бути маніпуляційними, важливо, щоб громадяни усвідомлювали свою участь у політичному житті держави. Справді, демократія стає можливою завдяки існуванню таких інститутів демократії. Право обирати та бути обраним на державну посаду. Свобода вираження поглядів, включаючи критику уряду, і наявність альтернативних джерел інформації, захищених законом. Свобода самоорганізації, тобто право громадян на створення відносно незалежних об'єднань чи організацій, у тому числі опозиційних партій. Для того, щоб ці інституції дійсно працювали, конституції демократичних держав передбачають систему демократичних процедур.

Вільні та чесні вибори.

Референдуми, плебісцити (опитування громадської думки).

Голосування буває відкритим або таємним.

Відкрите обговорення кандидатів на виборах чи референдумах.

Делегування повноважень виборцями виборним посадовим особам.

Вивчення громадської думки за допомогою методу соціологічного дослідження.

Отже, демократія працює на основі розвиненої системи принципів. До основних принципів демократії належать: принципи відкритості, різноманітності (плюралізму), участі населення у справах загальнодержавного значення, поділу влади, єдності, рівності та гарантії демократичних прав і обов’язків.

У демократичному суспільстві важливим є характер суспільного устрою держави і суспільних справ, тобто реалізація принципів демократичного процесу, рівності громадянських прав. Демократія сьогодні - це не просто народна влада, а механізм здійснення державної влади, що забезпечує волевиявлення більшості громадян.

2.2. Чому важливо дотримуватися принципів виборчого права

У сучасній демократії владу від імені народу здійснюють виборні посадові особи. Представницькі органи формуються шляхом виборів. Вибори дають громадянам можливість висловити своє ставлення до політиків (підтримати чи не підтримати кандидата чи партію), активно втручатися у внутрішні чи зовнішньополітичні процеси тощо. Від того, як держава враховує наші інтереси, багато в чому залежить те, як ми з ними живемо, які можливості для комфортного та безпечного життя має кожен із нас. Обрання представників до центрального уряду чи місцевого самоврядування (депутатів) є наданням права представляти наші інтереси та забезпечити рівні права та можливості для всіх членів суспільства.

Кожен громадянин має право голосу, що дає йому можливість голосувати (активно) або бути обраним (пасивно) до представницьких органів. Виборці - це громадяни держави, які мають право голосу на виборах. Виборчий округ виборців, які голосують або будуть голосувати за певну політичну партію на парламентських, президентських або місцевих виборах, називають електоратом (лат. elector - виборець). Обрані народом представники органів влади чи самоврядування здійснюють управління державою, краєм чи населеним пунктом у визначений законом строк.

Саме за результатами голосування формується більшість, яка керує державою, а меншість приєднується до опозиції та контролює діяльність більшості. Виборчий процес легітимізує (легітимує) владу в державі за умови, що вибори є чесними.

Громадяни беруть участь у виборах на основі виборчого права - системи нормативно-правових актів, що встановлюють і регулюють права виборців при формуванні виборних органів державної влади та місцевого самоврядування. Проведення виборів відповідно до демократичних виборчих принципів дає підстави вважати, що такі вибори є чесними. Основні принципи права голосу подібні в більшості країн. В нашій державі вони викладені у статті 71 Конституції України.

2.3. Яким чином взаємодіють більшість та меншість при здійсненні народовладдя

В умовах демократії громадяни можуть приймати політичні рішення відповідно до волі більшості. У демократичному суспільстві воля більшості має поєднуватися з гарантіями прав тих, хто перебуває у меншості - етнічних, релігійних чи політичних тощо. Права меншості не повинні залежати виключно від доброї волі більшості і не можуть бути скасовані рішенням більшості. Розглянемо право меншості (опозиції) у парламенті. Юридичний термін «більшість» ототожнюється з політичним терміном «правляючий», а «меншість» з політичним терміном «опозиція». Наявність опозиції розглядається як невід'ємна частина демократичного суспільства, верховенства права. Поки в суспільстві існують розбіжності в інтересах, буде опір.

Опозиція аналізує роботу влади, критикує її діяльність і користується можливістю поставити питання довіри до влади. Однак у боротьбі за владу вона не повинна використовувати форми політичної агресії, методи політичної провокації. Необхідно, щоб у процесі конкурентної взаємодії різноманітних політичних інтересів їх баланс досягався за допомогою компромісів. Демократія, таким чином, є не лише проявом волі більшості, а й гарантією права меншості критикувати та вільно висловлювати свої конструктивні погляди. Це право говорити і бути почутим - право бути оскарженим, але не пригніченим.

РОЗДІЛ 3. ЯКУ РОЛЬ ВІДІГРАЮТЬ ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА ГРОМАДСЬКІ ОРГАНІЗАЦІЇ В РОЗВИТКУ ДЕМОКРАТІЇ

3.1. Що таке політична партія і яким є правовий статус політичних партій в Україні

Партії починають відігравати реальну роль у житті держави та суспільства лише тоді, коли виникає представницька демократія. У ході розвитку і поширення представницької демократії виникли і розвивалися також політичні партії. Ці асоціації є важливою частиною політичної системи будь-якої демократії. Партії беруть активну участь у виборах, висувають лідерів своїх партій, складають списки кандидатів, проводять виборчі кампанії, контролюють дотримання закону у виборчому процесі та формують представницькі органи влади та самоврядування. Можна виділити п’ять ознак, які характеризують діяльність сучасних політичних партій.

1. Організаційний підрозділ і оформлення - наявність структурних підрозділів, управління, органів управління, статус юридичної особи.

2. Мета - прийти до влади і брати участь в управлінні.

3. Наявність ідеології - ідей, моделей розвитку, політичних документів.

4. Опора на маси - агітація, пошук і залучення прихильників і виборців, вираження інтересу окремих груп населення.

5. Наявність чіткої програми - проекту державного та соціального розвитку.

Таким чином, сучасна політична партія виражає погляди, позиції та інтереси певної соціальної групи і виникає за наявності відповідної соціальної бази. Для досягнення своєї мети партія намагається отримати владу або вплинути на неї. Тому сучасні партії є реальними і важливими важелями громадського впливу на державну владу. Демократичне суспільство виключає можливість однопартійної системи. Партії мають «конкурувати» між собою за свої ідеології, програми, пріоритети у зовнішній та внутрішній політиці за вплив на суспільство. Функціонування кількох партій у державі (багатопартійність) сприяє здоровій конкуренції в їх діяльності на благо суспільства та контролю влади опозиції. Така система є важливою передумовою демократизації суспільства та забезпечує його збалансованість і стабільність. У країнах з багатьма партіями законодавство зазвичай передбачає право таких організацій створювати блоки для участі у виборах. Причина в тому, що одній партії зазвичай важко виграти гонку з великою кількістю учасників.

Це право також регулюється Законами України «Про громадські об’єднання», «Про політичні партії в Україні», «Про громадські організації молоді та дітей». Політичні партії в Україні формуються і функціонують лише з всеукраїнським статусом (необхідно мати обласні, районні, міські первинні центри). Утворення та діяльність структурних підрозділів політичних партій у органах виконавчої та судової та виконавчої влади місцевого самоврядування, військових формуваннях, а також у державних підприємствах, навчальних закладах та інших державних установах та організаціях не допускається. Членами політичної партії можуть бути громадяни України, які мають право голосу відповідно до Конституції України. Громадянин України може одночасно бути тільки в одній політичній партії. Членство в політичних партіях фіксується і формується методом складання списків. Політичним партіям потрібна програма, статут. Програма політичної партії - це система цілей і завдань цієї організації та шляхів їх досягнення. Діяльність політичної партії може здійснюватися лише після її реєстрації (Міністерство юстиції України). Не допускається діяльність незареєстрованих політичних партій.

3.2. Діяльність та вплив політичних партій на демократію

Політичні партії реально впливають на формування та діяльність органів влади всіх рівнів, від центрального до місцевого, реалізуючи їхні програми, вимоги, пропозиції тощо. Якщо партія отримує більшість місць на виборах, вона має право самостійно сформувати уряд і отримує більшість у парламенті. Якщо жодна з партій не отримує більшості, вони повинні сформувати коаліцію та сформувати двопартійні або багатопартійні уряди та коаліційну більшість у парламенті.

Партії представляють суспільні інтереси конкретних соціальних груп, на яких вони зосереджують свою діяльність через програми, плани дій та ідеології, і можуть бути посередниками у вирішенні соціальних проблем, оскільки кожна сторона зосереджується на кількох соціальних групах для досягнення своєї кінцевої мети. Найбільш активні партії під час виборів: формують виборчі платформи, розробляють програми, висувають кандидатів, борються, змагаються за голоси виборців, контролюють виборчі правила тощо.

3.3. Діяльність та вплив громадських організацій, об’єднань та рухів на суспільно-політичне життя України

Інтереси та потреби різних груп населення в демократичному суспільстві виражають різні громадські організації, об’єднання та рухи. Ці організації об’єднують людей для задоволення та захисту їхніх спільних потреб та інтересів: економічних, соціальних, культурних, правових (права людини), освітніх, старіючих (діти, молодь), релігійних, національних, професійних, екологічних тощо. Громадські організації працюють на основі на їх статут і повинні бути зареєстровані в Міністерстві юстиції України. Сьогодні в Україні налічується понад 7 тис. громадських організацій, які налічують понад 26 тис. членів.

ОГС можуть впливати на демократію за допомогою:

- Сприяння реалізації громадських ініціатив (розробка та реалізація проектів);

- залучення населення до розробки та реалізації програм розвитку громади, освіти, бізнесу тощо;

- Участь у міжнародних програмах (гуманітарних, наукових) та міжнародних заходах;

- проведення громадських слухань (наприклад, обговорення державних справ);

- Нагляд за діяльністю органів влади;

- організація семінарів, навчальних курсів та інших заходів;

- Поради, підтримка в підготовці документів (наприклад, юридична допомога, заява, скарга).

Законодавство в демократичних країнах визнає право громадських організацій на проведення політичних мітингів (мітингів, мітингів, пікетів, демонстрацій, страйків). ОГС впливають на політику шляхом зміцнення організації громадянського суспільства, його загальної та політичної культури.

РОЗДІЛ 4. ЩО ТАКЕ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО, І ЯКА РОЛЬ У НЬОМУ НАЛЕЖИТЬ ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ

4.1. Що таке громадянське суспільство та якими є його ознаки й функції

Громадянське суспільство – це спільнота вільних, незалежних і рівних громадян. У такому суспільстві люди взаємодіють, спілкуються та організуються добровільно на основі спільних (незалежних від держави) інтересів. Громадяни захищені необхідними законами від прямого втручання та обмежень з боку держави. У такому суспільстві переважають демократичні буржуазні соціальні цінності. Функціонування громадянського суспільства неможливе без громадянина як самостійного окремого члена суспільства, що самореалізується як такий, наділений комплексом невід'ємних прав і свобод і підзвітний суспільству за свої дії.

Компоненти громадянського суспільства також називають інститутами громадянського суспільства. Вони включають:

- НУО;

- професійно-творчі об'єднання;

- організації роботодавців;

- благодійні та релігійні організації;

- органи самоорганізації населення;

- недержавні ЗМІ;

- інші неприбуткові компанії та установи, легалізовані відповідно до законодавства.

Ознаки громадянського суспільства.

Визнання людини, її прав і свобод найвищою соціальною цінністю.

Державне регулювання на основі законів і за допомогою спеціальних органів відносин між людьми, захист їх прав.

Високий рівень правосвідомості та відповідальності громадян та поваги до законних прав інших осіб.

Володіння людьми знаряддями праці та результатами їхньої праці в поєднанні з деяким багатством для досягнення незалежності.

Наявність різноманітних добровільних громадських організацій та рухів, самоорганізація та згуртованість.

Співпраця громадських об'єднань для задоволення матеріальних і духовних потреб та інтересів людей, що відбувається без прямого державного втручання.

Різноманітність (плюралізм) у всіх сферах суспільного життя (економічній, політичній, культурній).

Незалежні ЗМІ, обслуговуючи суспільні потреби та інтереси, формують і публікують громадську думку.

4.2. Якою є роль громадян у становленні й функціюванні громадянського суспільства

У громадянському суспільстві люди різного віку, культури, соціального статусу, для захисту своїх прав, переслідують суспільні інтереси, утворюють різноманітні клуби, клуби тощо. У таких ситуаціях утворюються різноманітні організації: релігійні, етнічні, екологічні, правозахисні організації тощо. Наприклад, асоціації розвитку освіти, спорту, створення навчальних закладів, будівництва храмів, видання та розповсюдження книг тощо.

4.3. Яку роль виконує правова держава у громадянському суспільстві

Громадянське суспільство може гармонійно функціонувати без впливу держави, але його не можна представляти таким, що існує і функціонує незалежно від держави. Світогляд і свідомість громадян значною мірою залежать від їхніх стосунків з державою, від того, як вони впливають на її розвиток. Виникнення і розвиток громадянського суспільства неминуче веде до перетворення держави в конституційну державу. Верховенство права може бути встановлене лише там, де існують інститути громадянського суспільства, які орієнтуються на людей, їх права, свободи та інтереси. Таким чином, це держава, де юридичні засоби дійсно забезпечують максимальне здійснення, захист і захист основних прав і свобод людини.

Найважливішими ознаками верховенства права є:

- суверенітет народу, який є джерелом влади;

- верховенство права;

- Рівність усіх громадян перед законом;

- рівноправна і взаємна відповідальність держави і особи перед законом;

- Визнання прав людини найвищою соціальною цінністю;

- Поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову;

- висока правова культура та правосвідомість громадян;

- наявність ефективної правоохоронної системи.

РОЗДІЛ 5. ЯКИМИ Є УМОВИ ТА ФОРМИ АКТИВНОЇ ГРОМАДЯНСЬКОЇ УЧАСТІ У ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА

5.1. Хто такий демократичний громадянин

Згідно з Конституцією, в Україні, як демократичній державі, верховна влада належить народові, громадянам.

Такі громадяни мають культуру громадянськості. Культура громадянства – це ставлення людини до держави та дій влади, що виявляється у законослухняності та критичних вимогах. Культура громадянства регулює взаємодію громадян з владою, а не протиставлення певних верств суспільства один одному. Характеризується сприйняттям влади не як об'єкта боротьби і завоювання, а як об'єкта впливу в процесі захисту інтересів і прав громадян. Культура громадянства виражається у знанні громадянами та прийнятті соціальних норм і готовності їм відповідати.

Культура громадянства ґрунтується на знанні людьми своїх прав і обов’язків, організації держави, політичного устрою та основних конституційних і законодавчих процедур політичного процесу. У результаті цілеспрямованої освіти та різнобічного виховання сформується свідомий, турботливий, активний і відповідальний громадянин, достатньо самостійний, незалежний у судженнях, здатний зупинити вплив на державу та суспільство та демократизувати їх. Іншими ознаками такого громадянина є патріотизм, правосвідомість, політична культура, моральність, реалізація активної громадянської позиції в суспільному житті, готовність діяти, захищаючи країну, жертвувати, жити і працювати для суспільства.

5.2. Якими є форми соціальної активності громадян

У громадянському суспільстві активний громадянин знаходить багато однодумців, товаришів з іншими людьми, які мають спільні цілі та інтереси. Таке соціальне явище називається соціальною взаємодією. Соціальна взаємодія виникає через спільні чи розбіжні інтереси, близькі чи віддалені цілі, погляди. Саме соціальна взаємодія складає основу будь-яких відносин у суспільстві. Наявність соціальної взаємодії, соціальної єдності та згуртованості в суспільстві є необхідними умовами для активної участі громадян у суспільному житті та спільного піднесення на захист своїх законних прав та інтересів.

Для того, щоб люди могли активно брати участь у суспільному житті, необхідно ознайомити їх з наявними варіантами впливу та формами соціальної діяльності. Це включає мирні зібрання. Вони є не лише критерієм визначення рівня розвитку демократії в країні, а й надзвичайно ефективним засобом громадського контролю за інститутами державної влади. Поняття мирних зібрань включає всі заходи, що відбуваються в громадських місцях у формі мітингів, демонстрацій, пікетів, маршів тощо.

РОЗДІЛ 6. ЯКУ РОЛЬ ВІДІГРАЄ ГРОМАДА В ЖИТТІ ЛЮДИНИ, СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВИ

6.1. Що таке громада

Громада - це група людей, пов’язаних спільною позицією, спільними інтересами та спільними цілями. Наприклад, релігійна громада, фермерська громада, організація.

Громада (лат. polia - громада) - форма соціальної (колективної) організації людей, місцевої громади, місцевої організації та частини суспільства, характерна майже для всіх народів.

Громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, які є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. (Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Громада - це форма об’єднання людей, які мають можливість спілкуватися і спілкуватися один з одним протягом усього життя. Для громади характерні: спільна територія її членів, повне або часткове самоврядування, спільне вирішення соціально-побутових проблем, взаємодопомога; Дотримання звичаїв і традицій, морально-виховний вплив на парафіян.

Нині термін «громада» вживається щодо мешканців конкретного району чи області (територіальної громади), неформальних чи неурядових об’єднань зацікавлених сторін. У таких умовах найважливішим об’єднуючим елементом громади є добровільна відповідальність кожного її члена за власну долю.

Отже, єдність та дієвість спільноти залежить від її головного компонента - людини. Коли людина стає частиною спільноти, вона відчуває від неї зворотний зв’язок, і спільнота стає могутньою силою, що впливає на життя людини, суспільства, держави.

6.2. Роль громади в житті людини, суспільства, держави

Кожна громада складається з людей. Люди впливають на життя громади, а також відчувають її вплив. Людина - це особистість, яка володіє такими характеристиками, як здатність поєднувати особисті та суспільні інтереси, почуття обов’язку та можливого його виконання, соціальна активність, громадянська позиція, громадська активність тощо. Усі ці фактори визначаються характером розвитку суспільного та індивідуальна політична культура, виховання та практика соціалізації. І всі вони формуються насамперед у громаді. Отже, людина стає громадянином, завдяки громадському впливу, тим правилам і цінностям, що створює www.freepik.com і встановлює велика чи мала громада.

РОЗДІЛ 7. ЯК ГРОМАДА РЕАЛІЗУЄ ТА ЗАХИЩАЄ СВОЇ ПРАВА І ЗАКОННІ ІНТЕРЕСИ

7.1. Можливості захисту інтересів громади

Думка громадян не завжди враховується при вирішенні наболілих проблем. Обіцянки, дані під час виборів, влада часто забуває. Для деяких громадян вся громадська діяльність зводиться до делегування повноважень депутатам у формі голосування на виборах. Після виборів не всі знають, як вплинути на порушення чи бездіяльність влади. Проте буває, що влада не хоче звертати увагу на реальні проблеми громади, нічого не робить для їх вирішення. Що ще гірше, коли влада приймає незаконні рішення, вона обмежує права членів громади.

Такі дії часто призводять до розчарування громадськості. В Україні діє низка законів, які передбачають механізми реального впливу громадянського суспільства на вирішення проблем на різних рівнях. Тому громадяни повинні бути добре обізнані з чинним законодавством, що регулює діяльність органів влади, повноваженнями органів влади, можливостями громадських об’єднань, які визначають права та законні інтереси окремих громадян. З іншого боку, вирішення проблем місцевого життя не повинно перетворюватися на просто протистояння влади та громадян. Якщо ви хочете взаємодіяти з органами влади, вам необхідно спочатку дотримуватися нормативних актів, які регулюють їх діяльність.

7.2. Форми впливу громадян на владу

Існує також чимало передбачених законодавством форм і методів впливу громадськості на прийняття рішень органами влади. Для прискорення вирішення питання, потрібно вдало комбінувати зазначені види діяльності, вибудовуючи весь процес у логічно взаємопов’язаний ланцюжок.

РОЗДІЛ 8. ЯК ЗАХИЩАТИ ВЛАСНІ ІНТЕРЕСИ. АДВОКАЦІЯ. ЛОБІЗМ

8.1. Як добиватися свого

Протягом свого життя громадяни стикаються з багатьма ситуаціями, в яких їм доводиться захищати власні інтереси або інтереси своєї громади. Кожен громадянин України має встановлені законом права, у межах яких він може захищати свої інтереси.

У структурі законного інтересу громадянина є два елементи:

- бажання насолоджуватися тим чи іншим суспільним благом;

- За потреби зверніться за захистом до компетентних органів.

Законно обґрунтований інтерес захищається нарівні з правами. Адвокація може мати форму адвокатської діяльності або лобіювання. Адвокація пов’язана в основному з діяльністю неурядових організацій та правозахисних рухів, а лобіювання носить переважно комерційний характер, лобіювання компаній. Терміни, аналогічні адвокації: представництво громадян, патронат, захист, фінансування. Відповідно, особу, що спеціалізується в цій сфері, можна назвати стейкхолдером, адвокатом або адвокатом.

Адвокатська діяльність може бути індивідуальною (за бажанням окремої особи) або колективною (при захисті спільних інтересів групи людей). Адвокація також відрізняється рівнем виникнення конфлікту інтересів. Серед них – локальні, регіональні, національні, глобальні. В Україні лобіювання сприймається як нелегітимна практика: для нього ще не встановлені правила, а саме лобіювання часто асоціюється з корупцією. Бо в нашій країні найбільше поширене «тіньове лобі», в якому бізнес-кола міцно пов’язані з політикою та владою. Тому окремі бізнес-клани надають юридичну підтримку вигідним умовам ведення бізнесу. Тому терміни «лобі», «лобіст» в Україні мають досить негативний відтінок. Однак лобізм є одним із інструментів досягнення системних змін у суспільстві. Завдяки успішному лобіювання вдається домогтися ухвалення суспільно корисного закону у Верховній Раді України та ухвалення інших суспільно важливих документів. На відміну від лобіювання, адвокація має більш важливу соціальну роль, оскільки вона в основному спрямована на захист інтересів соціальних груп або вразливих груп, які не в змозі захистити свої інтереси чи самі внести адекватні зміни в закон чи систему. Через відсутність прямого комерційного інтересу адвокатська діяльність несе набагато менший ризик корупції, ніж лобіювання боротьби з корупцією та впровадження прозорих і справедливих практик.

8.2. Як організувати кампанію з адвокації

Реалізація інтересів певної суспільної групи розпочинається з виявлення існуючої проблеми, що порушує права певних осіб, шкодить суспільству або знижує рівень життя громади. Проблема потребує аналізу причин її виникнення, оцінку її впливу на життя громади і визначення можливих віддалених наслідків, якщо не буде винайдено її розвʼязання. Чітке уявлення про наявну проблему полегшує подальші дії з адвокації інтересів зацікавлених осіб.

Перед голосуванням за законами, на головній сторінці Google було розміщено посилання на громадянську петицію з проханням до Сенату і Конгресу США відхилити SOPA і PIPA. Під нею поставили підписи понад 7 млн відвідувачів пошуковика. 18 січня 2012 р. пройшов страйк популярних в англомовному Інтернеті сайтів, до якого підключилися близько 50 тис. сайтів. Окрім Wikipedia, моральну або ресурсну підтримку протесту проти SOPA і PIPA висловили AOL, eBay, Facebook, Google, LinkedIn, Mozilla, Twitter, Yahoo, Zynga, і видання Engadget, Huffington Post, Mashable, Reddit і TechCrunch.

