1. Об’єкт – це примірники класового типу. Загалом, клас є набором планів і дій, які вказують на властивості об'єкта та визначають його поведінку.
2. Інкапсуляція - це механізм, який об'єднує дані і код, який маніпулює з цими даними, а також захищає і те, і інше від зовнішнього втручання або неправильного використання.
3. Поліморфізм – це властивість, яка дозволяє одне і те ж ім'я використовувати для вирішення двох або більше схожих, але технічно різних завдань. це процес, завдяки якому загальний інтерфейс застосовується до двох або більше схожих (але технічно різних) ситуацій, тобто реалізується філософія "один інтерфейс, багато методів".
4. Успадкування – це процес, за допомогою якого один об'єкт може набувати властивості іншого. Точніше, об'єкт може успадковувати основні властивості іншого об'єкта і додавати до них риси, характерні тільки для нього.
5. Різниця між відкритим та закритими членами класу полягає в тому, що Закриті коди або дані доступні тільки для інших частин цього об'єкта. Таким чином, закриті коди і дані недоступні для тих частин програми, які існують поза об'єктом. Якщо коди і дані є відкритими, то, незважаючи на те, що вони задані всередині об'єкта, вони доступні і для інших частин програми.
6. Операція розширення області бачення використовується для визначення функції-члена, тому треба зв’язати ім’я класу, частиною якого є функція-член, з іменем функції. Однакові імена можуть вживатися на різних ділянках програми (а отже мати різні межі дії), але мати різне значення (посилатися на різні дані) чи стосуватися різних оголошень.
7. Відмінність між класом та об’єктом полягає в тому, що Об'єкт є розширенням абстрактного типу даних, крім поліморфізму та успадкування, а клас це концепція, яка використовується в об'єктно-орієнтованих мовах програмування.
8. Метод класу - це іменований блок виконуваного коду (набір операторів), який може бути викликаний на виконання з різних частин програми.
9. Конструктор – це функція-член, що включається в описання класу й має те саме ім’я, що і клас. Конструктор створює значення типу класу. Цей процес включає в себе ініціалізацію членів-данних і, часто,– розподіл вільної пам’яті.
10. Деструктор – метод класа, який викликається при знищенні об‘єкта.
11. Вбудована функція – функція, програмний код якої підставляється в ті місце рядка програми, з якого вона викликається, тобто виклик такої функції замінюється її кодом.
12. Для доступу до відкритих членів класу використовують операцію доступу крапка (.):
ім’я_об’єкту.ім’я_функції([параметри_функції]);
13. Дружня функція –функція, яка має доступ до закритих членів класу, наче вона сама є членом цього класу.
14. Для того щоб створювати об'єкти необхідно спочатку описати, що із себе буде представляти цей об'єкт, які в ньому будуть зберігатися дані і які функції будуть для роботи з даними.
15. Для визначення функції-члена класу необхідно зв’язати ім’я класу, частиною якого є функція-член, з іменем функції. Це досягається шляхом написання імені функції слідом за іменем класу з двома двокрапками.