Ім'я файлу: Деградовані грунти причини та перспективи використання..docx
Розширення: docx
Розмір: 24кб.
Дата: 07.02.2021
скачати
Розширення: docx
Розмір: 24кб.
Дата: 07.02.2021
скачати
Деградовані грунти: причини та перспективи використання.
Трохи про поточний стан українських ґрунтів
Серед більшості населення продовжує витати міф про нескінчену родючості чорнозему. Однак, щоб переконатися в зворотному досить просто подивитися на статистику. За останні 90 років вміст гумусу в наших землях знизилося з 12% до 4%. І цей процес постійно набирає обертів, адже за останні 5 років показник впав на 0,5%.
Також варто відзначити, що орні обсяги у нас практично досягли максимуму, місця для їх розширення скоро не залишиться зовсім. Це як раз таки зворотна сторона активного розвитку землеробства. Для прикладу, в Запорізькій і Миколаївській областях зорано вже 90% від усього доступного чорнозему. Можемо порівняти цей показник з такими лідерами світового сільського господарства як Китай (25%), США (25%) і Німеччина (45%). Однак це не ключова причина зниження родючості, корінь криється в іншому.
Основні причини зниження родючості українських
Найвагомішим фактором безумовно є надмірна оранка. Постійне застосування глибокої обробки робить грунт беззахисним перед впливом зовнішнього середовища. Як результат — мінералізація органічної речовини і ерозійні процеси. Верхній шар з року в рік знаходиться в зруйнованому стані, тому як в періоди між оранкою ні мікроорганізми, ні структура грунту відновлюватися просто не встигають.
Саме неправильна обробка є коренем усіх проблем, пов’язаних зі зниженням родючості українських земель. Дощова вода, нехай навіть в такій кількості, повинна без проблем вбиратися грунтом. Чому це не відбувається? Ось основні причини:
1. Порушення структури верхнього шару грунту. Цей той шар, який відповідає за проникнення вглиб потрібних обсягів води і повітря. Його структура формується хробаками і мікроорганізмами. Після чергової глибокої оранки або культивації структура руйнується. В принципі, якщо проводити таку обробку, припустимо, раз в 4 роки, то вона буде встигати відновлюватися. Але в Україні її проводять мало не щороку. Як результат — вода майже не проникає всередину, більший обсяг просто вимивається посередництвом вітру.
2. Утрамбовка важкої агротехнікою. І винні в цьому ніяк не виробники агрегатів. Просто грунт, без нормального верхнього шару, стає по суті беззахисним. І важкі колеса тракторів продавлюють його сильніше ніж зазвичай. Частково дана проблема вирішується їх заміною на ту ж гумову гусеницю, але в нашому випадку істотно це не допоможе. Ще однією причиною зниження родючості в якійсь мірі вважається некоректне застосування мінеральних речовин і пестицидів. Хоч ця проблема характерна і меншій частині українських полів, але в цілому вона як і раніше актуальна.
Отже, підсумувавши, отримуємо наступний список причин зниження родючості на українських землях:
Ерозія ґрунту;
Дегуміфікація (зменшення концентрації гумусу);
Зменшення кількості поживних речовин;
Забруднення грунту;
Ущільнення верхнього шару, порушення його структури
. Які ж заходи необхідно здійснити, щоб припинити подальшу фізичну, хімічну, біологічну та екологічну деградацію ґрунтів України, стабілізувати їх родючість, оздоровити їх санітарний стан і на цій основі домогтися отримання високої та стабільної врожайності культур?
Передусім, необхідно налагодити моніторинг ґрунтів, без якого неможливо здійснювати заходи по їх покращенню. В Україні зараз налічується 2,5 млн. га зрошуваних земель, на створення яких витрачено біля 5 млрд. доларів. Продуктивність цих земель залишається низькою, тому їм необхідно приділити підвищену увагу, здійснивши, передусім, необхідні меліоративнізаходи. Полемічним залишається питання про використання техногенно забруднених земель. Є пропозиції щодо їх вилучення з с.-г. обороту. Але такий підхід доречний по відношенню до малопродуктивних земель. Що стосується високородючих ґрунтів, то тут варто знайти можливість їх безпечного використання наступними шляхами: вирощуванням рослин, що накопичують у своїй біомасі незначну кількість токсикантів; фітомеліорацією за допомогою рослин, які здатні вивести з врожаєм велику кількість того чи іншого забруднювача з наступною їх утилізацією, а також опрацюванням агротехнічних заходів, які спроможні створити умови для формування кореневої системи рослин поза забруднених ґрунтових прошарків; внесенням речовин, які зв’язували б важкі метали і радіоактивні речовини в незасвоювані рослинами форми тощо.
Неабияке значення в попередженні деградації ґрунтів має вдосконалення технології вирощування рослин, а головне – дотримання їх, особливо таких складових, як мінімалізований обробіток ґрунту, оптимальні строки, способи та норми внесення органічних і мінеральних добрив, проведення заходів захисту рослин від бур’янів, шкідників, хвороб.
До цього блоку питань відносяться також: вдосконалення ходових систем мобільної с.-г. техніки, технічних засобів для внесення агрохімікатів, покращення якості та зменшення токсичних властивостей пестицидів і мінеральних добрив.