Цілі виробничого навчання: Навчальна мета передбачає: -    міцне засвоєння та усвідомлення обсягу загально технічних та спеціальних З, У, Н за обраним фахом шляхом практичних її застосувань у виробничій діяльності; -    формування, закріплення і розвиток умінь та навичок планування і здійснення виробничого процесу; -    формування і розвиток умінь і навичок застосування знань для розв’язання навчально-виробничих завдань пошукового характеру; -    формування готовності до оволодіння сучасними технікою та технологією виробництва. Розвивальна мета передбачає формування: -    раціонального мислення та творчості; -    пізнавальної активності та самостійності; -    уваги, спостережливості; -    критичного, аналітичного та логічного мислення; -    вміння та навички самовдосконалення в обраній професії; -    звички планувати та контролювати свою працю. Виховна мета спрямована на виховання: -    культури навчального процесу; -    поваги до праці, обраної професії; -    моральних якостей учнів як особистостей; -    дисципліни, сумлінності, відповідальності, ініціативи. Методи виробничого навчання Методи виробничого навчання – основні способи діяльності майстра та учнів ПТНЗ, завдяки яким учні оволодівають знаннями, уміннями і навичками, професійною майстерністю, розвивають творчі здібності, розумові і фізичні сили. Методи навчання здійснюються через різні прийоми. Прийом – окрема визначена дія, складова процесу здійснення будь-якого методу навчання. Класифікація методів виробничого навчання І. Методи за джерелом інформації 1. Словесні методи (інструктаж, бесіда, пояснення, розповідь, робота з друкованим джерелом інформації): - дозволяють в короткий термін передати велику за обсягом інформацію; - розвивають абстрактне мислення; - розвивають в учнів здібності до правильного, глибокого та осмисленого сприйняття довкілля і визначення сутності предметів, явищ, зв’язків та закономірностей між ними. 2. Наочні методи (візуальне сприйняття дійсності, поєднання наочного сприйняття і слова): - демонстрація об’єктів і процесів, що вивчаються, у натуральному, природному вигляді (роздатковий матеріал, макети, моделі, натуральні зразки, показ прийомів роботи, проведення дослідів); - демонстрація зображень, у тому числі символічних, умовних (креслення, схеми); - демонстрація за допомогою інформаційних ТЗН. 3. Практичні методи (вправи, лабораторно-практичні роботи, рішення виробничих і технічних задач, дослідження, самостійна практична робота учнів). 4. Вправи – основний метод виробничого навчання. ІІ. Методи за характером пізнавальної діяльності. 1.    Репродуктивні: -    пояснювально-ілюстративний (учні слухають пояснення та спостерігають за показом майстра; використовується переважно на початкових етапах навчання). -    Репродуктивний (виконання учнями прийомів та операцій за зразком, показаним майстром; виконання робіт згідно з інструкційно-технологічною карткою;вправи на тренажерах за докладно розробленою інструкцією; контроль процесу та підсумки роботи за вказівкою майстра). 2.    Продуктивні: -    частково-пошуковий (виконання завдань за технологічною карткою, яка не має інструктивних вказівок; самостійні роботи на тренажерах при різних режимах та ситуаціях; прийняття оптимальних рішень при роботі в незвичних умовах; пошук причинно-наслідкових зв’язків); -    дослідницький (самостійне визначення технології та режимів виконання завдань; проведення досліджень для встановлення закономірностей та алгоритмів технологічних процесів; планування і виконання індивідуальних та кваліфікаційних робіт або курсових і дипломних проектів). ІІІ. Проблемно-розвивальні методи -    монологічне проблемне викладання; -    діалогічне проблемне викладання; -    евристичний; -    алгоритмічний; -    програмований. Методи активного навчання: Традиційні (неімітаційні)    Інноваційні (імітаційні, ігрові) -    лабораторно-практичне заняття; -    самостійне виконання навчально-виробничих робіт; -    виробничий семінар; -    виробнича практика; -    виконання індивідуальних завдань; -    дискусія з мозковим штурмом; -    програмоване навчання; -    дослідницька робота    -    розробка варіантів рішень; -    імітаційні вправи; -    індивідуальний тренінг; -    аналіз конкретних ситуацій; -    розігрування ролей; -    ігрове проектування; -    ігри, ділові ігри Типи і види уроків виробничого навчання У сучасній педагогічній практиці найбільш розповсюджена класифікація уроків згідно з визначенням основної дидактичної мети, що вирішується на тому чи іншому уроці. Тип уроку визначається основною дидактичною метою. Вид уроку – це засіб його реалізації (або вказує на методику йог проведення). За формою проведення можна окремо виділити такі групи нетрадиційних уроків: -    уроки у вигляді змагань та ігор (конкурси, турніри, ділові ігри, вікторини тощо); -    уроки у вигляді публічного спілкування; -    уроки, що опираються на фантазію; -    уроки, комбіновані з іншими організаційними формами навчання (урок-консультація, урок-практикум тощо); -    уроки, основані на імітації діяльності проведення громадсько-культурних заходів; -    уроки, основані на нетрадиційній (інноваційній) діяльності учнів (уроки-взаємонавчання, уроки співпраці, уроки самоуправління тощо); -    інтегровані, бінарні уроки. Класифікація типів і видів уроків виробничого навчання Тип уроку    Основна дидактична мета    Вид уроку Урок формування первинних умінь    Сприйняття і первинне усвідомлення нової навчальної інформації; показ нових трудових прийомів і операцій трудової діяльності; формування первинних умінь правильного виконання окремих прийомів з дотриманням правил безпеки    -    інструктаж; -    екскурсія; -    кіно; -    вправа; -    тренаж Урок формування складних умінь    Закріплення і розвинення умінь виконання окремих прийомів і операцій трудової діяльності з дотриманням якості в роботі; формування умінь і навичок по об'єднанню декілької простих операцій в одну складну при раціональному використанні урочного часу    -    лабораторно-практичні заняття; -    вправи; -    імітаційний тренаж; -    самостійна робота Урок вдосконалення вмінь та формування навичок    Удосконалення та систематизація умінь при виконанні складних робіт, формування навичок при вирішенні складних виробничих завдань    -    аналіз конкретних ситуацій; -    конкурс; -    виконання індивідуальних робіт; -    дослідження Урок комплексного застосування З, У, Н при виконанні НВР    Розвинення критичності, аналітичності, логічності мислення, самостійності та творчості учнів при виконанні НВР; комплексне застосування набутих З, У, Н    -    ділова гра; -    аналіз конкретних ситуацій; -    виконання індивідуальних робіт; -    ігрове проектування Контрольно-перевірочний урок    Виявлення глибини знань, перевірка і оцінка умінь і навичок виконання окремих операцій та складних і комплексних робіт; виявлення недоліків в З, У, Н та їх причин; отримання даних для атестації учнів    -    залік; -    тестування; -    контрольно-перевірочна робота; -    імітаційні вправи; -    конкурс; -    гра У сучасній дидактиці вживається поняття «синтетичний урок», сутність якого полягає в тому, що повторення попереднього навчального матеріалу зливається з введенням нової навчальної інформації та її закріпленням. При цьому відбувається непомітне «входження» учнів в нову тему та її ефективне засвоєння. Вивчення нового матеріалу, таким чином, починається вже на етапі актуалізації опорних знань, а закріплення ведеться паралельно із сприйманням нової інформації. Алгоритм підготовки майстра виробничого навчання до занять Готуючись до уроку, майстер в/н повинен: -    проаналізувати підсумки попередніх занять з метою виявлення причин недоліків та внесення змін і доповнень у наступний урок; -    визначити основну дидактичну мету уроку; -    визначити тип, вид, структуру уроку та час, відведений для проведення кожного його елементу; -    скласти план уроку; -    підготувати науково-технічну та методичну літературу, а також матеріали з передового досвіду за темою уроку; -    намітити практичні та навчально-виробничі роботи, вправи, завдання для самостійної роботи учнів під час закріплення нового навчального матеріалу; -    підготувати дидактичне і матеріально-технічне забезпечення уроку; -    визначити між предметні (внутрішньо предметні) зв’язки та прийоми їх реалізації на уроці; -    визначити типові помилки, яких допускаються учні під час вправ, намітити засоби їх попередження або виправлення; -    підготуватися до показу на уроці наочних засобів, експериментів, нових операцій і прийомів трудової діяльності; -    спланувати методику контролю якості З, У, Н учнів на уроці. Вимоги до змісту структурних елементів уроку виробничого навчання І. Вступний інструктаж. Вступний інструктаж – сукупність методів і прийомів виробничого навчання, які використовуються на початку занять з метою підготовки учнів до активного, безпомилкового і свідомого виконання практичних завдань. Алгоритм проведення вступного інструктажу: -    повідомлення теми і мети уроку; -    цільова установка учнів; -    перевірка З, У, Н за матеріалами уроків, взаємопов’язаних з метою уроку і необхідних для його проведення; -    пояснення характеру і призначення запланованої на уроці роботи; -    пояснення нової теоретичної навчальної інформації; -    демонстрація нових операцій і прийомів трудової діяльності; -    ознайомлення учнів з матеріалами, інструментами та приладами, які вперше будуть застосовуватися на уроці, та правилами техніки безпеки при роботі з ними; -    вивчення інструкційної та інструкційно-технічної (технологічної) документації; -    пояснення та показ способів раціональної організації робочих місць учнів при виконанні завдань; -    інформація про типові помилки та способи їх попередження; -    опитування учнів та пробне виконання ними нових прийомів роботи з метою перевірки засвоєння матеріалу вступного інструктажу; -    відповіді на запитання учнів. ІІ. Поточний інструктаж. Поточний інструктаж – сукупність методів виробничого навчання, при використанні яких інструктивна діяльність майстра орієнтована на диференційний та індивідуальний підхід до учнів під час закріплення ними нової навчальної інформації шляхом її застосування у самостійній практичній діяльності Реалізація поточного інструктажу передбачає: -    видача завдань для самостійної роботи учнів; -    пояснення послідовності виконання завдань; -    розподіл учнів за робочими місцями; -    повідомлення про критерії оцінювання практичної діяльності учнів; -    індивідуальний поточний інструктаж шляхом проведення цільових обходів робочих місць учнів. Приблизні цілі обходів робочих місць: -    перевірка правильності організації робочих місць учнів та дотримання ними правил техніки безпеки; -    перевірка правильності виконання учнями нових прийомів та технологічного процесу виконання робіт; -    перевірка умінь користуватися кресленнями, інструкційними та технологічними картами; -    надання допомоги учням; -    перевірка ходу виконання робіт (між операційний контроль); -    перевірка якості роботи учнів та виконання ними норм часу; -    приймання та оцінювання робіт. ІІІ. Заключний інструктаж. Заключний інструктаж – підбиття підсумків виконання учнями трудових завдань з використанням сукупності методів виробничого навчання, які застосовувалися на уроці; об’єктивне оцінювання підсумків їх практичної діяльності. Проведення заключного інструктажу передбачає: -    аналіз уміння учнів застосовувати нову навчальну інформацію, що вивчалася на уроці; -    аналіз причин помилок учнів та застосування засобів їх усунення; -    повідомлення та обґрунтування оцінок, отриманих учнями на уроці; -    аналіз дотримання правил техніки безпеки праці, організації робочих місць учнів; -    розгляд випадків нераціонального використання урочного часу; Схема плану уроку виробничого навчання Тема програми___________________________________________________ Тема уроку_______________________________________________________ Мета уроку: а) навчальна – які професійні З, У, Н формуються, закріплюються і розвиваються на уроці; б) розвивальна – які операції і прийоми розумової діяльності учнів розвиваються на уроці; в) виховна – які якості особистості учнів формуються і розвиваються на уроці. Тип уроку_____________________________________________________ Вид уроку______________________________________________________ Дидактичне забезпечення (за допомогою якого здійснюється процес навчання)__________________________________________________________ Матеріально-технічне забезпечення (за допомогою якого всі учні здійснюють свою практичну діяльність)_________________________________________________ Міжпредметні зв’язки_________________________________________________ Перелік практичних завдань_____________________________________________ Список основної і додаткової літератури____________________________________ *** Методична мета вказується тільки при проведенні відкритих уроків. Хід уроку І. Організаційна частина ( 5 хв.): - перевірка наявності учнів; - перевірка готовності учнів до уроку; - допуск з техніки безпеки. ІІ. Вступний інструктаж ( 40 хв.): 1.    Актуалізація знань: -    повідомлення теми програми і уроку; -    цільова установка проведення уроку; -    перевірка опорних З, У, Н учнів, необхідних їм для подальшої роботи на уроці; -    аналіз і доповнення відповідей учнів, підбиття підсумків. 2.    Викладання нового матеріалу: -    повідомлення нової навчальної інформації; -    показ нових прийомів трудової діяльності; -    пояснення характеру і послідовності роботи учнів на уроці; -    повідомлення про передовий досвід за темою уроку; -    опитування учнів і пробне виконання ними нових прийомів, показаних майстром; -    відповідь майстра на запитання учнів; -    підбиття підсумків вступного інструктажу. ІІІ. Поточний інструктаж ( 270 хв.): -    видання завдань для самостійної роботи учнів та пояснення порядку їх виконання; -    розподіл учнів за робочими місцями; -    повідомлення про критерії оцінювання виконуваних робіт; -    цільові обходи майстром робочих місць учнів; -    прийом майстром виконаних робіт; -    прибирання робочих місць. IV Заключний інструктаж ( 270 хв.): -    аналіз діяльності учнів у процесі всього уроку; -    оцінка роботи учнів, її об’єктивне обґрунтування; -    аналіз причин помилок учнів та засоби їх усунення; -    повідомлення та обґрунтування оцінок; -    видача домашнього завдання. Основна плануюча документація з виробничого навчання у ПТНЗ 1.    Навчальний план – це документ, що визначає освітній рівень вступника, цілі навчання, перелік обов’язкових навчальних предметів, механізм міжпредметних зв’язків, форми, періодичність, терміни контролю З, У, Н учнів, їх кваліфікаційної атестації, вимоги до основних обов’язкових засобів навчання та плановий рівень кваліфікації випускника. 2.    Навчальна програма з виробничого навчання – це документ, що визначає зміст професійних З, У, Н та способи і методи їх формування; розробляється фахівцем, що викладає курс, на основі типової з урахуванням змін у відповідній галузі виробництва та сфері послуг і погоджується із замовниками робітничих кадрів. 3.    Поурочно- тематичний план  складається педагогом у відповідності до навчальних програм, розглядається на засідання відповідної методичної комісії, затверджується заступником директора і є документом багаторазового використання. 4.    Перелік навчально-виробничих робіт з професії визначає роботи, які виконують учні з метою оволодіння професійними З, У, Н, що передбачені програмою виробничого навчання; складається на семестр майстром в/н під керівництвом старшого майстра, обговорюється методичними комісіями та затверджується заступником директора з НВР. 5.    План уроку є обов’язковим особистим документом, складається в довільній формі і має на меті забезпечити педагогу найбільш ефективне проведення уроку. За умови проведення уроків у паралельних групах з однієї й тієї ж теми майстер складає один план уроку з урахуванням особливостей проведення уроку в тій чи іншій групі. 6.    Розклад занять складається під керівництвом заступника директора і затверджується не пізніше як за тиждень до початку навчання. 7.    Журнал виробничого навчання є основним документом фінансової звітності, який передбачає записи про дату і зміст проведення занять (робіт), час, витрачений на кожну тему (роботу), поточну, проміжну і підсумкову успішність учнів, відсутність учнів на заняттях.

 

Конец формы
скачати