Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Суми 2018

Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Сумському державному педагогічному університеті
імені А. С. Макаренка Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник – доктор педагогічних наук, доцент
Семеніхіна Олена Володимирівна,
Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, завідувач кафедри інформатики (м. Суми).
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор
Стрельніков Віктор Юрійович,
Вищий навчальний заклад Укоопспілки
«Полтавський університет економіки і торгівлі», завідувач кафедри педагогіки та суспільних наук (м. Полтава); кандидат педагогічних наук
Кухар Людмила Олександрівна,
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, доцент кафедри комп’ютерної інженерії та освітніх вимірювань (м. Київ).
Захист відбудеться 30 травня 2018 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 55.053.03 у Сумському державному педагогічному університеті імені А.С. Макаренка Міністерства освіти і науки України за адресою:
40002, м. Суми, вул. Роменська, 87.
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка Міністерства освіти і науки України за адресою: 40002, Сумська обл., м. Суми, вул. Роменська, 87.
Автореферат розіслано 27 квітня 2018 року.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради
О.Ю. Кудріна

1
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Провідною стратегією розвитку українського суспільства та всіх галузей народного господарства є входження України до єдиного
європейського та світового простору, в тому числі й освітнього. Передумовою цього процесу є запровадження нових парадигм освіти, що розглядають орієнтацію на
інтереси особистості і відповідають сучасним тенденціям суспільного розвитку.
Вітчизняна система вищої освіти має незаперечні досягнення в підготовці кваліфікованих фахівців. Однак характерною особливістю сучасного етапу розвитку цієї системи є потреба впровадження наукомістких технологій в усіх сферах суспільства. Це обумовлює появу нових парадигм освіти, які базуються на принципово нових підходах щодо її інформатизації.
Проблемам упровадження інформаційних технологій у сферу освіти присвячено значну кількість державних програм і проектів. Так, Закони України
«Про освіту» (2017 р.), «Про вищу освіту» (2018 р.), «Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року» (2013 р.), «Стратегія розвитку
інформаційного суспільства в Україні» (2013 р.), Концепція «Нової української школи» (2016 р.) спрямовані на забезпечення умов ефективного використання сучасних комп’ютерних технологій і вдосконалення навчально-виховного процесу в усіх закладах освіти, у тому числі й у вищих педагогічних навчальних закладах.
Ефективність цього процесу значною мірою залежить не лише від обсягів
інвестування у комп’ютерні технічні і програмні засоби, а й від рівня фахової підготовки вчителя та комп’ютерно орієнтованого методичного забезпечення навчального процесу.
Особливої актуальності ці питання набувають у фаховій підготовці майбутніх учителів інформатики. Суттєва роль при цьому належить електронним освітнім ресурсам, які швидко проникають в усі сфери суспільства, в тому числі і в освіту, де активно використовуються електронні освітні ресурси як засіб навчання. Проте переважна частина дисциплін, спрямованих на фахову підготовку майбутнього учителя інформатики, вивчається з обмеженим застосуванням інформаційних технологій, що не забезпечує належної систематичності та наступності у навчанні.
У більшості випадків відсутня система цілеспрямованого добору та використання електронних освітніх ресурсів, що не дозволяє сформувати у студента, майбутнього учителя інформатики, сприйняття цих технологій як цілісної системи сучасних засобів навчання.
Упровадження електронних освітніх ресурсів у навчальний процес підготовки вчителя інформатики розглядається у ряді праць українських та закордонних авторів,
є предметом серйозного обговорення на науково-практичних та науково-методичних конференціях, а також у фахових періодичних виданнях. Зокрема, теоретичні та методологічні підходи в підготовці вчителя розглядали Т. Дерека, О. Лаврентьєва,
Ю. Лянной, О. Набока, В. Прошкін, Н. Рідей, О. Семеног, М. Солдатенко,
В. Стрельніков та інші, різні аспекти проблеми підготовки вчителя інформатики до професійної діяльності розглядалася у дисертаційних роботах Л. Брескіної,
В. Дем’яненко, М. Золочевської, Н. Морзе, В. Олексюка, М. Рафальської, Г. Цибко та
інших, окремі аспекти багатогранної проблеми використання та створення електронних освітніх ресурсів досліджено у працях Н. Балик, Л. Білоусової,

2
Л. Брескіної, В. Вембер, Л. Гризун, О. Кузьмінської, Л. Кухар, Н. Морзе,
В. Олексюка,
І. Роберт,
З. Сейдаметової,
О. Семеніхіної,
Є.М. Смирнової-
Трибульскої та інших.
Однією з головних причин посиленої уваги до впровадження електронних освітніх ресурсів є зручність та простота їх використання, наявні у них інструменти пошуку, аналізу, узагальнення інформаційного вмісту та подальшого його використання. У процесі професійної діяльності учителю інформатики доводиться вирішувати завдання, пов’язані з пошуком наявних електронних освітніх ресурсів, аналізом доцільності їх використання у навчальному процесі, створенням електронних освітніх ресурсів для підтримки власної професійної діяльності. Такі навички мають закладатися ще під час професійної підготовки, що наразі є одним із провідних завдань вищої педагогічної освіти.
Водночас проблеми залучення електронних освітніх ресурсів як засобів навчання у процес підготовки вчителів інформатики залишаються і потребують більш глибокого вивчення. Аналіз науково-педагогічних джерел та моніторинг наявного стану професійної підготовки майбутніх учителів інформатики дозволив виділити наявні суперечності:

між рівнем розвитку й поширення сучасних електронних освітніх ресурсів та недостатньою ефективністю їх впровадження у процес навчання інформатичних дисциплін;

між вимогами інформаційного суспільства до результату підготовки вчителів
інформатики у відповідності до рівня розвитку інформаційних технологій та відсутністю ефективних моделей такої підготовки, що спираються на електронні освітні ресурси;

значною кількістю інформатичних курсів у фаховій підготовці майбутніх учителів інформатики та недостатнім їхнім навчально-методичним супроводом.
Необхідність подолання виявлених суперечностей зумовили вибір теми дисертаційної роботи «Підготовка майбутніх учителів інформатики до
професійної діяльності засобами електронних освітніх ресурсів».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилося у межах кількох науково-дослідних проектів, які виконувалися на замовлення Міністерства освіти і науки України на базі Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка: при виконанні теми «Розвиток
інтелектуальних умінь і творчого мислення учнів та студентів при вивченні математики, фізики, інформатики» (номер державної реєстрації № 0112U003078,
2014-2017 рр.), автором досліджено технології підготовки вчителя інформатики; за темою «Використання інформаційних технологій в освіті» (номер державної реєстрації № 0111U005734, 2011-2015 рр.), здобувачем розроблено авторські електронні освітні ресурси як засоби професійної підготовки учителя інформатики.
Тему дослідження затверджено вченою радою Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка (протокол № 8 від 25.03.2013 р.).
Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх учителів
інформатики у закладах вищої освіти.
Предмет дослідження – модель підготовки майбутніх учителів інформатики до професійної діяльності засобами електронних освітніх ресурсів.

3
Метою дослідження є наукове обґрунтування, розробка та експериментальна перевірка моделі підготовки майбутніх учителів інформатики до професійної діяльності засобами електронних освітніх ресурсів.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що підготовка майбутніх учителів
інформатики до професійної діяльності засобами електронних освітніх ресурсів відбуватиметься більш ефективно, якщо розробити і впровадити модель такої підготовки.
Мета дослідження зумовила необхідність вирішення таких завдань.
1. Описати тезаурус дослідження, уточнити сутність поняття «електронний підручник», сутність поняття готовності майбутніх учителів інформатики до професійної діяльності та обґрунтувати його структуру.
2. Науково обґрунтувати та розробити модель підготовки майбутніх учителів
інформатики до професійної діяльності засобами електронних освітніх ресурсів.
3. Розробити критерії, показники та рівні сформованості готовності вчителів
інформатики до професійної діяльності засобами електронних освітніх ресурсів.
4. Розробити навчально-методичний супровід моделі підготовки майбутніх учителів інформатики до професійної діяльності засобами електронних освітніх ресурсів.
5. Експериментально перевірити ефективність моделі підготовки майбутніх учителів інформатики до професійної діяльності засобами електронних освітніх ресурсів.
Для розв’язання поставлених завдань і перевірки гіпотези були використані такі
методи дослідження:
-
теоретичні: аналіз монографій, дисертаційних досліджень, статей, матеріалів науково-практичних конференцій, психолого-педагогічної, методичної, спеціальної літератури з проблем впровадження електронних освітніх ресурсів в освітній процес, законодавчої та нормативної документації з питань вищої освіти з метою визначення нормативної бази дослідження і впровадження його результатів; узагальнення та систематизація вітчизняного та закордонного досвіду використання електронних освітніх ресурсів у процесі підготовки вчителів інформатики, особистого педагогічного досвіду використання електронних освітніх ресурсів у навчальному процесі; моделювання для розробки моделі підготовки майбутніх учителів інформатики до професійної діяльності засобами електронних освітніх ресурсів;
-
емпіричні: педагогічне анкетування, опитування, бесіди з учителями, студентами, спостереження за процесом і результатами вивчення інформатичних дисциплін з метою визначення реального стану підготовки вчителя, використання електронних освітніх ресурсів, методів перевірки якості освіти;
-
методи математичної статистики (критерій Стьюдента для порівняння середніх та метод

2
Пірсона)для кількісного та якісного аналізу результатів педагогічного експерименту.
Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів
дослідження є у тому, що:
– уперше розроблено, теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено модель підготовки майбутніх учителів інформатики до професійної

4 діяльності засобами електронних освітніх ресурсів, яка включає взаємопов’язані структурні компоненти (концептуальний, змістовий, процесуальний, оцінний), етапи залучення електронних освітніх ресурсів
(підбір/удосконалення/розробка електронних освітніх ресурсів, впровадження електронних освітніх ресурсів, аналіз результатів), форми (лекції-консультації, лабораторні практикуми, семінари, самостійну роботу, змішане навчання, відеоконференції), методи (проблемно- пошукові, евристичні, метод проектів, тренінги тощо) й засоби (електронні навчальні видання, електронні засоби навчального призначення, комп’ютерні навчальні системи, педагогічні програмні засоби, електронні навчально-методичні матеріали), що забезпечують якісну підготовку майбутнього учителя інформатики до професійної діяльності засобами електронних освітніх ресурсів;
– обґрунтовано структурні складові професійної готовності вчителя
інформатики (предметна, методична, психологічна);
– розроблено критерії (теоретичний, технологічний, особистісний), показники
(обсяг знань, глибина знань, процесуальні дії, мотивація, самоаналіз) та рівні
(фактичний, операційний, аналітико-синтетичний, творчий) готовності до професійної діяльності вчителя інформатики та методики їх визначення;
– уточнено поняття «електронний підручник», під яким розуміємо електронний освітній ресурс, де передбачені: відповідність програмі; системність, науковість і повнота викладу навчального матеріалу; врахування психолого- педагогічних особливостей суб’єктів навчання; одночасне подання навчального матеріалу різними формами; рівень розвитку інформаційних технологій в способах подачі навчального матеріалу та організації роботи з ресурсом; безперервність і повнота освітнього циклу; індивідуалізація та диференціація навчання та «готовність майбутніх учителів інформатики до професійної діяльності», яке розуміємо як складне інтегроване особистісне утворення, сутність якого становить сукупність взаємопов’язаних складових: предметної (оволодіння спеціальними інформатичними знаннями), методичної (оволодіння прийомами та методами навчання інформатики) та психологічної (наявність особистісних якостей, необхідних для фахівця), яка забезпечує поточну реалізацію педагогічної діяльності та є підґрунтям для подальшої творчої самореалізації та професійного самовдосконалення.
– подальшого розвитку набули теоретичні та методичні положення щодо вдосконалення змісту, форм і методів професійної підготовки майбутніх учителів
інформатики на основі електронних освітніх ресурсів.
Практичне значення отриманих результатів визначається достатньою готовністю до впровадження в систему фахової підготовки вчителів інформатики.
Зокрема, розроблено електронне навчально-методичне забезпечення для курсів
«Інформатика», «Вибрані питання інформаційних технологій» та «Практика з виготовлення мультимедійних засобів навчання» (робоча програма, матеріали лекцій, лабораторних занять, матеріали для контролю знань, завдання для самостійної роботи та виконання індивідуальних завдань);
розроблено навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів «Інформатика в схемах і таблицях», який надає можливість узагальнення і систематизації знань з теоретичної
інформатики, основ програмування, керування базами даних, інформаційно- комунікаційних технологій і базується на ідеях когнітивного подання навчального

5 матеріалу; методичні рекомендації для абітурієнтів «Фахове вступне випробування з
інформатики»; а також електронні підручники «Інформаційні системи» та
«Обчислювальний практикум».
Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (довідка № 1904/1 від
19.09.2017 р.), Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла
Коцюбинського (довідка № 06/52 від 12.10.2017 р.), Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університет» (довідка № 68-17-846/1 від 03.11.2017 р.), Глухівського національного педагогічного університету імені
Олександра Довженка (довідка № 3156 від 20.12.2017 р.), Бердянського державного педагогічного університету (довідка № 57-39/1321 від 20.12.2017 р.), Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради
(довідка № 01-13/1045 від 26.12.2017 р.).
Особистий внесок здобувача у статтях та посібниках, написаних у співавторстві, полягає у теоретичному аналізі провідних ідей, їх практичній апробації, розробці моделі підготовки майбутнього учителя інформатики до професійної діяльності засобами електронних освітніх ресурсів. Зокрема, у роботі [1] особистим внеском автора є розробка таблиць до розділів «Інформація і дані»,
«Формалізація даних», у роботі [2] – опис практики проведення відеоконференції, загальне редагування роботи, у статтях [3, 8] – статистична обробка результатів експерименту, у роботі [7] – опис технологій використання електронних освітніх ресурсів у підготовці вчителів інформатики, у розвідках [4, 9, 19] – опис авторського електронного підручника та його структури, у роботі [5] – аналіз умінь вчителів математики та інформатики інтерпретувати комп’ютерний результат, у статтях [6, 18]
– підбір наукових праць, дотичних до проблеми, та їх системний аналіз, у матеріалах
[11, 12, 17] – підбір завдань для аналізу підготовки з інформатики, у роботі [14] – розробка матеріалів до теми «Властивості носіїв даних».
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження були представлені для обговорення на наукових, науково-методичних та науково-практичних конференціях і семінарах різних рівнів, зокрема: міжнародних: «Стратегия качества в промышленности и образовании» (Варна, Болгария, 2010, 2013); «Розвиток інтелектуальних умінь і творчих здібностей учнів та студентів у процесі навчання дисциплін природничо- математичного циклу «ІТМ*плюс» (Суми, 2012, 2014), «Инновационные технологии обучения физико-математическим дисциплинам» (Мозырь, Беларусь, 2014);
всеукраїнських: «Освіта в інформаційному суспільстві: філософські, психологічні та педагогічні аспекти» (Суми, 2010), «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології у виробництві та освіті: стан, досягнення, перспективи розвитку»
(Черкаси, 2013), «Наукова діяльність як шлях формування професійних компетентностей майбутнього фахівця» (Суми, 2016), «Інформаційні технології в навчальному процесі» (Чернігів, 2014), «Інформаційні технології «ІТ-2014» (Київ,
2014); регіональних: «Наукова діяльність студентів як шлях формування їх професійних компетентностей» (Суми, 2010).
Матеріали дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися на науково-методичних семінарах Лабораторії використання ІТ в освіті, засіданнях