Ім'я файлу: Задачі з права.docx
Розширення: docx
Розмір: 17кб.
Дата: 02.03.2022
скачати
Пов'язані файли:
Робота Дячука Захара учня 9-а класу від 14.01.21.docx
53090471.docx
семінар.pptx
В основі прямої призми лежить прямокутний трикутник з катетами 3
Особливості роботи HR менеджера на підприємстві.docx

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО

1. Сидоренко може захистити свої права, посилаючись на ч.1 ст. 975 ЦК та п.11 Правил, відзначаючи про обов'язок готелю зберігати речі. Однак в даному випадку він повинен надати докази того, що було виконано одну з двох умов: розміщення особистих речей в своєму готельному номері або передача їх працівникам готелю на зберігання. Інакше, якщо речі були залишені в коридорі або вітальні і були викрадені, адміністрація готелю не несе ніякої відповідальності. Можлива позиція готелю. Представник готелю може посилатися на те, що даний договір є договором приєднання (ст. 634 ЦК), оскільки готелем, як правило, були про звільнення зберігача від обов'язку збереження речей, на що споживач погодився внесені застереження шляхом укладення договору. Однак дане застереження може бути відхилено в зв'язку з тим, що воно суперечить ст. 975 ЦК, є спеціальною нормою. У разі судового розгляду представник готелю повинен надавати докази відеоспостереження, (запис показання свідків і т.п.) про те, що клієнт або не повідомив адміністрацію камер негайно, або про те, що він не вніс речі в готель (який не передав речі на зберігання або не розмістив в своєму номері). Всі закони, що вводяться у готелі не повинні суперечити Цивільному кодексу та іншим кодексом прийнятих в Україні.

Висновок: готель повинен відшкодувати збитки, нанесені Сидоренку.

2. Згідно статті 31 п.1 Цивільного Кодексу України («Часткова цивільна дієздатність фізичної особи, яка не досягла 14 років») малолітня особа має право самостійно здійснювати дрібні побутові правочини, які задовольняють побутові потреби особи відповідно предметів, що мають невисоку вартість. Тобто в даному випадку директор магазину має рацію та згідно зі ст. 31 Сашко має право розпоряджатися особистими грошима.

3. Стаття 46. Оголошення фізичної особи померлою

Задача розрахована на цивільний кодекс ст. 46. Різниця між встановленням факту смерті та оголошеннями фізичної особи померлою полягає в тому, що факт смерті – це факт, що людина померла, є її тіло, і свідки, що підтверджують її смерть. Фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

4. Надаючи своє зерно на зберігання власник має право бути повністю впевненим у тому, що своє майно він забере в тому вигляді, в якому віддавав. Власник елеватора повинен надавати умови для зберігання чужого майна в тому виді, в якому отримав. В даній ситуації власник елеватора повинен відшкодувати через своє недбальство зіпсоване зерно чи відшкодувати шкоду грошима.

Стаття 184. Речі, визначені індивідуальними або родовими ознаками

1. Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

2. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.

Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

СІМЕЙНЕ ПРАВО

1. Згідно зі ст. 727 ЦК дарувальник може розірвати договір дарування в випадках, коли обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей. Також договір дарування може бути розірваний на вимогу дарувальника, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати, знищення чи пошкодження дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність. Якщо згідно з договором дарування дарувальник має передати дарунок обдаровуваному в майбутньому через певний строк (у певний термін) або у разі настання відкладальної обставини, то відмовитись від передання дарунка в майбутньому дарувальник може тільки в тому разі, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився. Обов'язковою умовою розірвання договору дарування є наявність дарунка у натурі, тобто коли дарунок на момент пред'явлення такої вимоги є збереженим. Збереження дарунка передбачає знаходження його у власності обдарованого у стані, що відповідає його призначенню. Тому предмет договору дарування повинен бути річчю індивідуально визначеною, неспоживчою, відповідної цінності для дарувальника.

Отже, через відсутність жодної з вище наведених умов розірвання договору дарування каблучки, суд не повинен його розривати.

2. Рішення суду було вірним. Відповідно до ч. 1 ст. 106 СК України розірвання шлюбу здійснюється органом ДРАЦС за наявності двох умов: 1) подружжя не має неповнолітніх дітей; 2) існує взаємна згода подружжя на розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 СК України шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Такий підхід здається цілком виправданим. Відомо, що розгляд судами майнових спорів подружжя нерідко є тривалим. Що ж до їх особистих взаємовідносин, то вони на момент звернення до суду, як правило, вже непоправно зруйновані. Тому немає сенсу штучно пов’язувати питання щодо майнового спору з питанням припинення шлюбу. Ніщо не завадить подружжю і після розлучення вирішувати спірні питання щодо майна в суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 СК України орган державної реєстрації актів цивільного стану виносить постанову про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання спільної заяви подружжя, якщо вона не була відкликана. Таким чином законодавство дає змогу подружжю обдумати своє рішення і остаточно визначити серйозність своїх намірів щодо розірвання шлюбу.

У певних випадках розірвання шлюбу органом ДРАЦС може здійснюватися не за спільною заявою подружжя, а за заявою одного з них. Таким чином закон допускає можливість урахування волі лише одного з подружжя щодо розірвання шлюбу.

3. Відповідно до ч.1 ст.150 СКУ Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

ч.2 ст.150 СКУ Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

ч.3 ст.150 СКУ Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 СК батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Цей обов'язок безпосередньо пов'язаний з нормою ст. 53 Конституції України, відповідно до якої повна загальна середня освіта є обов'язковою.

В повсякденному житті виконання обов'язку батьків по забезпеченню здобуття дитиною повної загальної середньої освіти полягає у тому числі у матеріальній підтримці дитини.

ч.4 ст.150 СКУ Батьки зобов'язані поважати дитину.

ч.5 ст.150 СКУ Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

ч.6 ст.150 СКУ Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

ч.7 ст.150 СКУ Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно ст. 164 СКУ мати/батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він: а) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; б) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас