1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Ім'я файлу: 3.1 Лекційний матеріал по курсу Модуль 1,2 Ос.ек. тр.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 1354кб.
Дата: 15.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
кт5.docx
2022-01-13_М2 Т 1_органи_дихання_.doc
Бізнес.docx
Злата 1.doc
ЛАБ_1.docx

Додаток 1
Б
АЗОВА ІНФОРМАЦІЯ ПО ТЕСТУ
Модуль №1 ……………………
Тест подається

- вперше;

- без змін;

- зі змінами
Кафедра:
«Економіка, бізнес та управління персоналом на транспорті»
Затверджено:(дата, підпис зав. кафедри)
___________ ___ Л.О._ Позднякова
Розробник: (прізвище, і., п.-б.)
Контактний телефон, електронна пошта
Л.О._ Позднякова, В.В. Котик,
О66-124-88-72
Дисципліна: (назва згідно з навчальним планом)
«Основи економіки транспорту»
Вид семестрового контролю (екзамен або залік) залік
Навчальний рік, семестр, модуль:
2021/2022, Модуль 1, 2
Факультет:
УПП
Освітні програми
Організація перевезень і управління на транспорті
Термін навчання (повний/скорочений)
скорочений
Групи
(131- ОПУТс-Д19, (132- ОПУТс-Д19)
С
ПИСОК ТЕМАТИЧНИХ КРИТЕРІЇВ
(
ТЕМ ДИСЦИПЛІНИ
)

Тематичні критерії
Кількість питань в тексті
Кількість питань в базі даних
Час (кількість сек. на одне питання)
1 2
3 4
5 1
Модуль 1
Мета, зміст і задачі курсу. Значення транспорту в народному господарстві. Єдина транспортна система України та особливості її розміщення
1 10 70

10=700 2
Організація управління на залізничному транспорті
. Вдосконалення структури управління в умовах ринкової економіки
1 10 70

10=700 3
Планування на залізничному транспорті.
Організація планової роботи на підприємствах залізничного транспорту
1 10 70

10=700 4
Організаціяі планування вантажних перевезень.
Показники вантажних перевезень.
1 10 70

10=700 5
Організаціяі планування пасажирських перевезень Показники пасажирських перевезень.
1 10 70

10=700 6
Організація і планування експлуатаційної роботи залізниці..
1 10 70

10=700 7
Організація і планування праці на залізничному транспорті
1 10 70

10=700 8
Продуктивність праці і шляхи її підвищення в умовах ринкової економіки
1 10 70

10=700 9
Сутність заробітної плати. Тарифна система
Форми і системи оплати праці
1 10 70

10=700 10
Види доплат та порядок їх визначення
Розрахунок річного фонду заробітної плати
1 10 70

10=700
Всього Модуль 1
100 70

100=7000
Питання для комп’ютерного тестування в електронному вигляді отримав представник центру оцінювання якості вищої освіти і дистанційного навчання (ЦОЯВО) УкрДУЗТ.
Представник ЦОЯВО УкрДУЗТ
________________ ________________
(дата)
(підпис)
(П.І.Б)

Модуль 1
Тема 1
Мета, зміст і задачі курсу. Значення транспорту в народному господарстві. Єдина транспортна система України та особливості її розміщення.
1.1. Об'єкт, предмет, зміст курсу «Основи економіки залізничного транспорту» як
навчальної дисципліни
Приступаючи до вивчення курсу «Основи економіки залізничного транспорту» необхідно чітко розуміти що представляє собою дана дисципліна. Спочатку необхідно згадати, що таке економіка.
Економіка – це наука, що вивчає використання різного роду обмежених ресурсів з метою забезпечення потреб людей і відносини між різними сторонами, що виникають у процесі господарювання.
Економіка транспорту тісно пов’язано з політичною економією, тобто політична економія є теоретичною основою економіки залізничного транспорту.
Економіка транспорту вивчає як проявляються в області транспорту економічні закони: попиту, пропозиції, беззбитковості, закон доданої вартості та багато інших економічних законів, які діють в умовах конкуренції.
Виходячи з цього, економіка залізничного транспорту досліджує умови і розробляє
наукові рекомендації, при дотриманні яких досягається більш повне і високоякісне
задоволення потреб економіки і населення в перевезеннях з мінімальними витратами.
Інакше кажучи, дана дисципліна призначена для того, щоб наділити студентів знаннями і навичками такого характеру (рис. 1.1.):
- вивчити процеси, що відбуваються на залізничному транспорті;
- проаналізувати ці процеси, виявити тенденцію їхньої зміни, визначити фактори, що впливають на будь-який процес;
- розробити рекомендації для поліпшення яких-небудь процесів, що відбуваються в процесі виробництва на залізничному транспорті.
Рис. 1.1. Призначення дисципліни «Економіка залізничного транспорту» що
ЕЗТ
вивчає аналізує пропонує дозволяє
підвищити ефективність роботи залізничного транспорту

Якщо говорити більш детально, то економіка залізничного транспорту вивчає взаємозв'язок і наслідки між економічними, експлуатаційними і технічними факторами перевізного процесу (рис. 2).
А саме, який вплив на собівартість перевезень, прибутковість і рентабельність, на продуктивність праці і на інші економічні показники роботи залізниць мають: обсяг і структура перевезень, рівень технічного оснащення й умови експлуатації залізниць (маса потяга і довжина складу, швидкість руху потягів, розміри відправлень), особливості тих або інших технологічних процесів і ряд інших факторів.
Рис. 1.2. Основні питання вивчення «Економіки залізничного транспорту»
Для того щоб вірно оцінити і кількісно вимірити всі зазначені взаємозв'язки, необхідно добре знати наукові методи і прийоми вибору рішень такі як: балансовий метод, методи системного підходу, економічного аналізу, економіко-математичні методи оптимізації рішень, методи експертних оцінок та ін.
Використання наукових методів дозволяє в цілому досліджувати умови і розробляти наукові рекомендації, при дотриманні яких досягається своєчасне, якісне і повне задоволення потреб економіки і населення в перевезеннях, підвищення економічної ефективності роботи транспорту. У цьому і складається головне призначення курсу "Економіка залізничного транспорту".
Тепер необхідно визначити об'єкт вивчення даної дисципліни.
Об'єктом вивчення економіки залізничного транспорту є залізничний транспорт.
Як об'єкт вивчення залізничний транспорт виступає багатопланове:
- як окрема галузь економіки;
- як підсистема єдиної транспортної системи;
- як самостійна соціально-економічна система.
У конкретних умовах об'єктом вивчення курсу виступають окремі елементи залізничного транспорту, наприклад, дорога, або групи взаємозалежних елементів обох вище названих структур, наприклад, експлуатаційна діяльність у цілому.
Виділення об'єкта вивчення визначає предмет вивчення дисципліни.
Оскільки об'єкт вивчення дисципліни виступає різнобічно, тоді і предмет вивчення дисципліни не однозначний.
Визначенню предмета «Економіка залізничного транспорту» передує положення про те, що ця дисципліна вивчає транспорт з боку виробничих відносин, що виникають у процесі перевезень.
? обсяг і структура перевезень технічне оснащення умови експлуатації собівартість перевезень прибутковість і рентабельність продуктивність праці вплив
=
ЕЗТ

Таким чином, предметом вивчення дисципліни є виробничі відносини й економічні
інтереси, що виникають між:
- транспортом і економікою;
- взаємодіючими видами транспорту;
- трудовими колективами самого залізничного транспорту (рис. 3).
Рис. 1.3. Предмет вивчення «Економіки залізничного транспорту»
Знаючи об'єкт і предмет економіки залізничного транспорту, можна визначити зміст дисципліни:
1. Найважливішою складовою «Економіки залізничного транспорту» є проблеми планування і наукової організації праці – технічного нормування й організації заробітної плати.
2. Основною підсистемою наукових знань економіки залізничного транспорту є механізм керування галуззю. Тому економіка залізничного транспорту всебічно досліджує кожний з його елементів, особливу увагу, приділяючи удосконалюванню планування.
3. Головним принципом роботи будь-якого підприємства є мінімізація витрат та максимізація прибутку, тому економіка залізничного транспорту вивчає також ефективність використання витрат та можливих шляхів їх зниження.
Таким чином, у змісті економіки залізничного транспорту варто чітко розмежовувати дві групи проблем:
- проблеми повноти і якості обслуговування залізничним транспортом економіки;
- проблеми ефективності роботи галузі.
1.2. Транспорт як важлива галузь економіки країни.
Значення транспорту в народному господарстві.
Економіка країни
Транспортна система країни
Залізничний транспорт
Трудові колективи
- виробничі відносини

Матеріальні блага, необхідні для існування і розвитку людського суспільства, створюються в чотирьох основних сферах виробництва: у видобувній і обробній промисловості, у сільському господарстві і на транспорті (рис. 4).
Транспорт є необхідною загальною умовою виробництва будь-якої продукції. Це пояснюється тим, що в процесі виробництва велику роль має переміщення предметів праці і необхідних для цього засобів праці, а також робочої сили до місць виробництва продукції. Однак на цьому участь транспорту у виробництві продукції не закінчується, тому що продукція тільки тоді готова до споживання, коли вона доступна споживачеві. Тому транспортування готових продуктів зі сфери виробництва в сферу споживання здійснює транспорт.
Рис. 1.4. Система створення матеріальних благ
Описаний процес, виконується транспортом, який визначається як транспорт сфери обертання.
Транспорт сфери обертання перевозить продукцію від виробника до споживача: між підприємствами, регіонами і країнами, тобто свої функції він виконує на першій і третій стадіях виробництва продукції – стадіях обертання (рис. 5).
Рис. 1.5. Система дії транспорту сфери обертання
Поряд із транспортом звертання діє внутрівиробничий транспорт, що переміщає засобу праці і робітників усередині підприємства.
Матеріальні блага, необхідні для існування і розвитку людського суспільства створюються в: видобувної промисловості обробної промисловості сільському господарстві
на транспорті
?
Виробник №1
Виробник №2
(споживач)
Країна К
Виробник №1
(споживач)
Виробник №2
Споживач
Споживач
- процес транспортування продукції
Країна N

Засобу внутрівиробничого транспорту представлені широко і вузькоколійними залізницями , канатними і підвісними рейковими дорогами, автомобілями і навантажувачами, транспортерами й
іншими видами спеціалізованого транспорту. Усі ці засоби є частиною засобів виробництва підприємства.
Перевезення в сфері обертання виконує в основному транспорт загального користування
(залізничний, морський, річковий, автомобільний, повітряний), а також спеціальний (трубопровідний, лінії електропередачі і залізничні під'їзні колії підприємств, що зв'язують їхній з магістральною залізничною мережею). Ці види транспорту є матеріальною основою процесу обертання.
Тому, транспорт відноситься до сфер матеріального виробництва.
На відміну від таких галузей економіки як, наприклад, промисловість або сільське господарство, транспорт не виробляє нових продуктів, нових речей, а лише переміщає продукцію, створювану в інших галузях матеріального виробництва. І тому, здається що його не можна віднести до сфер матеріального виробництва.
Однак підставою для такого висновку є те, що на транспорті, як і в інших сферах матеріального виробництва, мають місце три елементи матеріального виробництва:
- знаряддя праці – засоби транспорту;
- предмет праці – перевезені вантажі, пасажири;
- праця як доцільно спрямована діяльність.
У процесі праці працівників транспорту відбувається один з видів матеріальних змін із предметом праці – зміна місця розташування продукції стосовно споживача. Транспортування того або іншого товару сприяє тому, що він знаходить властивість потреби для споживача, тобто утворює реальну споживчу властивість.
Одночасно з транспортуванням товару відбувається збільшення його вартості на величину витрат транспортування.
Таким чином, транспорт продовжує процес виробництва матеріальних благ у сфері
обертання, здійснюючи переміщення продукції з пунктів її виробництва в місця споживання.
Як вказано, транспорт вважається засобом матеріального виробництва – дуже важливим елементом у виробництві будь-якої продукції. І навіть здійснюючи перевезення пасажирів, транспорт задовольняє важливу потребу людей у пересуванні – потребу по своїй природі матеріальну. Оскільки перевезення пасажирів – це товар широкого народного вжитку особливого роду – товар-послуга.
У зв'язку з цим, залізничного транспорту має велике значення для національного господарства.
Як свідчить визначення з Закону «Про залізничний транспорт», він є однієї з важливих базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні і зовнішні транспортно-економічні зв'язки і потреби населення в перевезеннях. Діяльність залізничного транспорту як частини єдиної транспортної системи країни сприяє нормальному функціонуванню всіх областей суспільного виробництва,
соціальному й економічному розвиткові і зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України.
Транспорт відіграє важливу роль у розміщенні продуктивних сил. Виробничі підприємства прагнуть розміщатися таким чином, щоб вартість продукції на місці її споживання за інших рівних умов була мінімальною. Це порозумівається тим, що частка транспортної складової в ціні продукції на місці споживання значна.
Транспорт зв'язує в єдине державне ціле області і райони.
Велика роль транспорту в економіці виявляється й у тім, що він великий споживач матеріальних
і трудових ресурсів.
Залізничний транспорт як один з економічних видів транспорту, здатний освоювати найбільш масові вантажопотоки, що забезпечує надійну доставку продукції споживачеві і найменший негативний вплив на навколишнє середовище.
1.3 РОБОТА ТРАНСПОРТУ, ПРОДУКЦІЯ ТРАНСПОРТУ ТА ЇЇ ВИМІРНИКИ
Продукцією транспорту є перевезення вантажів і пасажирів.
Поняття "продукція транспорту" може бути застосовне до завершеного перевезення - коли вантаж або пасажир доставлений у пункт призначення.
Будь-яка продукція має виміри. На залізничному транспорті вона виміряється величинами, які відображають обсяг перевезень вантажів і пасажирів, а також відстань їхнього перевезення.
Обсяги перевезень вантажів і пасажирів, а також відстані їхнього перевезення відоражають транспортну роботу. Інакше кажучи, на виконання транспортної продукції, як і будь-якої іншої, витрачається визначена робота іменована транспортною. Оскільки залізничний транспорт здійснює переміщення вантажів і пасажирів, продукція транспорту повинна бути визначена по цим двом категоріям робіт.
Так, транспортна продукція по вантажним перевезенням обчислюється показником: тонно-
кілометри нетто, який представляє собою добуток маси перевезених вантажів у тоннах на відстань перевезення в кілометрах і характеризує величину вантажообігу.





Рl
іl
п
к
і
і
Р
, (1.1) де,


п
к
і
і
Р
- обсяг перевезення і-го роду вантажу серед безлічі (від к до п), т.;
іl
- відстань перевезення і-го роду вантажу, км;

Рl
- величина вантажообігу від транспортування вантажів від к до п роду, т км.

Транспортна продукція по пасажирським перевезенням виміряється показником: пасажиро-
кілометри, який визначається множенням числа перевезених пасажирів на відстань перевезення і характеризує величину пасажирообороту.




Аl
l
А
, (1.2) де,

А
- число перевезених пасажирів, пас.;
іl
- відстань перевезення, км;

Аl
- величина пасажирообороту, пас.км.
Таким чином, у вантажному русі транспортна робота, що утворює транспортну
продукцію, іменується вантажообігом і виміряється в тонно-кілометрах, а в
пасажирському – пасажирооборотом і виміряється в пасажиро-кілометрах.
Необхідно відзначити, що у відмінності від пасажирообороту вантажообіг розрізняється як "вантажообіг нетто" і "вантажообіг брутто". Їхня відмінність полягає в тому, що останній враховує транспортові роботу на переміщення, як вантажів, так і маси тари рухливого складу.
У свою чергу вантажообіг нетто має два різновиди:
- тарифний;
- експлуатаційний.
Тарифні тонно-кілометри обчислюються по найкоротшим (тарифним) відстанях між пунктами відправлення і призначення вантажу. За цими відстанями відправникам вантажу розраховують тарифну плату за здійснення транспортування вантажу.
Експлуатаційні тонно-кілометри визначаються виходячи з фактичного шляху проходження вантажу по маршрутах машиніста.
Робота транспорту
Продукція транспорту
вантажообіг
(тонно-кілометри)
пасажирооборот
(пасажиро-кілометри)
вантажообіг нетто
(тонно-кілометри нетто)
вантажообіг брутто
(тонно-кілометри брутто)
експлуатаційний
вантажообіг
тарифний
вантажообіг
приведений
вантажообіг

Рис. 1.6. Показники роботи транспорту
Наприклад: відправник вантажу відправляє п-і кількість тонн вантажу зі станції А до станції
Г. На мал. зазначені деякі з можливих шляхів його транспортування.
Таким чином, транспортування вантажу зі станції А до станції Г можуть бути здійснені по:
1. можливому найкоротшому шляху А-а-б-Г;
2. шляхи А-Б-Г;
3. шляхи А-Б-В-Г;
По відстані першого варіанта транспортування буде визначена плата за здійснення
перевезення вантажу, по другому або третьому вантаж буде перевезений, відповідно, перший
варіант визначатиме тарифний вантажообіг, другий і третій - експлуатаційний.
Слід зазначити, що переважно експлуатаційний вантажообіг більше тарифного через особливості здійснення технологічного процесу. Різниця між експлуатаційним і тарифним вантажообігом вважається непродуктивною діяльністю залізничного транспорту, оскільки плата за зайво виконану роботу, у процесі транспортування, з відправників вантажу не вилучається.
Для того щоб оцінити сукупний обсяг виконуваної роботи у вантажному і пасажирському русі користуються узагальнюючим умовно-натуральним вимірником - приведеними тонно-кілометрами, що розраховується як сума тонно-кілометрів нетто і пасажиро-кілометрів. Цей показник також можна назвати "приведеною продукцією".





Аl
н
Рl
прив
Рl
, (1.3)
При розрахунку приведених тонно-кілометрів з метою наступного використання для оцінки продуктивності праці використовують коефіцієнт приведення. Простіше говорячи, для розрахунку продуктивності праці, приведені тонно-кілометри розраховують підсумовуванням тонно- кілометрів і пасажиро-кілометрів, помножених на коефіцієнт приведення їх до тонно-кілометрів.






Аl
н
Рl
прив
Рl
2
, (1.4)
●А
●Б
●В
●Г
●а
●б

Коефіцієнт приведення дорівнює 2, виходячи з того, що трудомісткість і собівартість 1 пас.км більш ніж у 2 рази вище 1 т км.
Розглянуті показники транспортної роботи є об'ємними, однак продукція транспорту й у вантажному й у пасажирському русі має якісні характеристики. Якість перевезень вантажів оцінюється своєчасністю і повнотою задоволення потреб у перевезеннях, швидкістю доставки, схоронністю перевезеної продукції й ін. Якість пасажирських перевезень оцінюються їх безпекою, виконанням розкладу, швидкістю руху пасажирських потягів, комфортом, якістю обслуговування й ін.
Продукція транспорту має ряд особливостей:
- транспорт не виробляє нових речовинних продуктів, а продовжує виробничий процес, початий у промисловості і сільському господарстві - кінцевий результат транспортної діяльності реалізується у споживача;
- транспортна продукція - процес переміщення – споживається тоді ж, коли і виробляється. На транспорті процес виробництва і реалізації продукції – єдині;
- транспортна продукція не є новою річчю. Тому її не можна нагромадити, зробити в запас.
Отже, на транспорті немає проблеми резервів продукції, а є проблема резервів виробничої потужності
– пропускної і провізної спроможності;
- транспортна продукція не містить у собі сировини, оскільки не має нової речовинної форми;
- кінцевий результат транспортного виробництва реалізується як виробничий процес.

1.4. Порівняльна характеристика різних видів транспорту
Україна має потужну транспортну систему.
Єдина транспортна система повинна відповідати вимогам суспільного виробництва і національної безпеки, мати розгалужену інфраструктуру для надання всього комплексу транспортних послуг, у тому числі для складування і технологічної підготовки вантажів до транспортування, забезпечувати зовнішньоекономічні зв'язки України.
Єдину транспортну систему України складають:
- транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен);
- промисловий залізничний транспорт;
- відомчий транспорт;
- трубопровідний транспорт;
- шляхи з'єднання загального користування.
Кожен вид транспорту має характерні для нього техніко-економічні й інші особливості, що можуть бути виражені показниками.
Умовно показники можна об'єднати в наступні групи:
- техніко-експлуатаційні – пропускна і провізна спроможність ліній; швидкість доставки вантажів; регулярність перевезень; безпека руху, якість обслуговування, екологічність і т.д. ;
- натурально-речовинні – трудомісткість одиниці транспортної продукції; питома потреба в паливі й електроенергії (енергоємність); потреба в металі й інших матеріалах (матеріалоємність);
- вартісні – поточні експлуатаційні витрати (собівартість перевезень);
необхідні капітальні вкладення; необхідні оборотні кошти (з урахуванням вантажів, що знаходяться в процесі перевезень); втрати й інші непродуктивні витрати в зв'язку з утратою, псуванням і ушкодженням вантажів у процесі перевезень.
Варто відмітити, що при порівнянні різних видів транспорту, деякі показники не завжди можуть бути порівнянні. Серед особливостей різних видів транспорту немає повної ідентичності. Проте, у сукупності вартісні, техніко-експлуатаційні і натурально-речовинні показники дають досить повне представлення про переваги і недоліки кожного виду транспорту, а отже, і про сфери їхнього раціонального використання.
Наприклад, головними особливостями залізничного транспорту є універсальність, висока провізна спроможність і регулярність перевезень. Економічна ефективність залізниць багато в чому залежить від обсягу перевезень. При великих потоках масових вантажів залізниці швидко окупають капітальні вкладення, які використані на їх розвиток. Залізничний транспорт ефективно обслуговує галузі обробної і видобувної промисловості.
Рис. 1.8. Класифікація показників ефективності застосування різних видів транспорту
Серед переваг морського транспорту можна виділити наявність природного глибоководного шляху, відсутність обмежень у вантажопідйомності транспортного флоту, мала енергоємність. Досить висока середня тривалість навігації (в умовах морів близько 330 діб) Швидкість доставки вантажів вище, ніж на залізницях. Морський транспорт відіграє головну роль у зовнішньоторговельних перевезеннях.
Аналогічні достоїнства має і річковий транспорт, однак через сезонність роботи, необхідності підтримки гарантованих глибин і звивистості суднового ходу менш розвитий, чим морський. Шлях між тими самими пунктами по ріках внаслідок їхньої звивистості в більшості випадків довше, ніж по залізницях, у 1,5-2 рази. Але є на ріках маршрути коротше залізничних. Середня тривалість навігації
Показники для порівняння різних видів транспорту
техніко-експлуатаційні
швидкість доставки вантажів регулярність перевезень екологічна безпека якість обслуговування техніко- експлуатаційні пропускна і провізна спроможність ліній
натурально-
речовинні
матеріалоємність енергоємність трудомісткість
вартісні
собівартість перевезень необхідні кап. вкладення пошкодження вантажів у процесі перевезень втрати
на ріках близько 200 діб. Швидкість доставки вантажів річковим транспортом у ряді басейнів не нижче залізничної (280 - 300 км/добу). Собівартість перевезень вантажів у середньому близька до собівартості перевезень залізничним транспортом.
Автомобільний транспорт характеризується високою маневреністю, можливістю прямого перевезення вантажів "від дверей до дверей" і порівняно високою швидкістю їхньої доставки (350 -
400 км/добу).
Середня собівартість перевезень вантажів вище, ніж по залізницях. Продуктивність праці на автомобільному транспорті найнижча. Також на цьому виді транспорту обмежена вантажопідйомність транспортних засобів, висока енерго- і трудомісткість перевезень, недостатньо високі регулярність і безпека перевезень – специфічні особливості автомобільного транспорту.
Незважаючи на це, автомобіль незамінний при міських і приміських перевезеннях вантажів, а також при технологічних перевезеннях на підприємствах промисловості і сільського господарства.
У міжміському, приміському і міському пасажирському повідомленні автомобільний транспорт виконує найбільшу частину перевезень пасажирів.
До переваг повітряного транспорту відноситься висока швидкість доставки пасажирів і вантажів у будь-які, самі віддалені крапки суші і світового океану. Однак обсяг перевезень вантажів і пошти невеликий, а собівартість перевезень вантажів на повітряному транспорті досить висока, що заважає його поширеному використанню.
До недоліків повітряного транспорту відносяться висока енергоємність, залежність від погодних умов, обмеженість габариту і маси перевезених вантажів.
Незважаючи на ці недоліки, повітряний транспорт утримує свої позиції як основний вид транспорту в міжнародному пасажирському повідомленні.
Особливостями трубопровідного транспорту (нафтопроводи, продуктопроводи і газопроводи)
є відсутність рухомого складу, а звідси і порожніх пробігів, стійкий режим роботи незалежно від стану погоди і кліматичних умов, простота експлуатації і режиму керування перевезеннями, у яких власне транспортування і вантажно-розвантажувальні операції злиті в єдиному процесі.
Трубопроводи є спеціальним (не універсальним) видом транспорту, і це сприятливо позначається на економічних показниках їхньої роботи. Собівартість перекачування нафти і нафтопродуктів по трубопроводах у 3 - 4 рази нижче собівартості відповідних залізничних перевезень. В експлуатаційних витратах висока частка витрат на утримання постійних пристроїв, що мало залежать від обсягу перекачування, а також енергетичних витрат, обумовлених діаметром труб, в'язкістю нафтопродуктів і
інших факторів.
У зв'язку з високим ступенем механізації й автоматизації операцій продуктивність праці на трубопровідному транспорті найвища. Трубопровідний транспорт доцільно використовувати при транспортуванні масових однорідних вантажів з місць видобутку до місць розподілу при потужності потоків від сотень тисяч до мільйонів тонн у рік.
Розглянуті переваги і недоліки різних видів транспорту можна звести в порівняльну таблицю.

Таблиця 1.
Порівняльна характеристика різних видів транспорту
Переваги
Недоліки
1 2
Залізничний
1. Можливість масових перевезень вантажів і пасажирів, внаслідок чого зростає пропускна і провізна спроможність залізничних ліній.
2. Регулярність перевезень незалежно від кліматичних умов, часу року і доби.
3. Більш високі обсяги доставки вантажів і, як правило, більш короткий шлях у порівнянні з річковим і морським транспортом, у тому числі по транспортним коридорам.
4. Велика ефективність під час перевезення масових вантажів на далекі і середні відстані, особливо при організації маршрутів.
5. Відносно невисока собівартість.
6. Висока безпека руху.
1. Висока вартість споруджень залізничного транспорту і відносно повільна віддача капіталу, який вкладається (6-10 років).
2. Велика питома вага умовно- постійних витрат у собівартості перевезень, що обмежує керування витратами і доходами.
3. Велика витрата металу, у т.ч. кольорового (більш
150 т на 1 км).
Автомобільний
1. Висока маневреність і рухливість, що дозволяє швидко зосереджувати транспортні засоби в необхідній кількості в потрібний час.
2. Можливість доставки вантажів "від дверей до дверей" і пасажирів у більш зручні місця прямування.
3. Широка сфера застосування по видах повідомлення, по родах вантажів і відстані перевезення, здатність і ефективність доставки вантажів невеликими партіями.
4. Необхідність менших капіталовкладень у порівнянні з залізничним транспортом, при освоєнні малих вантажопотоків і пасажиропотікоків на невеликих відстанях.
1. Висока собівартість перевезення вантажів.
2. Велика трудомісткість і низька продуктивність праці.
3. Обмежена вантажопідйомність транспортних засобів.
4. Висока енергоємність і металоємність перевезень.
5. Низька безпека і високий рівень аварійності.
6. Високий рівень забруднення навколишнього середовища.
Морський
1. Можливість здійснення масових і зовнішньоторговельних перевезень.
2. Наявність природного глибоководного шляху.
3. Мала енергоємність і низька собівартість.
4. Досить висока середня тривалість навігації.
5. Доволі висока швидкість.
6. Відсутність обмежень у вантажопідйомності транспортного флоту, провізної і пропускної здатності.
1. Обмеженість обслуговування територій, тільки які мають вихід до морських берегів.
2. Значні капітальні вкладення в портове господарство і транспортний флот.
3. Залежність від метеорологічних умов.
Річковий
1. Собівартість перевезень вантажів у середньому близька до собівартості перевезень залізничним транспортом, а іноді і нижче.
2. Швидкість доставки вантажів річковим транспортом у ряді басейнів не нижче залізничної.
3. Рівень продуктивності праці трохи вище, ніж на залізничному транспорті
4. Важливе значення в транспортному обслуговуванні деяких галузей, особливо видобувної промисловості.
5. Можливість здійснення масових перевезень.
1. Обмеження через сезонність роботи.
2. Необхідність підтримки гарантованих глибин і звивистості суднового ходу.
3. Відносить коротка тривалість навігації.
4. Менші обсяги і швидкість доставки вантажів у порівнянні з залізничним і морським.

5. Залежність від географічних особливостей розміщення рік, розбіжність плину з основними вантажопотоками.
Трубопровідний
1. Відсутність рухомого складу, а звідси і порожніх пробігів.
2. Стійкий режим роботи незалежно від стану погоди і кліматичних умов.
3. Простота експлуатації і режиму керування перевезеннями.
4. Єдність процесів транспортування і вантажно- розвантажувальних операції.
5. Низька собівартість.
6. Висока продуктивність праці.
7. Питомі капіталовкладення нижче, ніж на залізничному транспорті.
8. Герметичність транспортування забезпечує відсутність втрат і відповідно високу екологічну безпеку.
1. Висока частка витрат на утримання постійних пристроїв.
2. Транспортування однорідних вантажів
Авіаційний
1. Висока швидкість доставки пасажирів і вантажів у будь-які віддалені місця.
2. Можливість тривалого перевезення без посадки.
1. Обсяг перевезень вантажів і пошти невеликий.
2. Висока собівартість перевезень вантажів.
3. Висока енергоємність
4. Залежність від погодних умов.
5. Обмеженість габариту і маси перевезених вантажів.
1.5. Сфери раціонального застосування
різних видів транспорту в умовах ринкових відносин.
Сфера раціонального застосування – ступінь ефективного застосування визначених
видів транспорту, для доставки вантажів і перевезення пасажирів.
Ступінь ефективного застосування визначається на основі співставлення вартісних, техніко- експлуатаційних, натурально-речовинних, а також якісних показників здійснення перевізного процесу в умовах ринкових відносин при жорсткій конкурентній боротьбі.
Ступінь ефективного застосування різних видів транспорту може бути виражений
індивідуальним ефектом та суспільним ефектом.
Індивідуальний ефект – показник, який характеризує доцільність здійснення перевезення визначеним видом транспорту для кожного відправника вантажу. Він виражається у швидкості перевезення, зручності доставки, регулярності, економічності та ін.
Суспільний ефект характеризує доцільність застосування визначеного виду транспорту для економіки країни і для життя людей. Він виражається в ступені впливу на екологію, на ефективність використання землі поблизу розміщення транспорту, а також у вартості перевезення як однієї з
важливих складових частин вартості готової продукції і відповідно фактора, який впливає на інфляцію в країні.
Зіставлення цих факторів дозволяє більш ефективно визначати раціональні сфери застосування різних видів транспорту.
Однак, традиційно визначаються раціональні сфери застосування різних видів транспорту, а саме:
- залізничний транспорт ефективний під час перевезення на середні і далекі відстані, під час перевезення масових вантажів;
- автомобільний транспорт навпаки, під час перевезення на короткі відстані, а також під час перевезення дрібних відправок і вантажів, які швидко псуються;
- річковий транспорт раціонально використовувати під час перевезення вантажів на середні і далекі відстані в районі розташування річкових шляхів;
- морський транспорт незамінний при здійсненні зовнішньоторговельних зв'язків;
- повітряний транспорт переважно використовують для здійснення пасажирських перевезень, однак його раціонально застосовувати для перевезення вантажів на наддалекі відстані, а також для доставки термінових, коштовних і швидкопсувних вантажів у важкодоступні райони;
- трубопровідний транспорт як особливий вид транспорту раціонально застосовувати при транспортування нафто- і газопродуктів.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

скачати

© Усі права захищені
написати до нас