Безугла К.І. ЛС-25
ЗАВДАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ «ФІЗІОЛОГІЯ ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ І СПОРТУ»
Праця – цілеспрямована та соціально корисна діяльність людини, що вимагає розумового та фізичного напруження.
Працездатність – спроможність виконувати фізичну чи розумову трудову діяльність впродовж певного часу.
Витривалість – здатність тривало працювати без вираженого розвитку втоми.
Втома – тимчасове зворотне зниження працездатності, яке наступає внаслідок діяльності.
Розумова та фізична працездатність і праця мають суттєві відмінності, але їх об’єднують спільні закономірності. Ці закономірності вивчав академік Фольборт і сформулював у вигляді правил.
1 правило. Працездатність будь-якої системи не є величиною сталою і залежить від балансу в системі двох процесів – відновлення та виснаження.
Відновлення – усі зміни в системі, які виникають внаслідок її діяльності і сприяють збільшенню працездатності; накопичення енергетично- і пластичноцінних речовин, накопичення макроергічних речовин, збільшення кровопостачання, збільшення маси працюючих клітин, поліпшення стану регуляторних механізмів тощо.
Виснаження - усі зміни в системі, які виникають внаслідок її діяльності і сприяють зменшенню працездатності; виснаження енергетично- і пластичноцінних речовин, макроергічних речовин, погіршення кровопостачання, зменшення маси працюючих клітин, погіршення стану регуляторних механізмів тощо.
Одиночний цикл будь-якої діяльності, розумової і фізичної, має три періоди. Найпростіше зафіксувати ці періоди при фізичній праці можна, працюючи на ергографі. 
Ергограма за огинаючою.ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ:
1) Одиночний цикл діяльності має 3 періоди.
Дайте назву кожного з них. Як під час кожного з цих періодів змінюється працездатність? Яким є баланс процесів відновлення та виснаження під час кожного з періодів.
Відповідь:
Під час фізичної діяльності можна виділити 3 періоди працездатності, зареєстровані на ергографі при піднімання вантажу на певну висоту:
Період впрацьовування-характеризується поступовим збільшенням працездатності на початку фізичної діяльності.
Період стійкого стану-супроводжується відносно сталою працездатністю під час виконання роботи.
Період втоми-характеризується зменшенням працездатності в процесі фізичної діяльності.
Тривалість кожної з цих фаз залежить як від індивідуальних особливостей ЦНС, так і умов середовища, у яких виконується робота, виду й характеру діяльності, емоційного та фізичного стану організму. Розуміння процесів зміни працездатності дає змогу попередити й віддалити настання втоми. Наприклад, у студентів перших курсів вищих навчальних закладів відповідно до біологічних ритмів «пік» працездатності припадає на 11 годин; фаза стійкої працездатності триває приблизно до 16 годин, а потім починається третя фаза — зниження працездатності. Відповідно до цього основною проблемою є подовження другої фази. Цього можна досягти цілим комплексом заходів, серед яких найефективнішими є зміна видів діяльності, виробнича гімнастика, перерви в роботі тощо, тобто заходи, спрямовані на попередження появи втоми.
2) Такі одиночні періоди можуть тривати кілька хвилин або кілька років. Наведіть із власного досвіду такі періоди з зазначенням особливостей працездатності
а) впродовж дня (від прокидання до засинання);
Відповідь:
Виконання зарядки, писання домашнього завдання, прибирання квартири.
б) впродовж робочого тижня (від понеділка до п’ятниці);
Відповідь:
Ходити на роботу/навчання(навчатися).
в) впродовж навчального року (від 1 вересня до 30 червня).
Відповідь:
Навчатися, робити практичні завдання, перескладати заняття, готуватися до іспиту.
3) Назвіть особливості фізичної та розумової праці. Назвіть показники фізичної працездатності.
Відповідь:
Фізична праця відрізняється великими витратами енергії, швидким стомленням та відносно низькою продуктивністю. При роботі м'язів підсилюється кровообіг, що прискорює постачання поживних речовин і кисню, видалення продуктів розпаду. В організмі настають фізіологічні зміни, які забезпечують м'язову діяльність. Із підвищенням тяжкості фізичної праці збільшується вживання кисню. Кожній людині відповідає свій показник максимального споживання кисню (МСК). Чим вище МСК, тим вища працездатність, стійкість до впливу екстремальних факторів. Звичайно МСК не перевищує 3-4 л/хв.
При фізичній працездатності залучаються м’язи, а в результаті організм працює для відновлення гомеостазу організму (збільшується кровотік, ХОК, тиск) для оптимальної роботи організму.
Показники:
1)Сила скорочення м’язів;
2)Швидкість скорочення;
3)Витривалість.
Розумова праця відображає сприйняття і переробку інформації мозком. Вона характеризується високим напруженням діяльності півкуль великого мозку, суттєвим підвищенням функції певних сенсорних систем, концентрації уваги, пам'яті і мислення. У процесі надходження нової інформації проходить порівняння її з раніше засвоєною й існуючою та їх інтеграція. Інтеграція інформації збагачує пам'ять, допомагає будувати програму дій і прийняття рішень. У процесі виконання розумової роботи підвищуються увага і запам'ятовування.
Розумова працездатність непостійна, вона змінюється протягом робочого дня. Спочатку вона низька (період впрацьовування), потім піднімається і підтримується на високому рівні (період стійкої працездатності), після чого знижується (період утоми).
4) Сформулюйте уявлення про оптимальні режими праці.
Відповідь:
1)Оптимальний рівень СО2;
2)Комфортна температура;
3)Оптимальна вологість;
4)Після відпочинку.
5) Поясніть фізіологічні механізми втоми.
Відповідь:
1)Центральні механізми-втома як наслідок змін у ЦНС, які проявляються процесами гальмування,порушенням координації рухових функцій, зменшенням активності мотонейронів та зниженням ними частоти генерації ПД.
2)Периферичні механізми-втома відбувається на клітинному рівні як наслідок нестачі АТФ, що синтезується в мітохондріях, та накопиченням кислих продуктів, які викликаються ацидоз.
6) Дайте визначення активного відпочинку, поясніть його механізми
Відповідь:
Активний відпочинок-це відпочинок при помірних фізичних і розумових навантажень.
Фізіологічний механізм активного відпочинку полягає в наявності індукційних співвідношень між відповідальними за окремі рухи центрами кори головного мозку, що не брали участь у фізичному навантаженні. Ці індукційні співвідношення призводять до гальмування центрів, що відповідають за роботу активних м’язів. Внаслідок посилення гальмівних процесів у центрах, сигнали від яких ідуть до стомлених м’язів, прискорюється відновлення ресурсів клітин півкуль головного мозку.
Активний відпочинок рекомендується на роботах, що протікають у сприятливих умовах праці. Найбільш ефективною формою активного відпочинку є виробнича гімнастика.