1   2   3   4
Ім'я файлу: 093_2015_Красюк.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 1323кб.
Дата: 14.12.2021
скачати
Пов'язані файли:
Електричні джерела світла.doc

7
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
«КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»
ННК “Інститут прикладного системного аналізу”
(повна назва інституту/факультету)
Кафедра системного проектування
(повна назва кафедри)
«До захисту допущено»
Завідувач кафедри
__________
А.І.Петренко
(підпис) (ініціали, прізвище)
“___”_____________2015 р.
Дипломна робота
на здобуття ступеня бакалавра зі спеціальності 6.050101 Комп’ютерні науки
(код та назва спеціальності) на тему: Автоматизована система «Документообіг кафедри». Підсистема розподілу педнавантаження викладачів
Виконав: студент IV курсу, групи ДА-11
(шифр групи)
Красюк Віталій Сергійович ____
(прізвище, ім’я, по батькові)
(підпис)
Керівник доцент, к.т.н. Безносик О.Ю. ____
(посада, науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали)
(підпис)
Консультант охорона праці доцент, канд. біол. наук Гусєв А. М. _____
(назва розділу)
(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище, ініціали)
(підпис)
Рецензент доцент, к.т.н. Тимощук О.Л. ____
(посада, науковий ступінь, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
(підпис)
Нормоконтроль ст. викладач Бритов О.А. ____
(підпис)
Засвідчую, що у цій дипломній роботі немає запозичень з праць інших авторів без відповідних посилань.
Студент _____________
(підпис)
Київ – 2015

8
Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут»
Факультет (інститут) ННК “Інститут прикладного системного аналізу”
(повна назва)
Кафедра Системного проектування
(повна назва)
Рівень вищої освіти – перший (бакалаврський)
Спеціальність 6.050101 Комп’ютерні науки
(код і назва)
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри
__________
А.І.Петренко
(підпис) (ініціали, прізвище)
«___»_____________2015 р.
ЗАВДАННЯ
на дипломну роботу студенту
Красюку Віталію Сергійовичу
(прізвище, ім’я, по батькові)
1.
Тема роботи Автоматизована система «Документообіг кафедри». Підсистема розподілу педнавантаження викладачів, керівник роботи Безносик Олександр Юрійович, к.т.н.,
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) затверджені наказом по університету від «02» квітня 2015 р. №30/1-ст
2.
Строк подання студентом роботи 08.06.2015 3.
Вихідні дані до роботи:
Навчальний та робочий навчальний плани, вимоги до розрахунку педагогічного навантаження викладачів кафедри, шаблон форми К3.
Веб-сервер – Apache Tomcat. Мова програмування серверної частини – Java.
Технології програмування клієнтської частини – HTML, CSS, JavaScript,
AJAX.
Середовище програмування – NetBeans IDE 8.0.2.
4. Зміст роботи:
1.
Аналіз документообігу кафедри.
2.
Модифікація структури бази даних документообігу.
3.
Розробка модуля генерації розрахунку педнавантаження викладачів.
4. Розробка інтерфейсу користувача.

9 5.
Перелік ілюстративного матеріалу (із зазначенням плакатів, презентацій тощо):
1.
Схема бази даних – плакат.
2.
Структура бази даних – плакат.
3.
Робочий план – плакат.
4.
Педнавантаження викладачів – плакат.
6. Консультанти розділів роботи
Розділ
Прізвище, ініціали та посада консультанта
Підпис, дата завдання видав завдання прийняв
Охорона праці к.б.н., доц. Гусєв А.М.
7.
Дата видачі завдання 01.02.2015
Календарний план
№ з/п
Назва етапів виконання дипломного проекту (роботи)
Строк виконання етапів проекту
(роботи)
Примітка
1
Отримання завдання
01.02.2015 2
Збір інформації
15.02.2015 3
Вивчення варіантів реалізації та вибір варіанту для розробки
28.02.2015 4
Модифікація бази даних документообігу
10.03.2015 5
Розробка серверної частини
15.03.2015 6
Розробка модуля генерації
18.04.2015 7
Розробка інтерфейсу користувача
27.04.2015 8
Оформлення дипломної роботи
31.05.2015 9
Отримання допуску до захисту та подача роботи в ДЕК
08.06.2015
Студент
____________
В.С.Красюк
(підпис)
(ініціали, прізвище)
Керівник роботи
____________
О.Ю.Безносик
(підпис)
(ініціали, прізвище)

10
АНОТАЦІЯ
до бакалаврської дипломної роботи Красюка Віталія Сергійовича на тему: «Автоматизована система «Документообіг кафедри». Підсистема розподілу педнавантаження викладачів»
Дана дипломна робота присвячена розробці автоматизованої системи педнаванатження викладачів.
В роботі зроблено аналіз структури навчального та робочого планів, а також розподілу педагогічного навантаження викладачів. Модифіковано базу даних, розроблено відповідний веб-інтерфейс, а також створено модуль генерації форми розподілу педнавантаження викладачів. Приведені приклади роботи системи.
Серверна частина розроблялася з використанням мови програмування Java, клієнтська – використовуючи такі технології: HTML, CSS, JavaScript, AJAX; база даних – MySQL.
Загальний об'єм роботи 92 сторінки, 30 рисунків, 3 таблиці, 3 додатки, 15 бібліографічних найменувань.
Ключові слова: база даних, таблиця, веб сервер, веб інтерфейс, педнавантаження, модуль генерації, робочий план.

11
АННОТАЦИЯ
к бакалаврской дипломной работе Красюка Виталия Сергеевича на тему: «Автоматизированная система «Документооборот кафедры». Подсистема распределения педнагрузки преподавателей»
Данная дипломная работа посвящена разработке автоматизированной системы педагогической нагрузки преподавателей.
В работе сделан анализ структуры учебного и рабочего планов, а также распределения педагогической нагрузки преподавателей. Модифицирована база данных, разработан соответствующий веб интерфейс, а также создан модуль генерации формы распределения педнагрузки преподавателей. Приведены примеры работы системы.
Серверная часть разрабатывалась с использованием языка программирования Java, клиентская – используя следующие технологии: HTML,
CSS, JavaScript, AJAX; база данных – MySQL.
Общий объем работы 92 страницы, 30 рисунков, 3 таблицы, 3 приложения,
15 библиографических наименований.
Ключевые слова: база данных, таблица, веб сервер, веб интерфейс, педнагрузка, модуль генерации, рабочий план.

12
ANNOTATION
to the diploma thesis by Krasiuk Vitaliy Sergiyovych on the topic «Automated System «Department's document management system».
Subsystem of distribution of lecturer's teaching load»
The aim of the diploma thesis is the development of the automated system of distribution lecturer's teaching load.
Educational plan and work educational planas well as distribution of lecturer's teaching load have been analyzed. The database was modified, the respective web interface was developed, and the module of the generation of lecturer's teaching load distribution form was created. Examples of the work are demonstrated.
Server part was developed using Java programming language, client one – using
HTML, CSS, JavaScript, AJAX; database – MySQL.
Total capacity: 92 pages, 3 applications, 30 figures, 3 tables, 15 references.
Tags: database, table, web server, web interface, teaching load, generating module, workplan.

13
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ .................................................................... 15
ВСТУП ........................................................................................................................ 17
1 АНАЛІЗ ДОКУМЕНТООБІГУ КАФЕДРИ ........................................................ 19 1.1 Вступ .................................................................................................................. 19 1.2 Аналіз навчального та робочого плану кафедри ............................................. 21 1.2.1 Загальні положення ........................................................................................ 22 1.2.2 Вимоги до змісту та структури навчального плану ...................................... 23 1.2.3 Структурно-логічна схема ............................................................................. 31 1.3 Особливості розроблення робочого навчального плану ................................. 33 1.4 Аналіз педагогічного навантаження викладачів ............................................. 37 1.5 Висновки ............................................................................................................ 40
2 МОДИФІКАЦІЯ СТРУКТУРИ БАЗИ ДАНИХ ДОКУМЕНТООБІГУ ......... 41 2.1 Вступ .................................................................................................................. 41 2.2 Огляд таблиць БД .............................................................................................. 42 2.2.1 Таблиця сутності «Навчальний план» ........................................................... 43 2.2.2 Таблиця сутності «Предмети» ....................................................................... 47 2.3 Розробка таблиць педнавантаження викладачів .............................................. 49 2.4 Висновки ............................................................................................................ 52
3 РОЗРОБКА МОДУЛЯ ГЕНЕРАЦІЇ РОЗРАХУНКУ ПЕДНАВАНТАЖЕННЯ
ВИКЛАДАЧІВ ТА ІНТЕРФЕЙСУ КОРИСТУВАЧА .......................................... 53 3.1 Вступ .................................................................................................................. 53

14 3
.2 Бібліотека JXLS для генерації EXCEL файлів ................................................. 53 3.3 Розробка модуля генерації педнавантаження .................................................. 54 3.4 Розробка інтерфейсу користувача .................................................................... 57 3.5 Робота з веб інтерфейсом .................................................................................. 61 3.6
Висновки ............................................................................................................ 69
4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ........ 70 4.1 Вступ .................................................................................................................. 70 4.2 Опис приміщення .............................................................................................. 70 4.3 Напруженість праці користувача ПЕОМ ......................................................... 72 4.3.1 Рівень штучного освітлення ........................................................................... 73 4.3.2 Мікроклімат робочої зони: температура, відносна вологості, швидкість руху повітря ............................................................................................................. 74 4.3.3 Рівень шуму на робочому місці ..................................................................... 75 4.3.4 Розрахунок для покращення рівня штучного освітлення ............................ 76 4.4 Ергономіка робочого місця ............................................................................... 79 5.5 Висновки ............................................................................................................ 84
ВИСНОВКИ ................................................................................................................ 85
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ ............................................................................................... 86
Додаток А .................................................................................................................... 88
Додаток Б ..................................................................................................................... 89
Додаток В .................................................................................................................... 90

15
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВНЗ
– вищий навчальний заклад
ЕОМ
– електронна обчислювальна машина
ДСТУ

Державний стандарт України
ГОСТ

«государственный стандарт» (міждержавний стандарт
СНД)
БД
– база даних
СУБД
– система управління базами даних
Таблиці сутності
– основні таблиці, в яких міститься інформація, що динамічно змінюється
Таблиці-словники – таблиці, в яких зберігається статична інформація, яка вноситься в БД один раз і може інколи обновлятися. В основному це переліки типів, видів, циклів
МОН

Міністерство освіти і науки України
МКР
– модульна контрольна робота
ОКР
– освітньо-кваліфікаційний рівень
ОКХ
– освітньо-кваліфікаційні характеристики
ОПП
– освітньо-професійні програми
НП
– навчальний план
РНП
– робочий навчальний план

16
КР
– курсова робота
СРС
– самостійна робота студентів
КП
– курсовий проект
РГР
– розрахунково-графічна робота
ДКР
– домашня контрольна робота
СЛС
– структурно-логічна схема
НТУУ «КПІ»

Національний технічний університет
України
«Київський політехнічний інститут»
AJAX
– Asynchronous JavaScript And XML - підхід до побудови користувацьких веб інтерфейсів
ECTS
– European Credit Transfer and Accumulation System
(Європейська система переведення і накопичення кредитів)
ANSI

American National Standards Institute (Американський національний інститут стандартів)
XML
– eXtensible Markup Language (розширювана мова розмітки)

17
ВСТУП
Ефективність управління вищим навчальним закладом, а саме кафедрою, багато в чому залежить від правильного і вчасного складення різноманітної документації, що пов'язана з забезпеченням навчального процесу, оскільки порядок оформлення і ведення документації є одним з головних показників стану навчального процесу у ВУЗі.
У нормативних документах відображаються результати виконання навчальним закладом функцій покладених на нього, пов'язаних з плануванням та контролем навчальної роботи, організацією діловодства ВУЗу, складанням статистичної звітності.
Навчальна документація кафедри включає в себе такі документи як:
1.
Навчальні плани,
2.
Робочі навчальні плани,
3.
Розподіл навантаження на викладачів,
4.
Графік завантаженості викладачів і аудиторій інституту та інші документи і форми звітності, що базуються на робочому навчальному плані.
Складення даної документації є трудомістким процесом, який вимагає багато уважності і значних затрат часу, тому автоматична генерація цих документів є актуальною задачею. Для підвищення ефективності роботи по складанню документації, основна частина якої базується на одних і тих самих вихідних даних, доцільно застосовувати бази даних, що будуть сформовані на основі аналізу використовуваних даних. Великі об'єми даних і кількість вихідних документів, їх часта зміна чи поява нових документів припускають розвиток і розширення структури БД з плином часу.

18
Більшість документів формуються на основі практично одних і тих самих даних, таких як списки студентів, викладачів, предметів, дисциплін, груп і тому подібних. Є цілком логічна потреба в створенні єдиної бази даних, яка буде вміщувати у собі усі необхідні "словники"
− таблиці, які мало змінюються протягом часу. Інші таблиці в базі даних утворюються на основі даних з таблиць "
словників".
Мати доступ до зміни таблиць "словників" буде людина, яка формує документи. До таблиць будуть вноситися зміни: додавання, редагування, видалення (наприклад, коли викладач звільняється, то з таблиці його треба "видалити").
Основна програма за допомогою запитів буде звертатися до бази даних, вибиратиме потрібні дані і вставлятиме їх у певні місця шаблону документу
EXCEL. Цей формат є гнучким і може бути придатним для застосування в різних галузях.
Отже, метою даної дипломної роботи є розробка системи генерації педагогічного навантаження викладачів кафедри та модифікація БД, необхідна для забезпечення даного процесу, а також розробка відповідних інтерфейсів користувача для роботи з БД.

19
1 АНАЛІЗ ДОКУМЕНТООБІГУ КАФЕДРИ
1.1
Вступ
У діяльності кафедри міститься велика кількість направлень, кожне з яких потребує детального документування роботи. Практично кожен викладач у повсякденній роботі зустрічається з різними наборами документів, такими як, наприклад, програми, рейтинги, документи на переобрання і на отримання нового звання. А вчені секретарі, окрім інших документів, відповідальні ще й за складання навчальної документації – навчальних планів, робочих навчальних планів, розподілу навантаження викладачів і навчальних аудиторій та інших документів. У всіх цих документів є велика кількість спільних даних, тому розробляти окремі бази даних для кожного напряму документації є недоцільним, оскільки довелося б заповнити велику кількість таблиць-словників, що зберігаються у різних місцях, однією і тією ж інформацією. Це привело б до великих затрат часу, дискового простору (матеріальні затрати), а також збільшувало б ймовірність виникнення помилок при заповненні, яких у офіційних документах не повинно бути у жодному разі.
Для пошуку і отримання потрібної інформації, формування навчальних та робочих навчальних планів, підрахунку потрібних елементів (кількість годин СРС та аудиторних занять тощо) самостійно завжди витрачається велика кількість зусиль та часу, крім того, можна відмітити, що кількість документів постійно зростає, наявні документи часто змінюються, тому постійно доводиться вносити корективи у відповідну документацію.
Для уникнення подібних проблем, а також для зручності, пропонується створення єдиної системи документообігу кафедри, що міститиме у собі базу

20 даних, систему її заповнення і систему формування звітів та навчальних документів.
В цілому, система документообігу кафедри має включати:
1.
Методичну документацію (інформацію про дисципліни, методичне забезпечення предмета, практики, дипломне проектування і т. і.).
2.
Звітну документацію, що стосується викладачів (індивідуальні плани, рейтинги, терміни укладених контрактів і т. і.).
3.
Наукові звіти (щорічний звіт кафедри, форма на обрання та переобрання на посаду тощо).
4.
Навчальні та робочі навчальні плани та іншу документацію, пов’язану з забезпеченням навчального процесу.
5.
Розподіл навантаження викладачів.
Розробку розпочато зі створення системи для формування базового документу, який визначає навчальну діяльність кафедри, – навчального плану.
У свою чергу, наукова складова пов'язана з навчальною спільними таблицями, такими як дані про викладачів та студентів. Саме тому, на даному етапі розробку системи можна розподілити на дві частини: перша – створення структури бази даних і заповнення БД основною інформацією, і друга – розробка програмного забезпечення, що дозволяло б отримувати звітну навчальну документацію у потрібному форматі на основі даних з єдиної БД. Основна мета системи, що розроблюється, полягає не тільки в збереженні інформації у єдиному місці, а й в одержанні звітної документації у необхідному форматі, що значно зменшить затрати часу на складання документів і виключить можливість помилок.
Виходячи з цього, актуальним є аналіз вхідних даних (навчального плану), створення архітектури бази даних, заповнення її необхідною інформацією, створення програмного забезпечення, що формувало б навчальний план у потрібному форматі, заповнюючи його даними з бази даних та використовуючи

21 власні формули для підрахунку потрібних значень.
Розробка структури бази даних починається зі створення ядра БД для того, щоб звузити задачу по кількості даних, але при цьому націлити систему на отримання базових звітів. З плином часу та зростанням потреб кафедри у документації, структура бази даних буде розширюватися за рахунок додавання нових таблиць-сутностей та таблиць-словників.
У випадку, якщо перелік навчально-методичної документації кафедри не змінювався би протягом тривалого часу, можна було б спроектувати єдину базу даних, що покривала б генерацію усіх необхідних звітів та інших документів, але, з огляду на те, що постійно вводяться зміни до зовнішнього вигляду та змісту
існуючої документації, ця задача стає практично неможливою. Виходячи з цього, було вирішено піти іншим шляхом: розробити структуру БД та систему генерації основних документів, що базуються на мінімальному наборі даних та полегшать деякі аспекти документообігу, а вже потім модернізувати та доповнювати існуючу систему.
Схему бази даних документообігу кафедри наведено у Додатку А.
1.2 Аналіз навчального та робочого плану кафедри
Навчальний план – основний нормативний документ закладу освіти, за допомогою якого здійснюється організація навчального процесу. Навчальний план за бакалаврським напрямом (із зазначенням певної спеціальності) складаються за відповідними формами. Навчальний план містить у собі розподіл залікових кредитів між дисциплінами, графік навчального процесу, а також план навчального процесу за семестрами, який визначає перелік та обсяг вивчення навчальних дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, форми проведення поточного та підсумкового контролю, державної атестації.

