Ім'я файлу: Антисенсні олігонуклеотиди Етичні аспекти застосування.docx
Розширення: docx
Розмір: 15кб.
Дата: 10.07.2023
скачати
Розширення: docx
Розмір: 15кб.
Дата: 10.07.2023
скачати
Олійник О. О.
Антисенсні олігонуклеотиди: етичні аспекти застосування
Донецький національний медичний університет
м. Лиман, Україна
кафедра фармації та фармакології,
зав. кафедри – проф. Хоменко В. М.
наук. керівник – ас. Пальчак Л. М.
Актуальність теми: Технологія антисенсних олігонуклеотидів бурхливо розвивається в останні роки. Тільки станом на 2017 рік у розробці у 3 фазі знаходилося 12 препаратів і ще 62 препарати у фазі 2. Також варто освітити можливості цих препаратів у терапії таких захворювань як: спінальна м’язова атрофія, хвороба Крона, м’язова дистрофія Дюшена, спадкові амілоїдні нейропатії. Слід зазначити, в Україні починаючи з 2004 року було зареєстровано 428 хворих дітей з спінальною м’язовою атрофією.
Мета: Дослідити можливості та сфери застосування антисенсних олігонуклеотидів
Матеріали там методи: Аналіз наукової літератури
Результати: Антисенсні олігонуклеотиди – це клас лікарських засобів, представляють собою короткі фрагменти нуклеїнової кислоти, які зв’язуються з комплементарними молекулами мРНК-мішені, коли їх додають до клітини. В найпростішому випадку антисенси блокують трансляцію білка, а можуть регулювати процес сплайсингу або трансляції мРНК таким чином, що замість дефектного білка виходив функціональний. Дизайн традиційних ліків зазвичай довготривалий та витратний, він починається з пошуку мішені – частіше всього білка, який приймає участь у патологічному процесі. Антисенси не мають цих недоліків, як тільки мішень ідентифікована, потрібно лише синтезувати олігонуклеотид, поведінка якого у макроорганізмі відома заздалегідь. Наведу приклад, антисенс Nusinersen був першим спеціалізованим препаратом схваленим у 2016 році у США та ряді інших країн для лікування спінальної м’язової атрофії у дітей та дорослих. Препарат показав високу безпечність та ефективність: в основному дослідженні покращення відбулося у 40% пацієнтів у експериментальній групі та 0% у контрольній. У другому дослідженні смертність була 15% у експериментальній проти 32% у контрольній. Другий препарат Patisiran знаходився у 3 фазі клінічних досліджень по TTR-амілоїдозу та станом на 2018 рік був схвалений для використання у клінічній практиці. Антисенс знижує синтез TTR у печінці та зменшує депонування мутантного білка у організмі. У 2 фазі препарат показав зниження експресії TTR на 80-90%, зниження амілоїдних відкладень на 78% та покращення показників у пацієнтів з нейропатіями. У 2020 році вченим з університету Орегону вдалося використати антисенси для внутрішньоутробної корекції мишачої моделі синдрома Ушера. У результаті вдалося відновити експресію білка, ген якого мутує при цьому захворюванні, та покращити розвиток волоскових клітин внутрішнього вуха. Методику потенційно можливо використовувати для внутрішньоутробного лікування слухової та вестибулярної системи людини.
Висновки: Технологія синтезу антисенсів, а також їх механізм дії не суперечать біоетиці та етичним аспектам фармації. Їх використання цілком виправдано.