Ім'я файлу: Антропний принцип.docx
Розширення: docx
Розмір: 17кб.
Дата: 07.12.2021
скачати
Пов'язані файли:
Салига Захар, Українське політичне лідерство.docx
Розширення: docx
Розмір: 17кб.
Дата: 07.12.2021
скачати
Пов'язані файли:
Салига Захар, Українське політичне лідерство.docx
Антропний принцип
Антро́пний при́нцип (від грец. ἄνϑρωπος — людина) — засада сучасної космології, яка встановлює залежність між існуванням людства як складної системи й космічної істоти від фізичних параметрів Всесвіту. Згідно з цим принципом, розумне життя у Всесвіті є необхідним наслідком його фундаментальних властивостей.
Визначення терміна «антропний принцип» формулювали у 1950–1970-х учені з різних країн й незалежно один від одного. Серед знаних дослідників, які виробляли підходи до його розуміння: А. Зельманов, астроном Г. М. Ідліс (1928–2010; СРСР), астрофізик Р. Дікке (1916–1997; США), фізик-теоретик Б. Картер (1942; Велика Британія) тощо. З останньої чверті 20 ст. ідея та зміст антропного принципу. стали предметом наукових (переважно у теоретичній фізиці й астрофізиці, космології), філософських і богословських дискусій.
Зазвичай виокремлюють «сильний» і «слабкий» антропні принципи. Згідно із «сильним» — властивості Всесвіту є саме такими, що уможливлюють розвиток розумного життя. Відповідно до «слабкого» антропного принципу інші значення фундаментальних констант, які істотно відрізняються від визначених людиною, не спостерігаються (бо там, де вони є, відсутні спостерігачі). За словами А. Зельманова, «ми є свідками процесів певного типу тому, що процеси іншого типу проходять без свідків».
Чисельні значення багатьох безрозмірних фундаментальних фізичних параметрів, зокрема відношення мас елементарних частинок, безрозмірні константи фундаментальних взаємодій, визначають властивості Всесвіту. Інші значення констант унеможливили б існування у Всесвіті атомів, зірок, галактик тощо та формування умов для виникнення людства як спостерігача (напр., у просторі більшої розмірності стають неможливими існування стійких орбіт планет у полі гравітаційному зір, атомна структура речовини тощо). Формулювання антропного принципу спирається на припущення, що спостережувані закони природи — не єдині, що насправді існують, тому теоретично ймовірне існування всесвітів з іншими законами.
Література
Зельманов А. Л. Некоторые философские аспекты современной космологии и смежных проблем физики // Нарский И. С., Фок В. А., Иваненко Д. Д. и др. Диалектика и современное естествознание. Москва : Наука, 1970. С. 395–400.
Дэвис П. Случайная Вселенная / Пер. с англ. Москва : Мир, 1985. 160 с.
Barrow J. О., Tipler F. J. The Anthropic Cosmological Principle. Oxford; New York : Oxford University Press, 1988. 738 p.
Астрономия и современная картина мира / Ред. В. В. Казютинский. Москва : Институт философии РАН, 1996. 247 с.
Томилин К. Фундаментальные физические постоянные в историческом и методологическом аспектах. Москва : Физматлит, 2006. 368 с.
Махній М. М. Світоглядний потенціал антропного принципу у висвітленні історії психологічної думки // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Психологічні науки. 2014. Вип. 121 (2). С. 3–8.
Автор ВУЕ
Л. Л. Чінарова
Покликання на цю статтю: Чінарова Л. Л. Антропний принцип // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антропний принцип (дата звернення: 19.11.2021).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.01.2021