РОЗДІЛ 9. ЯК ЖИВЕ ТА УРЯДУЄТЬСЯ ШКІЛЬНА ГРОМАДА

9.1. Як взаємодія учнів, учителів, батьків, шкільної адміністрації сприяє організації шкільного життя

Один із основних принципів Нової української школи - партнерство. В основі педагогіки партнерства - спілкування, взаємодія та співпраця. Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними та зацікавленими однодумцями, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат.

9.2. Як відбувається врядування та управління школою

Відповідно до Закону України «Про освіту», права та обов’язки у школі мають всі учасники навчально-виховного процесу - учні, батьки, вчителі та інші співробітники навчального закладу. Шкільне самоврядування забезпечує можливість впливати і приймати рішення у питаннях, які впливають на життя в школі, таким чином, вчитися бути громадянином на практиці. Це досвід застосування у реальному житті демократичних норм і процедур.

9.3. Створюємо шкільні правила разом

Суспільні норми та правила допомагають нам жити разом безпечно, справедливо і добропорядно. Пригадайте з попереднього досвіду вивчення курсу громадянської освіти, що таке права, правила та соціальні норми?

РОЗДІЛ 10. ЯК І ДЛЯ ЧОГО СТВОРЮЮТЬСЯ І ДІЮТЬ ДИТЯЧІ Й МОЛОДІЖНІ ГРОМАДСЬКІ ОБ’ЄДНАННЯ

10.1. Дитячі й молодіжні об’єднання і рухи в Україні

Нині в усіх регіонах нашої країни діють різноманітні громадські дитячі та молодіжні організації, які з кожним роком посилюють свій вплив на освіту та соціальний розвиток дітей, молоді та молоді. Відповідно зростає інтерес до таких організацій. Тому поговоримо детальніше про те, на якій основі вони створені, як будуються і як працюють. Наше право на об'єднання в організацію називається свободою об'єднання. У 1998 році був прийнятий Закон України «Про громадські молодіжні та дитячі організації». Він визначає особливості організаційно-правових основ формування та діяльності громадських молодіжних та дитячих організацій та державні гарантії їх діяльності.

Стаття 2. Громадські молодіжні організації - об'єднання громадян віком від 14 до 35 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на задоволення та захист їх законних соціальних, економічних, творчих, духовних та інших спільних інтересів. Громадські дитячі організації - об'єднання громадян віком від 6 до 18 років, метою яких є здійснення діяльності, спрямованої на реалізацію та захист їх прав і свобод, творчості, користі, протиправності та соціальний розвиток як повноправних членів цільового суспільства. Стаття 3. Громадські молодіжні та дитячі організації створюються і працюють на засадах добровільності, рівноправності їх членів, самоврядування, законності та прозорості.

10.2. Як створити молодіжну громадську організацію

Порядок створення та реєстрації дитячих і молодіжних громадських організацій регулюється Законами України «Про громадські організації» і «Про молодіжні та дитячі громадські організації». Засновниками молодіжних та дитячих громадських організацій можуть бути громадяни України, які досягнули 14-річного віку. Особи старшого віку можуть бути членами молодіжних чи дитячих громадських організацій за умови, якщо їхня кількість у цих організаціях не перевищує 10 % від загальної кількості членів. Громадська організація може бути утворена за місцем проживання (будь-який мікрорайон або кілька мікрорайонів міста), за місцем навчання (заклади освіти, де діяльність громадської організації здійснюється в позаурочний час).

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ГОДНИЙ, С. П. Лобізм як політична цінність демократичного суспільства. Гілея: науковий вісник, 2018, 137: 307-311.
ГАЙВОРОНСЬКА, Олександра. Соціальна демократія: цінності і моделі. ОСВІТА І НАУКА, 2021, 1.
ПОГРЕБНА, Владиcлава Cергiївна. Цінності демократичного суспільства крізь призму націоналістичної ідеології: порівняльний аналіз. 2019.

скачати