Перевірила: кандидат ветеринарних наук, старший викладач кафедри внутрішніх хвороб тварин та фізіології Веремчук Ярина Юріївна
Житомир-2021
Зміст
- Вступ
- Склад і функції крові
- Процес гемопоезу
- Зовнішні фактори гемопоезу
- Висновки
- Використана література
Вступ
Фізіологія — біологічна наука, що вивчає процеси травлення, кровообігу, дихання, обміну речовин та інші в організмі людини і тварин, їх взаємозв’язок, взаємодію організму як єдиного цілого з навколишнім середовищем. Кровообіг та процес кровотворення є важливою складовою життєдіяльності як людини так і тварини. Органи кровотворення (гемопоетичні органи) — це органи, в яких відбувається утворення формених елементів крові (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити). Цей процес має назву гемопоез. До органів кровотворення належать червоний кістковий мозок, селезінка, лімфатичні вузли, тимус (вилочкова залоза). Органи кровотворення поділяються на центральні та периферичні. До центральних органів належать червоний кістковий мозок і тимус. До периферичних — селезінка та лімфатичні вузли. Червоний кістковий мозок — головний орган кровотворення.Склад і функції крові
Кров — це різновид сполучної тканини, яка разом з лімфою і тканиною рідиною утворює внутрішнє середовище організму. Кров складається з рідкої фракції — плазми (60%) та формених елементів (40%). Плазма складається з води (90–92%) і сухих речовин (8–10%), переважно білків і мінеральних речовин. Основні білки плазми — це альбуміни, глобуліни і фібриноген. Загальна кількість їх 6–8%.Кров містить продукти розщеплення білків — амінокислоти, сечовину, сечову кислоту, аміак. Азот цих речовин називається залишковим. У плазмі крові є глюкоза, ліпіди, фосфатиди, холестерин, а також у незначній кількості продукти обміну — ацетонові тіла (ацетон, ацетооцтова, -масляна кислоти), молочна й піровиноградна кислоти. Кількість глюкози в плазмі крові становить 0,1–0,12, а у жуйних тварин — 0,06%. Кров містить ферменти — карбоангідразу, фосфатазу, дегідрогеназу, трансаміназу та інші, що свідчить про проходження в плазмі крові різних обмінних процесів.У плазмі присутні макро- і мікроелементи — натрій, калій, кальцій, магній, хлор, залізо, йод, солі вугільної, сірчаної, фосфорної кислот.
До формених елементів крові належать:
- еритроцити — переносять кисень та беруть участь у виділенні з тканини вуглекислого газу;
- лейкоцити — фагоцитують бактерії та залишки клітин, виробляють антитіла;
- тромбоцити — беруть участь у процесі зсідання.
Функції крові
Трофічна
Екскреторна
Дихальна
Захисна
Терморегулююча
Корелятивна
- Трофічна (поживна) функція. Кров транспортує поживні речовини (амінокислоти, моносахариди), мінеральні речовини, вітаміни, ферменти, воду від травного тракту до клітин організму. Ці речовини потрібні клітинам в якості будівельного (пластичного) і енергетичного матеріалу, а також для забезпечення їх специфічної діяльності.
- Екскреторна функція. За допомогою крові здійснюється виділення з організму кінцевих продуктів обміну речовин (аміаку, сечовини, сечової кислоти, різних солей та ін.) Ці речовини з кров’ю транспортуються до органів виділення (нирки, шкіра, легені, кишечник) і потім виводяться з організму.
- Дихальна функція. Кров транспортує кисень від легенів до тканин, а вуглекислий газ від тканин до легенів.
- Захисна функція крові полягає в охороні організму від дії мікробів, вірусів, токсинів, а також інших чужорідних речовин. Захисною функцією крові є також підтримання рідкого стану всередині судин і зсідання в разі ушкодження судинної стінки.
- Терморегулююча функція полягає в підтримці сталості температури тіла за допомогою крові частина тепла від більш нагрітих органів (наприклад, печінки, рубця, скелетних м’язів під час їх активної діяльності) переноситься до менш нагрітих (легені, шкіра) і таким чином усереднюється температура тіла.
- Корелятивна функція крові полягає в транспортуванні до органів гормонів, медіаторів, електролітів, клітинних метаболітів, продуктів обміну речовин.
Процес гемопоезу
Кровотворення, або гемопоез, — це процеси розмноження (проліферації), диференціювання (спеціалізації) і дозрівання формених елементів крові. Число формених елементів в крові у здорових тварин коливається в невеликих межах і швидко відновлюється до фізіологічного завдяки регуляції процесів кровотворення, руйнування формених елементів і перерозподілу крові між кров’яним депо і циркулюючою кров’ю.Основним органом кровотворення є червоний кістковий мозок. Тут утворюються еритроцити, зернисті лейкоцити (базофіли, еозинофіли, нейтрофіли) та тромбоцити.
Лімфоцити, крім кісткового мозку, утворюються в лімфатичних вузлах, селезінці, лімфоїдній тканині кишок і мигдаликах, моноцити — в мононуклеарній фагоцитарній системі.
У плода кровотворення відбувається також у селезінці та печінці. Згідно з існуючою теорією, усі формені елементи крові походять з єдиної материнської клітини під назвою стовбурової (гемоцитобласт).
Жовтий кістковий мозок міститься в діафізах трубчастих кісток і представлений переродженою ретикулярною тканиною, клітини якої містять ліпідні включення. На відміну від червоного кісткового мозку, не здійснює кровотворної функції, але при крововтратах і токсичних отруєннях у ньому з’являються стовбурові клітини з периферичної крові. На їх основі виникають вогнища гемопоезу. Тимус — центральний орган лімфопоезу та імуногенезу. В ньому утворюються тимус залежні лімфоцити, синтезується гормон тимозин і фактор росту. У кровотворних органах є велика кількість волокон і нервових закінчень, що здійснюють двосторонній зв’язок кровотворного апарату з ЦНС. Таким чином нервова система здійснює прямий вплив не тільки на розмноження, дозрівання, але й на знищення зайвих клітин. Крім прямого контролю, за діяльністю кісткового мозку ЦНС впливає на кровотворення через гуморальні чинники. Під впливом нервових імпульсів в тканинах деяких органів утворюються гемопоетини — (гормони білкової природи) продукти розпаду формених елементів крові, які мають стимулюючий вплив на кровотворення. Роль гемопоетинів потягає в тому, що вони впливаючи на мікрооточення стовбурових поліпотентних клітин визначають їх диференціацію. Розрізняють декілька видів гемопоетинів — еритропоетини, лейкопоетини і тромбоцитопоетини. Еритропоетини, лейкопоетини і тромбоцитопоетини — підвищують функціональну активність кровотворних органів, забезпечують швидке дозрівання відповідних клітин крові. За своїми функціями гемопоетини відносяться до цитомединів — речовин, що здійснюють контакт між клітинами.Зовнішні фактори гемопоезу
Окрім гемопоетинів в регуляції гемопоеза беруть участь і інші біологічно активні речовини. Гуморальні компоненти регуляції діляться на дві групи: ендогенні, що утворюються в організмі і екзогенні, які поступають в організм із зовнішнього середовища. Така загальна схема регуляції гемопоезу. До екзогенних (зовнішніх) факторів відносяться: біологічно активні речовини, залізо, вітаміни групи В, вітамін С, фолієва кислота, а також мікроелементи. Ці речовини, впливають на ферментативні процеси в кровотворних органах, сприяють диференціюванні формених елементів, синтезу їх складових частин. Залізо організм тварин отримує з корму, а також з гемоглобіну зруйнованих еритроцитів, частина якого депонується у вигляді білка феритину (у кістковому мозку, печінці, слизовій кишок) і гемосидерину (у печінці, селезінці). Транспортування заліза здійснюється білком трансферином. Вітамін В12 (ціанкобаламін) усмоктується в кишках лише при поєднанні його з білком — гастромукопротеїном, що виробляється у шлунку. Його призначення — охороняти вітамін від пожирання мікроорганізмами. Вітамін В12 — складова частина нуклеїнових кислот клітин, з яких утворюються еритроцити. Нестача або відсутність згаданого вітаміну призводить до недокрів’я.Вітамін С посилює дію фолієвої кислоти, стимулює всмоктування заліза з кишок, сприяє утворенню гема.
Вітамін В6 (піридоксин) бере участь у синтезі гема.
Процеси руйнування та утворення еритроцитів збалансовані. Якщо організм втрачає певну кількість крові, то через деякий час відновлюється кількість еритроцитів і концентрація гемоглобіну.
Висновки
Гемопоез — це багатостадійний процес клітинної диференціації, що закінчується формуванням зрілих клітин крові, які мають різні функції.
Таким чином, функціональна активність органів кровотворення та кроворуйнування забезпечується складними взаємовідносинами нервових та гуморальних механізмів регуляції, від яких залежить зрештою збереження сталості складу та властивостей універсального внутрішнього середовища організму.У здорових тварин підтримується постійне число та співвідношення усіх формених елементів крові.
Використана література
- Фізіологія сільськогосподарських тварин: Підручник. — 2-ге вид., пере-Ф 50 роб. і допов. / За ред. І. Д. Дерев'янко, А. С. Дячинського. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 568 с.
- Фізіологія тварин: Підручник; Вид. друге/ За редакцією А.Й.Мазуркевича, В.І.Карповського. — Вінниця: Нова Книга, 2012 — 424 с.
- Фізіологія людини і тварин: Підручник/ Г.М.Чайченко, В.О.Цибенко, В.Д.Сокур; За ред. В.О.Цибенка — К.: Вища шк., 2003 — 463 с.
- Малоштан Л.М., Рядних О.К., Жегунова Г.П. та ін. Фізіологія з основами анатомії людини: Підручн. / За ред. Л.М. Малоштан. — Х., 2003.
Дякую за увагу!