Ім'я файлу: Бдова та функції органів травлення (1).docx
Розширення: docx
Розмір: 162кб.
Дата: 01.12.2023
скачати
Пов'язані файли:
Ср 5 (2).docx

Будова та функції органів травлення

Травлення — процес фізичної (подрібнення, протирання, розчинення) та хімічної обробки їжі з метою перетворення її у прості розчинні сполуки.

Важливим етапом цього процесу є хімічне розщеплення їжі на ферменти (розщеплюють каталізатори).

Ферменти розділяють на три групи:

— пептідази (розщеплюють білок);

— ліпази (розщеплення жирів);

— амілази (розщеплення вуглеводів).

Система органів травлення складаються:

— ротова порожнина (губи, зуби, язик, слинні залози);

— глотки:

— стравохід;

— шлунок;

— тонка та товста кишка, пряма кишка.



Є три протоки слизових залоз:

— коло вушні;

— під’язикові;

— пвднижнєщелепні.

Шлунок — найбільша широка частина травного тракту:

— кардиальна частина (верхня);

— дно;

— фундальна (дно);

— пілорична та привратникова (нижня частина шлунка).

Привратник через пілоричний сфінктер (замикач) відкривається у тонку кигку, а саме у її дванадцятипала частину.

Слизова оболонка шлунка містить залози, яких у фундальній частині найбільше, і які утворюються трьрма видами клітин:

— головними – вони виробляють фермент пепсиноген. Ліпаза — активна у немовлят і здатна розщеплювати емульговані жири. Хімозин — згортання молока. Желатиназ — розщеплює білки сполуних тканин.

— обкладові – розташовані кільцем навколо головних клітин, виробляють соляну кислоту.

— додаткові – виробляють слиз, який захищає стінки шлунка від механічних та хімічних ушкоджень.

Суміш продуктів діяльності усіх вказаних трьох типів клітин утворює шлунковий сік (0,5% соляної кислоти).

В стінках шлунку зустрічаються ще і ентероендокринні клітини, що виробляють шлункові ензими: гастрин, серетонін та ін.

Існує декілька шляхів регуляції видалення шлункового соку:

— рефлекторний (від рецепторів, які сприймають механічні подразнення їжею слизової оболонки рота, глотки та стінок шлунку);

— гуморальний (від зворотної дії хімічних речовин, які потрапляють у кров при перетравленні їжі, в тому числі гастрину);

— умовно-рефлекторний (вид та запах їжі, яка раніше спроживалась).

Гальмування секреції шлунку, може бути виклала тим, що в початковий відділ тонкої кишки (дванадцятипала) потрапила жирна або надмірно кисла їжа. Також гальмування може бути спричинене негативним емоційним станом.

Процеси клітинної диференціації залоз слизової шлунку у дітей тривають від моменту народження до 7 років, а закінчуються у 13-16 років.

Слизова дванадцятипалої та інших відділів тонкої кишки має значно розвинутіші ворсинки, ніж сам шлунок і вони складаються з таких клітин:

— бокалоподібні (виробляють слиз);

— кайомчастих епітеліоцитів (мають на своїй поверхні тисячі мікро ворсинок і забезпечують всмоктування продуктів перетравлення їжі);

— Безкайомчитих епітеліоцитів (виробляють слиз, але можуть перетворюватись в кайомчасті епітеліоцити);

— ентероензими;

— клітини Пенета;

— ентероендокринні клітини (виробляють гормоноподібні регулюючі речовини).

Підшлункова залоза має видовжену форму і лежить впоперек задньої черевної стінки. В будові підшлункової залози розрізняють головку (знаходиться в області петлі дванадцятипалої кишки), тіло та хвіст.

Сік підшлункової залози містить в собі три групи ферментів:

— пептідази (трипсін, хемотрипсін, амінопептодази);

— ліпази;

— амілази (мальтоза, лактоза).

Секреція підшлункової залози регулюється нервовим (блукаючим нервом) та гуморальним шляхами.

Кількість підшлункового соку залежить від виду їжі.

Розмір та маса залози з віком змінюється:

— 5 – 10 років її вага становить 20-30 г;

— 15 років 60 г;

— доросла людина — до 100 г.

Печінка є найбільшою залозою організму (вага досягає 1,5 кг), яка розташована в правому підребер’ї. Печінка ділить на: ліву та праву долі. Між долями розташовані ворота печінки, нерви, лімфатичні протоки та входить жовча протока.

Найважливіша функція печінки полягає у нейтралізації токсинів, які утворюються в організмі, або потрапляють до нього з їжею та водою. Завдяки печінці відбувається детоксикація продуктів.

До складу неорганічних речових входять жовчі пігменти:

— білірубін;

— білівердін;

— калій та натрійї, інші.

Структурно — функціональною одиницею печінки є високо спеціалізовані клітини гепатоцити, що утворюють так звані печінкові балки. Кожна з таких балок має два ряди гепатоцитів.

Тонка кишка є своєріднім органом внутрішньої секреції. Клітини стінок тонкої кишки виробляють 7 типів гормонів:

— секретин;

— холецистокінін;

— гастрін;

— глюкагон;

— кохеїн;

— віллікінін;

— ентерокінін та ін.

Кишки найбільш інтесивно ростуть у довжину в період з 1 до 3 років, та з 10 до 15 років.

Будова товстої кишки:

— апендикс;

— висхідний відділ;

— ободовий;

— нізхідний;

— сигмоподібний.

Найважливіша функція всіх кишок — забезпечення перетравлення їжі та всмоктування продуктів її перетравлення що в основному здійснюють кайомчасті клітини епітелію кишок.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас