Ім'я файлу: УД7.doc
Розширення: doc
Розмір: 59кб.
Дата: 27.09.2021
скачати
Пов'язані файли:
господарське право.docx

Форма №Н-9.02
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет програмування та комп’ютерних
і телекомунікаційних систем
Кафедра міжнародних відносин та туризму

Індивідуальне завдання №7
з дисципліни «Українське Державотворення»
на тему:

«Боротьба Москви з елементами націотворення в Радянській Україні 20-х–30-х років. Державотворчі процеси в Західній Україні між Першою та Другою світовими війнами.»
ЛРКІ.11887678.17.01.17


Виконав:
студент 2 курсу, групи КІ-17-1 ________________ Музичук О.Р
(Підпис)

Перевірив: ___________________Дячок В.В
(Підпис)
Хмельницький - 2019 рік

  1. Фактори радикалізації політичних настроїв українців Західної України у 20-х – 30-х рр. Формування та діяльність ОУН.


1. 20 — 30-ті роки ХХ століття відзначені суперечливими процесами в

політичному та економічному розвитку Радянського Союзу.

2. У 20-х роках завдяки здійсненню нової економічної політики досягнуто

значних успіхів у соціально‑економічному розвитку країни. До середини 30-х років СРСР перетворився в індустріальну державу.

3. Однак уже з середини 20-х років почала формуватися адміністративно‑

командна система, розвивався і поглиблювався культ особи Сталіна,

порушувалась соціалістична законність, чинились репресії. Була зведена

нанівець влада Рад.

4. Встановилося повновладдя Комуністичної партії, в першу чергу її

партійного апарату.

5. В національній політиці та практиці здійснювалась сталінська

автономізація.

6. Монополізація центральних органів, надзвичайна централізація призвели

до фактичної ліквідації суверенності союзних республік. У 30-ті роки радянська держава, по суті, перетворилася на тоталітарну.

Отже, аналіз розвитку історичних подій у 20 — 30-х роках дозволяє зробити

такі важливі узагальнюючі висновки, які нам уявляються достатньо актуальними в суперечливому сьогоденні України. По-перше, не можна нехтувати тими формами господарювання, які застосовуються в умовах капіталізму. Це, насамперед, ринкові та товарно-грошові відносини, підприємництво, конкурентна боротьба. По-друге, важливо розвивати політичний плюралізм та політичну культуру; по-третє, тільки в умовах правової держави, розвитку багатопартійності можливо домогтися справжньої демократії, активної участі всіх верств населення в політичному житті та соціально-економічному розвитку країни.


  1. Українське “розстріляне відродження”: причини й наслідки


Культурне піднесення в Радянській Україні припинилося з 1930 р. Розпочалася чорна доба "розстріляного відродження", кульмінацією якої став страхітливий голодомор 1932—1933 pp. Термін «розстріляне Відродження» вперше запропонував діаспорний літературознавець Юрій Лавріненко, вживши його як назву збірника найкращих текстів поезії та прози 1920-30-х рр.

Комуністичний терор 30-х років, що прийшов на зміну українському відродженню 20-х років, зупинив на злеті, перервав, відсунув у часі на десятиліття розвиток української культури, літератури, розвиток української нації, як цілісного організму. Значна частина української інтелігенції, молодих талановитих письменників, поетів, діячів культури, науки та мистецтва загинула в сталінських тюрмах і канцтаборах. 1932-1933 року, разом із голодомором, цим етноцидом українського народу розпочались і репресії проти української духовної еліти. Почались масові арешти. Так, у 1934 році, репресій зазнали 97 із 193 членів Спілки письменників України

Саме про цих людей прийнято говорити, що вони символізують «розстріляне відродження». Перед кожним стояв вибір, який кожен робив самостійно: самогубство (Хвильовий), репресії і концтабори (Б. Антоненко-Давидович, Остап Вишня), замовчування (І. Багряний, В. Домонтович), еміграція (В. Винниченко, Є. Маланюк), або писання програмових творів на уславлення партії (П. Тичина, М. Бажан).

Кульмінацією дій радянського репресивного режиму стало 3 листопада 1937 року. Тоді, "на честь 20-ї річниці Великого Жовтня" у Соловецькому таборі особливого призначення за вироком Трійки розстріляний Лесь Курбас. У списку «українських буржуазних націоналістів», розстріляних 3 листопада також були Микола Куліш, Матвій Яворський, Володимир Чеховський, Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер'ян Поліщук, Григорій Епік.

Розстріляне відродження — це трагедія не лише покоління 20-х — початку 30-х років, яке створило високохудожні твори у галузі літератури, живопису, музики, театру і яке було знищене тоталітарним більшовицьким режимом.

  1. Августин Волошин, його політична діяльність та історична роль в українському державотворенні.


Після входження історичного Закарпаття під назвою "Підкарпатська Русь" до складу Чехословацької Республіки (1919 рік) розпочався наступний етап політичної діяльності Августина Волошина. Упродовж 20-30-х років ХХ століття він був одним з найуспішніших партійних діячів і найстабільнішим партійним лідером міжвоєнного Закарпаття.

Політичний професіоналізм Августина Волошина проявився і наприкінці 1938 року, коли відбувалася трансформація всієї політичної системи Чехословаччини. Проголошуючи, як прем’єр другого автономного уряду, "Маніфест Уряду Карпатської України до всіх громадян Карпатської України", він закликав до єднання всіх, кому небайдужа доля рідного краю. І 22 листопада того ж року край отримав таки автономні права, що сприяло дальшій державотворчій діяльності закарпатських українців. У ніч з 13 на 14 березня 1939 року Угорщина, за підтримки гітлерівської Німеччини, розпочала війну проти Карпатської України. Волошин віддав наказ видати резервну зброю Карпатській Січі. 15 березня 1939 року було першим і останнім для існування незалежної республіки Карпатська Україна. Сейм проголосив повну державну самостійність, ухвалена парламентом конституція Карпатської України визначила назву держави - Карпатська Україна, державний устрій - президентська республіка, державну мову - українська.

Державним прапором та гімном республіки були визнані синьо-жовтий стяг і український національний гімн "Ще не вмерла України...". Герб - червоний ведмідь на лівому срібному півполі й чотири сині та три золоті смуги у правому півполі та тризуб з хрестом на середньому зубі.

Президентом Карпатської України було обрано Августина Волошина.

Волошин після проголошення Незалежності відразу ж звернувся з телеграмою особисто до Адольфа Гітлера з проханням про визнання Карпатської України під охороною Рейху та недопущення її захоплення Угорщиною.

Найбільший бій відбувся на Красному полі - 16 березня, а 18 березня більша частина території Карпатської України була окупована угорськими військами.

Того ж 16 березня року урядовці на чолі з Волошиним емігрували автомобілем через Румунію до Югославії. Подякувавши тамтешнім українцям за підтримку національно-визвольних змагань закарпатських українців, Августин Волошин виголосив звернення, в якому були такі слова: "Високо тримаймо національний прапор, а воскресне Україна!".

Перебуваючи в еміграції, Волошин приділяв багато уваги залученню українських дітей в школи, гімназії. В Українському вільному університеті він став ректором.
Список використанної літератури:

    1. http://liber.onu.edu.ua:8080/bitstream/handle/123456789/6772/237-242.pdf;jsessionid=CB26B431055CE61BF082A812CA6CCF74?sequence=1https://day.kyiv.ua

    2. https://studfiles.net/preview/5551018/page:2/

    3. https://zak.depo.ua/ukr/zak/avgustin-voloshin---prezident-odnogo-dnya-yakiy-zminyuvav-istoriyu-13032016150000



скачати

© Усі права захищені
написати до нас