Ім'я файлу: Есе історія.docx
Розширення: docx
Розмір: 15кб.
Дата: 19.05.2020
скачати

Есе

З курсу історія та культура України

Студентки групи СФ-19-1

Власової Аліни

БРАМА ЄВРОПИ

В цілому, «Брама Європи» - книга Сергія Плохія не схожа на звичайний підручник з історії України. Книга цікаво й доступно розповідає про історію нашої держави від часів Геродота до подій на Сході України сьогодні.

Перший маловідомий для мене факт, що вразив – це походження козаків. Навіть сама назва «козак» – тюркського походження, про що раніше майже ніде не згадувалося. Оспівані в українській літературі герої-козаки насправді виявилися так званими піратами та розбійниками на теренах нашої держави. Їхня розбійна діяльність була додатковим заробітком, адже відібрані ними шовк, прянощі та хутра були значно дешевшими, ніж у купців, тому і попит був більший. Звичайно, українські козаки не були тільки розбійниками, а поєднували в собі декілька рис. Вони були і вільними людьми, і вартовими, і купцями. Але зараз би хотілося трішки поглибитися у появу козацьких поселень взагалі. Як писав Михалон Литвин – литовський дипломат і автор історичних нотаток середини ХѴІ століття – «Деякі ховаються від батьківської влади, або від неволі, або від служби, або від [покарання за] злочини, або від боргів чи ще чогось іншого; інших приваблює [до цього краю] багата дичина та родючі місця. і, спробувавши щастя в цих фортецях, вони ніколи звідти не повертаються».

Другим фактом є нездатність українців робити правильний вибір. Російські націоналістичні організації отримали повну свободу дій щодо проведення пропаганди серед українського селянства. Як результат, 70% голосів під час виборів до IV Думи віддали за російські націоналістичні партії. Це з урахуванням того, що на теренах України на той момент було лише 13% етнічних росіян. Виходить, що російський націоналізм ефективно замінив те, що ще залишалося від української самосвідомості в уявленнях та політичних симпатіях прихильників малоросійської ідентичності. Революція за незалежність, або хоча б автономію, розпочалася ще в 1905, але перші поштовхи до якихось змін почалися лише після 1941 року.

Третій факт – це страшні 90-ті роки для українського народу. Не очікувано, кількість населення почало зменшуватися саме в ці часи. По-перше, некомфортні для життя умови знизили народжуваність та збільшили смертність. Лише 2-3% почували себе нормально в даних умовах життя. По-друге, збільшення кількості емігрантів. Хтось виїздив на кілька місяців, хтось на кілька років, а хтось і зовсім назавжди, адже грошей катастрофічно не вистачало. Ще одна хвиля виїзду населення – це еміграція євреїв. Багатьом із них не дозволялося залишати Радянський Союз у 1980-ті роки; вони ставали «відмовниками». Тепер вони могли їхати — і їхали в приголомшливих масштабах. З 1989 до 2001 року частка євреїв в Україні знизилася на 78%. Разом зі всіма із України виїхали і талановиті люди, такі як засновники «WhatsApp» та «Paypal». Та не лише етнічні євреї залишали нашу країну. Серед низ чимало було українців, росіян та інших етнічних груп. Еміграція один із факторів економічного спаду та кризи згодом.

Після вищенаведених фактів хотілося би перейти до висновків. Після прочитання «Брама Європи» моє уявлення про історію нашої держави просто змінилося на 360 градусів. Три трохи вище згаданих факти – це лише мала доля того, що змусило мене замислитися та здивуватися.

Тож які висновки я зробила для себе? Їх насправді декілька. Перший – це те, що українці в боротьби за незалежність часто втрачають свою самосвідомість, як би абсурдно це не здавалося. Протягом усієї історії з'являлися люди, які використовували «незалежність» лише як гасло для своїх корисних цілей. І найстрашніше те, що звичайні люди їм вірять і йдуть за ними. Нажаль, у сучасності нічого не змінилось. Другий – не завжди описані герої, герої на 100%. Тому вірити кожному слову не можна, у будь-якій ситуації необхідний детальний аналіз, навіть якщо джерело здається перевіреним. Третій - історія залишила Україну об’єднаною в одній державі, але розділеною за численними регіональними, та не тільки, лініями. Навіть зараз половина хоче приєднатися до заходу, а інша половина, через пропаганду, до сходу. Саме це породжує внутрішній конфлікт та нездатність українців мислити самостійно. Звичайно, альянс необхідний, але лише за умовою, що ти будеш на рівних правах з іншими.

Мої враження можуть здатися песимістичними та розчарованими, але потрібно пам'ятати, що, нажаль, людина частіше згадує сумні факти історії. Та насправді, це не означає, що у нас в історії немає нічого доброго. Звичайно такого не мало, але наш менталітет спрямований на постійну тугу, як би дивно це не було.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас