Ім'я файлу: переконування.docx
Розширення: docx
Розмір: 25кб.
Дата: 21.10.2021
скачати
Пов'язані файли:
ссавці реферат.docx
Розширення: docx
Розмір: 25кб.
Дата: 21.10.2021
скачати
Пов'язані файли:
ссавці реферат.docx
Метод переконування у навчанні на тему Чесність
Підготував Бойцов Валерій-група 3ДХБ
Че́сність — це одна з основних граней людських чеснот, моральна якість, що відображає одну з найважливіших вимог моральності. Включає правдивість, принциповість, вірність взятим зобов'язанням, суб'єктивну переконаність у правоті справи, що проводиться, щирість перед іншими і перед самим собою відносно тих мотивів, якими людина керується, визнання і дотримання прав інших людей на те, що їм законно належить.
Це визначення із словника, а хто як розуміє слово чесність для себе?
Чесність – це одна з головних чеснот. Вона надає цілісності життю, тому що наше внутрішнє і зовнішнє "я", як у дзеркалі, відображують одне одного. Це цілковита ясність, прозорість, як у бездоганного діаманта, який не сховати. Вона дозволяє встановити гарні стосунки, тому що викликає любов, повагу і глибоку довіру інших. Бути чесним означає не мати корисливих мотивів. Чесність означає говорити те, що ви думаєте, і робити те, що ви говорите. Чесність – визнати свою помилку і намагатись не повторювати її. Чесність – означає бути хорошим, а не здаватись таким. Чесність – це ясно розуміти, що відбувається у вас всередині. Там, де є чесність, виникають дуже чисті почуття. Це відображується у словах: слова будуть сильними. У чесної людини спокійний розум, вона не відчуває страху і занепокоєння. Чесність – найкращий і найправильніший спосіб діяти. Говорить неправду - це нечесно, але навіть виправдовуватись і шукати причини - нечесно. Бути чесним – означає проаналізувати і змінити свої думки і поведінку.Чесність – це чисте сумління. Істинно чесний той, хто завжди питає себе, чи достатньо він чесний, чи чисті у нього наміри?
Як ви гадаєте, хто з байкарів найбльше висловлювався про чесність та її значення у житті людини? Так, це Італо Кальвіно.
Байку про чорну вівцю написав Італо Кальвіно.Як і в багатьох його дивовижних історіях, він також наповнений фантазією. Це історія, яка включає глибоке та тривожне повідомлення, яке не залишає нікого байдужим. Байка про чорних овець розповідає про віддалене місце тут, на землі, де було місто, в якому всі, абсолютно всі, були злодієм. Кожен з мешканців пішов пізно ввечері, взявши з собою ліхтарик і замок. З ними вони пограбували будинки своїх сусідів. Наступного дня всі поверталися додому. Звичайно, вони знайшли б пограбовані будинки. Це здавалося зовсім ненормальним. Після всього, всі вони знали, що потрапили до злодіїв, яким не терпілося вкрасти один одного. Дивно, але це далеке місто також жило в повному спокої та злагоді. Це був ланцюжок. Усі грабували, і ніхто не був розкуркулений. Так само, у торгівлі все купували та продавали у формі шахрайства. Як ті, хто придбав майно, так і ті, хто його продали, обманювали один одного. Водночас уряд також знав, як обдурити своїх підданих, які, у свою чергу, весь час обманювали державу. Мешканці були раді жити в цьому місці.
“Секрет життя - це чесність та чесні стосунки. Якщо ви можете підробити це, ви все зробили ".
–Граучо Маркс
У цій байці є момент, коли щось порушує звичну рутину. В цьому випадку, це була чесна людина, яка все змінила. Він прибув до міста раптово і, замість того, щоб виходити красти вночі, він залишався вдома. Читання книги і куріння люльки.До нього додому прийшли злодії, але вони побачили запалене світло і вирішили не підходити. Деякі жителі міста почали голодувати. Якщо вони не могли вкрасти, ланцюг обірвали. Тож вони вирішили поговорити з чесним чоловіком і попросити його переглянути своє ставлення. Зрештою, це шкодило всім. Якщо він не хотів красти, це було добре. Але йому довелося хоча б дозволити іншим красти його. Тоді чесна людина зрозуміла ситуацію. Після обговорення з жителями села він почав щовечора виходити з дому і йти до річки. Він дав можливість іншим відчувати впевненість у крадіжці. Однак він сам не хотів бути злодієм, і, отже, менше ніж за тиждень його будинок був абсолютно порожній.
Розрив рівноваги
Згідно з байкою, ставлення чесної людини почало руйнувати рівновагу міста. Оскільки він відмовлявся красти, завжди був один житель, який наступного дня знаходив свій будинок цілим. Потім деякі люди почали накопичувати більше, ніж їм було потрібно. Водночас ті, хто збирався пограбувати будинок чесного чоловіка, виявили його вже порожнім. Тож вони не могли їсти знову до наступної ночі, коли могли вкрасти з іншого будинку. Таким чином виникали багаті та бідні. Одні накопичувались, інші завжди були в дефіциті. Незабаром, ті, хто накопичив багато активів, вирішили, що більше не хочуть, щоб їх пограбували. Однак вони також не хотіли перестати красти, бо тоді вони теж впадуть у бідність. Тож вони вирішили заплатити тим, кому не було чого вкрасти. Таким чином були укладені контракти, із зарплатами та преміями, так що все було дуже чітко.
Кінець байки про чорну вівцю
Багато в селі були збентежені цими змінами. Вони не знали, що робити. Щоб нагадати їм про їх роль, були створені в’язниці та поліція. Це також було для того, щоб ті, хто накопичив багато, не відчували, що їх активи перебувають під загрозою. Попри все, пограбування не зникло. Всі продовжували красти, але тепер правила гри були іншими. Одні не працювали, а іншим платили за крадіжку. Але багатих не можна було пограбувати, інакше злочинця забрали до в'язниці. Ніхто не розумів, чому все так змінилося. Тим не менше, їм довелося адаптуватися, бо їм довелося жити. Що сталося з чесною людиною? Просто - він помер з голоду. Він був єдиним, хто відмовився красти, і єдиним, кого ніхто ніколи не розумів. І так закінчується байка про чорну вівцю. Будь-яка схожість з реальністю - це більше, ніж просто випадковість.