Аортизація – систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
Доповнюючи та розширюючи пропоноване законодавцем визначення, цю категорію можна розкрити як процес поступового перенесення витрат на придбання основних засобів та інших необоротних активів на собівартість виробництва.
Щодо сутності амортизації, враховуючи, як правило, високу вартість необоротних активів та тривалий термін їхнього використання, завданням амортизації є поступовий розподіл вартості необоротних активів тривалого використання (тобто основних засобів та інших необоротних активів) на витрати протягом очікуваного терміну експлуатації на основі застосування систематичних і раціональних записів. Такий підхід дозволяє, з одного боку, зменшувати можливість зловживань з боку платників податків (у випадку отримання значних доходів платник позбавляється можливості зменшення своїх прибутків шляхом купівлі дорогого основного засобу), з іншого боку – дозволяє протягом тривалого часу поступово зменшувати на певну частину фінансовий результат до оподаткування, що, відповідно, зменшує суму податкових зобов’язань по податку на прибуток підприємств, і стимулює платників до оновлення основних.
Інують різні методи нарахування амортизації. Приідприємствам надано право самостійно обирати той чи інший метод, який дозволяє отримати очікувані економічні вигоди та забезпечити обгрунтований розподіл вартості об’єктів на протязі визначеного терміну корисної експлуатації. При цьому суму, яка підлягає амортизації, необхідно розподіляти на систематичній основі. Найчастіше використовують наступні методи нарахування амортизації:
1. Метод рівномірного нарахування (прямолінійного списання). При його використанні вартість об’єкта списується протягом усього періоду експлуатації рівними сумами.
2. Виробничий метод передбачає врахування виробітку (продуктивності) кожного об’єкта або групи однорідних об’єктів. При його використанні необхідно мати інформацію про виробіток конкретного об’єкта (групи об’єктів), як очікуваний так і фактичний за звітний період.
3. Метод суми чисел років (кумулятивний метод). Його сутність полягає у використанні кумулятивного коефіцієнта, який являє собою співвідношення кількості років до кінця терміну використання об’єкта і суми чисел років використання.
4. Метод зниження залишкової вартості об’єкта передбачає визначення суми амортизації шляхом множення його залишкової вартості на початок звітного періоду на норму амортизації у відсотках.
Метод амортизації підприємство вибирає самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. У разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від використання об’єкта основних засобів, метод його амортизації переглядається. Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації