Ім'я файлу: Індивід завдання - Атестація.doc
Розширення: doc
Розмір: 168кб.
Дата: 09.04.2021
скачати

2.2. ПРОВЕДЕННЯ САМОНАЛІЗУ.
Забезпечення високої якості підготовки кваліфікованих робіт­ників, їх мобільності і конкурентоспроможності на ринку праці, вима­гає від професійно-технічних навчальних закладів постійного само­вдосконалення своєї діяльності.

Основою для здійснення самовдосконалення професійно- технічного навчального закладу є повна і достовірна інформація про всі сфери життя і діяльності педагогічного і учнівського колективів.

Засобом збирання, оброблення і узагальнення такої інформації є самоаналіз, який організується і проводиться навчальним закладом. Самоаналіз, як функція управління самовдосконалення навчально- виховного процесу здійснює вагомий вплив на кінцевий результат - якісну підготовку кваліфікованих робітників. Періодичність прове­дення самоаналізу визначається навчальним закладом, але оскільки його проведення передбачено процедурою атестації професійно-тех­нічного навчального закладу, то обов'язково проводиться один раз на 10 років перед її проведенням.

У даних рекомендаціях висвітлюються загальні підходи до підготовки і проведення самоаналізу професійно-технічних навчаль­них закладів.

Загальні положення, мета та завдання

Самоаналіз здійснюється з метою:

• 
  визначення відповідності показників його діяльності дер­жавним стандартам і вимогам;
  
• 
  пошуку резервів та визначення шляхів удосконалення своєї діяльності.
  

Основними завданнями проведення самоаналізу є отримання повної і об'єктивної інформації про:

• 
  рівень організаційного і навчально-методичного забезпечен­ня навчально-виховного процесу;
  
• 
  стан матеріально-технічного, інформаційного, фінансового та соціального забезпечення підготовки кваліфікованих робітників;
  
• 
  повноту забезпечення та якісний склад керівних і педаго­гічних кадрів, їх використання;
  
• 
  рівень первинної професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітників та їх працевлаштування.
  

Підготовка до проведення самоаналізу

Організаційні основи проведення самоаналізу закладаються в підготовчому етапі. Протягом цього часу формується комісія з про­ведення самоаналізу навчального закладу та робочі групи для про­ведення самоаналізу кожного із визначених об'єктів. Розробляється програма самоаналізу, план-графік та пакети комплексних конт­рольних робіт з кожного предмету і комплексні кваліфікаційні завдан­ня з кожної професії.

До складу комісії включаються найбільш кваліфіковані керівні та педагогічні працівники навчального закладу і керівники робочих груп.

Керівником комісії призначається один із заступників ди­ректора професійно-технічного навчального закладу. На комісію пок­ладаються функції організації і проведення самоаналізу та підготовки звіту про його проведення.

Робочі групи формуються із працівників навчального закладу, які можуть виконувати функції експертів. Керівниками робочих груп призначаються голови методичних комісій та інші кваліфіковані фа­хівці навчального закладу. Кількість робочих груп відповідає кількості об'єктів визначених для проведення самоаналізу.

Кількість об'єктів для проведення самоаналізу визначається навчальним закладом. В якості об'єктів слід обрати напрямки роботи (науково-методична робота, кадрова робота) та процеси (навчання, виховання).

При розробці програми самоаналізу професійно-технічного навчального закладу необхідно орієнтуватись на програму атестації.

Реалізація розробленої програми повинна забезпечити можливість:

• 
  отримати достовірну і повну інформацію про кінцеві ре­зультати діяльності навчального закладу;
  
• 
  визначити оптимально-необхідну кількість показників, що характеризують його діяльність;
  
• 
  використання всіх наявних джерел інформації, що харак­теризують діяльність навчального закладу;
  
• 
  врахувати всі внутрішні і зовнішні умови в яких функціо­нує навчальний заклад;
  
• 
  підготувати звіт про проведений самоаналіз відповідно до діючих вимог.
  

Розроблений план-графік повинен враховувати всі етапи про­ведення самоаналізу, а його виконання не вносити ускладнень у навчально-виховний процес і не вимагати значних трудових і фінан­сових затрат.

Порядок проведення самоаналізу

Самоаналіз навчального закладу проводиться протягом одного семестру.

Організатором проведення самоаналізу навчального закладу виступає комісія. Безпосередніми виконавцями роботи щодо про­ведення самоаналізу - робочі групи. Самоаналіз проводиться шляхом спостереження, опитування, проведення контрольних зрізів знань, вив­чення навчальної документації.

Порядок проведення самоаналізу проводиться в такій пос­лідовності.

Визначення мети проведення самоаналізу

Головною метою проведення самоаналізу кожного об'єкта повинно бути встановлення:

• 
  відповідності його діяльності функціональному призначенню;
  
• 
  відповідності кінцевих результатів діяльності державним стандартам і вимогам.
  

Наявність і використання нормативно-правової бази, що регламентує діяльність об'єкта

У ході опрацювання нормативно-правових і організаційних документів робоча група визначає повноту забезпечення та порядок їх обліку і доведення до об'єкта, що підлягає самоаналізу.

Попередній збір інформації про діяльність об'єкта

Інформацію про діяльність об'єкта готує за попередньо розробленою схемою його керівник (відповідальний за цю ділянку роботи) і подає до робочої групи.

Підготовка робочої програми вивчення (перевірки) діяльності об'єкта

Після узагальнення та аналізу попередньої інформації робоча група розробляє робочу програму вивчення (перевірки) діяльності об'єкта. У програмі зазначають, які складові діяльності об'єкта перевіряються, форми і методи перевірки, виконавець, термін та зміст інформації, що готується.

Підготовка звіту про результати вивчення діяльності об'єкта

Результатом завершення роботи робочої групи є звіт, в якому дається коротка характеристика об'єкта, його досягнення і недоліки в роботі та мотивований висновок про рівень забезпечення встановлених вимог до його діяльності. Заключний звіт у встановлений планом- графіком термін робоча група направляє до комісії.

Підготовка звіту про результати проведення самоаналізу навчального закладу.

Підсумковим документом проведення самоаналізу навчаль­ного закладу є звіт про його проведення, який складається відповідно до діючих вимог.

Після отримання від робочих груп звітів про результати перевірки (вивчення діяльності об'єктів самоаналізу) комісія узагаль­нює та аналізує їх матеріали, готує проект звіту про проведений само­аналіз навчального закладу і подає його на розгляд педагогічної ради.

Розглянутий на педагогічній раді проект звіту про проведений самоаналіз доопрацьовується (при необхідності) і подається на затвердження директору професійно-технічного навчального закладу.

Затверджений звіт про проведений самоаналіз навчального закладу у встановлені терміни направляється до регіональної екс­пертної ради.

2.4. ВИМОГИ ДО ПОРЯДКУ РОЗРОБКИ, ПОГОДЖЕННЯ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ КОМАПЛЕКСНИХ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ ЗАВДАНЬ.
Пакети комплексних кваліфікаційних завдань (далі ККЗ) - розробляються з метою визначення рівня професійної підготовки, готовності випускників професійно-технічних навчальних закладів са­мостійно виконувати виробничі завдання відповідного рівня кваліфікації.

ККЗ розробляються професійно-технічним навчальним зак­ладом для кожної професії з професійно-теоретичної та професійно- практичної підготовки і використовуються в процесі проведення самоаналізу освітньої діяльності та атестаційної експертизи.

Матеріали комплексних кваліфікаційних завдань готуються в пакеті, до якого включаються кваліфікаційна або освітньо-квалі­фікаційна характеристика випускника, комплексні кваліфікаційні завдання та 3-4 рецензії на них методичних служб та споріднених навчальних закладів, критерії оцінювання рівня навчальних досягнень учнів, слухачів за 12-ти або 5-ти бальною шкалою, перелік устат­кування, обчислювальної техніки, приладів, інструментів, матеріалів та довідкової літератури необхідних для виконання ККЗ.

Пакет ККЗ складається з 25-30 завдань теоретичної та практичної підготовки по три варіанти виробничих ситуацій у кожному, завдання мають бути рівноцінними за складністю і обсягом.

ККЗ із суміжних та інтегрованих професій повинні бути розроблені з кожної складової професії, на відповідну кваліфікацію.

ККЗ повинно охоплювати 75 % змісту кваліфікаційної ха­рактеристики, навчальних програм предметів професійно-теоретичної, загальнотехнічної та професійно-практичної підготовки з професії.

У ККЗ зазначається номер завдання, код і назва професії, проблемна виробнича ситуація складена відповідно до вимог ква­ліфікаційної характеристики.

ККЗ з професійно-теоретичної підготовки спрямовані на можливість учнів, слухачів показати знання програмного матеріалу з професії, вміння застосувати їх при виконанні робіт, експлуатації обладнання, економічних розрахунках тощо.

При розробці ККЗ використовуються загальноприйняті тер­міни і назви, які однозначно сприймаються учнями (не включаються завдання, які потребують пояснення, виведення формул, виконання складних креслень, схем і т.п.).

ККЗ з професійно-практичної підготовки включають види робіт, які за своєю складністю відповідають вимогам кваліфікаційних характеристик, освітньо-кваліфікаційних характеристик випускника, навчальних планів і програм з професійно-практичної підготовки, кваліфікаційних розрядів, класів, категорій, які присвоюються випуск­никам.

Для організаційного забезпечення розробки ККЗ наказом директора професійно-технічного навчального закладу призначається склад творчих (робочих) груп з кожної професії, терміни розробки завдань, погодження та затвердження пакетів ККЗ. До складу творчих груп включають досвідчених методистів, викладачів, майстрів вироб­ничого навчання.

Розроблені ККЗ розглядаються на засіданні методичної ко­місії навчального закладу, після чого направляються на рецензію до навчально-методичного центру (кабінету) та в 2-3 споріднені навчаль­ні заклади.

Рецензовані ККЗ доопрацьовуються з метою усунення не­доліків, погоджуються з організацією (замовником кадрів) та регіо­нальною експертною радою і затверджуються Міністерством освіти і науки Автономної Республіки Крим, управліннями освіти обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, як правило, за місяць до їх виконання.

Аналогічним порядком розробляються комплексні контрольні роботи або

тести з кожного предмета.

2.5.ВИМОГИ ДО ЗВІТУ ПРО ПРОВЕДЕНИЙ САМОАНАЛІЗ
Звіт про проведений самоаналіз повинен забезпечувати пов­ноту, об'єктивність і достовірність реального стану основних напрямів діяльності навчального закладу та роботи педагогічних працівників, лаконічність і простоту викладення аналітичного матеріалу. Звіт структурно складається з розділів відповідно до Типової програми і додатків до нього у формі таблиць.

Загальна характеристика навчального закладу

Вказати повну назву і адресу навчального закладу, дати ко­ротку інформацію про його створення та динаміку розвитку, юридичні підстави для здійснення освітньої діяльності, зазначити надані ліцензії. Показати структуру навчального закладу, види та напрями підготовки, загальну чисельність педпрацівників, учнів, слухачів.

Формування контингенту учнів, слухачів

Розкрити форми і методи профорієнтаційної роботи, показати роботу навчального закладу щодо формування плану прийому учнів, слухачів (державне замовлення, за кошти юридичних і фізичних осіб), випуску та працевлаштування випускників. Дати характеристику контингенту учнів, слухачів. Показати динаміку їх руху по курсах. Відрахування учнів, слухачів, їх причини. Заповнити таблицю 2.1С.

