Цьому дала, бо маленький (загинаємо, або злегка стискаємо мізинчик)

Сорока-ворона діткам кашку варила, на припічку/порозі студила, (вказівним пальчиком однієї руки легко стукаємо по центру долоні іншої руки)

Цьому дала, бо маленький (загинаємо, або злегка стискаємо мізинчик)

Цьому дала, бо гарненький (загинаємо, або злегка стискаємо безіменний пальчик)

Цьому дала, Бога просить (загинаємо, або злегка стискаємо середній пальчик)

Цьому дала, воду носить (загинаємо, або злегка стискаємо вказівний пальчик)

А цьому, не дала - Гай-гай полетіла (беремо за великий пальчик, та злегка трусимо ручкою, імітуємо політ ручки на верх).

* * *

- Пальчику, пальчику, де Ти був?

– Пальчику, пальчику, що Ти чув?

– З меньшиньким братом – я кашку варив,

– Із безіменним – я кашку їв,

– Із середущим – я в лісі гуляв,

– А із найбільшим – пісню співав

* * *

Пальчик-хлопчик

— Пальчик-хлопчик, де бродив?

— З цим братиком в ліс ходив,

З цим братиком борщ варив,

З цим братиком снідав,

З цим братиком співав.

Під час промовляння показати великі пальці на обох руках. Потім по черзі з'єднувати їх з рештою пальців.

* * *

Схованки

У хованки пальці грали

І голівки заховали.

Оце так, оце так.

І голівки заховали.

Ритмічно згинати і розгинати пальці. Ускладнення: почергове згинання пальчиків на обох руках.

* * *

Раз, два, три, чотири, п’ять

пішли пальчики гулять:

перший пальчик в ліс пішов,

другий пальчик гриб знайшов,

третій пальчик суп варив,

а цей – добрий,

а цей – злий.

* * *

Печу, печу хлібчик

(Забавлянки з ручками та пальчиками дитини. Перекладаємо ручки і кажемо:)

Печу, печу хлібчик

Дітям на обідчик.

Перебираємо пальчики:

Цьому дам, цьому дам, цьому дам і цьому дам...

Вказуємо на великий пальчик:

А цьому не дам:

Він хліба не місить,

Він води не носить,

Він в печі не палить,

То я цьому й не дам...

* * *

Спечем хлібчик

Спечем, спечем хлібчик

Дітям на обiдчик.

Найбільшому - хліб місити,

А тобі - воду носити,

А тобі - в печі палити,

А тобі - дрова рубати,

А малому - замітати.

Тільки хліба напекли - танцювати почали.

Це робота не легка - витинати гопака.

(Розгинаємо пальчики, починаючи з великого. Імітуємо пальчиками танок).

* * *

Кра, ворона, кра!

(Дитині, яка, тримаючись за палець дорослого, то опускає, то піднімає руку, примовляють:)

Кра, ворона, кра!

На полиці сиділа,

Дітям кашу варила.

Діти пішли до села,

Сама кашу поїла.

Киш, киш, киш!.

* * *

Наш хлопчик

Оцей пальчик - наш дідусь,

Оцей пальчик - баба,

Оцей пальчик - наш татусь,

Оцей пальчик - мама,

Оцей пальчик - хлопчик наш,

А зовуть його....!

* * *

(Показуємо на пальчик та кажемо: „перший пальчик...", i продовжуємо гру, загинаючи кожен пальчик).

Перший пальчик - наш дiдycь,

Другий пальчик - то бабуся,

Третій пальчик - наш татусь,

А четвертий - то матуся,

А мізинчик - наш малюк,

Biн сховався тут.

* * *

Моя сім'я

Цей пальчик — дідусь.

Цей пальчик — бабуся.

Цей пальчик — татусь.

Цей пальчик — матуся.

Цей пальчик — я.

От і вся моя сім'я!

Текст супроводжується почерговим згинанням пальців, розпочинаючи з великого пальця. Після закінчення промови — покрутити кулачком.

* * *

(По черзі загинаємо пальчики до долоні. Потім великим пальцем торкаємося всіх інших - „будимо". Розкриваємо всі пальці „враз").

Задрімав мізинчик трішки,

Безіменний - стриб у ліжко,

А середній там лежить,

Вказівний давно вже спить.

Вранці вci вони схопились враз -

В дитсадочок бігти час.

* * *

На роботу

(Стиснути пальчики в кулачок. По черзі розгинати їх, починаючи з великого. А зі словами: „Встали вчасно вci..." широко розставити nальцi).

Старший встав - не лінувався.

Вказівний за ним піднявся -

Розбудив сусід його.

Той - свого, а той свого.

Встали вчасно вci брати -

На роботу треба йти.

* * *

Доброго ранку

(Пальцями правої руки по черзі „вітатися" з пальцями лівої руки, торкаючись один до одного кінчиками).

Доброго ранку, сонце привітне!

Доброго ранку, небо блакитне!

Доброго ранку, у небі пташки!

Доброго ранку тобі i мeнi!

* * *

Пташенята в гнiздi

Полетіла пташка-мати

Малюкам жуків шукати.

А малята не літають -

Із гніздечка виглядають.

(Bci пальці правої руки обхопити долонею. Утворити „гніздо". Коли ворушити пальцями правої руки, створюється враження, що у „гнiздi" живі пташенята).

* * *

Kвіткa

Сяє сонечко привітне -

Kвіткa з пуп‘янки розквітне.

(Пучки пальців обох рук зімкнути. Долоньки трішки круглясті, схожі на пуп‘янок. Нижні частини долонь притиснути одну до одної, а пальці широко розставити по колу i трохи вигнути. Утворюється велика квіткa, що розпустилася).

* * *

Хрущ

Я - малий веселий хрущ.

Мене знає кожен кущ.

Маю я красиві вуса

І нічого не боюся.

(Стиснути кулачок. Вказівний палець i мізинець розвести в рiзнi боки („вуса"). Ворушити вусами).

* * *

Квіточка

Під снігом квiточка росте,

Красу на землю принесе,

Промінчик доторкнеться

І квітка усміхнеться.

(Показати руками шар снігу. Пoтiм утворити руками квітку й торкнутися до її пелюсток, показуючи „промінчик". Далі квітка потроху розкриває пелюстки).

* * *

Віяло

В літню спеку віяло

Вітерцем повіяло.

3 нами вітерець погрався -

І у віяло сховався.

(Зображати руками віяло. Потім пальчики ховаються в кулачок)

* * *

Вихідне положення. Поставити долоні перед собою, випрямивши й розсунувши пальці. Стискати й розтискати пальці на обох руках одночасно, супроводжуючи рухи відповідними фразами.



Ліхтарики запалилися!

(пальці випрямити)

Ліхтарики згасли!

(пальці стиснути)

* * *

По черзі стискати й розтискати пальці рук на рахунок " раз-два". На "раз": пальці правої руки випрямлені, пальці лівої руки зжаті. На "два": пальці лівої руки випрямлені, пальці правої руки зжаті. Виконувати вправу спочатку повільно, потім прискорити темп. Вправу можна виконувати спочатку на рахунок, а потім - супроводжуючи рухи рядками, які проговорюються ритмічно:

Пальці в хованки всі грались

Ось так, ось так,

В кулачки всі заховались,

Ось так, ось так.

* * *

Їжачок

Вихідне положення. Поставити долоні під кутом одна до одної. Розташувати пальці однієї руки між пальцями іншої. Ворушити прямими пальчиками.



Маленький гарний їжачок.

Має купу колючок!

* * *

Пароплав

Вихідне положення. Обидві долоні з'єднані "ковшиком", всі пальці, крім великих, спрямовані убік "від себе", а великі пальці підняті нагору й з'єднані - це "димар".



Пароплав пливе по річці,

І димар димить, як пічка.