Безпечна експлуатація холодильних установок
Холодильні установки призначені для охолодження та підтримання певної температури в холодильних камерах. У зв’язку з наявністю в холодильних установках холодоносіїв — аміаку, фреону або інших хладонів, що перебувають під тиском і мають небезпечні властивості, — їх експлуатація вимагає дотримання вимог нормативно-правових актів
Ключові слова:
холодильні установки; холодильна машина; документація на холодильні установки; особа, відповідальна за експлуатацію холодильників; розміщення холодильних установок
Холодильна машина — машина, що здійснює перенесення теплоти з низького температурного рівня на вищий задля охолодження. Холодильна установка — комплекс холодильних машин і додаткового обладнання, що застосовують для штучного охолодження. Додаткове обладнання холодильної установки включає обладнання для охолодження та подачі конденсаторної води, приготування та подачі холодоносія тощо (технологічне обладнання споживача не входить до складу холодильної установки) (п. 25, 35 таблиці ГОСТ 24393-80).
Класифікація холодильних установок
Початок. Продовження у № 7/2015
Холодильні установки класифікують за такими ознаками:
за призначенням — виробничі та побутові (холодильники, морозильники та холодильники-морозильники);
за місцем розташування — стаціонарні та нестаціонарні (пересувні); з централізованим і децентралізованим охолодженням;
за місткістю — великі (понад 3000 т), середні (1000-3000 т) і малі (не перевищує 1000 т).
за температурним режимом — високотемпературні (до - 10 °С), середньотемпературні (до - 20 °С) і низькотемпературні (до - 120 °С);
за режимом роботи — безперервні або циклічної дії;
за видом холодильного носія (агента) — аміачні, фреонові, метанові, пропанові, вуглекислотні, на сумішах холодильних носіїв (хладон);
за видом охолодження — з безпосереднім (повітряним), додатковим (наприклад, водяним) охолодженням;
за способом отримання холоду — компресорнІ (з приводом від електродвигуна, від газової турбіни, геліоустановки) та абсорбційні («теплові труби»). Основним елементом компресорної холодильної установки є компресор, який може бути відцентровим, поршневим, мембранним, ротаційним (пластинчастим та роторним) або гвинтовим.
Для отримання штучного холоду можна використовувати сонячну енергетичну установку, яка працює у режимі холодильної машини (ДСТУ 2275-93 «Енергоощадність. нетрадиційні та поновлювані джерела енергії Терміни та визначення»), та металогідридну водневу теплоенергетичну установку (ДСТУ 3027-95 «Воднева енергетика. Терміни та визначення»).
Існують кріогенні установки, під якими розуміють сукупність технологічного об’єднаного обладнання, призначеного для переносу теплоти у навколишнє середовище від об’єкта за криогенної температури і (або) для вироблення продуктів з використанням криогенних процесів (криогенна температура у межах 0…120 °К)» (п. 14 таблиці ГОСТ 21957-76).
Нормативне регулювання
Вимоги щодо проектування холодильних установок визначають ГОСТ 25005-81, ДСТУ EN 13136:2008, ДСТУ EN 378-1:2014, ДСТУ EN 378-2:2005, ДСТУ EN 378-3:2005, ДСТУ EN 1736:2005, ДСТУ EN 1861:2005.
Проектування будівель та приміщень холодильників для зберігання харчових продуктів визначає СНиП 2.11.02-87.
Технічні умови експлуатації та випробування виробничих холодильників та їх конструктивних елементів визначають ГОСТ 7475-77, ГОСТ 22502-89, ГОСТ 17008-85, ДСТУ EN 378-4:2005, ДСТУ EN 12693:2014, ГОСТ 28564-90, ДСТУ EN 12263:2008, ДСТУ EN 1117:2008.
Технічні умови експлуатації та випробування побутових холодильників та їх конструктивних елементів визначають ДСТУ 2295-93, ДСТУ EN 732:2006, ДСТУ IEC 60335-2-24:2008, ДСТУ IEC 60335-2-34-2001, ДСТУ IEC 60335-2-34:2010, ДСТУ 3023-95, ДСТУ 4238-2003, ДСТУ EN 153:2009, ДСТУ EN ISO 15502:2009.
Порядок безпечної експлуатації холодильних установок визначають: аміачних — Правила для аміачних холодильних установок; фреонових — Правила для фреонових холодильних установок. Правила для аміачних холодильних установок поширюються на стаціонарні та пересувні холодильні установки, які працюють по замкненому циклу з використанням аміаку як холодильного носія. Правила для фреонових холодильних установок поширюються на холодильні установки з одиничною потужність не менше 3,5 кВт (3000 ккал/год.) згідно з ГОСТ 7475-77 та які використовують наприклад, як холодильного носія R12 (дифтордихлорметан), R22 (дифтормонохлорметан), R115 (пентафтормонохлорметан), R502 (R22 (48,8%) + R115 (51,2%).
Вимоги безпечної експлуатації спеціальних холодильних установок визначають:
шахтних холодильних установок — Інструкція № 236, Правила № 62;
суднових — ДСТУ 2596-94; ОСТ 15-350-86.
Вимоги безпечної експлуатації під час технічного обслуговування, ремонту, модернізації та контролю за технічним станом трубопроводів з небезпечним технологічним середовищем у переробній промисловості (у т. ч. трубопроводів для аміаку та фреону) визначають Правила № 755.
Вимоги пожежної безпеки холодильних установок визначено пунктами 2.23, 2.24 Правил № 1417.
Санітарні вимоги під час експлуатації холодильних установок визначаються залежно від умов їх застосування. Наприклад, у оздоровчих закладах — Санітарні правила № 172; виробництво охолодженої та мороженої риби — розділ 3.12 Санітарних правил № 197; торгівельні підприємства — ДБН В.2.2-23:2009.
Технічні вимоги щодо якості холодоносіїв, наприклад, рідкого аміаку визначають ГОСТ 6221-90, ГОСТ 23844-79, ГОСТ 8502-93, Правила № 754.
Вимоги щодо зберігання балонів з аміаком, фреоном та іншими хладонами аналогічний порядку зберігання газових балонів1. Наприклад, порядок зберігання балонів з хладоном визначає розділ 12.1 Правил для фреонових холодильних установок.
1 Див. статтю М. Федоренка «Безпечне використання балонів із зрідженим вуглеводневим газом» у журналі «Довідник спеціаліста з питань охорони праці» № 6/2013 на с. 13.
Організація експлуатації холодильних установок
Дозвільні документи
Відповідно до пункту 1 додатка 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107 (далі — Порядку № 1107), на устатковання, пов’язане з використанням, виготовленням, переробкою, зберіганням, транспортуванням, утилізацією чи знешкодженням небезпечних або шкідливих речовин необхідно отримувати від територіальних органів Держгірпромнагляду дозвіл:
на газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах (п. 6 додатка 2 до Порядку № 1107);
на експлуатацію електрообладнання, призначеного для експлуатації (застосування) у вибухонебезпечних зонах, посудин, що працюють під тиском понад 0,05 МПа, їх монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкцію (п. 14, 17 додатка 3, п. 2 додатка 2 до Порядку № 1107);
зберігання балонів, контейнерів, цистерн та інших ємностей із стисненим, зрідженим, отруйним, вибухонебезпечним та інертним газом, їх заповнення, спорожнення і ремонт (п. 11 додатка 2 до Порядку № 1107).
Отже, дозвіл від територіальних органів Держгірпрмонагляду на експлуатацію аміачних компресорних холодильних установок з компресорним способом отримання холоду є обов’язковим.
Конструкція посудин, що працюють під тиском та використовуються у холодильних установках (наприклад, компресор), має відповідати вимогам Правил експлуатації посудин під тиском. Існує також ДСТУ ГОСТ 12.2.085:2007 «Посудини, що працюють під тиском. Клапани запобіжні. Вимоги щодо безпеки». На посудини, трубопроводи, запобіжні пристрої та прилади, що працюють під тиском, надлишковим відносно атмосферного більше ніж на 0,5 бар (0,05 МПа), поширюється Технічний регламент № 35.
Не підлягають реєстрації та технічному опосвідченню в органах Держгірпромнагляду посудини холодильних установок і холодильних блоків у складі технологічних установок, а також посудини 1 групи2, що працюють при температурі не вище 200 °С, в яких добуток тиску в МПа (кгс/см2) на місткість в м3 (літрах) не перевищує 0,05 (500), а також посудини 2, 3, 4 груп, що працюють при зазначеній вище температурі, в яких добуток тиску в МПа (кгс/см2) на місткість в м3 (літрах) не перевищує 1 (10 000) (пп. 6.2.2 Правил експлуатації посудин під тиском).
2 Групи наведено у таблиці 5 Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджених наказом Держгіртехнагляду СССР від 27.11.1987 (НПАОП 0.00-1.59-87).
Апарати (посудини) холодильних установок не підлягають реєстрації та опосвідченню органами Держгірпромнагляду. Технічне опосвідчення апаратів (посудин) фреонових установок, на які поширюється дія Правил для посудин під тиском, але таких, що не реєструються в органах Держгірпромнагляду, проводить підприємство-власник посудин до запуску в роботу, періодично у процесі експлуатації та достроково (п. 2.9, 6.1 Правил для фреонових холодильних установок).
Призначення відповідальних осіб
Відповідно до пунктів 27, 105 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15 (НПАОП 0.00-2.01-05), роботи, пов’язані з обслуговуванням, експлуатацією та ремонтом компресорних та холодильних установок, працюючих на вибухонебезпечних та токсичних газах, монтаж, демонтаж та обслуговування компресорного, холодильного обладнання належать до робіт з підвищеною небезпекою.
Суб’єкт господарювання, який використовує холодильні установки, має призначити:
особу, відповідальну за технічний стан та експлуатацію засобів виробництва, які містять посудини, що працюють під тиском;
осіб, відповідальних за справний стан та безпечну дію посудин, що працюють під тиском (наприклад, механік, електромеханік);
осіб, відповідальних за безпечну дію посудин, що працюють під тиском (наприклад, машиніст, апаратник).
За відсутності необхідного персоналу суб’єкт господарювання повинен укласти договір зі спеціалізованою організацією на технічне обслуговування холодильних установок.
Інженерно-технічний працівник, який здійснює нагляд за технічним станом і безпечною експлуатацією холодильної установки, зобов’язаний оглядати посудини в робочому стані і перевіряти дотримання встановлених режимів експлуатації, а також проводити їх технічний огляд.
Інженерно-технічний працівник, відповідальний за справний стан, правильну і безпечну дію апаратів (посудин), трубопроводів і пристроїв холодильної установки, забезпечує утримання апаратів (посудин) у справному стані, підготовку їх до технічного огляду, а також обслуговування навченим і атестованим персоналом.
Холодильні установки забезпечують експлуатаційною та ремонтною документацією відповідно до ДСТУ ГОСТ 2.601:2006 «ЄСКД. Експлуатаційні документи»та ГОСТ 2.602-95 «ЄСКД. Ремонтная документация», а також їм присвоюють інвентарний номер.
Кваліфікаційні вимоги до персоналу
Відповідно до Національного класифікатора професій України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327, до обслуговування холодильної установки допускають осіб за такими професіями:
механік дизельної та холодильної установок (код КП 3115);
монтажник устаткування холодильних установок (код КП 7233);
електромеханік торговельного та холодильного устаткування; електромонтер з обслуговування холодильного устаткування електрозв’язку (код КП 7241);
машиніст холодильника (код КП 8139);
апаратник охолодження (код КП 8159);
апаратник з обслуговування рекуператорів та системи охолодження; зарядник холодильних апаратів; машиніст холодильних установок; машиніст холодильної установки для заморожування ґрунтів; машиніст шахтових холодильних установок; моторист (машиніст) рефрижераторних установок (код КП 8163);
холодильщик харчової продукції (код КП 8275).
