Через гори, через скали Через гори, через скали, де терновники росли, Два брати йшли за Ісусом, і тяжкі хрести несли. Один брат йшов терпеливо, хрест спокійно двигав він, А другий все нарікає: нести хрест не може він. Перший каже: Неси, брате, хоч тяжкий, але неси, Щоб усе нам подолати і в небесний край ввійти. Ой, не можу нести, брате, дуже довгий і тяжкий, Я підріжу його трохи, то хрест стане мій легкий. Не підрізуй, милий брате, треба нести так, як взяв: Як не може хтось донести, Христос сили додасть Сам. Я не можу далі нести, скинув хрест і пилу взяв, І почав хреста пиляти, і не мало таки втяв. І попробував піднести, вже говорить: Легкий став! Тебе можу перегнати! – так він братові сказав. І вперед побіг від брата, та його він перегнав, Дивиться – спереду прірва, і він мало що не впав. Як ми, брате, перейдемо через прірву в Божий край? Якщо Бог не допоможе, то хоч тут і пропадай. Не пропаду, милий брате, зараз хрест перекладу І вперед буду вступати, через прірву перейду. Другий брат свій хрест маленький через прірву переклав, Але був він коротенький: до берега не дістав. І в небесний край поглянув, перейти він захотів, Лиш ступив вперед ногою, і у прірву полетів. Пам'ятайте браття й сестри: не відрізуйте хреста, Як взяли так і несіте, аж до самого кінця!" |