22 1.2.1 Загальні положення
Навчальний план є нормативним документом навчального закладу, який визначає зміст навчання та регламентує організацію навчального процесу зі спеціальності (напряму підготовки). Навчальні та робочі навчальні плани складаються окремо для кожного освітньо-кваліфікаційного рівня і за кожною формою навчання (у тому числі навчання зі скороченим терміном навчання, а також для студентів-іноземних громадян) [1].
Навчальний план складається на підставі відповідної освітньо-професійної програми і визначає:
1.
Графік навчального процесу.
2.
Зведений бюджет часу (у тижнях).
3.
Перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін та послідовність їх вивчення.
4.
Види навчальних занять та їх обсяг.
5.
Обсяг часу, передбачений на самостійну роботу студентів.
6.
Форми проведення семестрового контролю.
7.
Види, обсяги і терміни проведення практик.
8.
Форму проведення державної атестації.
Робочі навчальні плани складаються окремо для кожного освітньо- кваліфікаційного рівня та форми навчання, у тому числі навчання зі скороченим терміном навчання, а також для студентів-іноземних громадян. Робочі навчальні плани ухвалюються Вченою радою відповідного факультету (інституту) та затверджуються першим проректором не пізніше ніж за 4 місяці до початку навчального року.
Розроблення навчальних і робочих навчальних планів є одним з найбільш відповідальних видів методичної роботи науково-педагогічних працівників

23 університету. Навчальні розробляються робочими групами випускових кафедр із залученням представників кафедр, які є профільними з певних навчальних дисциплін. Робочі групи працюють під безпосереднім керівництвом завідувачів відповідних випускових кафедр, а координацію їх діяльності і контроль за виконанням вимог до навчальних планів здійснює заступник декана (директора) з методичної роботи.
1.2.2 Вимоги до змісту та структури навчального плану
Основні структурні елементи навчального плану:
1.
Загальні реквізити.
2.
Графік навчального процесу.
3.
План навчального процесу.
Загальні реквізити:
1.
Гриф керівника ВНЗ "ЗАТВЕРДЖУЮ", який розташовується у верхньому лівому куті плану (рис. 1.1) [1].
Рисунок 1.1 – Приклад розташування грифу керівника

24 2.
Назва міністерства і вищого навчального закладу, освітньо- кваліфікаційний рівень (бакалавр, спеціаліст, магістр), назва і шифр напряму підготовки, спеціальності та назва випускової кафедри (рис.
1.2) [1].
Рисунок 1.2 – Приклад шапки навчального плану
3.
Визначення назви факультету (інституту), форми і терміну навчання, кваліфікації (рис. 1.3) [1].
Рисунок 1.3 – Приклад шапки навчального плану

25
У графіку навчального процесу обов’язково зазначаються роки (курси) навчання за відповідною освітньо-професійною програмою, на кожний з яких зазначається (відповідними позначками) обсяг і терміни: теоретичного навчання, екзаменаційних сесій, канікул, практик, виконання дипломних проектів (робіт) та державної атестації. Наводиться таблиця зведеного бюджету часу (у тижнях).
Графік навчального процесу за різними термінами і формами навчання щорічно розробляється навчальним відділом університету і затверджується першим проректором.
План навчального процесуобов’язково має включати відомості про [1]:
1.
Нормативну частину програми відповідно до нормативної частини змісту освітньо-професійної програми.
2.
Вибіркову частину програми (самостійного вибору ВНЗ та вільного вибору студентів) відповідно до варіативної складової ОПП.
3.
Шифри та назви нормативних і варіативних навчальних дисциплін відповідно до ОПП.
4.
Шифри та назви практик.
5.
Дипломне проектування.
6.
Кількість кредитів ECTS та годин з кожної навчальної дисципліни.
7.
Розподіл загального обсягу годин на аудиторні (лекції, практичні або семінарські заняття, лабораторні роботи або комп’ютерні практикуми) та самостійну роботу студентів.
8.
Семестровий контроль (екзамени, заліки, диференційовані заліки).
9.
Курсові проекти (роботи).
10.
Кількість аудиторних годин по курсах і семестрах.
11.
Загальну кількість годин тижневого аудиторного навантаження.
12.
Кількість екзаменів.
13.
Кількість заліків.

26 14.
Кількість курсових проектів (робіт).
Розподіл кредитів програм підготовки за статусом (нормативна частина, вибіркова частина: за вибором ВНЗ та за вільним вибором студента) відповідно до нормативних термінів навчання здійснюється згідно з табл. 1.1.
Таблиця 1.1 – Розподіл кредитів програм
Термін навчання, роки
Загальний обсяг, кредити
Нормативна складова, кредити
Складова за вибором
ВНЗ, кредити
Складова за вільним вибором студента, кредити (не менш ніж)
1 60 36 – 39 18 – 15 6
1,5 90 48 – 45 6
2 120 78 – 75 6
4 240 144 – 156 72 – 60 24
Якщо кількість тижнів навчання за програмою підготовки, включаючи всі види занять: аудиторні, СРС, практики, семестрову атестацію та дипломне проектування (за винятком державної атестації) перевищує стандартну, додаткові кредити додаються до складової за вибором ВНЗ.
Збільшення часу на цикл навчальних дисциплін за вільним вибором студента може відбуватися за рахунок годин, відведених на цикл дисциплін самостійного вибору ВНЗ.
Навчальний час кожного із циклів підготовки та з кожної навчальної дисципліни призначений для здійснення усіх передбачених навчальним планом форм організації навчання, у тому числі самостійної роботи студентів та контрольних заходів (за винятком державної атестації).
Розподіл навчальних годин з дисциплін за видами занять проводиться

27 рішенням Вченої ради факультету (інституту) на основі пропозицій кафедр, які є профільними з певних навчальних дисциплін, з урахуванням вимог «Положення про організацію навчального процесу в НТУУ «КПІ» та рекомендацій Методичної ради університету. При цьому треба брати до уваги, що аудиторні заняття всіх видів на тиждень мають складати від 30 до 18 годин (без урахування годин поза кредитних навчальних дисциплін: фізичного виховання та військової підготовки).
Необхідно передбачити послідовне зменшення обов’язкових аудиторних занять (у зазначеному діапазоні) на 3-6 курсах.
Для цього рекомендується переносити вивчення деяких розділів і питань навчальної програми дисципліни з аудиторних занять на самостійну роботу студентів. Зменшення кількості аудиторних занять студентів має супроводжуватися посиленням методичної допомоги та контролю самостійної навчальної роботи студентів та її результатів.
Якщо кількість тижнів навчання за програмою підготовки, включаючи всі види занять: аудиторні, СРС, практики, семестрову атестацію та дипломне проектування (за винятком державної атестації) перевищує стандартну, додаткові кредити додаються до складової за вибором ВНЗ.
Збільшення часу на цикл навчальних дисциплін за вільним вибором студента може відбуватися за рахунок годин, відведених на цикл дисциплін самостійного вибору ВНЗ.
Навчальний час кожного із циклів підготовки та з кожної навчальної дисципліни призначений для здійснення усіх передбачених навчальним планом форм організації навчання, у тому числі самостійної роботи студентів та контрольних заходів (за винятком державної атестації).
У плані навчального процесу навчальні дисципліни (у тому числі практики та дипломне проектування) структуруються за статусом (нормативна або вибіркова частини програми), а також за відповідними циклами підготовки.

28
Таким чином, план навчального процесу «бакалавра» має таку рубрикацію:
1.
НОРМАТИВНА ЧАСТИНА ПРОГРАМИ:
Цикл гуманітарної та соціально-економічної підготовки
Цикл математичної та природничо-наукової підготовки
Цикл професійної та практичної підготовки
2.
ВИБІРКОВА ЧАСТИНА ПРОГРАМИ:
Цикл дисциплін самостійного вибору ВНЗ
Цикл дисциплін вільного вибору студента
Згідно з вимогами [1], програма підготовки «магістра» («спеціаліста») містить лише цикл професійної та практичної підготовки.
Таким чином, план навчального процесу «магістра» («спеціаліста») має таку рубрикацію:
1.
НОРМАТИВНА ЧАСТИНА ПРОГРАМИ:
Цикл професійної та практичної підготовки.
2.
ВИБІРКОВА ЧАСТИНА ПРОГРАМИ:
Цикл дисциплін самостійного вибору ВНЗ
Цикл дисциплін вільного вибору студента.
Дотримання назв нормативних навчальних дисциплін та їх обсягів, згідно з
ОПП, є обов’язковим. Збільшення часу на нормативні навчальні дисципліни дозволяється і може відбуватися лише за рахунок годин, відведених на цикл дисциплін самостійного вибору ВНЗ.
Вибіркові навчальні дисципліни встановлюються вищим навчальним закладом. Ці навчальні дисципліни вводяться для забезпечення професійного спрямування, задоволення освітніх і кваліфікаційних потреб особи, ефективного використання можливостей і традицій конкретного навчального закладу
(кафедри), регіональних потреб тощо. До вибіркової частини програми можуть бути віднесені навчальні дисципліни гуманітарної та соціально-економічної,

29 математичної та природничо-наукової, а також професійної та практичної підготовки.
Для реалізації вільного вибору вищим навчальним закладом може бути запропоновано декілька блоків навчальних дисциплін цього циклу певного обсягу.
Вивчення навчальних дисциплін циклу вільного вибору студента у програмах бакалаврської підготовки доцільно планувати не раніше другого курсу, в основному, методом самостійної роботи. Для цих дисциплін аудиторні заняття, як правило лекції, складають до 1/3 від загальної кількості годин навчальної дисципліни. Формою семестрової атестації з цих навчальних дисциплін є залік.
Для кожної навчальної дисципліни у стовбцях «Всього» зазначається загальна кількість кредитів і годин, які відводяться для її засвоєння. Далі, у стовбцях
«Аудиторні години», загальний час розподіляється на аудиторні, в цілому, і на різні види аудиторних занять: лекції, практичні або семінарські заняття, лабораторні заняття або комп’ютерний практикум. Окремо зазначається час самостійної роботи студентів.
Розрахунок часу для аудиторних занять з навчальної дисципліни здійснюється за формулою:
Т
А
= k (
Т
0
– n t
E
t
КП
t
КР
)
(1.1) де k = 0,5 – коефіцієнт співвідношення часу, відведеного на аудиторні заняття до Т
0
(за окремими навчальними дисциплінами математичної та природничо-наукової підготовки на 1-2 курсах за рішенням Методичної ради цей коефіцієнт може дорівнювати ⅔);
Т
0
– загальний час, відведений для засвоєння навчальної дисципліни; n– кількість екзаменів, запланованих з навчальної дисципліни;

30
t
E
= 36 год. – час, відведений для підготовки та складання екзамену (з окремих навчальних дисциплін гуманітарного циклу за рішенням Методичної ради цей час може буту зменшено до 18 год.);
t
КП
= 54 год. – час, відведений на виконання і захист курсового проекту;
t
КР
= 36 год. – час, відведений на виконання і захист курсової роботи.
Час для самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни дорівнює:
Т
СРС
=
Т
0

Т
А
(1.2)
У стовбцях "Кількість годин аудиторних занять за семестрами" зазначається середньо тижневий аудиторний час з кожного кредитного модуля. Наприкінці таблиці зазначається загальна кількість годин аудиторних занять на тиждень у кожному семестрі, а також кількість екзаменів, заліків та курсових проектів
(робіт).
У стовбцях «Контрольні заходи та їх розподіл за семестрами» зазначається розподіл семестрових екзаменів і заліків, курсових проектів і курсових робіт. У кожну екзаменаційну сесію плануються, як правило, три екзамени. Це мають бути найважливіші дисципліни природничо-наукової та професійно-практичної підготовки, для якісного засвоєння яких принципово необхідно мати етап узагальнення студентами навчального матеріалу, його систематизації. На екзаменаційну сесію доцільно виносити навчальні дисципліни із семестровим обсягом не менше ніж 4 кредити.
Наприкінці кожного циклу підбивають підсумок навчальних годин.
У навчальних планах в окремих таблицях визначається необхідна інформація з практик (термін проведення і тривалість у тижнях) та державної атестації (форма і термін проведення).
В окремій таблиці зазначаються поза кредитні навчальні дисципліни (їхні

31 обсяги не входять до загального обсягу відповідної програми підготовки):
«фізичне виховання», а також за вільним вибором студентів «військова підготовка».
1.2.3 Структурно-логічна схема
Підґрунтям для створення навчального та робочого навчального планів має бути структурно-логічна схема програми підготовки. СЛС є необхідною умовою впровадження кредитно-модульної організації навчального процесу. СЛС є складовою інформаційного пакета факультету (інституту) і забезпечує можливість реалізації гнучкої індивідуальної траєкторії навчання окремим студентом за умови забезпечення необхідної послідовності вивчення навчальних дисциплін
(кредитних модулів).
Структурно-логічна схема, навчальний та робочий навчальний плани розробляються за відповідним бакалаврським напрямом підготовки та певним професійним спрямуванням (спеціальністю першого типу).
На першому етапі складання структурно-логічної схеми зміст навчання за певною програмою розподіляється на кредитні модулі. При формуванні кредитних модулів необхідно керуватися такими рекомендаціями:
1.
Оптимальний обсяг кредитного модуля (забезпечить зменшення кількості кредитних модулів (навчальних дисциплін), які вивчаються у семестрі одночасно) – 6…8 кр.
2.
Скорочення загальної кількості кредитних модулів (навчальних дисциплін) шляхом інтеграції певних (змістовно пов’язаних) дисциплін.
3.
Мінімальний обсяг кредитного модуля складає, як правило, не менше 3 кредитів.
4.
Кожний кредитний модуль позначається відповідним кодом та назвою.

32 5.
Навчальні дисципліни обсягом більш ніж 8 кр. (288 годин) розподіляються на певні кредитні модулі для вивчення в окремих семестрах із зазначенням їх порядкових номерів, кодів та назв.
Нормативні кредитні модулі (нормативна складова) є загальними в межах певного бакалаврського напряму. Обсяг нормативної складової має бути не менш ніж 145 кр., що забезпечує уніфікацію навчальних планів за певним бакалаврським напрямом на перших 4-5 семестрах.
Складова професійного спрямування (за спеціальністю) забезпечується дисциплінами (кредитними модулями):
1.
За вибором ВНЗ (80-60 кр.).
2.
За вільним вибором студентів (20 кр.).
За вільним вибором студентів можливо введення певного блоку кредитних модулів для студентів, що успішно засвоюють модулі індивідуального навчального плану та бажають спеціалізуватися у визначеній галузі знань для виконання дипломної роботи або отримати поглиблену підготовку для подальшого засвоєння магістерської програми спеціальностей наукового спрямування, бажають мати більш поглиблену підготовку з іноземної мови тощо.
Вихідною інформацією щодо розробки СЛС є перелік кредитних модулів із зазначенням їх кодів, назв та обсягів у кредитах ECTS.
Усі кредитні модулі розподіляються:
1.
За циклами підготовки (гуманітарної та соціально-економічної, природничо-наукової, професійної та практичної).
2.
За статусом (нормативні, за вибором ВНЗ, за вільним вибором студентів).
Код дисципліни (кредитного модуля) визначається її статусом (перша літера) та циклом (друга літера), а також її порядковим номером (через риску зазначається номер кредитного модуля багатомодульної дисципліни).

33
Таким чином, за допомогою СЛС забезпечується утворення масиву освітніх траєкторій (індивідуальних навчальних планів), за якими можливе навчання студентів.
1.3 Особливості розроблення робочого навчального плану
У робочому навчальному плані деталізуються усі особливості навчального процесу з урахуванням специфіки навчального року. Для створення робочого навчального плану підґрунтям є навчальний план і структурно-логічна схема програми підготовки. Структурно-логічна схема забезпечує розподілення певних навчальних дисциплін на кредитні модулі та визначає природно-логічну послідовність засвоєння кредитних модулів.
При формуванні кредитних модулів необхідно керуватися такими рекомендаціями [1]:
1.
Навчальні дисципліни обсягом більш ніж 8 кр. (288 годин) розподіляються на певні кредитні модулі для вивчення в окремих семестрах із зазначенням
їх порядкових номерів, кодів та назв (наприклад, «Вища математика – 1.
Аналітична геометрія. Лінійна алгебра», «Основи теорії кіл – 2. Перехідні процеси» тощо).
2.
Кожний кредитний модуль позначається відповідним кодом та назвою.
3.
Оптимальний обсяг кредитного модуля (забезпечить зменшення кількості кредитних модулів, які вивчаються у семестрі одночасно) – 4…6 кр.
4.
Мінімальний обсяг кредитного модуля складає, як правило, не менше 2 кр.
Нормативні кредитні модулі (нормативна частина змісту ОПП) є загальними в межах певного бакалаврського напряму.
При складанні робочих навчальних планів враховуються такі особливості[1]:
1.
Окремо зазначаються всі кредитні модулі програми підготовки, у тому

34 числі кредитні модулі курсових проектів (робіт) із зазначенням відповідного часу СРС на їх виконання і захист.
2.
Кредитні модулі курсових проектів та робіт зазначаються через назву відповідної навчальної дисципліни (ХХ) та позначки («КП» або «КР»), наприклад, ХХ, КР (при цьому відповідні години СРС (54 або 36) віднімаються від годин СРС, що враховані для цієї навчальної дисципліни у навчальному плані).
3.
Зазначаються найменування кафедр, що забезпечують заняття з певних кредитних модулів.
4.
Зазначаються інші індивідуальні завдання, а саме розрахункові
(розрахунково-графічні, графічні) роботи й домашні контрольні роботи та реферати.
5.
Зазначаються модульні контрольні роботи з кредитних модулів.
6.
Надаються два-три блоки кредитних модулів за вільним вибором студентів.
7.
Надаються один-два блоки кредитних модулів за відповідними спеціалізаціями (кредитні модулі за вибором ВНЗ).
При плануванні семестрових індивідуальних завдань та модульних контрольних робіт необхідно врахувати такі обмеження [1]:
1.
У семестрі може бути лише одне індивідуальне завдання з певного кредитного модуля.
2.
У семестрі має бути не більше трьох розрахункових (розрахунково- графічних, графічних) або домашніх робіт та двох рефератів
(аналітичних оглядів, перекладів тощо).
3.
Одна МКР (двогодинна) планується на перші 2 (1,5) кр. певного кредитного модуля та на кожні наступні 3 кр., але не більше двох на один кредитний модуль.

35
При плануванні індивідуальних завдань необхідно забезпечити баланс часу
СРС відповідного кредитного модуля. Підґрунтям цього розрахунку є орієнтовні середні норми часу на виконання студентами окремих робіт, які надані у табл.1.2, [2].
Таблиця 1.2

  1   2   3   4

скачати

© Усі права захищені
написати до нас