Ім'я файлу: єс.docx
Розширення: docx
Розмір: 19кб.
Дата: 01.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
доповідь.docx
Розширення: docx
Розмір: 19кб.
Дата: 01.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
доповідь.docx
Цінності ЄС
Європейський Союз навіть називають спільнотою цінностей. Лісабонський договір передбачає багато нововведень, але одним з основних досягнень є введення нової правової категорії – категорії цінностей, яка до прийняття договору зазначалась лише в доктрині, а вже після Лісабонського договору отримала законний вираз. Використання саме термiну «цінності» в новій редакції Договору про Європейський Союз покликано та підкреслити, що європейська інтеграція та створюване в її межах право мають відповідати нормам моралі, і ні в якому разі не суперечити їм. Вводячи категорію цінностей, законодавець підкреслює вихід Європейського Союзу на зовсім інший рівень розвитку, в якому визначальну роль нарівні з правовим набуває морально-етичний аспект.
Цінності Союзу, мають безпосередній зв’язок із принципами, який неважко помітити. Зміна черговості згадування цiнностей в новій редакції Договору про Європейський Союз говорить про ріст їх значимості для Союзу. Цінності стоять на більш високому рівні в порівнянні з принципами. Їх можна навіть розглядати як джерело принципів права
У ст. 2 Лiсабонсього договору закріплені такі цінності як: мир, людська гiднiсть; свобода; демократія; рівність; правова держава; дотримання прав людини, включаючи права осіб, що належать до меншостей. Ці цінності є загальними для держав-членів у рамках суспільства, що характеризується плюралізмом, недискримінацією, терпимістю, справедливістю, солідарністю й рівністю жінок і чоловіків. Цi характеристики також цілком можуть бути віднесені до системи цінностей ЄС. У цьому договорі дослівно говориться про цінності поваги (або дотримання) людської гідності, свободи і т. п. Однак, як видається, цінністю, тобто суспільним благом, слід все ж вважати самi людську гідність, свободу, рівність як такі. Їх повага з боку ЄС – це результат поваги (дотримання) цінностей, а не цінність сама по собі.
З правової точки зору проблема поваги та дотримання основних цінностей, закладених в основі ЄС, нерозривно пов’язана з дотриманням прав людини. Лісабонський договір не фіксує змістовного наповнення цінностей, а також не згадуються інституції ЄС, які можуть давати тлумачення їх змісту, однак більш детально закріплює цінності, інтереси й принципи, що визначають відносини Європейського Союзу з іншим світом, такими виступають: мир, безпека, стійкий розвиток планети, солідарність і взаємоповага народів, вільна й справедлива торгівля, викорінювання бідності й захист прав людини, у тому числі прав дитини. Тобто, вперше офіційно робиться спроба побудувати таку ієрархію цінностей, яка б дозволила ЄС наближатись до глобальних цілей, які закріплені у першому параграфі ст. 3 Договору про Європейський Союз: підтримувати мир, свої гiдності та добробут своїх народів.
Поважати і дотримуватися цих цінностей – обов’язок як Союзу в цілому, так і кожної входящої до нього держави окремо. Відданість цінностям ЄС також виступає як непорушна умова, що пред’являється до держав, що бажають вступити до складу Європейського Союзу. Неповага до цих цінностей може спричинити застосування до держави-порушника санкції у вигляді призупинення певних прав, пов’язаних з членством в ЄС. Так згідно зi ст. 7 Договору про ЄС, у випадку існування явної погрози серйозного порушення якою-небудь державою-членом цінностей, зазначених у ст. 2, Рада, після констатації зазначеної погрози, може направити державі порушникові рекомендації із запобігання причин, що викликали подібну констатацію. А у випадку серйозного та стійкого порушення якою-небудь державою-членом цінностей, зазначених у ст. 2, Рада може ухвалити рішення щодо призупинення окремих прав, що випливають із застосування Договорів до відповідної держави-члена, у тому числі права голосу представника уряду цiєї держави. Європейський Союз не зупиняється на досягнутому і постійно вдосконалює наданий своїм громадянам простір свободи, безпеки та правосуддя. Перенесення загальнолюдських, глобальних цінностей у наднаціональну правову систему ЄС можна розглядати як формування регіональних цінностей, притаманних саме європейськiй цивілізації. Будучи легітимізованими у формі закону, вони сприяють утворенню прямих і зворотних зв’язків, що забезпечують ефективність управління принципово новим державоподібним утворенням на наднаціональному рівні.
Природа ЄС
Європейський Союз завжди викликав багато запитань та спорів стосовно природи цього об’єднання, його статусу на міжнародній арені, майбутніх шляхів розвитку європейської інтеграції в межах цього об’єднання. Досі існує складність стосовно визначення правової природи Європейського Союзу, що полягає у наступних чинниках. По-перше Європейський союз об’єднує кілька самостійних організацій, які мають спільні органи; по‑друге, Європейський Союз наділений міжнародною правосуб’єктністю; по‑третє, між Європейськими інтеграційними організаціями існує підпорядкованість, оскільки Європейське Співтовариство становить основу Європейського союзу, яку доповнюють Спільна зовнішня політика та політика безпеки, а також співробітництво у сфері охорони порядку та правосуддя в кримінальних справах
Існує декілька концепцій розуміння правової природи ЄС:
міжурядова» концепція – як міжнароднаорганізація; концепція міждержавного утворення особливого характеру
як федерація або конфедерація, як об’єднання особливого роду.
Інституційна система ЄС є досить своєрідною і не схожою ані на організаційну структуру класичних міжнародних міжурядових організацій, ані на систему внутрішнього державного апарату, з його поділом на законодавчу, виконавчу та судову гілки влади.
Основні ознаки міжнародних організацій, які реалізуються в ЄС:
Міжнародні міжурядові організації утворюються і діють згідно установчого акту, який має статус міжнародного договору, де визначаються цілі і принципи її діяльності, їх повноваження, привілеї, структура органів тощо. ЄС також заснований згідно міжнародного договору, однак він був укладений на основі і для розвитку вже існуючих організацій – ЄОВС, ЄЕС та Євратом.
Членами міжурядової організації можуть бути лише держави. Однак, членами ЄС можуть бути лише держави, які відповідають встановленим критеріям (усвідомили «історичне значення припинення роздільності європейського континенту», необхідність «розвитку європейської інтеграції» тощо).
Необхідною умовою функціонування міжнародних міжурядових організацій є наявність органів, які мають право приймати рішення з їх компетенції. Що стосується органів ЄС, їх рішення є обов’язковими для держав-членів. Тобто, ці органи мають статус «наднаціональних» по відношенню до національних органів держав членів.
Кожна міжнародна міжурядова організація наділяється певним набором повноважень, що закріплені в установчих договорах, та прив’язана до цілей її діяльності. Щодо ЄС, то коло питань, які входять до його виключної компетенції, постійно розширюється .
ЄС має ряд ознак федерації, серед яких: єдина територія без внутрішніх кордонів, єдине громадянство, єдність цілей у різних сферах суспіль‑ ного життя, спільна політика, встановилися загальні принципи організації та діяльності ЄС та щодо його держав-членів, вищі законодавчі, виконавчі та судові інстанції на рівні Союзу, існує розподіл владних повноважень між органами Євросоюзу і утворюючими його державами, наднаціональні органи мають повноваження приймати як рекомендацій‑ ні, так і імперативні рішення, рішення органів ЄС мають обов’язкову силу без додаткового затвердження їх державами-членами, ЄС має єдиний бюджет, загальну валютну систему і єдину валюту (за деяким винятком).
Однак, ЄС не можна назвати федерацією й через те, що у нього від‑ сутня одна з найголовніших її ознак: у федеративній державі її суб’єкти є невід’ємними складовими самої держави і наділені лише окремими суверенними правами, а держави-члени ЄС є абсолютно самостійними і володіють повним суверенітетом .
До типових рис конфедерації належать – об’єднання здійснюється заради досягнення певних цілей; зберігається суверенність держав і до‑ сить високий ступінь їх самостійності; правовою основою союзу є між‑ народний договір. Але, на відміну від конфедерації, яка створюється на певний проміжок часу для задоволення чітко визначених цілей, ЄС не є тимчасовим утворенням, його існування не припиниться після досягнення певної мети, оскільки цього не передбачено договором про його створення. Цілі та завдання ЄС є не конкретними, а динамічними. Крім того в конфедерації не існує єдиного громадянства, валюти, які притаманні ЄС.
Як організація особливого роду ЄС характеризують як інтеграційне утворення наднаціонального характеру, який проявляється в діяльності інститутів ЄС та механізмі прийнятті рішень. Наднаціональна влада є ієрархічно вищою порівняно з державною владою, вона є незалежною від держав-учасниць організації, її волевиявлення має примат і пряму дію на території держав-учасниць. Інституційними носіями наднаціональності в Європейському Союзі виступають Комісія, Європейський парламент і Суд ЄС.
ЄС є унікальним утворенням, що ґрунтується на поєднанні двох різних і водночас взаємодоповнюючих типів міждержавного співробітництва – міжнародної організації та наддержавного об’єднання. Це особливий вид міжнародно-правових об’єднань, в якому суверенітет його держав-членів суттєво обмежений, а його правова природа носить змішаний, комплексний характер. ЄС є складним міждержавним об’єднанням інтеграційного типу, яке, набуваючи окремих рис міжнародної організації, федерації та конфедерації, конституюється як наднаціональна організація влади.