1   2   3   4   5
Ім'я файлу: Лекція 9 Шекспір.doc
Розширення: doc
Розмір: 190кб.
Дата: 05.05.2020
Пов'язані файли:
Практична4.docx

Лекція 9

Тема: Багатство художнього світу Вільяма Шекспіра

План

1.Шекспір і “шекспірівське питання”.

2.Загальна характеристика творчості В.Шекспіра.

3.Джерела сюжетів шекспірівських творів.

4.Жанрове-тематичне розмаїття драматичної спадщини В.Шекспіра.
Вільям Шекспір

(1564-1616)

Творчість титана світової літератури Вільяма Шекспіра є вершинним досягненням не тільки англійської ренесансної літератури, але й літератури всьго європейського Ренесансу. Більше того, вона є однією з найбільших вершин світової літератури. Геній Шекспіра був настільки могутнім та неповторним, що все, що він створив, за своїм значенням вийшло далеко за межі доби письменника та його країни й упродовж віків є надбанням усіх часів та народів, ніколи не втрачаючи своєї краси, значення і магутньої сили впливу на людей.

Життєвий шлях поета


Про життя Вільяма Шекспіра сьогодні знаємо дуже мало, і його біографія продовжує залишатися предметом нескінчених суперечок та наукових досліджень учених. Народився В.Шекспір 23 квітня 1564 року в невеличкому містечку Стретфорді, що лежить на ріці Ейвон, в центральному англійському графстві Уорікшір. Його батько, Джон Шекспір, переселився в Стретфорд із села, покинувши тяжку і малоприбуткову працю фермера, і зайнявся вичинкою шкур, виробництвом шкіряних рукавиць для знаті та їх торгівлею. Нова праця принесла чималий достаток у родину Джона, зріс його авторитет у місті, і громадяни обрали його мером міста.

Тож дитинство Шекспіра пройшло у достатках, він учився в граматичній школі, де вивчав латинську мову, риторику, літературу та логіку. Після закінчення школи Шекспір,здається, працював репетитором молодших школярів. Досягнувши вісімнадцятилітнього віку, він одружився з дочкою заможного фермера Анною, старшою від нього на вісім років. Від цього шлюбу у Шекспіра народилося троє дітей:дві дочки і син. У пошуках засобів для утримання родини Шекспір 1586 року переїхав у Лондон. Там він влаштувався в театрі наглядачем за кіньми джентельменів, які відвідували спектаклі, згодом він став актором і виконував другорядні ролі. Переписування п`єс залучило Шекспіра до самостійної літературної творчості: на початку 90-х років Шекспір стає драматургом. З 1594 року він працює в найкращій лондонській театральній трупі Бербеджа, яка носила титул королівської і володіла власним великим для того часу театром під назвою “Глобус”. Для цієї трупи Шекспіром написано переважну більшість комедій, трагедій, історичних хронік. Ставши головним драматургом трупи Бербеджа, Шекспір незабаром стає і співвласником театру “Глобус”.

На початку 90-х років Шекспір пробує писати сонети й епічні поеми. Його сонети подобаються друзям поета, серед яких були й знамениті на той час аристократи, наприклад, граф Саутгемптон. Надруковані сонети були аж у 1609 році. Мешкаючи в Лондані, Шекспір часто відвідує Стретфорд, де живе його сім`я, а в 1612р. осідає нарешті там, покинувши назавжди Лондон, театр і драматургію. 23 квітня 1616 року Вільям Шекспір помер. Прах його поховано під олтарем стретфордської церкви.

Шекспірівське питання


Сукупність біографічних відомостей про поета, його невисока освіта (Шекспір не вчився в університеті), що так контрастувала з безміром знань Шекспіра, стали причиною виникнення в середині ХІХ століття так званого “шекспірівського питання”. Глибокі й мудрі думки, тонке розуміння складної психіки людини, вміння проникнути в глибини людської душі, багатий філософський зміст геніальних творів, велика поетична майстерність були причиною того, що деякі вчені почали сумніватися, чи могла людина без університетської освіти, простий актор, син селянина й ремісника створити щось подібного. Переривши архіви бібліотек Лондона, вчені не знайшли прізвища Шекспіра в списках читачів жодної бібліотеки. Звісно, Шекспір міг працювати в багатих бібліотеках своїх друзів, хоча б того самого графа Саутгемптона. Але звідки він міг довідатися, що з Гамлетом навчалися у Віттенберзькому університеті Розенкранц і Гільденстерн? А це були реальні особи, тільки навчалися вони у Віттенберзі тоді, коли там студіював лорд Ретленд.

Тому саме графа Ретленда вчені вважають тією особою, що писала під іменем. За ці грощі Шекспір мав би купити найімпозантніший кам`яний будинок для своєї родини у Стретфорді. Серед тих, кого вчені вважали замість Шекспіра творцями його творів, були лорди Оксфорд і Дербі, письменник, автор”Нової Атлантиди” Френсіс Бекон та інші. Однією з ймовірних гіпотез є та, яка приписує авторство графові Ретлендові у співавторстві з його дружиною, з якою граф перебував у фіктивному шлюбі, бо єднали їх близкість уподабань, смаки, інтереси, серед іншого – й поетична творчість. Ця гіпотеза дозволяє зрозуміти складність взаємних стосунків персонажів сонетів Шекспіра: ліричного героя, чорнявої леді, яку він любить, та сердечного приятеля, з яким ліричного героя теж єднає подібна дуже до любові дружба. Якщо припустити, що сонети про кохання до друга писала дружина графа Ретленда, а сонетипро чорняву леді він сам, тоді все стає на свої місця, нічого незрозумілого не залишається.

Однак ще й сьгодні “шекспірівське питання” не можна вважати розв`язаним, навіть зважаючи старанно всі “за” і “проти”, бо надто мало фактів донесла до нас історія, а домислами їх не заміниш.


  1   2   3   4   5

скачати

© Усі права захищені
написати до нас