Ім'я файлу: АВП.docx
Розширення: docx
Розмір: 18кб.
Дата: 03.06.2021
скачати
Пов'язані файли:
kursovaya1.docx
Andriy_Ripalenko_КОМПЛЕКСНАЯ_ОЦЕНКА_ЗДОРОЧЬЯ_НАСЕЛЕНИЯ_1 (2) (2)
Склерома.docx

Автоматичне зварювання застосовують при масовому або серійному типах виробництва конструкцій які мають протяжність зварного шва більше одного метра. Найбільш поширеними способами автоматичного зварювання є зварювання під шаром флюсу, яке застосовують при зварюванні товщин від 6 до 30 мм та автоматичне зварювання в захисних газах. Різниця між двома способами полягає в тому що при першому дуга горить під шаром флюсу і повністю ізольована від навколишнього середовища. При зварюванні в газах дуга є відкритою і горить в куполі захисного газу, який своїм потоком витискає із зони зварювання повітря. Кожен із вказаних способів має свої недоліки та переваги в порівнянні один з одним. Щодо недоліків то при зварюванні в захисних газах спостерігається підвищене розбризкування рідкого металу при збільшені довжини дуги, що неможна сказати про зварювання під флюсом, коли дуга є закритою і втрати на розбризкування майже немає. Основним недоліком зварювання під флюсом є те, що обмежене застосування даного способу стосовно просторового положення зварних швів, що не скажеш про зварювання в захисних газах [1].

Режими автоматичного зварювання під флюсом включають ряд параметрів. Основні з них – сила зварювального струму, напруга дуги, швидкість зварювання, діаметр електродного дроту, рід і полярність струму. Додаткові параметри – виліт електрода та ін.

Параметри режиму зварювання вибирають виходячи з товщини зварюваного металу і необхідної форми зварного шва, яка визначається глибиною проплавлення і шириною шва. Режими зварювання визначають за довідковими таблицями або наближеним розрахунком з подальшою перевіркою на технологічних пробах. Зазвичай режим зварювання вибирають в наступному порядку: в залежності від товщини металу, що зварюється вибирають діаметр електродного дроту, потім в залежності від діаметра встановлюють силу зварювального струму, далі швидкість подачі електрода і швидкість зварювання.

Сила зварювального струму. Від сили струму залежить теплова потужність дуги. При збільшенні сили струму кількість теплоти яка виділяється зростає і збільшується тиск дуги на ванну. Це призводить до збільшення глибини проплавлення основного металу і частки участі його у формуванні швів. Ширина шва при цьому практично мало змінюється.

Діаметр електродного дроту. При збільшенні діаметра електродного дроту та незмінному зварювальному струмі щільність струму на електроді зменшується, одночасно посилюється блукання дуги між кінцем електрода і поверхнею зварювальної ванни, що призводить до зростання ширини шва і зменшення глибини провару. І, навпаки, при зменшенні діаметра електродного дроту щільність струму збільшується, зменшується блукання дуги, відбувається концентрація теплоти на малій площі зварювальної ванни, і глибина провару зростає, ширина шва при цьому зменшується. Це дозволяє при зварюванні тонким електродним дротом порівняно на невеликих струмах отримувати глибокий провар.

Напруга дуги. З усіх параметрів режимів автоматичних способів дугового зварювання напруга дуги має найбільший вплив на ширину шва. З підвищенням напруги дуги збільшуються її довжина і рухливість, в результаті чого зростає частка теплоти, що йде на плавлення поверхні основного металу і флюсу. Це призводить до значного збільшення ширини шва, причому глибина проплавлення зменшується, що особливо важливо при зварюванні тонкого металу. Дещо зменшується і висота опуклості шва.

З підвищенням напруги дуги збільшення ширини шва залежить і від роду струму. При одних і тих же напругах дуги ширина шва при зварюванні на постійному струмі, а в особливості при зворотній полярності, значно більше ширини шва, виконаного на змінному струмі.

Рід струму і полярність. Характер залежності форми і розмірів шва від основних параметрів режимів зварювання при змінному струмі приблизно такий же, як і при постійному. Однак полярність постійного струму чинить різний вплив на глибину проплавлення, що пояснюється різною кількістю теплоти, що виділяється на катоді і аноді. При дугового зварювання під флюсом постійним струмом застосовується, як правило, зворотна полярність.

Швидкість зварювання. Вплив швидкості зварювання на глибину проплавлення і ширину шва носить складний характер. Спочатку при збільшенні швидкості зварювання стовп дуги все більше витісняє рідкий метал, товщина прошарку рідкого металу під дугою зменшується, і глибина проплавлення зростає. При подальшому збільшенні швидкості зварювання (більше 40 – 50 м/год) помітно зменшується погонна енергія і глибина проплавлення починає зменшуватися. У всіх випадках при збільшенні швидкості зварювання ширина постійно зменшується. При швидкості зварювання більше 70 – 80 м/год основний метал не встигає достатньо прогріватися, в результаті чого по обидва боки шва можливі не сплавлення кромок або підрізи.

Виліт електрода. Зі збільшенням вильоту електрода зростає інтенсивність його попереднього підігріву зварювальним струмом. Електрод плавиться швидше, а основний метал залишається порівняно холодним. Крім того, збільшується довжина дуги, що призводить до зменшення глибини проплавлення і деякого збільшення ширини шва. Зазвичай виліт при автоматичної зварюванні становить 40 – 60 мм [2].

В режими зварювання в середовищі захисних газів входять: рід електричного струму і полярність, сила зварювального струму, напруга дуги, швидкість зварювання, витрата захисного газу, діаметр електродного дроту, швидкість подачі дроту.

При автоматичному і напівавтоматичному зварюванні в середовищі захисних газів зазвичай застосовують постійний струм зворотної полярності, так як зварювання струмом прямої полярності призводить до нестійкого горіння дуги і більшого розбризкування [3].

Із збільшенням сили зварювального струму збільшується глибина провару і підвищується продуктивність процесу зварювання. Чим довше дуга, тим більше напруга. Чим коротше дуга, тим стабільніше процес зварювання, менше розбризкування і вище якість шва. Зі збільшенням напруги дуги збільшується ширина шва і зменшується глибина його провару. Швидкість подачі електродного дроту підбирають так, щоб забезпечувалося стійке горіння дуги при вибраній напрузі. Зі збільшенням вильоту електрода з струмопідводячого мундштука погіршується стійкість горіння дуги і формування шва, а також збільшується розбризкування. Витрата захисного газу визначають в залежності від сили струму, швидкості зварювання, діаметра електродного дроту. В середньому газу витрачається від 5 л/хв до 30 л/хв [2].

1. Акулов, А.И. Технология и оборудование сварки плавлением: учеб. / А.И. Акулов, Г.А. Бельчук, В.П. Демянцевич. – М.: Машиностроение, 1977.– 432 с.

2. Виноградов В. С. Оборудование и технология дуговой автоматической и механизированной сварки: Учеб. для професс. учеб. / В.С. Виноградов. – М: Высшая школа. Издательский центр «Академия», 2000 – 319 с.

3. Потапьевский А. Г. Сварка в защитных газах плавящимся электродом [Текст] / А. Г. Потапьевский. – М.: Машиностроение, 1974. – 239 с.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас