Ім'я файлу: право.docx
Розширення: docx
Розмір: 27кб.
Дата: 05.04.2021
Пов'язані файли:
віан.docx
фіз.docx
Пилипчук Катерина.pdf
папємаше.docx

3. Рішенням Печерського районного суду м. Києва Антоненко був оголошений померлим. Його дружина оформила свої спадкові права, отримала як єдина спадкоємниця усе майно спадкодавця. Багато речей, які вона успадкувала, в тому числі і дачу, присадибну ділянку, трактор продала. Піаніно і холодильник вона подарувала своїй сестрі. Через рік після оголошення померлим Антоненко з’явився. Він не захотів продовжувати жити спільно із дружиною і поставив вимогу повернення майна, що йому належало. Антоненко звернувся з проханням до осіб, в яких знаходилися його майно повернути. Від дружини він вимагав повернення вартості того майна, яке було продане нею, але власники його не знайдені.


Чи належать задоволенню вимоги Антоненка відповідно до законодавства?

Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою:

Перший наслідок — поновлюється особисто-правовий статус громадянина.

Другий наслідок — стосується майна, яке зберіглося на момент появи громадянина і яке перейшло безоплатно до інших осіб після оголошення відсутнього померлим. Власник, який з'явився, може вимагати повернення свого майна від цих осіб.

Третій наслідок — полягає у можливості повернути майно від осіб, до яких воно перейшло за відплатними угодами. Ці громадяни зобов'язані повернути майно власнику, який з'явився, якщо буде доведено, що, набуваючи майно, вони знали, що громадянин, оголошений померлим, перебуває серед живих, завдані при цьому збитки компенсуються особами, у яких майно набувалося за відплатною угодою.

Четвертий наслідок — щодо майна, яке в порядку спадкування перейшло до держави:

якщо майно є в наявності, то воно повертається власникові;

якщо майно було реалізовано, то після скасування рішення про оголошення особи померлою, їй повертається сума грошей, виручених від реалізації майна.

3.Бабуся 15-річного Владислава Мазура подарувала йому велосипед. Через місяць, перед закінченням канікул, він вирішив обміняти його із сусідом бабусі на гітару. Одержавши згоду бабусі, він здійснив обмін. Дізнавшись про це, батьки Владислава звернулися до сусіда бабусі з вимогою повернути їм велосипед та забрати гітару, оскільки такий обмін їх не влаштовує. І сусід, і син заперечували проти повернення речей і стверджували, що: а) батьки не вправі розпоряджатися майном їхнього сина; б) бабуся, яка подарувала велосипед, дала на це свою згоду; в) такий правочин задовольняє і Владислава, і сусіда. Чи законна вимога батьків?

Стаття 32 ЦК України визначає обсяг цивільних майнових прав. Крім правочинів, передбачених статтею 31 Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:

  1. самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;

  2. самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;

  3. бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;

  4. самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).

2.Громадянка Клименко передала 10 червня 2015 року дочці своєї сусідки Ользі Макаренко діамантову прикрасу з умовою, що остання одягне її на весілля і поверне через 4 дні. 14 червня 2015 року Макаренко повернула прикрасу і Клименко поклала її в шкатулку. Через 6 місяців, впродовж яких вона не користувалася прикрасою, а саме 20 грудня 2015 року Клименко, взявши прикрасу, помітила, що в ній не вистачає одного з п’яти діамантів. Вона стала розшукувати Ольгу Макаренко, яка вже виїхала із сім'єю із міста, і знайшла її лише у квітні 2017 року. Макаренко зізналася, що в день весілля помітила, що один діамант випав з прикраси, але знайти його не вдалося. Відшкодувати вартість діаманта Макаренко відмовилася, посилаючись на те, що це сталося не з її вини і вона доклала всіх зусиль, щоб його знайти. 15 вересня 2018 року Клименко звернулася з позовом про відшкодування шкоди. Як буде вирішено спір?
Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах,-

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

1.У період шлюбу Рильська та Конопко придбали будинок. Після розірвання шлюбу Рильська подала позов до Конопка про поділ будинку. У справі була призначена технічна експертиза, висновок якої стверджував, що поділити будинок в натурі неможливо. Суд при розгляді справи встановив, що Рильська проживає в будинку разом із хворою дочкою, а Конопко не користується будинком взагалі і має іншу житлову площу.


Як можна вирішити спір з приводу права спільної сумісної власності подружжя?

Рильська може отримати весь будинок, при домовленості з Конотопком: або виплативши йому його частку, або щоб він залишив свою частину за рахунок майбутніх аліментів. Ще один варіант – Конотопко може свою частину будинку залишити дочці.

4.На речовому ринку у продавця Нікітіна (суб’єкта підприємницької діяльності) – громадянка Краснова купила дитячі черевики. При примірці взуття вдома виявилося, що чоботи невдало підібрані за розміром. Того ж дня Краснова звернулася до продавця з проханням обміняти черевики на іншу пару більшого розміру. Продавець Нікітін відмовився , оскільки черевики належної якості і при покупці їх приміряли.

Вирішіть спір. Чи має право на обмін товару покупець, якщо товар придбано на ринку? Чи зміниться вирішення ситуації, якщо товар придбано в комісійному магазині? За яких умов може бути реалізовано право на обмін товару?

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про захист прав споживачів, «Споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його гарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром».

Отже, обміну або поверненню підлягає тільки новий товар, який не має слідів використання: потертостей, забруднень, тощо. Товар повинен бути повернутий у повному комплекті, з ярликом, в своїй оригінальній упаковці, з заводським маркуванням, і супроводжуючими документами.

Тому, якщо сумніваєтеся в правильності вибору товару з яких-небудь параметрами або характеристиками – не розпаковуйте його. Матраци і меблі відповідної якості, виготовлені за індивідуальними параметрами, поверненню або обміну не підлягають. Матраци у вакуумній упаковці відповідної якості після відкриття упаковки поверненню або обміну не підлягають з причини втрати товарного вигляду. Гроші за надані послуги (збирання меблів, доставка, підйом на поверх) поверненню не підлягають. Доставка товару від споживача назад продавцю не входить в обов’язки останнього.

2.Громадянка Овдій замовила пошиття зимового пальто у ТОВ «Лана» з матеріалу, який вона вибрала. У процесі пошиття гр. Овдій не висловлювала жодних претензій. Коли пальто було готове, гр. Овдій заявила, що воно їй не підходить ні за фасоном, ні за кольором і відмовилася оплатити пошиття. Яке можливе вирішення ситуації? Які права підрядника у разі порушення замовником умови договору про оплату виконаної роботи?

Стаття 853. Обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником

1. Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

2. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

3. Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

4. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

5. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім'я замовника, якщо інше не встановлено договором.

{Частина п'ята статті 853 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2435-VI від 06.07.2010}

6. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

6.Малолітній син громадянки Тихонович О. вирішив допомогти матері й помити посуд, однак у цей момент у квартирі відключили воду. Забувши закрити кран, хлопчик приліг перепочити й заснув. За цей час подачу води в системі було відновлено, внаслідок чого сталося затоплення квартир, що знаходяться на двох нижніх поверхах. Власниця першої з квартир, що були затоплені, подала позов до суду з вимогою про стягнення з матері малолітнього (Тихонович О.) грошей, витрачених на відновлювальний ремонт у розмірі 7000 грн., та відшкодування моральної шкоди. Власниця другої квартири, що була затоплена, не подала позов до суду й не пред'явила вимоги до матері хлопчика, повідомивши, що вона власними зусиллями за власний рахунок здійснить необхідні ремонтні роботи у своїй квартирі й не має ніяких претензій до Тихонович. Які цивільні права порушені?

Згідно ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу (ЦК), майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У разі затоплення квартири шкода може бути заподіяна або з вини сусіда, або з вини ЖКГ (якщо сусід, згідно зі ст. 1166 ЦК доведе, що в потопі немає його провини, і затоплення сталося через дах, який протікає або зламаний стояк).

Що робити, якщо потоп стався з вини неповнолітнього

Діти до 14 років не відповідають за заподіяну шкоду - відповідальність несуть їхні батьки, усиновлювачі, опікуни, навчальні, виховні та інші установи.

У разі якщо потоп стався з вини особи від 14 до 18 років, вона відповідає за завдані збитки на загальних підставах. Якщо у неповнолітнього немає майна або заробітку, достатнього для відшкодування шкоди, шкода відшкодовується повністю або в частині, якої не вистачає, його батьками.

У разі відшкодування зазначених збитків, батькам надається право довести, що шкоду було завдано не з їхньої вини.

4.Гасюк С.М. склав заповіт, в якому розпорядився, щоб частка його майна у спільній власності подружжя на випадок смерті перейде його співробітниці Івановій С.Ю. Через півроку спадкодавець помер. Співробітниця заявила свої права на майно по заповіту. Дружина померлого оскаржила заповіт, так як у неї є двоє неповнолітніх дітей померлого.


Яке рішення прийме суд?

Заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Особливістю спадкування за заповітом є те, що спадкоємець отримує у власність майно лише після смерті спадкодавця. Після складення заповіту, особа й надалі залишається власником свого майна та може вільно ним розпоряджатися.

Важливо пам’ятати, що заповіт у будь-який момент можна скасувати чи змінити, якщо сама особа цього забажає. При цьому кожний новий заповіт, який складе особа скасовує попередній. Заповіт можна змінювати безліч разів протягом життя.

Але ніхто інший його змінити не може, тому співробітниця отримає свою половину будинку.

Завдання 3.

Наведіть приклади актів сімейного законодавства та розташуйте їх за юридичною силою.

Ч. 1 ст. 114 СК України встановлено, що у випадку розірвання шлюбу державним органом РАЦС (адміністративний порядок) шлюб припиняється в день реєстрації розірвання шлюбу. Ця стаття закону зазнала певних змін. В первісній редакції ч. 1 ст. 114 СК України вказувалося, що шлюб припиняється у день винесення органом РАЦС постанови про розірвання шлюбу. Законом України «Про внесення змін до Сімейного та Цивільного кодексів України» від 22 грудня 2006 pоку № 524-V винесення органами РАЦС постанов про розірвання шлюбу було скасоване. У зв'язку з цим органи РАЦС одразу реєструють розірвання шлюбу. Саме з цим моментом і пов'язане його припинення.

Розірвання шлюбу в судовому порядку має свої особливості (ч. 2 ст. 114 СК України). Важливими в цьому плані є два моменти: а) винесення судом рішення про розірвання шлюбу; б) набрання чинності рішенням суду.

Таким чином саме день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу вважається днем припинення шлюбу. Із цим днем і пов'язані для сторін всі наслідки розірвання шлюбу.

Проблема визначення моменту припинення шлюбу у разі його розірвання вкрай гостро постала у зв'язку з прийняттям нового СК України та неспівпадінням з цього питання норм старого та нового законодавства.

Так за новим СК України днем розірвання шлюбу вважається день набрання чинності рішенням суду (ч. 2 ст. 114 СК України), натомість згідно із законодавством, що діяло раніше, шлюб припинявся у день, коли подружжя або один з них на підставі рішення суду реєстрували розірвання шлюбу в органах РАЦС (ст. 44 КпШС України). Таким чином, рішення суду щодо розірвання шлюбу не мало вирішального значення.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" визначено, що хоча розірвання шлюбу, здійснене на підставі рішення суду, потребує подальшої реєстрації у державному органі РАЦС, моментом припинення шлюбу є день набрання чинності рішенням суду про його розірвання (ч. 2 ст. 114 СК України). Це правило не поширюється на випадки, коли шлюб було розірвано у судовому порядку до 1 січня 2004 р., тобто до дня набрання чинності СК.

Таким чином, якщо шлюб було розірвано у судовому порядку до 1 січня 2004 р. та не зареєстровано в органах РАЦС, тобто до дня набрання чинності СК України, такий шлюб не вважається розірваним.

Визнання батьківства

Підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК України, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного суду України 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено що, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, суди повинні виходити з дати народження дитини.

Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р., необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.

Справи про визнання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 р., суд має вирішувати відповідно до норм СК України, зокрема ч. 2 ст. 128 на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.

Поділ спільного майна подружжя

Як вже було зазначено за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 р. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності.

У випадку набуття подружжям права власності на майно до 2004 р., а поділ спільного майна здійснює після 2004 р. очевидно, що подружнє правовідношення виникло під час дії КпШС. У свою чергу права й обов'язки, яких сторони набувають у зв'язку з поділом спільного майна, виникають уже після того, як набув чинності СК України. Одна частина правовідношень регулюється старим законом (КпШС), а друга – новим (СК України).

У зв'язку з цим порядок набуття спільного майна та його правовий режим визначаються старим законом, а поділ майна подружжя має здійснюватися за правилами, передбаченими новим законом.

За таких обставин розмір часток подружжя у майні, що є об'єктом права спільної сумісної власності, способи та порядок його поділу визначатимуться за правилами СК України.

Завдання 7.

Чи є членами однієї сім’ї зазначені особи:

  • чоловік та дружина, які не проживають разом;

  • мама та 5-річний син, який фактично проживає окремо (з бабцею);

  • батько та син, які ніколи не проживали разом;

  • рідні сестри, які після смерті батьків завжди проживали разом (чи має значення їхній подружній стан?);


  • жінка та чоловік, які проживають в конкубінаті?

Чоловік та дружина, які ще не розлучились є сім’єю. Мама та 5-ти річний син є сім’єю. Якщо батько не записаний в свідоцтві про народження – то фактично дитині він являється ніким.

Рідні сестри також є сім’єю, в не залежності від подружнього стану. ЗУ не нав’язується одруження, а співмешканці, проживши разом від 3-х років є сімєю та мають право на поділ майна.

Завдання 5.

Лариса і Максим познайомилися на дискотеці. Після цього вони почалися зустрічатися, і врешті-врешт одружилися. Пізніше з’ясувалося, що Лариса має позашлюбну дитину і цей факт вона приховала від Максима. Також виявилося, що вона працює помічником у нотаріуса, хоча видавала себе за нотаріуса, має автомобіль, який належить її дядьку, хоча твердила раніше, що він її власний. Вже через місяць обман Лариси розкрився. Максим звернувся до суду про визнання шлюбу недійсним, так як він укладений під впливом обману. Чи є правові підстави для визнання шлюбу недійсним?

Підставою недійсності шлюбу є порушення вимог, встановлених статтями 22, 24-26 Сімейного кодексу України

Коло підстав, коли шлюб є недійсним (Стаття 39 Сімейного кодексу України):

1. Недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі.
Перебування хоча б однієї особи у іншому зареєстрованому шлюбі, яка одночасно зареєструвала повторний шлюб, є підставою недійсності названого повторного шлюбу. Зареєстрований повторний шлюб, у разі існування попереднього, "стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу". Документами, що свідчать про припинення попереднього шлюбу є: свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть одного із подружжя, рішення суду про оголошення особи, яка була чоловіком (дружиною) померлою, рішення суду про визнання шлюбу недійсним.

2. Недійсним є шлюб, зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою Родичами про прямій лінії споріднення є особи, які походять один від одного: батьки і їх діти, дід, баба та їх внуки. Щодо поняття "рідний" брат та сестра, слід зазначити, що поняття рідні брати та сестри охоплюють споріднення як повнорідних, так і неповнорідних братів та сестер. Відповідно до положень ст. 26 Сімейного кодексу України у шлюбі між собою не можуть перебувати як повнорідні, так і неповнорідні брат та сестра. Названою статтею визначено, що повнорідними є брати та сестри, які мають спільних батьків, а неповнорідними є брати, які мають спільну матір або спільного батька.

3. Недійсним є шлюб, зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною. Недійним є також шлюб з особою, яка визнана у законному порядку, тобто за рішенням суду, до реєстрації шлюбу недієздатною, причому рішення суду про визнання особи недієздатною на момент реєстрації шлюбу має набути законної сили (ст. 236 - 241 Цивільний процесуальний кодекс України).
скачати

© Усі права захищені
написати до нас