Зміст підготовки кваліфікованих робітників

За результатами проведеної перевірки встановити повноту за­безпечення навчального закладу державними стандартами професійно- технічної та загальної середньої освіти, відповідність змісту робочих навчальних планів і робочих навчальних програм Типовим з ура­хуванням регіонального компоненту змін, що стались у відповідній галузі виробництва чи сфері послуг, потребам замовника, наявність системи контролю за своєчасністю розробки, погодження та затвердження робочих навчальних планів і програм, їх якістю.

Стан організації навчально-виховного процесу

Проаналізувати забезпечення навчального закладу кваліфіка­ційними та освітньо-кваліфікаційними характеристиками, Типовими навчальними планами і програмами, робочими навчальними планами і робочими навчальними програмами, порядок їх розробки та затверд­ження, відповідність Типовій базисній структурі навчальних планів, забезпечення відповідності змісту професійної освіти, рівня підготовки кваліфікованих робітників потребам особистості та ринку праці.

Охарактеризувати систему планування, контролю за навчаль­но-виробничою діяльністю, стан виконання робочих навчальних планів і робочих навчальних програм у т.ч. лабораторно-практичних робіт, впровадження в навчальний процес новітніх технологій, організацію позаурочної роботи, спрямовану на підвищення якості професійної підготовки; стан організації навчально-виховної, медич­ного, соціально-побутового обслуговування, забезпечення соціальних гарантій учасників навчально-виховного процесу, створення умов для роботи гуртків, секцій, клубів. Показати витрати навчального часу, факти правопорушень.

При висвітленні навчально-методичної роботи дати аналіз організації і плануванню методичної роботи. Показати роботу щодо оновлення змісту освіти, інформаційного та комплексно-методичного забезпечення навчально-виховного процесу, впровадження передового і виробничого досвіду, розробки та видання навчально-методичних посібників, рекомендацій, наочних засобів навчання. Результативність діяльності педагогічної ради, методичних комісій, їх вплив на підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

Проаналізувати стан організації роботи з охорони праці у нав­чальному закладі, створення безпечних умов праці і навчання у нав­чальних кабінетах, лабораторіях, майстернях, полігонах, навчально-ви­робничих дільницях, проведення навчання та перевірки знань з безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу. Наявність фактів травматизму, облік та заходи щодо їх попередження. Стан вико­нання законів України “Про охорону праці “, “Про дорожній рух “, “Про пожежну безпеку”, “Про охорону здоров'я”. Заповнити таблицю 4.3С.

Рівень кадрової роботи та оцінка якості керівного та педагогічного складу

Розкрити питання підбору кадрів, їх використання, підви­щення кваліфікації (в тому числі шляхом стажування на виробництві), атестації, заохочення педагогічних працівників. Динаміку підготовки педагогічних працівників з числа випускників навчального закладу. Дати якісну оцінку складу педагогічних працівників, показати дина­міку змін в їх складі. Заповнити таблицю 5.1С.

Матеріально-технічна база та фінансово-господарська діяльність

Охарактеризувати стан матеріально-технічного забезпечення навчального процесу, санітарно-технічний стан будівель і споруд, умови експлуатації. Показати динаміку і перспективи розвитку мате­ріально-технічної бази, забезпеченість навчального процесу облад­нанням, приладами, інструментами та матеріалами у відповідності до вимог робочих навчальних планів і робочих навчальних програм з кожної професії - предмета, відсоток його щорічного оновлення, стан інформатизації навчального процесу.

При аналізі фінансово-господарської та виробничо-комер­ційної діяльності встановити джерела фінансування навчального закладу, стан використання кошторису, наявність (відсутність) забор­гованості за надання освітніх послуг та зданих в оренду приміщень, наявність заходів щодо скорочення витрат за рахунок економії тепло- водо-енергоресурсів, своєчасність виплати заробітної плати та сти­пендії, наявність (відсутність) заборгованості за комунальні послуги, заробітної плати, стипендії. Дати оцінку ефективності роботи щодо залучення позабюджетних коштів, їх раціональне використання. Заповнити таблиці 6.1С, 6.2С.

Відповідність рівня кваліфікації випускників державним стандартам професійно-технічної освіти

За матеріалами перевірки встановити рівень ефективності нав­чально-виховного процесу та динаміку змін у навчальних досягненнях учнів, відповідність рівня навчальних досягнень учнів із загально­освітньої підготовки державним стандартам.

Проаналізувати успішність учнів, слухачів за останні три випуски. Висвітлити результати виконання учнями, слухачами комп­лексних кваліфікаційних завдань з професійно-теоретичної, професій­но-практичної підготовки, комплексних контрольних робіт загально­освітньої і загальнотехнічної підготовки, провести порівняльний аналіз їх виконання з директорськими контрольними роботами, визначити відповідність рівня навчальних досягнень учнів, слухачів вимогам робочих навчальних планів і робочих навчальних програм з професійної та загальноосвітньої, загальнотехнічної підготовки з кожної професії і предмета, зазначити типові помилки, які допустили учні, слухачі при виконанні ККЗ, ККР.

Отримані результати оформляються у формі таблиць 7.1С, 7.2С, 7.3С, 7.4С.

Оцінка рівня управління професійно-технічним навчальним закладом

Показати структуру управління і систему контролю за нав­чально-виховним процесом, якістю професійної та загальноосвітньої, загальнотехнічної підготовки учнів, слухачів, систему планування роботи навчального закладу, виконання законодавчих і нормативних документів. Стан виконавської дисципліни, результативність прийня­тих рішень за результатами контролю, їх вплив на підвищення якості підготовки кваліфікованих робітників.

2.6. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ АТЕСТАЦІЙНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ.
Атестаційна експертиза проводиться за один і більше етапів з метою визначення відповідності результатів освітньої діяль­ності професійно-технічного навчального закладу державним вимогам щодо рівня підготовки кваліфікованих робітників та відповідності навчально-методичного, кадрового і матеріально-технічного забезпе­чення вимогам законодавчих та нормативних актів.

Атестаційна експертиза є основною складовою процедури атестації і здійснюється експертною комісією, яка створюється регіо­нальною експертною радою і очолюється її представником.

Експертна комісія, як правило, направляється до навчаль­ного закладу після прийняття регіональною експертною радою звіту про проведений самоаналіз професійно-технічним навчальним закладом.

Експертна комісія працює за програмою, узгодженою ре­гіональною експертною радою, яка доводиться до навчального закладу перед початком атестаційної експертизи.

Підготовка до проведення атестаційної експертизи

За місяць до початку атестаційної експертизи ПТНЗ регіо­нальною експертною радою призначається голова експертної комісії.

На голову експертної комісії покладається:

Вивчення звіту про проведений самоаналіз професійно- технічного навчального закладу та інших матеріалів, що характери­зують його діяльність.

Внесення змін та доповнень до робочої програми атес- таційної експертизи.

Внесення пропозицій щодо складу членів експертної ко­місії (із списку експертів) і визначення їх завдань.

Розробка плану-графіка роботи експертної комісії, в яко­му визначаються:

• 
  узгоджені з керівником навчального закладу терміни про­ведення експертизи, орієнтовний порядок і дата підведення підсумків;
  
• 
  завдання і терміни роботи кожного експерта;
  
• 
  час і місце проведення інструктивної наради з членами екс­пертної комісії;
  
• 
  перелік підприємств, установ, організацій, які необхідно від­відати під час проведення атестаційної експертизи;
  
• 
  перелік документів, які необхідні для якісної експертизи.
  

Вирішення спільно з керівництвом навчального закладу питання з розміщенням членів експертної комісії.

Підготовка проекту наказу і подання його в установле­ному порядку на підпис.

Складання кошторису витрат на проведення експертизи відповідно до нормативів, установлених Міносвіти.

Підготовка робочої програми проведення атестаційної експертизи професійно-технічного навчального закладу
Голова експертної комісії на інструктивній нараді знайо­мить експертів із завданнями атестаційної експертизи та звітом про проведений самоаналіз професійно-технічного навчального закладу.

Експертна комісія детально вивчає самоаналіз навчаль­ного закладу та розробляє робочу програму атестаційної експертизи, погоджує її з РЕР.

Робоча програма, узгоджена регіональною експертною ра­дою і затверджена управлінням освіти і науки, доводиться до нав­чального закладу до початку проведення атестаційної експертизи.

Проведення атестаційної експертизи навчального закладу

Експертна комісія розпочинає свою роботу після ознайом­лення керівництва навчального закладу з наказом про атестаційну експертизу, проведення інструктивної наради, на якій повідомляється порядок проведення атестаційної експертизи.

Члени експертної комісії працюють у відповідності з виз­наченим планом, завданнями і кожного дня інформують голову комісії про виконану роботу.

Голова комісії здійснює контроль за роботою членів ко­місії, заслуховує звіти та надає допомогу в організації перевірки запла­нованих питань.

У ході експертизи члени комісії проводять експертну оцінку напрямків діяльності навчального закладу, виявляють недоліки та причини зниження якості професійної підготовки, визначають по­тенційні можливості.

Після закінчення перевірки кожний член експертної ко­місії готує довідку, в якій дає об'єктивну оцінку стану справ з питань, що ним перевірялися, доводить її до відома керівників, які відпові­дають за даний напрямок роботи і передає голові комісії.

При виникненні непорозумінь між членами експертної комісії і педагогічними працівниками навчального закладу в оцінці їх роботи остаточне рішення ухвалює голова комісії.

Завершення експертизи

Підсумковим документом роботи експертної комісії є акт, який складається за матеріалами самоаналізу та довідками членів експертної комісії.

Перший варіант акта для уточнення доводиться до відома керівника професійно-технічного навчального закладу і після цього друкується у трьох примірниках.

Об'єм акта, як правило, повинен мати 20-25 сторінок дру­кованого тексту. Кожен примірник акта підписується головою і чле­нами комісії, а також керівником навчального закладу.

Підсумки роботи експертної комісії доводяться до колек­тиву навчального закладу на педагогічній раді або на нараді у ди­ректора.

Підготовка атестаційних матеріалів до розгляду на РЕР

Після підведення підсумків голова експертної комісії у термін до десяти днів інформує управління освіти і науки про ре­зультати роботи комісії і передає акт регіональній експертній раді.

Інші вимоги

Склад експертів повинен бути не більше трьох осіб на од­ну освітню послугу.

У складі експертної комісії не можуть перебувати праців­ники навчального закладу, що атестується, або особи, які мають пряме відношення до цього навчального закладу.

Навчальний заклад створює оптимальні умови роботи екс­пертній комісії, при необхідності забезпечує експертів транспортом, житлом.

Члени експертної комісії працюють у навчальному закладі відповідно до визначених завдань не більше 15 календарних днів.

За матеріалами атестаційної експертизи в місячний термін навчальний заклад розробляє і направляє до РЕР заходи щодо усу­нення недоліків, виявлених під час проведення атестації.

2.7. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КОМПЛЕКСНИХ
КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ І КВАЛІФІКАЦІЙНИХ ЗАВДАНЬ,
ПЕРЕВІРКИ ТА ОЦІНЮВАННЯ ІХ РЕЗУЛЬТАТІВ
Комплексні кваліфікаційні завдання (ККЗ) з професійно- теоретичної, комплексні контрольні роботи (ККР) з предметів (інварі­антна частина) загальноосвітньої та загальнотехнічної підготовки проводяться на завершальному етапі навчання учнів, слухачів у спе­ціальних навчальних кабінетах, лабораторіях, ККЗ з професійно-прак­тичної - в умовах навчально-виробничих майстерень, полігонів, нав­чально-виробничих дільниць підприємств, організацій та установ.

ККР, ККЗ проводяться за графіком, затвердженим дирек­тором професійно-технічного навчального закладу. Про час і місце виконання ККР, ККЗ учнів, слухачів повідомляють завчасно. При проведенні атестаційної експертизи графік погоджується з головою експертної комісії. (Форма 7.1.2)

Варіанти комплексних кваліфікаційних завдань перед їх виконанням учнями, слухачами уточнюються експертами разом з викладачами та майстрами виробничого навчання.

При проведенні атестаційної експертизи за рішенням екс­пертної комісії можуть використовуватись пакети ККР, ККЗ як навчального закладу, так і розроблені іншими навчальними закладами, навчально-методичним центром (кабінетом).

До виконання ККР, ККЗ залучається не менше 75 % учнів, слухачів випускного курсу після завершення ними повного курсу нав­чання.

Виконання комплексних контрольних робіт (ККР) з загаль­ноосвітньої, загальнотехнічної і комплексних кваліфікаційних завдань (ККЗ) з професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки проводяться під керівництвом експертів, (членів комісії при прове­денні самоаналізу) у присутності представників навчального закладу.

При проведенні атестаційної експертизи за день до вико­нання ККР, ККЗ професійно-технічний навчальний заклад готує і передає голові експертної комісії протокол з прізвищами та ініціалами учнів, слухачів, бланк аналізу ККЗ, ККР у двох екземплярах та необ­хідну кількість аркушів паперу з кутовим штампом, завізованих екс­пертом.

У приміщеннях, де будуть виконуватися ККР для учнів, ККЗ для учнів, слухачів, організовуються індивідуальні робочі місця, які забезпечуються устаткуванням, обчислювальною технікою, при­ладами, інструментами, матеріалами та довідковою літературою, за­значеними у пакеті ККР, ККЗ.

До початку виконання ККР, ККЗ експерт (член комісії при проведенні самоаналізу) разом з представником навчального закладу перевіряє готовність приміщень, засобів навчання до виконання учня­ми, слухачами даних робіт, завдань.

Перед початком виконання ККР, ККЗ викладач (майстер виробничого навчання, інструктор) навчального закладу в присутності експертів (членів комісії) роздає учням проштамповані аркуші паперу, дає пояснення щодо оформлення завдань, термінів виконання, відпо­відає на запитання і в разі необхідності проводить з учнями, слухачами інструктаж з охорони праці.

При виконанні ККР, ККЗ кожному учню, слухачу пропо­нується окремий варіант. Вибір варіанту здійснюється за випадковим принципом. Номер та варіант завдання зазначається у протоколі.

При виконанні ККР, ККЗ учням, слухачам дозволяється користуватися навчально-наочними посібниками, обладнанням, зраз­ками виробів, схемами, моделями, довідниками, словниками та тех­нічними засобами навчання, які не мають розгорнутого тексту, фор­мул, відповідей на питання.

Виконані роботи разом із завданням учні, слухачі здають експерту (члену комісії при проведенні самоаналізу) і залишають при­міщення.

Перевірка виконаних робіт учнями, слухачами ККР, ККЗ здійснюється викладачами, майстрами (інструкторами) виробничого навчання у присутності експертів (членів комісії при проведенні само­аналізу), як правило, в день їх виконання і оцінюються за критеріями 12-ти або 5-ти бальної шкали оцінювання рівня навчальних досягнень учнів, слухачів, що додаються до пакету ККР, ККЗ.

Перевірена робота повинна мати коротку рецензію екс­перта (члена комісії при проведенні самоаналізу), який підтверджує чи не підтверджує виставлені бали.

По кожній групі викладач (майстер, інструктор виробни­чого навчання) та експерт (член комісії при проведенні самоаналізу) роблять узагальнений висновок, зазначають прогалини знань і типові помилки, які були допущені учнями, слухачами.

Результати виконання ККР, ККЗ заносяться до протоколу 17.1 і журналу обліку навчальної роботи, проводиться аналіз їх ви­конання по кожній групі за формою 17.2.

Протоколи ККР, ККЗ, роботи і завдання учнів, слухачів з аналізом по кожній групі зберігаються у професійно-технічному нав­чальному закладі до наступної атестації.