БІЛЕТ №12
Оформлення перерв у роботі.
1. Під час перерв у роботі протягом робочого дня (на обід, за умовами проведення робіт) бригада у повному складі виводиться з робочого місця. Двері приміщень РУ і огороджень електроустановки замикаються на замок.
Наряд залишається у керівника робіт (наглядача). Плакати, огородження, заземлення залишаються на місці.
Члени бригади не мають права повертатися на робоче місце за відсутності керівника робіт (наглядача).
Допуск бригади до роботи після такої перерви здійснюється керівником робіт без оформлення в наряді.
2. Під час перерв у роботі, пов’язаних із закінченням робочого дня, увесь склад бригади виводиться з робочого місця (РУ, електроустановки, ПЛ). Двері приміщень РУ та огороджень електроустановки замикаються на замок.
Плакати, огородження, заземлення залишаються на місці.
Закінчення роботи кожного дня оформлюється в таблиці 4 наряду “Щоденний допуск до роботи і її закінчення” підписом керівника робіт (наглядача).
Керівник робіт (наглядач) здає наряд оперативному працівнику, а за його відсутності – залишає наряд в папці діючих нарядів. В електроустановках без місцевих оперативних працівників керівнику робіт (наглядачеві) дозволяється після закінчення робочого дня залишати наряд у себе.
3. Повторний допуск в наступні дні на підготовлене робоче місце здійснює допускач. В цьому разі дозволу від старшого в зміні оперативного працівника не вимагається.
Керівник робіт (наглядач) з дозволу допускача може самостійно допускати бригаду до роботи на підготовлене робоче місце, якщо йому це доручено в рядку наряду “Окремі вказівки”.
Перед повторним допуском бригади на робоче місце керівник робіт (наглядач) повинен упевнитися в наявності необхідних заземлень, огороджень, плакатів тощо.
Повторний допуск, здійснений черговим або оперативно-ремонтним працівником, оформлюється в обох примірниках наряду; допуск, що проводиться керівником робіт (наглядачем), – тільки в своєму примірнику наряду.
4. Пробне вмикання електроустаткування на робочу напругу до повного закінчення роботи може бути проведено після виконання таких умов:
– бригада повинна бути виведена з робочого місця;
– наряд з оформленою перервою здається черговому допускачеві;
– тимчасові огородження, заземлення і плакати мають бути зняті, а постійні огородження встановлені на місце (вказані операції, як правило, виконуються оперативними працівниками). Дозвіл на тимчасове зняття і наступне встановлення заземлень оформлюється в наряді в рядку “Окремі вказівки”;
– отримано дозвіл на пробне вмикання від чергового або адміністративно-технічного працівника , який має право видавати розпорядження з питань оперативного обслуговування даної електроустановки. Підготовка робочого місця і допуск бригади до роботи після пробного вмикання та наступного дня проводиться в звичайному порядку, – як і у випадку первинного допуску, з оформленням допуску в графі 4 наряду.
5. Оперативний працівник до повернення керівником робіт наряду з відміткою про повне закінчення робіт не має права вмикати виведене в ремонт електроустаткування чи вносити до схеми зміни, що впливають на умови проведення робіт.
В аварійних випадках оперативний працівник може вмикати електрообладнання за відсутності бригади до повернення наряду за дотримання таких умов:
– тимчасові огородження, заземлення і плакати мають бути зняті; стаціонарні огородження поставлені на місце, плакати “Працювати тут” мають бути замінені плакатами “Стій ! Напруга”;
– до прибуття керівника робіт і повернення ним наряду в місцях проведення роботи мають бути розставлені люди, які зобов’язані попереджувати як керівника робіт, так і членів бригади про те, що електроустановка ввімкнена і поновлення робіт неприпустиме.
2. Вимоги до робіт із застосуванням ручного електрифікованого інструменту, розподільчих трансформаторів безпеки.
1. Електрифікований інструмент (далі за текстом – електроінструмент) за умовами безпеки поділяється на такі класи:
І – електроінструмент, у якого всі деталі, що перебувають під напругою, ізольовані і штепсельна вилка має заземлювальний контакт.
У електроінструмента класу І всі деталі, що перебувають під напругою, можуть бути з основною, а окремі деталі – з подвійною або посиленою ізоляцією;
ІІ – електроінструмент, у якого всі деталі, що перебувають під напругою, мають подвійну або посилену ізоляцію. Цей електроінструмент не має пристроїв для заземлення.
Номінальна напруга для електроінструмента класів І і ІІ має бути не більше 220 В для електроінструмента постійного струму; 380 В – для електроінструмента змінного струму;
ІІІ – електроінструмент на номінальну напругу не вище 42 В, у якого ні внутрішні, ні зовнішні кола не перебувають під іншою напругою. Електроінструмент класу ІІІ призначений для живлення від безпечної наднизької напруги.
Якщо безпечну наднизьку напругу одержують перетворенням вищої напруги, то це слід здійснювати за допомогою безпечного ізолювального трансформатора, далі за текстом – “розподільчий трансформатор безпеки”, або перетворювача з окремими обмотками.
2. Електроінструмент, який живиться від електромережі, слід обладнувати незнімним гнучким кабелем (шнуром) зі штепсельною вилкою.
Незнімний гнучкий кабель електроінструмента класу І повинен мати жилу, яка з’єднує заземлювальний затискач електроінструмента із заземлювальним контактом штепсельної вилки.
Кабель в місці введення до електроінструмента класу І слід захищати від стирань і перегинів еластичною трубкою з ізоляційного матеріалу.
Трубку слід закріплювати в корпусних деталях електроінструмента, вона повинна виступати з них на довжину не менше п’яти діаметрів кабелю. Закріплення трубки на кабелі поза інструментом забороняється.
3. Для приєднання однофазного електроінструмента шланговий кабель повинен мати три жили: дві – для живлення, одну – для заземлення.
Для приєднання трифазного електроінструмента застосовується чотирижильний кабель, одна жила якого слугує для заземлення.
Ці вимоги стосуються тільки електроінструмента із таким корпусом, який слід заземлювати.
4. Доступні для доторкання металеві деталі електроінструмента класу І, які можуть опинитись під напругою, у випадку пошкодження ізоляції, повинні бути з’єднані із заземлювальним затискачем.
Електроінструмент класів ІІ і ІІІ не заземлюють.
Заземлення корпусу електроінструмента слід здійснювати спеціальною жилою живильного кабелю, яка не може одночасно бути провідником робочого струму. Використовувати з цією метою нульовий робочий провід забороняється.
Штепсельна вилка повинна мати відповідну кількість робочих і один заземлювальний контакт. Конструкція вилки повинна забезпечувати випереджальне замикання заземлювального контакту під час ввімкнення та більш запізнене розмикання його під час вимикання.
5. Конструкція штепсельних вилок електроінструмента класу ІІІ повинна унеможливлювати з’єднання їх з розетками на напругу понад 42 В.
6. Працівники, допущені до роботи з електроінструментом, повинні спочатку пройти навчання і перевірку знань щодо безпечного виконання робіт з застосуванням електроінструменту.
До роботи з електроінструментом класу І в приміщеннях з підвищеною небезпекою та поза приміщеннями допускаються працівники з ІІ групою електробезпеки.
До роботи з електроінструментом ІІ і ІІІ класу достатньо І групи з електробезпеки.
7. Під час кожного чергового видавання електроінструменту на виробництві особою, відповідальною за збереження та справність електроінструменту, в присутності працівника мають бути перевірені:
– комплектність і надійність кріплення деталей;
– справність деталей корпусу, рукоятки та кришок щіткотримачів, наявність захисних кожухів та їх справність (зовнішнім оглядом);
– надійність роботи вимикача;
– задовільна робота на холостому ході.
У електроінструмента класу І, крім того, має бути перевірена справність кола заземлення між його корпусом і заземлювальним контактом штепсельної вилки. Працівнику мають бути видані засоби індивідуального захисту (діелектричні рукавички, калоші, килими) або розподільчий трансформатор, чи перетворювач із окремими обмотками, чи захисно-вимикальне устаткування.
Забороняється видавати для роботи електроінструмент, який не відповідає хоча б одній із перелічених вимог або електроінструмент з простроченою датою періодичної чергової перевірки.
8. Безпосередньо перед початком роботи необхідно перевіряти:
– відповідність напруги і частоти струму електричної мережі до напруги і частоти струму електродвигуна електроінструмента, зазначених в таблиці (паспортних даних);
– надійність закріплення робочого виконувального інструменту (свердел, абразивних кругів, дискових пил, ключів-насадок та ін.).
9. Під час роботи електроінструментом класу І застосування засобів індивідуального захисту (діелектричних рукавичок, калош, килимів та ін.) обов’язкове, за такими винятками :
– якщо тільки один електроінструмент одержує живлення від розподільчого трансформатора безпеки;
– якщо електроінструмент одержує живлення від перетворювача частоти з окремими обмотками;
– якщо електроінструмент одержує живлення через захисно-вимикальний пристрій.
У приміщеннях без підвищеної небезпеки ураження працівників електричним струмом достатньо застосувати діелектричні рукавиці, а в приміщеннях зі струмовідними підлогами – також і діелектричні калоші або килими.
10. Електроінструментом класів ІІ і ІІІ дозволяється працювати без застосування індивідуальних засобів захисту в приміщеннях без підвищеної небезпеки ураження працівників електричним струмом.
11. У посудинах, апаратах та інших металевих спорудах в умовах обмеженої можливості переміщення і виходу з них дозволяється працювати електроінструментом класів І і ІІ за умови, якщо тільки один електроінструмент одержує живлення від автономної двигун-генераторної установки, розподільчого трансформатора безпеки або перетворювача частоти із роздільними обмотками, а також електроінструментом класу ІІІ. В цьому разі джерело живлення (трансформатор, перетворювач тощо) слід розміщувати поза вказаними посудинами, а вторинне коло джерела не слід заземлювати.
12. Забороняється підключати електроінструмент напругою до 12 В до електричної мережі загального користування через автотрансформатор, резистор або потенціометр.
Забороняється натягати, перекручувати та перегинати кабель, ставити на нього вантаж, а також допускати перетинання кабелю живлення електроінструменту з тросами, кабелями та рукавами газозварки.
13. Кабель електроінструменту має бути захищений від випадкових пошкоджень і зіткнень його з гарячими, вогкими та масними поверхнями.
14. Забороняється вставляти робочу частину електроінструмента в патрон і виймати її із патрона, а також регулювати інструмент без відключення його від електромережі штепсельною вилкою та повної зупинки обертальних частин.
15. Забороняється працівникам, що працюють з електроінструментом, розбирати і ремонтувати інструмент, кабель, штепсельні з’єднання та інші частини самочинно, якщо ці роботи не входять до їх службових обов’язків.
16. Забороняється вилучати стружку або тирсу під час роботи електроінструмента. Стружку слід видаляти спеціальними крючками або щітками, після повної зупинки електроінструмента.
17. Забороняється працювати електроінструментом з приставних драбин. Під час роботи електродрилю предмети, що підлягають свердлінню, необхідно надійно закріплювати. Забороняється торкатись до різального інструменту, що обертається.
18. Забороняється обробляти електроінструментом обмерзлі та мокрі деталі.
19. Забороняється працювати електроінструментами, які не захищені від дії крапель або бризок і не мають знаків відзнаки (крапля в трикутнику, або дві краплі), в умовах дії крапель і бризок, а також на відкритих майданчиках під час снігопаду, дощу.
Працювати таким електроінструментом поза приміщеннями дозволяється лише з сухої погоди, а під час снігопаду чи дощу – під навісом на сухій землі або настилі.
20. Забороняється залишати без нагляду електроінструмент, приєднаний до електромережі, а також передавати його особам, що не мають права з ним працювати.
21. В разі раптової зупинки електроінструменту (зникнення напруги, заклинювання рухомих частин тощо), він має бути вимкнений вимикачем. Під час перенесення електроінструменту з одного робочого місця на друге, а також під час перерви в роботі та її закінченні електроінструмент обов’язково має бути відімкнений від мережі штепсельною вилкою.
22. Забороняється продовження робіт електроінструментом в разі найменших ознак його несправності, або якщо особа, що працює з ним, раптом відчує хоча б слабку дію електроструму: в обидвох випадках робота має бути негайно припинена, а несправний електроінструмент зданий для перевірки і ремонту.
23. Забороняється працювати електроінструментом, у якого закінчився термін періодичної перевірки, а також в разі виникнення хоча б однієї із таких несправностей:
– пошкодження штепсельного з’єднання, кабелю, або його захисної трубки;
– пошкодження кришки вимикача;
– ненадійна робота вимикача;
– іскріння щіток на колекторі, що супроводжується круговим вогнем на його поверхні;
– витікання масла з редуктора або вентиляційних каналів;
– поява диму або специфічного запаху, характерного для ізоляції, що горить;
– поява підвищеного шуму, стукоту, вібрації;
– зіпсування або поява тріщин в корпусній деталі, руків’ї, захисному огородженні;
– пошкодження робочої частини інструмента;
– зникнення електричного зв’язку між металевими частинами корпусу та нульовим захисним штирем штепсельної вилки.
24. Електроінструмент, розподільчі трансформатори безпеки та знижувальні трансформатори, перетворювачі частоти, захисно-вимикальні пристрої та кабелі-подовжувачі підлягають періодичній перевірці не рідше як 1 раз на 6 місяців.
До періодичної перевірки входять:
– зовнішній огляд;
– перевірка роботи на холостому ході не менше 5 хв;
– вимірювання опору ізоляції мегомметром на напругу 500 В протягом 1хв за умови ввімкненого вимикача, в цьому разі опір ізоляції має бути не менше 1 МОм;
– перевірка справності кола заземлення (для електроінструмента класу І).
25. У електроінструмента вимірюється опір обмоток і струмовідного кабелю відносно корпусу та зовнішніх металевих деталей; у трансформаторів – між первинною і вторинною обмотками, та між кожною з обмоток і корпусом.
26. Справність кола заземлення перевіряється за допомогою пристрою на напругу не більше 12 В, один контакт якого підключається до заземлювального контакту штепсельної вилки, а другий – до доступної для дотику металевої деталі інструмента (наприклад, до шпинделя). Електроінструмент вважається справним, якщо пристрій показує наявність струму.
27. Після капітального ремонту електроінструмента чи ремонту його електричної частини він підлягає випробуванню, в такому обсязі і послідовності:
– перевірка правильності складання зовнішнім оглядом та триразовим ввімкненням і вимиканням вимикача у підключеного на номінальну напругу електроінструмента, в цьому разі не має бути відмов пускання і зупинення;
– перевірка справності кола заземлення (для електроінструмента класу безпеки І);
– випробування ізоляції на електричну міцність;
– обкатка в робочому режимі не менше 30 хв.
28. Після капітального ремонту електроінструмента опір ізоляції між деталями, що перебувають під напругою і корпусом, або деталями для основної ізоляції має бути не нижче 2 МОм, для додаткової – 5 МОм, для підсиленої – 7 МОм.
29. Випробування електричної міцності ізоляції електроінструмента слід проводити напругою змінного струму частотою 50 Гц :
для електроінструмента класу безпеки І – 1000 В,
класу безпеки ІІ – 2500 В,
класу безпеки ІІІ – 400 В.
Електроди випробувальної установки прикладаються до одного з контактів штепсельної вилки та до шпинделя або металевого корпусу, або ж до фольги, накладеної на корпус електроінструмента, виконаного із ізоляційного матеріалу (вимикач має бути ввімкнений).
Ізоляція електроінструмента має витримати зазначену напругу протягом 1 хв.
30. Зберігати електроінструмент та допоміжне обладнання до нього слід у сухому приміщенні, обладнаному стелажами, полицями, скринями, що надійно забезпечують його збереження, згідно з вимогами до умов зберігання, зазначеними в паспорті електроінструмента.
Забороняється складати електроінструмент в два ряди і більше без спеціального упакування.
Під час транспортування електроінструмента слід вжити застережних заходів, що унеможливлюють його пошкодження. Забороняється перевозити електроінструмент разом з металевими деталями та виробами.
31. Переносні знижувальні трансформатори, розподільчі трансформатори безпеки та перетворювачі повинні мати на стороні вищої напруги кабель із штепсельною вилкою для приєднання до електромережі. Довжина кабелю має бути не більше 2 м. Кінці кабелю мають бути прикріплені до затискачів трансформатора за допомогою паяння (зварювання) або надійного болтового з’єднання.
З боку нижчої напруги трансформатора мають бути гнізда під штепсельну вилку.
32. Корпуси розподільчих трансформаторів безпеки, знижувальних трансформаторів та перетворювачів частоти, в залежності від режиму нейтралі мережі, яка живить первинну обмотку, мають бути заземлені або занулені відповідно до вимог пунктів 1.7.39 і 1.7.44 “Правил устройства электроустановок /Москва, Энергоатомиздат, 1985“, затверджених Міненерго СРСР 04.07.84 (далі – ПВЕ).
Вторинну обмотку знижувальних трансформаторів без роздільних обмоток слід заземлювати.
Не допускається заземлення вторинної обмотки трансформаторів або перетворювачів частоти з роздільними обмотками.
33. Забороняється заносити всередину топок і барабанів котлів, конденсаторів турбін, баків трансформаторів та інших місткостей трансформатор або перетворювач частоти, до якого приєднаний електроінструмент.
Під час робіт в підземних спорудах (колодязях, камерах тощо), а також під час виконання земляних робіт трансформатор слід розміщувати поза цими спорудами, котлованами.
34. Підключення (відключення) допоміжного обладнання (трансформаторів, перетворювачів частоти, захисно-вимикальних пристроїв тощо) до мережі, його перевірку, а також усунення неполадок мають проводити спеціально підготовлені працівники, що мають ІІІ групу.
35. Під час введення в експлуатацію, а також після капітального ремонту знижувальних та розподільчих трансформаторів безпеки, перетворювачів частоти та захисно-вимикальних пристроїв, випробування ізоляції їх обмоток слід проводити підвищеною (випробувальною) напругою, що прикладається почергово до кожної з обмоток. В цьому разі решта обмоток мають бути електрично з’єднані з заземленим корпусом та магнітопроводом. Тривалість випробувань – 1 хв.
Випробувальна напруга повинна набувати таких значень:
– 550 В – за номінальної напруги вторинної обмотки трансформатора та перетворювача частоти до 42 В;
– 1350 В – за номінальної напруги відносно первинної і вторинної обмоток трансформатора та перетворювача частоти струму (127–220) В і напруги живильної мережі захисно-вимикального пристрою (127–220) В;
– 1800 В – за номінальної напруги відповідно первинної та вторинної обмоток трансформатора і перетворювача частоти струму (380–400) В і напруги живильної мережі захисно-вимикального пристрою (380–400) В.
36. Результати перевірок і випробувань електроінструменту, знижувальних і розподільчих трансформаторів безпеки, перетворювачів частоти, захисно-вимикальних пристроїв та кабелів слід заносити в «Журнал обліку, перевірки та випробування електроінструменту, трансформаторів, перетворювачів частоти та переносних світильників» за формою, встановленою додатком 6. Журнал повинна вести призначена розпорядженням по підрозділу особа, відповідальна за збереження та справність електроінструменту.
37. На корпусах електроінструмента слід зазначити інвентарні номери, а також дати наступних перевірок, а на знижувальних та розподільчих трансформаторах безпеки, перетворювачах частоти та захисно-вимикальних пристроях – інвентарні номери і дати наступних вимірювань опору ізоляції.
4. Одноосібний огляд електроустановок.
1. Оперативні працівники, які обслуговують електроустановки одноосібно, та ті старші в зміні чи бригаді оперативні працівники, за якими закріплені електроустановки, повинні мати групу з електробезпеки IV в електроустановках напругою понад 1000 В і ІІІ – в електроустановках напругою до 1000 В.
Огляд електроустановок може виконуватись одноосібно:
– адміністративно-технічним працівником з групою V в електроустановках понад 1000 В і з групою IV – в електроустановках до 1000 В;
– оперативним працівником, який обслуговує цю електроустановку.
Огляд електроустановок неелектротехнічними працівниками та екскурсії, за наявності дозволу керівництва підприємства, можуть провадитись під наглядом працівника з групою IV, який має право одноосібного огляду.
Огляд повинен провадитись згідно з вимогами цих Правил.
Список адміністративно-технічних працівників, яким дозволяється одноосібний огляд, встановлюється особою, відповідальною за електрогосподарство, і затверджується керівником підприємства.
2. Під час огляду в електроустановках понад 1000 В забороняється відкривати двері приміщень, комірок, що не обладнані сітчастими огорожами або бар’єрами, якщо відстань між дверима і струмовідними частинами менша за зазначену в таблиці 2.3. Перелік таких приміщень і комірок затверджується особою, відповідальною за електрогосподарство.
В електроустановках понад 1000 В, в яких вхід до приміщень, комірок обладнаний сітчастими огорожами або бар’єрами, під час огляду забороняється відкривати двері сітчастих огорож і проникати за огорожі чи бар’єри.
3. Забороняється під час огляду електроустановок виконувати будь-яку роботу.
4. Огляди, виявлення і ліквідація несправностей в електроустановках без місцевих чергових працівників виконуються централізовано виїзними працівниками, що здійснюють нагляд і роботи на об’єкті (чи групі об’єктів). Періодичність цих робіт встановлюється особою, відповідальною за електрогосподарство, залежно від місцевих умов. Результати оглядів фіксуються в оперативному журналі.
5. Працівники, які не обслуговують дану електроустановку, допускаються до огляду з дозволу особи, відповідальної за електрогосподарство підприємства, цеху, дільниці.
5. Двері приміщень електроустановок (щитів, збірок тощо) мають бути постійно замкнені.
Для кожного приміщення має бути не менше двох комплектів ключів, один з яких є запасним. Ключі від приміщень РУ не повинні пасувати до дверей комірок і камер.
7. Ключі повинні бути пронумеровані і перебувати на зберіганні в оперативних або в адміністративно-технічних працівників. В електроустановках без місцевих оперативних працівників ключі повинні перебувати на пункті керування у оперативного працівника, який є старшим по зміні. Ключі слід видавати під розписку:
– під час огляду працівникам, яким дозволено одноособовий огляд, та оперативно-ремонтним працівникам, в тому числі й тим, що не перебувають на зміні, під час виконання ними робіт в електроустановках за нарядом чи розпорядженням;
– на час виконання робіт за нарядом чи за розпорядженням – керівнику робіт, допускачеві або наглядачеві.
Ключі підлягають поверненню щоденно після закінчення роботи.
Під час виконання робіт в електроустановках без місцевих оперативних працівників ключі підлягають поверненню не пізніше наступного дня після повного закінчення робіт.
8. Особисті ключі для входу в приміщення дозволяється мати тільки оперативним працівникам, які приймають і здають зміну по телефону.
В приміщеннях електроустановок забороняється зберігання матеріалів та інструментів, що не належать до даної електроустановки.
5. Безпечна експлуатація радіозасобів у вибухонебезпечних зонах.
У вибухонебезпечних зонах дозволяється використовувати засоби радіозв’язку при безумовному виконанні наступних вимог:
Наявності на засіб радоізв’язку сертифікату про вибухозахищеність, виданого Державним випробувальним сертифікаційним центром вибухозахищеного та рудникового електрообладнання (ДВСЦ ВЕ), Україна, м. Донецьк;
Наявності дозволу Держнаглядохоронпраці на застосування засобів виробництва (засобів радіозв’язку) з вказанням терміну дії;
Наявності відповідного листа ДВСЦ ВЕ, м. Донецьк про присвоєння маркування даному засобу радіозв’язку;
Наявності на корпусі засобу радіозв’язку маркування 1 ExibllCT4X.
Всі інші засоби радіозв’язку, які не мають вказаних вище документів і маркування на корпусі, являютьсяневибухозахищеними і користуватися ними у вибухонебезпечних зонах заборонено.
Для збереження властивостей радіо засобу у вибухобезпечному виконанні необхідно дотримуватись наступних особливих вимог:
Підготовка радіозасобу до роботи, ввімкнення та вимкнення живлення, під’єднання антени повинніпроводитись поза межами вибухонебезпечної зони;
При експлуатації радіозасобу у вибухонебезпечній зоні фіксатор акумуляторної батареї повинен бути блокований за допомогою спеціальної заглушки;
У вибухонебезпечній зоні забороняється використовувати зовнішні аксесуари, не дозволяється відкручувати заглушки на боковій поверхні корпуса;
Забороняється залишати радіозасіб у вибухонебезпечній зоні, де гранично допустимі вибухонебезпечні концентрації (ГДВК) речовин перевищують норми, визначеними правилами безпеки;
При пошкоджені корпуса радіозасобу його використання забороняється, і він повинен бути винесений за межі вибухонебезпечної зони;
Забороняється відкривати радіозасіб і рз’єднувати приймально-передавальний блок і акумуляторну батарею (АКБ) у вибухонебезпечній зоні;
Забороняється заміна і заряд АКБ у вибухонебезпечній зоні;
При експлуатації забороняється закорочувати контактні виводи, що служать для заряду АКБ.
5. Правила пожежної безпеки при експлуатації пересувних електростанцій.
Пересувні електростанції призначені для роботи на відкритому повітрі (-50°С+40°С) і діляться на три групи — малої потужності — до 10 кВт; середньої — 10-100 кВт і великої — понад 100 кВт. Вони повинні мати захист від атмосферного впливу та бути здатним працювати в умовах вібрації та трясіння. За способом транспортування є дві групи електростанцій: перевізні та пересувні (на причепах). Перші розміщуються в кузові автомобіля, другі — на одно- чи двоосному причепі або у вагончику.
До обслуговування пересувних електростанцій допускаються працівники, виучені безпечним методам проведення робіт і що мають кваліфікаційну групу по електробезпеці не нижче II. Ці працівники повинні вивчити інструкцію по обслуговуванню пересувних електростанцій, а також технічну документацію, що прикладається до неї.
1. Електростанція повинна укомплектовуватися переносним заземлітелем, діелектричними рукавичками і калошами, інструментом з ізолюючими ручками, покажчиком напруги, захисними окулярами, а також углекислотним вогнегасником, протипожежною тканиною, аптечкою і штатним кабелем для підключення навантаження.
2. В разі загоряння двигуна електростанції, палива, змащувальних матеріалів або ізоляції генератора забороняється гасити полум'я водою. Для гасіння полум'я необхідно користуватися углекислотним вогнегасником або протипожежною тканиною. При загорянні двигуна необхідно негайно припинити вступ в нього палива.
3. При роботі пересувна електростанція повинна встановлюватися на відстані не менше 10 м. від дерев'яних і складських приміщень, копен, стогів і посівів.
4. Забороняється палити і розпалювати вогонь поблизу електростанції, залишати її без нагляду під час роботи, допускати до працюючої електростанції сторонніх осіб.
5. Рідке паливо необхідно зберігати в металевому бідоні. Вечірньої пори заправку електростанції рідким паливом і маслом можна проводити лише при світлі електричного ліхтаря.
6. Паливо і масло слід заливати за допомогою лійки. Вчасно заливки необхідно стежити за тим, щоб під електростанцію не підтікало паливо і масло. Випадково пролите паливо або масло слід негайно засипати піском або землею. Забороняється під час роботи двигуна заправляти його паливом і маслом.
7. Під час роботи електростанції потрібно стежити потім, щоб не було течі палива з карбюратора, бака і трубопроводів.
6. Перша допомога при попаданні стороннього тіла.
Попадання стороннього тіла в око. Причини - попадання пилинок, дрібних комах, рослинних часток, тощо. Ознаки - біль, різь, сльозотеча і почервоніння ока, сильне подразнення.
Допомога. Для видалення стороннього тіла необхідно відтягнути або вивернути повіку. Стороннє тіло видаляють кінчиком чистого носовика або тканини.