1   2   3
Ім'я файлу: мет зош Г-4.docx
Розширення: docx
Розмір: 91кб.
Дата: 04.04.2022
скачати
Пов'язані файли:
Ой летіла стріла.doc
Практична робота №2.docx
Педагогіка_дошкільна_для_сайта_1.docx
Фізичний розвиток немовлят курсова.doc
Античні міста.docx
Гошко Анастасія СБЗ-41 економіка (1).docx
Методична розробка (2).doc
Моя концепція.docx
[UAReferats.com]_C29N14832.doc
реферат (2).rtf
194445.docx
ТІ-01_Диханов_Ярослав_Асинхронн_лаб_6.docx
перзентація 1.pptx
доклад.docx

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Т.Ю.Єрічева

Безпека життєдіяльності

Методичний посібник практичних робіт для студентів спеціальності «Географія»

вищих навчальних педагогічних закладів

Прізвище та ім’я студента_______Левченя Людмила Василівна__________________________

Курс____4__ Група___Гф-4______

Переяслав 2021

614.8+331.45(076)

Є 70

Рецензенти:

Н.І. Коцур – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри медико-біологічних дисциплін і валеології університету Григорія Сковороди в Переяславі..

Л.П.Товкун – кандидат історичних наук, доцент кафедри медико-біологічних дисциплін і валеології університету Григорія Сковороди в Переяславі.


Є70

Єрічева Т.Ю. Безпека життєдіяльності.: методичний посібник. Переяслав, 2021. ­ 76 с.
У методичному посібнику запропоновані практичні заняття по основним темам курсу «Безпека життєдіяльності» (мета, матеріальне забезпечення, хід практичної роботи, практичні завдання, висновки), розкриваються методики виконання практичних робіт.

Метою посібника є допомогти студентам вивчити та засвоїти найбільш складні розділи курсів «Безпека життєдіяльності» виконати практичні роботи, оволодіти навичками дослідження, закріпити теоретичні знання набуті на лекціях.

Для студентів вищих навчальних педагогічних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.


614.8+331.45(076)

Є 70


ЗМІСТ
Передмова__________________________________________________________________4
Практичне заняття № 1

Теоретичні основи безпеки життєдіяльності ____________________________________ 5
Практичне заняття № 2

Небезпеки природного, техногенного походження те безпека в умовах

надзвичайних ситуацій________________________________________________________ 9

Практичне заняття №3

Іонізуючі випромінювання______________________________________________________12
Тестові завдання для оцінки знань студентів___________________________________18
Використана література_____________________________________________________

ПЕРЕДМОВА

Людина та її здоров’я – найбільша цінність держави, яка докладає великих зусиль, створюючи умови безпечної життєдіяльності людини як у середовищі мешкання, так і в середовищі праці. Одним із ключових завдань державної політики України на найближчу перспективу, визначено зниження рівня техногенно-екологічних ризиків та захист населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Предметом БЖД є пізнання закономірностей виникнення подій, що можуть спричинити небезпечні ситуації, розроблення методів прогнозування, виявлення та ідентифікації небезпечних шкідливих факторів, оцінювання впливу їх на людину й середовище, комплексне вивчення принципів взаємодії людини з технічними засобами та навколишнім середовищем. На підставі цього розробляють засоби і способи захисту людей, територій, середовища.

У широкому розумінні метою забезпечення БЖД має бути захист людей від зовнішніх та внутрішніх небезпек, збереження їх здоров’я та працездатності в будь-яких умовах існування, зниження ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій при мінімізації витрат щодо запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків. У межах цієї науки розробляються заходи й способи захисту людей і об’єктів народного господарства в умовах виникнення НС техногенного і природного характеру.

Методичний посібник рекомендований для студентів спеціальності «Біологія», складений відповідно до навчальних планів і навчальних програм. При його створенні творчо враховані напрацювання ряду дослідників з означених питань, нормативні документи, програми.