Персонал, який обслуговує холодильну установку, повинен виконувати вимоги інструкцій щодо режиму роботи і безпечного обслуговування обладнання, під час роботи контролювати його герметичність, стан запобіжних клапанів, покази контрольно-вимірювальних приладів тощо.
До обслуговування холодильних установок допускають особу, не молодше 18 років, що пройшла медичний огляд і спеціальне навчання: з експлуатації холодильних установок — для машиністів, з автоматизації холодильних установок — для монтажників; з експлуатації та автоматизації холодильних установок — для електромеханіків.
Оскільки утримання холодильних установок належить до робіт з підвищеною небезпекою, то необхідно проводити щорічне навчання та перевірку знань з питань охорони праці цієї категорії працівників. Періодичність навчання та перевірки знань відповідальних (посадових) осіб — не рідше 1 раз на 3 роки.
На кожному підприємстві мають бути інструкції з експлуатації обладнання, що входить до складу холодильної установки, а також розроблено інструкції з охорони праці та пожежної безпеки для обслуговуючого персоналу (розділ 7.1 Правил експлуатації посудин під тиском; розділ 2, додаток 2 до Правил для фреонових холодильних установок; розділ 2, додаток 2, додаток 16 до Правил для аміачних холодильних установок).
Європейські кваліфікаційні вимоги до персоналу, який залучається до роботи з холодильними установками, визначає ДСТУ EN 13313:2009.
Забезпечення засобами захисту
Згідно з пунктом 18 підрозділу 1 «Тепловодогазопостачання. Санітарно-технічні роботи. Цехи повітроподілу, виробництва холоду та стисненого повітря» таблиці розділу ІІ Норм видачі ЗІЗ машиніста холодильних установок забезпечують таким спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту зі строком носіння:
костюм — 12 місяців;
берет — 12 місяців;
фартух з нагрудником — черговий;
черевики — 12 місяців;
рукавички — 2 місяці;
респіратор газозахисний — до зношення.
Завдання та обов’язки машиніста холодильних установок
Функціональні обов’язки та кваліфікаційні вимоги визначають Довідники кваліфікаційних характеристик професій працівників. Так, відповідно до розділу 94 Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності», затвердженого наказом Мінпраці від 29.12.2004 № 336, машиніст холодильних установок (залежно від розряду) має такі завдання та обов’язки:
• 2-й розряд: обслуговує компресори, насоси, конденсатори, випарники, повітроохолодники, трубопроводи і арматуру холодильних установок, а також установок з виробництва льоду під керівництвом машиніста вищої кваліфікації. Чистить, змащує та заряджає механізми установок і бере участь у поточному та планово-запобіжному ремонті устаткування, апаратури й трубопроводів, які обслуговує.
• 3-й розряд: обслуговує холодильні установки сумарною холодопродуктивністю до 2,1 млн. кДж/год. (до 500000 ккал/год.), а також установки для виробництва льоду. Підтримує найпродуктивніший режим роботи холодильних установок. Регулює роботу компресорів аміачних і водяних насосів ресиверів, конденсаторів, випарників та інших механізмів холодильних установок. Стежить за справністю двигунів, трубопроводів, арматури, приладів та апаратури. Визначає та усуває несправності в роботі агрегатів і апаратури холодильних установок. Робить ревізію та складає дефектні відомості на ремонт устаткування і комунікацій. Бере участь у всіх видах ремонтних робіт. Приймає і перевіряє відремонтоване устаткування. Знімає індикаторні діаграми. Контролює якість холодильного носія, який подається у випарники, а також тиску й температури в компресорах. Стежить за роботою машиністів нижчого розряду в зміні. Веде записи про роботу установки і витратах холодильного носія та електроенергії.
• 4-й розряд: обслуговування установок сумарною холодопродуктивністю понад 2,1 до 6,3 млн. кДж/год. (понад 500000 до 1,5 млн. ккал/год.).
• 5-й розряд: обслуговування установок сумарною холодопродуктивністю понад 6,3 до 12,6 млн. кДж/год. (понад 1,5 до 3 млн. ккал/год.).
• 6-й розряд: обслуговування установок сумарною холодопродуктивністю понад 12,6 млн. кДж/год. (понад 3 млн. ккал/год.).
У розділі 35 Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» наведено завдання та обов’язки, кваліфікаційні вимоги до зарядника холодильних апаратів.
Під час чищення, промивання та ремонту устаткування, апаратури та трубопроводів додатково:
костюм — 24 місяці;
білизна натільна — 6 місяців;
чоботи — 12 місяців;
шкарпетки — 3 місяці;
рукавички — 1 місяць;
каска захисна — чергова;
окуляри захисні закриті — до зношення.
Під час вмикання і вимикання електроприводів додатково рукавички діелектричні — чергові.
На зовнішніх роботах узимку додатково:
куртка утеплена — 36 місяців;
штани утеплені — 36 місяців;
шапка — 36 місяців;
рукавички — 12 місяців.
ЗІЗ органів дихання у машинному приміщенні холодильної установки
Машинне приміщення холодильної установки забезпечують протигазами, при цьому кількість протигазів має дорівнювати кількості обслуговуючого персоналу машинного відділення.
Приміщення, де стоїть фреонова холодильна установка, забезпечують фільтрувальними протигазами марки А, а на випадок аварійного витоку хладону з системи в машинному відділенні слід мати не менше двох ізолюючих протигазів типу АСВ, ИП (додаток 1 до Правил для фреонових холодильних установок). Фільтрувальні протигази не слід використовувати у приміщеннях з нестачею кисню3.
3 Повітря з нестачею кисню — навколишнє повітря, яке містить кисню менше 17% за об’ємом (сухого повітря) і в якому неможливе використання фільтрувального пристрою (ДСТУ EN 132:2004 «Засоби індивідуального захисту органів дихання. Терміни та піктограми»).
Приміщення з аміачними холодильними установками забезпечують протигазами типу КД, ізолюючі дихальні апарати стиснутого повітря типу АСВ, а також можливе застосування ізолюючих протигазів типу ВП. Протигази типу КД зберігають у машинному апаратному відділенні в спеціальній шафі біля виходу. Зовні машинного приміщення обов’язково поруч із вхідними дверима в шафі мають лежати запасні протигази марки КД і типу АСВ. Кількість протигазів типу АСВ — не менше трьох. У шафі з запасними протигазами мають лежати також запасні фільтри, кількість яких має відповідати найбільшому числу робітників машинного апаратного відділення, зайнятих в одну зміну (пп. 11.4.1 Правил для аміачних холодильних установок).
Засоби індивідуального захисту перед початком використання мають проходити візуальний огляд їх стану на предмет справності, комплектності, відсутності пошкоджень та інших дефектів, які зменшують захисні властивості засобу захисту. Засоби захисту, що видані для індивідуального користування, реєструють у Журналі обліку та зберігання засобів захисту, наприклад, за формою додатка 1 до Правил експлуатації електрозахисних засобів, затверджених наказом Мінпраці від 05.06.2001 № 253 (НПАОП 40.1-1.07-01). Перевірку протигазів на газонепроникність проводять один раз на півроку (додаток 16 до Правил для аміачних холодильних установок).
Роботи у загазованому приміщенні під час усунення наслідків аварійної ситуації проводять за нарядом-допуском (пп. 11.4.3 Правил для аміачних холодильних установок).
Вимоги до фільтрувальних засобів індивідуального захисту органів дихання, що регламентовані міждержавними стандартами ГОСТ ССБТ, а також у національних стандартах, що гармонізовані з європейськими стандартами, приведено у додатку 3 до Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 28.12.2007 № 331 (НПАОП 0.00-1.04-07). Ці Правила поширюються на суб’єктів господарювання, які використовують фільтрувальні ЗІЗ органів дихання, призначені для роботи людини в умовах наявності в атмосфері шкідливих для здоров’я речовин. Правила не поширюються на фільтрувальні та ізолювальні апарати, що призначені для евакуації людини з аварійної зони, а також на автономні дихальні апарати, що використовуються працівниками різноманітних рятувальних служб.
Улаштування холодильних установок
Компресор холодильної установки оснащують системою автоматики та контролю, арматурою, манометрами, запобіжними клапанами, термометрами і термопарами, контактними пристроями та іншими приладами контролю, що забезпечують його надійну та безаварійну роботу.
Холодильну установку оснащують дренажними відводами та системою мастиловідділення, що перешкоджає скупченню мастила у випарних та інших апаратах (посудинах) (пп. 8.3.9, 8.3.11 Правил для аміачних холодильних установок).
Заборонено розташовувати холодильні машини компресійного типу з холодоносієм при вмісті масла у будь-якій із холодильних машин 250 кг та більше у приміщеннях виробничих, громадських, адміністративних та побутових будинків, якщо над ними або під ними є приміщення з масовим (постійним або тимчасовим) перебуванням людей; у житлових будинках, закладах охорони здоров’я, будинках для людей похилого віку та інвалідів, дитячих навчально-виховних закладах, навчальних закладах та готелях холодильне обладнання з холодоносієм продуктивністю холоду однієї одиниці обладнання більше ніж 200 кВт, якщо над їхнім перекриттям або під підлогою є приміщення з масовим (постійним або тимчасовим) перебуванням людей (п. 2.23 Правил № 1417).
Машинне приміщення холодильної установки
Машинне приміщення холодильної установки розташовують в окремій, як правило одноповерховій, будівлі з легкоскидною покрівлею. Допускається примикання машинного приміщення до глухої (вогнестійкої) стіни багатоповерхового виробничого корпусу, при цьому відстань у плані від вікна прорізу машинного приміщення до найближчого до нього віконного прорізу в стіні виробничої будівлі, що примикає до глухої стіни, має бути не менше 9 м. Машинне приміщення розташовують на першому поверсі (пп. 8.1.1 Правил для аміачних холодильних установок).
Під час улаштування у машинному приміщенні холодильної установки слід дотримуватись таких відстаней:
висота основного проходу має бути не менше 1,9 (2,2) м;
головний прохід і прохід від електрощита до виступаючих частин машини (і до огорож та фундаменту колон) — не менше 1,5 м;
між виступаючими частинами машин — не менше 1 м;
між гладкою стіною і машиною — не менше 0,8 м.
Допускається встановлювати холодильне обладнання стороною, що не вимагає обслуговування, біля стін без наявності проходів, при цьому слід забезпечити вільний доступ для обслуговування та ремонту обладнання. Двері машинних відділень, а також охолоджуваних приміщень (холодильних камер), мають відкриватися у бік виходу (п. 8.2, 8.5, 8.7 Правил для фреонових холодильних установок; пп. 8.1.1, 8.1.3, 8.1.9 Правил для аміачних холодильних установок). Усі рухомі частини машини, а також машини, апарати і трубопроводи у місцях, де вони можуть піддаватися ударам, огороджують (п. 8.13 Правил для фреонових холодильних установок).
Стаціонарна площадка для обслуговування обладнання
Для обслуговування розташованого на рівні вище 1,8 м від підлоги стаціонарного обладнання або арматури улаштовують стаціонарну металеву площадку з перильним огородженням і сходами. Допускається проводити з приставної драбини обслуговування запірної арматури, розташованої на висоті до 3 м від робочої поверхні, яку використовують для разових робіт під час пуску, ремонту або випробування. Для обслуговування встановленої у холодильних камерах регулювальної арматури стаціонарну площадку можна не влаштовувати (пп. 8.1.12 Правил для аміачних холодильних установок).
Технологічні трубопроводи
Технологічні трубопроводи з аміаком та фреоном мають бути з ущільнюючою поверхнею типу «виступ — впадина», причому фланці арматури виконують із западиною (додаток 18 до Правил № 755, п. 3.5 Правил для фреонових холодильних установок; п. 3.6 Правил для аміачних холодильних установок). У разі застосування для технологічних трубопроводів аустенітних сталей максимальна температура аміаку (залежно від парціального тиску аміаку) не має перевищувати величин, зазначених у додатку 17 до Правил № 755. Для ущільнення роз’ємних з’єднань застосовують прокладки з пароніту марок МБП5БЦ (ТУ 38.114263-79), ПМБ (ГОСТ 481-80) або з іншого матеріалу з аналогічною твердістю і стійкістю у середовищі хладонів (п. 3.8 Правил для фреонових холодильних установок).
Для прямих ділянок аміачних трубопроводів умовним проходом понад 50 мм і довжиною понад 100 м улаштовують компенсатори температурних коливань у горизонтальній площині (пп. 8.3.5 Правил для аміачних холодильних установок).
У машинному приміщенні трубопроводи холодильних установок (а також з’єднувальні частини, арматуру, фасонні частини та ізоляцію) мають таке розпізнавальне забарвлення: всмоктувальні — синє, нагнітальні — червоне, хладонові (фреонові) — сріблясте (аміачні — жовте), ропні (Прим. ред.рос. рассольные) — сіре, водяні — зелене. Напрямок руху технологічних рідин у трубопроводах вказують стрілками чорною фарбою на видних місцях поблизу кожного вентиля та засувки (п. 8.20 Правил для фреонових холодильних установок, пп. 8.3.12 Правил для аміачних холодильних установок).
Системи сигналізації холодильних камер
Холодильні камери з температурою 0 ºС і нижче обладнують системою світлозвукової сигналізації «людина в камері», сигнал від якої надходить у приміщення з постійним чергуванням персоналу. Пристрої для подачі з камери світлозвукового сигналу розміщують біля дверей камери на висоті не вище 50 см від підлоги. Ці пристрої мають бути позначені світловими покажчиками з написом про неприпустимість захаращення їх вантажем і захищені від пошкоджень. Для екстреного відключення електроживлення всього обладнання (крім аварійної вентиляції та освітлення) неагрегатованих холодильних установок (компресори, насоси, вентилятори тощо) у одного з виходів з машинного відділення улаштовують кнопку (червоного кольору) загального аварійного відключення (п. 4.3, 4.4 Правил для фреонових холодильних установок; п. 4.8, 4.9 Правил для аміачних холодильних установок).
При нецілодобовому обслуговуванні автоматизованих аміачних холодильних установок у приміщеннях машинних апаратних і конденсаторних відділень обов’язково встановлюють індикатори витоку і сигналізатори аварійної концентрації аміаку в повітрі приміщення. Індикатори витоку дають попереджувальний сигнал у приміщення, в якому постійно чергує персонал, і вмикають витяжну вентиляцію при концентрації аміаку понад 500 мг/м3 (0,07%).
У разі досягнення концентрації 1500 мг/м3 (0,21%) сигналізатори аварійної концентрації вимикають електроживлення усієї холодильної установки та одночасно вмикають аварійну і витяжну вентиляцію, світлозвукову сигналізацію та сирену типу ПВ-СС або іншого аналогічного типу, вмикають табло над входом у машинне апаратне відділення, попереджаючи про загазованість приміщення. Кількість індикаторів або датчиків витоку необхідно вибирати з розрахунку один датчик не більше ніж на 25–30 м2 площі приміщення для багатоточкових приладів або один одноточковий прилад на 75–100 м2 площі приміщення.
У кожному приміщенні встановлюють не менше двох незалежно діючих сигналізаторів аварійної концентрації. Установка індикаторів витоку і сигналізаторів аварійної концентрації парів аміаку необов’язкова при цілодобовому обслуговуванні холодильної установки. У разі відсутності індикаторів витоку слід забезпечувати постійну роботу витяжної вентиляції, а також наявність двох незалежних сигналізаторів аварійної концентрації (п. 4.2 Правил для аміачних холодильних установок).