1   2   3
Ім'я файлу: БІБЛІЙНІ ОСНОВИ ВІРИ.docx
Розширення: docx
Розмір: 79кб.
Дата: 31.05.2020

БІБЛІЙНІ ОСНОВИ ВІРИ

Християн Суботнього Дня

Церкви Божої

Поза всяким сумнівом найкращим фундаментом християнської віри було, і назавжди залишається, Святе Письмо (Біблія) як єдине, беззаперечне джерело Божого одкровення. Незважаючи не те, що воно було написано людською рукою, однак писали його люди, які були керовані Божим натхненням (2 Пет. 1,21). Тому усі базові принципи віри Християн Суботнього Дня Церкви Божої ґрунтуються виключно на Святому Письмі (Біблії). В цій невеликій праці прагнемо ознайомити зацікавленого читача з основними принципами нашої віри. У стислих реченнях кожного пункту хочемо викласти основи того, що сповідуємо. Також нашим прагненням є не лише ознайомити кожного зі своїм віровченням. Бажаємо закликати всіх людей доброї волі до активного вивчення Святого Письма (Біблії) та до застосування його безцінних порад та вимог до особистого життя. Віддані у ваші руки «ОСНОВИ ВІРИ» є короткими записаними твердженнями того, у що ми віримо на підставі Слова Божого. Заявляємо також, що дані твердження не є абсолютними та беззаперечними. Якщо, з бігом часу, отримаємо краще розуміння, ми готові їх переглянути та змінити. Тим, що ніколи не підлягає перегляду та змінам є виключно Святе Письмо.

  1. Святе Письмо – Слово Боже

Святе Письмо (Біблія) – книги Старого і Нового Заповіту – це безпосереднє Боже Слово для кожної людини, автором якого є сам Господь. Біблія є найбільш відомою та найбільш розповсюдженою Книгою світу. Вона перекладена майже на всі мови, діалекти та наріччя світу. Вона доступна всюди, а її розповсюдженням займаються чисельні Біблійні Товариства. Біблія є джерелом християнської науки. Це свята Книга послідовників розп’ятого Христа. Вона найдокладніше передає вчення Ісуса та Його апостолів. Тому кожна, щиро віруюча, людина, яка прагне виконувати Божу волю, повинна з живим зацікавленням, пошаною та молитвою вивчати її зміст. Святе Письмо – це справа близько сорока авторів, які жили на протязі близько 1600 років (ок. 1500 р. до н. е. – 100 р. н. е.). Біблійні письменники мали різне походження, різні здібності, різну освіту. Вони жили та писали в різних політичних та соціальних умовах. Тому Святе Письмо є унікальною книгою. Не дивлячись на те, що її писали різні люди у різний час, її повчання є однорідним. Біблія складається з 66 канонічних книг (39 книг Старого Заповіту та 27 книг Нового Заповіту). Старий Заповіт – це слово Боже для людей, що було передано через Його пророків. Новий Заповіт – це слово Боже, передано через Ісуса Христа та Його апостолів (Євр.1,1-2). Ці книги були признані натхненими на відміну від неканонічних книг, яких немає в єврейських та грецьких рукописах. Неканонічні книги не були признані натхненими протестантськими церквами. Це саме стосується апокрифів, які взагалі не входять у склад Святого Письма ні в якому перекладі та виданні.

Однаково важливими і цінними вважаємо обидві частини Святого Письма – Старий і Новий Заповіт. Корисним вважаємо дослідження Святого Письма у різних його перекладах.

Біблія не містить жодних вигадок та жодної неправди (Ів. 17,17). Біблійні письменники власною смертю затверджували свої свідоцтва. Велика більшість з них померли мученицькою смертю. Майже немає таких людей, які готові віддати життя за неправду, особливо якщо вони знають, що позиція, яку вони відстоюють, неправильна.

Протягом століть Біблія не змінилася. Був час, особливо починаючи з ХІХ століття, коли багато людей сумнівалося у вірогідності сучасного тексту Святого Письма. Багато хто старався довести, що протягом століть біблійний текст міг бути змінений або перекручений, і що сьогоднішня Біблія суттєво відрізняється від тої, яку люди читали в часи Ісуса Христа та Його апостолів. Та відкриття древніх біблійних рукописів, які були знайдені в Кумранських печерах, що на березі Мертвого моря, розвіяли усі сумніви. Були знайдені манускрипти, які походили з IV та ІІІ століття до н. е. Вони, всупереч усім сумнівам, довели, що біблійний текст залишився незмінним до сьогоднішнього часу. Ми сьогодні читаємо те саме, що читали люди в усі часи!

Слово Боже є живе і могутнє, здатне змінювати кожне життя а навіть воскрешати з духовної смерті.

Святе Писання є довершеною працею! Тому немає жодної необхідності доповнювати та змінювати його зміст.

Ось декілька цитат, що Біблія говорить сама про свій зміст.

«Все Писання надхненне Богом і корисне, щоб навчати, докоряти, направляти, виховувати у справедливості, щоб Божий чоловік був досконалий, до всякого доброго діла готовий» (2 Тим. 3,16 – переклад Хоменка).

«Бо пророцтва ніколи не було з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим» (2 Пет. 1,21 – переклад Огієнка).

«Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця. І немає створіння, щоб сховалось перед Ним, але все оголене та відкрите перед очима Його, Йому дамо звіт!» (Євр. 4,12-13 – переклад Огієнка).

«По правді блаженні ті, що слухають Боже слово і бережуть його» (Лук. 11,28 – переклад Турконяка).

«Свідчу я кожному, хто чує слова пророцтва книги цієї: якщо хто приложить до них, приложить Бог на нього кари, які записані в книзі цій; і якщо хто відніме від слів книги пророцтва цього, відніме Бог участь його від дерева життя та з міста святого, записаного в книзі цій» (Об. 22,18-19 – переклад Хоменка).

Додаткові тексти для аналізу: Ів. 5,39; 2 Пет. 1,20; Гал. 1,11; Євр. 1,1-2; 2 Сам. 23,1-2; Мат. 24,35; Втор. 4,2; Пр. 30,5-6; 1 Пет. 1,24-25; Мат. 7,24-28

  1. Бог – Небесний Отець

Єдиний Всевишній Бог і Владика всесвіту. Батько Господа Ісуса Христа і всього людства (Еф. 4,6). Творець всього, що на небі й на землі. Цілий світ створив силою Свого Слова (Пс. 33,9). Є духовною особистістю (Ів. 4,24). Єдиний, хто немає свого початку ані кінця (1 Ів. 2,13-14). Біблія відкриває нам Його природу та Його характер. Бог також відкрив Себе людям, відобразившись в Ісусі Христі (Кол. 1,15; 2 Кор. 4,4). Бог показує також Свій характер у Своєму законі. В різні часи відкривав Себе під різними іменами: Всемогутній, Господь, Саваот, Сущий, Єгова, Вседержитель… Одне з Його імен – Сущий (той, хто Є), говорить про Його відвічну самобутність та позачасовість. Бог не підвладний часові, Він завжди «Є». Має життя сам в собі та є джерелом життя (Дії 17,28). Він єдиний та неповторний, немає собі подібних ( 1 Цар. 8,23 – Хом. Огі.; 1 Хрон. 17,20). Єдиний, хто має безсмертя – ніколи не помирав, та й померти не може (1 Тим. 6,16). ВІН: Всемогутній (Вих. 6,3); Всюдисущий (Пр. 15,3); Незмінний (Числ. 23,19; Мал. 3,6); Святий (Лев. 11,45); Вічний (Іс. 40,28; Єр. 10,10); Досконалий (Мат. 5,48); Справедливий (Пс. 7,12); Він все знає (1 Хрон. 28,9; 1 Ів. 3,20); Батько наш небесний (Мат. 6,9; 7,11); Незбагненна та нескінченна Любов (1 Ів. 4,8.16). І це лише частинка з того, що ми можемо знати про Нього. Повністю пізнати Його зможуть спасенні у вічності.

Бог заборонив робити Свою подобу в будь-якій формі (Вих. 20,4-5; П. Зак. 4,15).

Ось декілька цитат Слова Божого про самого Бога:

«Слухай, Ізраїлю, Господь Бог наш, Господь єдиний (Хом.) один (Огі.) (П. Зак. 6,4).

«Твоя справедливість, Боже, що сягає аж до неба, Ти учинив діла великі: Боже, хто рівний тобі?» (Пс. 71,19 – Хоменка).

«Бог відвічний Господь, що кінці землі Він створив? Він не змучується та не втомлюється, і не збагненний розум Його» (Іс. 40,28 - Огієнка).

«Він Той, Хто сидить понад кругом землі, а мешканці її немов та сарана. Він небо простяг, мов тканину тонку, і розтягнув Він його, мов намета на мешкання» (Іс. 40,22).

«Немає святого, подібного Господу, немає нікого, крім Тебе, і скелі немає, як Бог наш!» (2 Сам. 2,2 - Огієнка).

«Хто зміряв коли пригорщею у морі воду або небеса зміряв п'яддю, зібрав у мірку земний порох, важив на вазі гори чи пагорби на терезах?» (Іс. 40,12)

Додаткові тексти для аналізу: Бут. 1,1; 1 Сам. 2,3; Іс. 40,26; Ів. 4,24; 20,17; Дії 17,24-31; Рим. 1,20; 1 Тим. 1,17; 1 Ів. 4,8

  1. Ісус Христос

Ісус Христос є Єдинородним Сином Божим і Спасителем світу. Через Нього і для Нього Бог створив все. Є особою духовною – народжений Богом тоді, коли ще нічого іншого, крім самого Бога, не існувало (Кол. 1,15). Народження Богом Ісуса Христа є чудом, а також Божою таємницею (Пс. 2,7). Він є Словом (гр. «ЛОГОС») Бога, яким Бог створив все, що існує (Ів. 1,1-3). Ісус Христос є співучасником у творінні (Кол. 1,16-17).

Наслідує характер Божий, тому і називається Богом (Ів.20,28; Лук. 20,42-43). Підкоряється Отцю, якому в покорі залишається завжди (Фил. 2,8). Не є рівним Отцю (Ів. 14,28; Мар. 13,32).

По волі Отця прийшов в людському тілі на землю, народившись у звичайній єврейській сім’ї Йосипа та Марії (Ів. 1,14). Протягом тривалого часу знаходився між людьми, звіщаючи та навчаючи про Царство Боже (Мат. 7,29; 13,54; 21,23; Мар. 1,21; 4,1-2; 6,6; 10,1; 14,49; Лук. 4,15; 19,47; Ів. 18,20). Чинив великі чудеса (Ів. 2,1-11; Мар. 4,35-41; 6,34-44; 8,1-9; 11,12-14.19-24), зцілював хворих, звільняв від демонів (Мат. 8,1-16; 15,29-31; Мар. 3,10; Лук. 7,21) та воскрешав мертвих (Мар. 5,35-42; Лук. 7,11-15; Ів. 11,32-44). Нарешті був засуджений і вбитий, помер за гріхи всього людства (Як. 5,6; Дії 2,22-23; 3,14-15; Іс. 53,5). Таким чином Він приніс самого себе в жертву вблагання та примирення, щоб врятувати людей від вічної смерті (Іс. 53,10; Рим. 3,25; Євр. 2,17; 1 Ів. 2,2). Після трьох діб перебування в гробі (в серці землі) воскрес для нашого виправдання (Мат. 12,40; 28,1-6; Лук. 24,1-7; Рим. 4,25; 1 Кор. 15,20). Після свого воскресіння вознісся і сів по правицю Отця, від якого отримав повноту влади (Мат. 28,18; Дії 1,9-11; 1 Кор. 15,27; Еф. 1,19-21). Служить Божій Церкві (Духовному Храму) як Первосвященик за чином Мелхиседека (Євр. 5,7-10; 7,15-17.24-28). Він голова церкви Божої (Еф. 1,22; Кол. 1,18). Є єдиним посередником між Богом і людьми (1 Тим. 2,5). Незабаром прийде у великій силі і славі, щоб забрати спасенних людей у дім Батька Свого та засудити і покарати всяке зло (Мар. 13,26; Ів. 14,1-3; Фил. 3,20; Об. 22,12).

Ось деякі цитати Слова Божого про Ісуса Христа:

«На початку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово. Воно в Бога було споконвіку. Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього. І життя було в Нім, а життя було Світлом людей. А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його. І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця» (Ів. 1,1-5.14 – Огієнка).

«Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним. Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним - світ спасти. Хто вірує в нього, не буде засуджений, хто ж не вірує, - той уже засуджений, бо не увірував в ім'я Єдинородного Сина Божого» (Ів. 3,16-18 – Хоменка).

«Ото є вічне життя, щоб пізнали тебе - єдиного правдивого Бога, і того, кого ти послав, - Ісуса Христа» (Ів. 17,3 – Турконяка).

«І нема в нікому іншому спасіння, бо під небом нема іншого імені, даного людям, що ним належало б нам спастися» (Дії 4,12 - Турконяка).

«І був Я мертвий, а ось Я Живий на вічні віки. І маю ключі Я від смерті й від аду” (Об. 1,18 – Огієнка).

«Тож незабаром приходжу. Блаженний, хто зберігає слова пророцтва цієї книги» (Об. 22,7 - Турконяка).

Додаткові тексти для аналізу: Ів. 20,17; Лук. 1,26-35; Дії 5,30-31; Рим. 5,10-11; 6,23; 1 Кор. 15,28; 1 Пет. 1,18-20; 2,24; Дан. 7,13

  1. Дух Святий

Дух Святий не є окремою божественною особою. Дух Святий – це сила Божа, яка походить від Бога та поєднує Отця і Сина. Про те, що – це саме сила, свідчить цілий ряд біблійних текстів. Дух Святий, як творча Божа сила, був задіяний в процесі творіння.

«На початку сотворив Бог небо й землю. Земля ж була пуста й порожня та й темрява була над безоднею, а дух Божий ширяв над водами» (Бут. 1,1-2 – Хоменка).

«Словом Господнім учинене небо, а подихом уст Його все його військо». Посилаєш Ти духа Свого вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі» (Пс. 33,6; 104,30 – Огієнка). «Я Господь, Который сотворил все, один распростер небеса и Своею силою разостлал землю» (Іс. 44,24 – Синодальний переклад).

Духом Своїм Бог сповнював рабів Свої – пророків, які від його Імені звіщали його Слово (2 Пет. 1,20-21; 2 Цар.2,9; 1 Сам. 10,9-10; Числ. 11,24-26; Неєм. 9,30).

За справою Духа Святого у свій час на землю прийшов наш Спаситель – Ісус Христос, народившись від діви Марії (Лук. 1,26-35). Під час хрещення Дух Святий у вигляді голуба зійшов на Ісуса Христа (Мат. 3,16; Мар. 1,10; Ів. 1,32-33). У день П’ятидесятниці Дух Святий у вигляді вогняних язиків зійшов на апостольську церкву (Дії 2,1-4). Дух Святий відкриває людям істини Божого Слова (Ів. 16,13); допомагає у боротьбі з гріхом (Дії 2,38; Еф. 3,16.20); діючи на сумління людини, вказує на гріх (Ів. 16,8-9); вказує на можливість порятунку від гріха та вічної смерті в особі Ісуса Христа (Ів. 16,10); та попереджає про можливість засудження і покарання (Ів. 16,11). Названий Утішителем тому, що може вивести людину з найгіршого «безвихідного» стану, вселити радість і надію (Ів. 14,26; 15,26). Це жива вода, що відроджує людину з духовно омертвілого стану (Ів. 7,37-39). Кожен, хто прагне жити вічним життям, повинен народитися від Духа Святого (Ів. 3,3-5).

Духа Святого можна: вгашати (1 Сол. 5,19); засмутити/образити поганою поведінкою (Іс. 65,2-4; Еф. 4,28-31); проти Нього можна також згрішити смертним гріхом, який не може бути прощений (Мат. 12,31-32).

Через Духа Святого Господь посилає людям різні дари і таланти (Вих. 31,1-5; 1 Кор. 12,4-11.28). Народжені від Духа Святого Божі діти приносять у своєму житті духовні плоди (Еф. 5,8-9; Гал. 5,22-25). Духом Святим Бог Отець та Господь Ісус Христос живуть у серці віруючої людини (Ів. 14,23; Мат. 18,20; 28,19-20). Народжені «згори» діти Божі складають храм Божий, в якому Господь живе Духом Своїм Святим (1 Кор. 3,16-17; 6,19-20; 2 Кор. 6,16-18; Об. 21,2-3).

Дух Святий, Дух Божий, Дух Господній, Дух Отчий, Дух Христів – це один і той самий Дух. Нам – людям Господь дає «завдаток» (певну частину) Духа Свого (2 Кор. 1,21-22; 5,5; Еф. 4,7). Ісус Христос був сповнений повнотою Духа Божого (Кол. 1,19; 2,9; Іс. 11,1-2; Об. 5,6).

Ось декілька цитат Слова Божого на цю тему:

Ангел Гавриїл діві Марії: «Дух Святий зійде на тебе і сила Всевишнього тебе обгорне; тому й Святе, що народиться, назветься Сином Божим» (Лук. 1,35 – Турконяка);

Ісус Христос Своїм учням: «Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти» (Лук. 24,49). «Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі» (Дії 1,8).

Апостол Павло християнам в Римі: «Бог же надії хай наповнить вас усякою радістю і миром у вірі, щоб ви збагатилися надією, силою Святого Духа» (Рим. 15,13 - Турконяка).

Додаткові тексти для аналізу: Іс. 63,7-14; Рим. 8,9; 1 Кор. 2,12; Еф. 1,13; 1 Сол. 4,7-8;

  1. Людина – вінець Божого творіння

Бог, який створив цілий світ силою Свого слова протягом шести днів творіння, під кінець створив людину – чоловіка та жінку (Бут. 1,27). Людина була створена з пороху земного за образом Божим і Його подобою, що означає, що вона є особистістю, володіє вільним вибором, свободою та творчою здатністю (Бут. 1,26-27; 2,7). Бог створив людину для вічності. Але ця вічність була людиною втрачена внаслідок непослуху волі Божій і переступу Божої заповіді. Людина стала грішною і смертною (Бут. 2,16-17; 3,1-24). В результаті гріхопадіння Адама й Єви все людство наслідує гріховну природу та смерть. Але люблячий Творець не залишив його в такому стані. Він передбачив план порятунку. Для цього Він послав у світ Свого сина – Ісуса Христа, який приніс самого себе в жертву примирення, врятував людину від вічної смерті. Викуплення людини від гріха та влади диявола звершено Ісусом Христом на Голгофі через Його смерть та воскресіння. Спасіння – це дар Божої благодаті, що приймається вірою через навернення до Бога та покаяння, незалежно від заслуг, добрих справ чи праведності людини. Прийнявши вірою Ісуса Христа, людина отримує прощення гріхів, звільнення від влади гріха та диявола, народження згори(всиновлення) та запечатання Святим Духом й вічне життя з Богом (Дії 3,19; Еф.1,13; Ів. 1,12.)

Людина складається з духа, душі й тіла. Ні дух, ні душа, ні тіло окремо не складають особи як такої, і існувати не можуть. Душа людини є смертною. Безсмертя людина отримає (по благодаті Божій через Ісуса Христа і через підпорядкування волі Божій) в день воскресіння праведних. Наука про «безсмертя душі», «загробне життя» і «чистилище» не знаходить свого підтвердження у Слові Божому. Святе Слово Боже застерігає людей перед визиванням духів і спіритизмом.

Людина, як Боже творіння, має свій початок не від народження а від зачаття, тому аборт, на будь-якій стадії, є вбивством. Після смерті існування людини припиняється. «Живі бо знають, що помруть, а мертві нічогісінько не знають; нема їм більш уже заплати, пам'ять бо про них забулась. Любов їхня, ненависть їхня, ревнощі їхні - усе вже пропало: вони не матимуть повіки участи ні в чому, що діється під сонцем» (Екл. 9,5-6 – Хоменка). Йдучи до гробу, людина повертається в земний порох, з якого була створена (Бут. 3,19; Екл. 12,7). Однак прийде час, коли всі люди, які коли-небудь жили, воскреснуть – одні для вічного життя з Богом, інші для суду і покарання.

Бог подарував кожній людині свободу. Кожен особисто несе відповідальність за отриману свободу. Всі люди, незалежно від раси, національності, віку, статі, соціального статусу є рівними перед Богом. Всі мають одинакові права та обов’язки.

Господь Бог безмежно любить людину. Заради неї Він колись віддав на смерть єдинородного улюбленого Сина Свого (Мат. 3,17; Ів. 3,16).

Декілька цитат Слова Божого на цю тему:

«І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх» (Бут. 1,27 - Хоменка);

«Бог сотворил человека правым, а люди пустились во многие помыслы» (Еккл. 7,29 – Синодольний пер.);

«Господи, що таке людина, що ти піклуєшся про неї, син чоловічий, – що думаєш про нього? Людина схожа на подих, дні її, мов ота минуща тінь» (Пс. 143,3-4 - Хоменка);

«Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним» (Ів. 3,16 – Хоменка).

  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас