Березинець Валерія
Регіональні композиторські школи сучасної України:
Донецька композиторська школа
Східні регіони України подарували нам талановиту плеяду сучасних композиторів. Музична критикиня Любов Морозова пропонує поділ представників донецької композиторської школи на три щаблі: старше, середнє та молодше покоління. Так, у контексті “старшої ґенерації”, що була вихована на засадаї соціалістичного реалізму, музикознавиця згадує імена Олександра Рудянського та Олександра Некрасова. “Середнім” поколінням вважаються такі композитори як Михайло Шух та Олексій Скрипник. Ім’я сучасного композитора Євгена Петриченка пов’язано ж з “молодшим” поколінням представників Донбасу.
Постать Євгена Петриченка (на скромну думку авторки даного семінару) є надвагомою в контексті розвитку національної свідомості шляхом мистецького впливу. Родом з Луганщини, випускник Донецької консерваторії, наразі вимушений жити та творити на Київщині, Петриченко бере за мету у своїй творчості представляти та популяризувати народно-культурну спадщину рідних регіонів. Головний “меседж” діяльності пана Євгена — фольклор східних областей країни має свою багатовікову історію, напрочуд різноманітна та самобутня, вона має бути впізнаваною, як частинаукраїнської культури.
Так, у своїх творах Є.Петриченко презентує історико-культурні витоки Донбасу у сучасному прочитанні. До прикладу, у своїх колядках та обробках народних пісень композитор використовує тексти, що були притаманні саме східним регіонам України.
Одним з найяскравіших та найвагоміших внесків Євгена Петриченка у популяризацію культуру Луганщини та Донеччини є минулорічна прем’єра — хорова симфонія-перформанс “Звуки Донбасу: Осяяні Чорним Сонцем”. У восьми номерах твору композитор розгортає культурно-історичний пласт Донбасу від сивої давнини до гірких подій сьогодення. Кожна з частин хорового перформансу присвячена різним, обраними композитором “символам” Сходу України.
Твір має декілька сюжетних ліній, що переплітаються між собою. Так, композитор створює дещо кінематографічність викладу частин, раптово “перемикаючи кадри”. Сюжет стародавніх подій змінюється на знайомі картини сучасної України.
Основною сюжетною лінією хорового циклу є легенда про Чорне Сонце — магічний сакральний символ, що мав властивості оберегу та п’ять тисяч років назад захищав наших предків, що проживали на східних землях. Символу присвячені перший та останній номери, утворюючи сюжетну арку.
Другий номер — “Легенда про кам’яних бабів” присвячено кам’яним ідолам — монументальним скульптурам (кам’яним), що з’явилися на території Луганщини понад 6 тисячоліть назад та, за легендою, захищали край від ворогів зі сходу.
Образ містичних скам’янілих дерев з’являється у шостому номері під назвою “Легенда про кам’яний ліс”. Музика саме цієї частини чи не найбільше наповнений народопісенною мелодикою та написана на народні слова (“Ой ти, гаю, гаю. Густий — не проглянеш. Чом на тобі, гаю, листячка нема?”
Сьомий номер присвячено археологічній пам’ятці бронзової доби в Україні, “Мергелевої гряди”, з’являється у сьомому номері під назвою“Луганський стоунхендж”.
Всі ці культурні артефакти зображені композитором у музичному полотні та втілені на сцені за допомогою театралізованої дії, інструментів та тексту читця, що розповідає легенду між номерами. В основі третьої, четвертої та п’ятої частин лежать вже більш сучасні події.
Четвертий номер “Страсті поля Рудченкова” розповідає про “червоний терор” 30-х — 40-х років минулого століття. Лірико-драматична образна сфера переносить слухача до трагічних подій та зображає місце масових поховань жертв репресій — “Рутченкова поля”, що на Донеччині.
Третя частина “Сонет” написана на текст вірша Василя Стуса, поета, біографія якого тісно пов’язані з Донбасом. Так композитор вшановує пам’ять видатного десидента, що проживав, навчався та творив у Донецькій області.
Нарешті, картина сучасного Донбасу зображена у центральному, п’ятому номері “Мурал”. “Вчителька україньскої мови” — мурал, зображений на одному з будинків Авдіїївки, стала одним з символів жахливих подій Сходу (на сьогоднішній день всієї) України останніх восьми років. Музика номеру покладена на вірш Світлани Александрової “Повертайся, будь ласка, живим”, присвяченого захисникам нашої Батьківщини.
Задум композитора Євгена Петриченка є феноменальним у контексті осягнення та популяризації історії та культури Донбасу. Потрібні неабияк розвинута митецька інтуїція та велика любов до рідної культури, аби створити подібний скарб хорового доробку у сучасній музиці. І хоча прем’єра не була сприйнята “звичайною публікою” Донеччини позитивно, хорова симфонія “Осяяні Чорним Сонцем” змогла привернути увагу мистецького слухача в рамках музичного фестивалю “Kyiv Music Fest” 2021 року.