Ім'я файлу: Будова мовленнєвого апарату.docx
Розширення: docx
Розмір: 2036кб.
Дата: 31.03.2020
скачати
Пов'язані файли:
ЕСЕ.docx
ВІДПРАЦЮВАННЯ ЧІТКОЇ ДИКЦІЇ.docx





Будова мовленнєвого апарату





Матеріальною основою мовлення є звуки людської мови.

Звуки мови утворюються за допомогою мовного апарату.

Мовленнєвий апарат - анатомо-фізіологічна система органів людини, які беруть участь у творенні мовних звуків(фонем).

Мовленнєвий апарат складається з органів дихання й органів, які безпосередньо беруть участь у творенні звуків, зокрема :

Гортань, голосові зв’язки, м’яке і тверде піднебіння, зуби, губи, язик, ротова та носова порожнина.

Умовно можна виділити “три поверхи” мовленнєвого апарату :

Нижній




Середній




Верхній

Нижній поверх мовленнєвого апарату




Дихальний апарат(безпосередньої участі у звукоутворенні не бере).



Йому належать : діаграфма, легені, бронхи, трахея



Процес дихання здійснюється за допомогою м’язів діафрагми та ребер.

Коли легені розширюються, відбувається вдих, коли стискуються — видих.

Види хуваний струмінь повітря, за допомогою якого створюються коливання, слугує мате ріалом для творення звуків мови у верхньому поверсі мовленнєвого апарату.

Функції дихальних органів


Функції дихальних органів надзвичайно важливі, їх потрібно добре знати, для того, щоб гарно говорити - треба мати правильне дихання.

Коли людина спокійна - вона і дихає спокійно.Тобто вдихи і видихи рівномірні.

Під час мовлення виникає потреба економно витрачати повітр’я, крім того, час видиху - довший, ніж час вдиху.

Тому вдих потрібно скоротити і посилити, зробити більш швидким.

Коли людина не знає техніку правильного дихання, то при мовленні вона заїкається, ковтає останні склади, хвилюється, а це теж негативно позначається на її диханні.

Витрати повітря під час вимовляння різних

звуків різні.Найбільших витрат потребують

звук “г” і “х”

Витрати повітря в процесі мовлення тим більші, чим гучніший і вищий голос у людини.

Отже, при мовленні людина повинна зберігати спокій і правильно дихати,тобто після кожного речення робити глибокий вдих.

Але зрозуміло, що не можна думати більше про дихання, ніж про слова, які промовляєте, і думку, яку висловлюєте.

Дякую за увагу! :)

Виконала студентка

Київського університету імені

Бориса Гріченка

Кірічек Валерія

(інститут філології, 1 курс)


скачати

© Усі права захищені
написати до нас