На практичних заняттях студенти оволодівають методиками досліджень, вивчають питання впливу різноманітних факторів на здоров’я людини та ін.

Самостійна робота студентів проводиться позаакадемічними заняттями за темами згідно навчальної програми.

З метою перевірки знань студентів до кожного заняття подаються контрольні запитання, ситуаційні задачі.

Методичний посібник побудований за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах.

Практичне заняття №1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Мета заняття: перевірити рівень знань із теоретичних основ безпеки життєдіяльності (основні поняття, визначення, терміни БЖД; джерела небезпек та їх класифікація; методи визначення ризику), сформованість умінь і навичок з огляду на їх реалізацію в повсякденному житті.

Матеріали та обладнання: таблиці, підручники, електронні носії.

Теоретичні відомості

Безпека життєдіяльності (далі БЖД)-галузь знання та науково-практичноїдіяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу на організм людини, основ захисту її здоров’я та життя, середовища проживання від небезпек, розроблення та реалізація відповідних засобів і заходів щодо створення і підтримання здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умовах побуту та виробництва, так і в умовах надзвичайних ситуацій. Предмет БЖД - система «людина - життєве середовище» (моделі безпеки). Обєкт БЖД - безпека особи.

Безпека - стан захищеності особи, суспільства, держави від зовнішніх тавнутрішніх загроз, який ґрунтується на діяльності людей, суспільства, держави, світового співтовариства щодо виявлення, запобігання, послаблення, усунення і відбиття небезпек і загроз здатних їх знищити позбавити фундаментальнихматеріальних та духовних цінностей, нанести неприйнятні збитки, закрити шлях до виживання та розвитку.

Небезпека - подія, умова або ситуація, яка існує в навколишньому середовищі іздатна призвести до фізичної, психічної, моральної шкоди та поранень різного ступеня (навіть до смертельних).

Розрізняють джерела та фактори небезпек. Джерелами (носіями) небезпек є: 1) природні процеси та явища; 2) елементи техногенного середовища; 3) людські дії, що криють у собі загрозу небезпеки. За джерелами походження небезпеки життєдіяльності людини поділяються на:

- природні джерела небезпеки – це природні об’єкти, явища природи чи стихійні лиха, які становлять загрозу для життя чи здоров’я людини (землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені, снігові лавини, шторми, град, тумани, небезпечні рослини, віруси, комахи, тварини);

- техногенні джерела небезпеки – це, передусім, небезпеки, пов’язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, використання горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, з використанням процесів, що відбуваються під час підвищених температур та підвищеного тиску, з використанням електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного);

- соціальні джерела небезпек. До них належать небезпеки викликані низьким духовним та культурним рівнем: бродяжництво, п’янство, алкоголізм, злочинність. Першоджерелами цих небезпек є незадовільний матеріальний стан, погані умови проживання, революції, конфлікти;

- політичні джерела небезпек - конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях, політичний тероризм, ідеологічні, міжпартійні, міжконфесійні та збройні конфлікти.

Фактори небезпеки поділяються на вражаючі, шкідливі, небезпечні.

Шкідливий фактор -чинник небезпек,що може призвести до змін у здоров’ї людини, зниження працездатності, захворювання і навіть до смерті як результату захворювання.

Небезпечний фактор -чинник небезпек,що може призвести до травм аборізкого погіршення здоров’я (включаючи летальні наслідки).

Вражаючий фактор -чинник небезпек,що веде до значних та незворотнихзмін у здоров’ї людини (включаючи летальні наслідки), аварій тощо.

Вражаючі фактори відносяться як до людини, так і до систем життєзабезпечення. Шкідливі та небезпечні - безпосередньо до людини.

Шкідливі призводять до погіршення самопочуття, небезпечні до травм, опіків, обморожень тощо.

Наслідком прояву небезпек є нещасні випадки, аварії, катастрофи, які супроводжуються смертельними випадками, шкодою природному чи техногенному середовищу. Характеристикою небезпек є шкода і ризик. Шкода - це кількість загиблих, поранених, площа зараженої території. Ризик - відношення кількості подій з небажаними наслідками до максимально можливої їх кількості за конкретний період часу.

 За ступенем припустимості ризик буває:

- знехтуваний - має настільки малий рівень, що він перебуває у межах допустимих відхилень природного (фонового) рівня;

- прийнятний - вважається такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі розвитку;

- граничнодопустимий - це максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат;

- надмірний - характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків.

На практиці досягти нульового рівня ризику, тобто абсолютної безпеки неможливо. Тому сучасна концепція безпеки життєдіяльності базується на досягненні прийнятного (допустимого) ризику. Основним питанням теорії і практики безпеки життєдіяльності є питання підвищення рівня безпеки. Якщо виявлену небезпеку неможливо виключити повністю, необхідно знизити ймовірність ризику до припустимого рівня шляхом вибору відповідного рішення. Таким рішенням є:

- повна або часткова відмова від робіт, операцій та систем, які мають високий ступінь небезпеки;

- заміна небезпечних операцій іншими - менш небезпечними;

- удосконалення технічних систем та об’єктів;

- розробка та використання спеціальних засобів захисту;

- заходи організаційно-управлінського характеру, в тому числі контроль за рівнем безпеки, навчання людей з питань безпеки.

Кожен із зазначених рішень має свої переваги і недоліки. Для того, щоб надати перевагу конкретним заходам та засобам порівнюють витрати на ці заходи та засоби і рівень зменшення шкоди, який очікується в результаті їх запровадження. Такий підхід до зменшення ризику небезпеки зветься управління ризиком. З питань управління ризиком не останнє місце посідає вартість цього управління. Крім неї важливу роль відіграє оцінка процесу, пов’язана з визначенням та контролем ризику.

Ризик небезпеки - це імовірність події (подій), яка (які) є небезпечною (-ими). Ризик небезпеки є критерієм реалізації небезпеки. Він визначений ймовірністю прояву небезпеки та ймовірністю присутності людини у небезпечній зоні. Нескінченно малий (нульовий) ризик свідчить про відсутність реальної небезпеки в системі.

Можна виділити такі методи визначення ризику: інженерний, модельний, експертний, соціологічний. Ці методи доцільно використовувати комплексно.

Інженерний метод визначення ризику спирається на статистику, розрахунки частоти прояву небезпек, імовірнісний аналіз безпеки та на побудову «дерев» небезпек. Приклад використання статистичного методу визначення ризику - розрахунок показників частоти та важкості виникнення нещасних випадків. У процесі визначення індивідуального ризику виникнення небезпечних подій використовують положення теорії ймовірності.

Визначення величини ризику

R=Р(А)=n/N,

де R - величина ризику, Р(А) - імовірність події, n - кількість подій з небажаними наслідками; N - максимальна кількість подій.

Приклад І.Обчисліть ризик отруєння на підприємстві(у розрахунку за рік),якщо загальна кількість працюючих складає 5000 чоловік, за останні 4,5 роки отруїлися 5 чоловік. Обчисліть величину групового ризику, якщо на подібних підприємствах в Україні працює 200000 чоловік.

Розв ‘язання:

5:4,5=1,1 - отруїлось за 1 рік;

1,1:5000=2,2 1-4 - індивідуальний ризик;

1,1:200000=5,5 1 0-6 - груповий ризик.

Р(А) = ∑

Р(А) - при одночасному впливі декількох подій

Приклад 2.Обчисліть ризик автомобільної аварії(за рік)у місті А,якщо наавтомобілях їздять 1500 осіб, за останні 16 років загинуло 13 осіб, а за 4 роки травмовано 7.

Розв язання:

13:16=0,8 - загинуло за рік;

7:4=1,8 - травмовано за рік;

0,8:1500=5,3 10-4 - індивідуальний ризик загибелі;

1,8:1500=12 10-4- індивідуальний ризик травмування;

12 10-4 +5,3 10-4 =1 7,3 10-4 - загальний ризик.

Практичні завдання:

  1. Вивчити матеріал поданий в теоретичних відомостях.

  2. Виконати завдання 1, 2.

  3. Пройти тест для оцінки рівня знань,

Завдання №1. Розв’язати задачі :

Визначення ступеня ризику

Варіант 1. За даними статистики, в Україні кількість загиблих від нещасних випадків у побуті становить 72929 осіб при чисельності населення 48 млн. людей. Визначіть ступінь ризику загинути від нещасного випадку в побуті.

Варіант 2. За статистичними даними на підприємствах України було травмовано 47531 людину. Кількість працюючих становить 1/3 від загальної чисельності населення України. Визначіть ступінь ризику виробничого травматизму в Україні.

Варіант 3. Обчисліть ризик травмування під час риболовлі (у розрахунку за рік), якщо в середньому в регіоні нараховується 2500 рибалок, а за останні 15 років травми одержали 4 особи.

Варіант 4. Обчисліть ризик захворювання на грип (у розрахунку за рік), якщо в середньому в селі проживає 750 осіб, а за останні 8 років захворіло 2 особи.

Варіант 5. Обчисліть ризик автомобільної аварії в місті N (у розрахунку за рік), якщо в середньому на автомобілях їздять 500 осіб, а за останні 4,5 роки потрапили в аварію і були травмовані 7 осіб.

Варіант 6. Обчисліть ризик травмування на підприємстві (у розрахунку за рік), якщо загальна кількість працюючих складає 50 чоловік, а за останні 21 рік травми одержали 2 чоловіки.

Варіант 7. Обчисліть ризик утоплення (у розрахунку за рік), якщо в середньому за рік у озері купається 1000 осіб, а за останні 7,6 року потонули 3 людей.

Варіант 8. Обчисліть ризик травмування людей у певному регіоні або зайнятих певним видом діяльності (у розрахунку за рік), якщо середньорічна кількість осіб - 200, а за останні 2,5 роки травми одержали 2 особи.

Варіант 9. Обчисліть ризик автомобільної аварії в місті В (у розрахунку за рік), якщо в середньому на автомобілях їздять 1500 осіб, а за останні 16 років потрапили в аварію і були травмовані 13 осіб.

Варіант 10. Обчисліть ризик травмування на підприємстві (у розрахунку за рік), якщо загальна кількість працюючих складає 10000 чоловік, а за останні 9 років травми одержав 1 чоловік.



Обчислення

Відповідь









































Завдання 2. Розрахувати ступінь ризику на підставі соціологічного підходу.

На підставі соціологічного підходу провести статистичну оцінку небезпечних чинників для життя людини, використовуючи бальну систему. Вам пропонується оцінити небезпечність для життя українців шести чинників, наведених у таблицях за такою шкалою: найнебезпечніший чинник (на Вашу думку) – оцінено в 6 балів, а далі 5,4,3,2,1. Для кожного чинника підрахувати загальну кількість балів, цю суму поділити на кількість студентів у групі. Одержаний результат служить середньою оцінкою небезпечності того чи іншого чинника.

Статистична оцінка небезпечних та шкідливих чинників

Варіант І.



Чинники

Індивідуальна оцінка

Середня оцінка

1

Авіаційний транспорт







2

Відсутність необхідних продуктів харчування







3

Пожежі







4

Безробіття







5

Медичні препарати







6

Хірургічне втручання







Варіант 2



Чинники

Індивідуальна оцінка

Середня оцінка

1

Авіаційний транспорт







2

Вживання спиртних напоїв







3

Купання, відпочинок







4

Наявність хімічних речовин у продуктах харчування







5

Тероризм







6

Підвищення цін







Варіант 3.



Чинники

Індивідуальна оцінка

Середня оцінка

1

Атомна енерегтика







2

Виробничі травми







3

Наркотичні речовини







4

Національні конфлікти







5

Самогубство







6

Стихійні лиха







  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас