АНОТАЦІЯ
Курсове проектування є завершальним етапом вивчення студентами спеціальних дисциплін, передбачених робочим планом за фахом АМ.
Задачі курсового проектування - закріплення, систематизація, поглиблення і розвиток теоретичних і практичних знань, отриманих у процесі вивчення дисципліни, а також придбання ними практичних навичок самостійного рішення загальнотеоретичних, практичних і методичних питань проектування програмних продуктів.
Основна мета курсового проектування складається у вивченні й аналізі питань, зв'язаних зі спеціальними аспектами досліджуваних дисциплін, удосконалюванні загальнотеоретичної підготовки студентів, а також самостійному застосуванні отриманих знань.
Метою курсового проекту є проектування керуючих автоматів Милі і Мура, по заданій графі-схемі алгоритму, і побудова їхніх принципових схем на елементах заданої серії.
У курсовому проекті були реалізовані необхідні вимоги, і виконаний синтез керуючих автоматів на елементах серії КР555
ANNOTATION
Course project on the subject " Applied theory of digital machines " is a testing tool for theoretical knowledge and their application to practical skills in the art. This work includes the design of control Mealy and Moore automations defined by graph diagram. For designing machines encoded in their states for heuristic encoding method . Building machines is based on a series of elements KP555, so has practical importance of the ability to use the result for different purposes. Because of this , made the circuit can be used in practice. So this course project is of great importance for future work in the development of hardware.
ВВЕДЕННЯ
Метою курсового проекту по дисципліні "Прикладна теорія цифрових автоматів" є закріплення основних теоретичних знань і практичних навичок у ході самостійної роботи.
У ході роботи необхідно :1. спроектувати керуючий автомат Милі по заданої граф - схемі алгоритму. Побудувати принципову схему автомата з використанням елементів серії КР1533.2. спроектувати керуючий автомат Мура по заданої граф - схемі алгоритму. Побудувати принципову схему автомата з використанням елементів серії КР1533. Керуючий автомат генерує послідовність керуючих сигналів, запропоновану мікропрограмою, і відповідну значенням логічних елементів, тобто задає порядок виконання дій в операційному автоматі, що випливають з алгоритму виконання операцій. Кінцевий автомат, що інтерпретує мікропрограму роботи операційного пристрою, називається мікропрограмним автоматом. На практиці найбільше поширення одержали два класи автоматів - автомати Милі і Мура. Основна відмінність автомата Мура від автомата Милі полягає в тім, що вихідний сигнал в автоматі Мура залежить тільки від поточного стану автомата й у явному виді не залежить від вхідного сигналу.
1 ВИБІР ВАРІАНТА ЗАВДАННЯ1.1 ГРАФ-СХЕМА АЛГОРИТМУ
Граф-схеми алгоритмів обираються кожним студентом в індивідуаль-ному порядку. Вона складається з чотирьох блоків: E, F, G, H. Студенти обирають граф-схему із п’яти блоків з номерами 0...4 на підставі чисел А, В, С та (А+В+С) за наступними правилами:
- блок "Е" – схема під номером (А) mod 5 = 05mod 5 = 3;
- блок "F" – схема під номером (В) mod 5 = 06mod 5 = 1;
- блок "G" – схема під номером (С) mod 5 = 3mod 5 = 0;
- блок "H" – схема під номером (А+В+С) mod 5 = 14 mod 5 = 2.
Розташування обирається з використанням номера групи. Остання цифра номеру у списку групи – 3, тоді N = N mod 4 =3 , тоді розташування – 15. Тип тригера знаходимо по таблиці на підставі числа (А) mod 4 = 05 mod 4 =1 .
Блоки E, F, G, H з’єднуються, утворюючи собою граф-схемою, що зображена у додатку 1.
1.2 ТИП ТРИГЕРА
Тип тригера знаходимо по таблиці 1 на підставі числа (А) mod 3 = 27 mod 3 = 1.
Таблиця 1 Для вибору варіанта тригера
| (A) mod 3 | ТИП ТРИГЕРА | |
| 0 | Т | D |
| 1 | D | JK |
| 2 | JK | T |
| автомат | Мілі | Мура |
Отримуємо D-тригер для автомата Мілі та JK-тригер для Мура.Отже, згідно з методичними вказівками, для автомата Мілі використовуємо D тригер, а для Мура – JK.
1.3 СЕРІЯ ІНИЕГРАЛЬНИХ МІКРОСХЕМ
Серія інтегральних мікросхем для побудови принципових мікросхем КР555 через те, що варіант є непарним.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
СТРУКТУРНИЙ СИНТЕЗ АВТОМАТА МУРА
2.1.1РОЗМІТКА СТАНІВ ГСА
Для автомата Мура розмітка ГСА позначається буквою ai (Додаток 1) .
Відмічаються всі операторні вершини. Вершини початку та кінця позначається станом а1.Таким чином для автомата Мура ми отримали 26 станів.
2.1.2 КОДУВАННЯ СТАНІВ
Для оптимального кодування станів автомата використовуємо евристичний метод. Для цього будуємо матрицю Т. Перший стовбець цієї матриці номер вихідного стану, другий – номер стану в який переключається автомат, а третій кількість переходів між даними станами.
Таблиця 1. Матриця T
| 1 | 3 | 1 |
| 2 | 4 | 1 |
| 2 | 6 | 1 |
| 2 | 7 | 1 |
| 3 | 5 | 1 |
| 3 | 6 | 1 |
| 3 | 7 | 1 |
| 4 | 6 | 1 |
| 4 | 7 | 1 |
| 5 | 6 | 1 |
| 5 | 7 | 1 |
| 6 | 9 | 1 |
| 6 | 8 | 1 |
| 7 | 8 | 1 |
| 7 | 5 | 1 |
| 8 | 10 | 1 |
| 9 | 11 | 1 |
| 9 | 14 | 1 |
| 9 | 13 | 1 |
| 10 | 14 | 2 |
| 10 | 13 | 1 |
 10 | 15 | 1 |
| 11 | 12 | 1 |
| 12 | 2 | 1 |
| 13 | 2 | 1 |
| 14 | 15 | 1 |
| 15 | 17 | 1 |
| 15 | 18 | 1 |
| 15 | 21 | 1 |
| 15 | 22 | 1 |
| 16 | 20 | 1 |
| 16 | 19 | 1 |
| 17 | 19 | 1 |
| 18 | 21 | 1 |
| 19 | 21 | 1 |
| 20 | 21 | 1 |
| 20 | 22 | 1 |
| 21 | 23 | 1 |
| 22 | 23 | 1 |
| 22 | 26 | 1 |
| 22 | 25 | 1 |
| 23 | 25 | 1 |
| 23 | 24 | 1 |
| 24 | 1 | 1 |
| 25 | 1 | 1 |
| 25 | 16 | 1 |
| 26 | 16 | 1 |
За допомогою програми для кодування EKODE отримуємо наступні оптимальні кодування станів:а1 10100
a2 00011
a3 00100
a4 00111
a5 00000
a6 00010
a7 00001
a8 00101
a9 01010
a10 01001
a11 10010
a12 10011
a13 01011
a14 01000
a15 01101
a16 11110
a17 01111
a18 10101
a19 11111
a20 01110
a21 11101
a22 01100
a23 11000
a24 10000
a25 11100
a26 10110
2.1.3 ТАБЛИЦЯ ПЕРЕХОДІВ АВТОМАТАНа основі граф-схеми та отриманих даних будуємо пряму таблицю переходів автомата. Перший стовбець (a(t)/Y) – поточний стан та вихідні значення Y, другий стовбець (K(a(t)))– код поточного стану, третій (a(t+1)) – стан, у який переключиться автомат, четвертий (K(a(t+1))) – його код, п’ятий (X) – ікси, шостий (Ф.З.) – функції збудження тригерів, шо переключяться. Останній стовбець зручно заповнити за допомогою скороченої оберненої таблиці переключень(переходів) JK-тригера (таблиця 2).
Таблиця 2. Обернена таблиця переходів JK-тригера.
| Qt | Qt+1 | J | K |
| 0 | 0 | 0 | X |
| 0 | 1 | 1 | X |
| 1 | 0 | X | 1 |
| 1 | 1 | X | 0 |
Останній стовбець (Ф.З.) отриманий за допомогою стовпців K(a(t)), K(a(t+1)) та таблиці 2.
Таблиця 3. Переходи автомата Мура.
| a(t)/Y | K(a(t)) | a(t+1) | K(a(t+1)) | X | Ф.З. |
| а1(-) | 10100 | а3 | 00100 | 1 | K1 |
| а2(y2y5) | 00011 | a4 | 00111 | X5 | K3 |
| a6 | 00010 | ˥X5X2 | K5 | ||
| a7 | 00001 | ˥X5 ˥X2 | K4 | ||
| a3(y3) | 001000 | a5 | 00000 | X5 | K3 |
| a6 | 00010 | ˥X5X2 | K3J4 | ||
| a7 | 00001 | ˥X5˥X2 | K3J5 | ||
| a4(y7) | 00111 | a6 | 00010 | X2 | K3K5 |
| a7 | 00001 | ˥X2 | K3K4 | ||
| a5 | 00000 | a6 | 00010 | X2 | J4 |
| a7 | 00001 | ˥X2 | J5 | ||
| a6(y3y4y5) | 00010 | a9 | 01010 | X4 | J2 |
| a8 | 00101 | ˥X4 | J3K4K5 | ||
| a7(y1y8) | 00001 | a8 | 00101 | X6 | J3 |
| a5 | 00000 | ˥X6 | K5 | ||
| a8(y2) | 00101 | a10 | 01001 | 1 | J2K3 |
| a9(y1y8) | 01010 | a11 | 10011 | X4 | J1K2 |
| a14 | 01000 | ˥X4X3 | K4 | ||
| a13 | 01011 | ˥X4˥X3 | J5 | ||
| a10(y5y9) | 01001 | a14 | 01000 | X4X3 | K5 |
| a13 | 01011 | X4˥X3 | J4 | ||
| a14 | 01000 | ˥X4X1 | K5 | ||
| a15 | 01101 | ˥X4˥X1 | J3 | ||
| a11(y4) | 10010 | a12 | 10011 | 1 | J5 |
| a12(y4y5) | 10011 | a2 | 00011 | 1 | J1 |
| a13(y3y10) | 01011 | a2 | 00011 | 1 | J2 |
| a14(y6) | 01000 | a15 | 01101 | 1 | J3J5 |
| a15(y1y2) | 01101 | a17 | 01111 | X4 | J4 |
| a18 | 10101 | ˥X4X2 | J1K2 | ||
| a21 | 11101 | ˥X4˥X2X1 | J1 | ||
| a22 | 01100 | ˥X4˥X2˥X1 | K5 | ||
| a16(y1y4) | 11110 | a20 | 01110 | X3 | K1 |
| a19 | 11111 | ˥X3 | J5 | ||
| a17(y3) | 01111 | a19 | 11111 | 1 | J1 |
| a(t)/Y | K(a(t)) | a(t+1) | K(a(t+1)) | X | Ф.З. |
| a18(y4y5) | 10101 | a21 | 11101 | 1 | J2 |
| a19(y2y6) | 11111 | a21 | 11101 | 1 | K4 |
| a20 | 01110 | a21 | 11101 | X1 | J1K4J5 |
| a22 | 01100 | ˥X1 | K4 | ||
| a21 | 11101 | a23 | 11000 | 1 | K3K5 |
| a22(y3y6) | 01100 | a23 | 01101 | X5 | J1K3 |
| a26 | 11001 | ˥X5X6 | J1K2J4 | ||
| a25 | 11100 | ˥X5˥X6 | J1 | ||
| a23(y7) | 11000 | a25 | 11100 | X1 | J3 |
| a24 | 10000 | ˥X1 | K2 | ||
| a24(y1y9) | 10000 | a1 | 10100 | 1 | J3 |
| a25(y8) | 11100 | a1 | 10100 | X2 | K2 |
| a16 | 11110 | ˥X2 | K4 | ||
| a26(y3) | 10110 | a16 | 11110 | 1 | J2 |
2.1.4 ФУНКЦІЇ ЗБУДЖЕННЯ ТРИГЕРІВ ТА ВИХОДНИХ СИГНАЛІВ
На базі останнього стовпця таблиці будуємо функції збудження тригерів і приводимо їх до базису АБО/І-НІ (Найзручніший базис, враховуючи набір мікросхем, на яких проектується ця схема).J1=a9X4+a12+a15˥X4X2+a15˥X4˥X2X1+a17+a20X1+a22=˥(˥(a9X4) ˥(a20X1) ˥(a22X5) ˥(a15˥X4X2) ˥(a22˥X5X6) ˥(a22˥X5˥X6) ˥(a15˥X4˥X2X1) ˥a12 ˥a17)
J2 = a6X4+a8+a13+a18+a26=˥(˥(a6X4) ˥a8 ˥a13 ˥a18 ˥a26)
J3 =a2X5+a6˥X4+a7X6+a10˥X4˥X1+a14+a23X1+a24=˥(˥(a10˥X4˥X1) ˥ (a2X5) ˥(a6˥X4) ˥(a7X6) ˥(a23X1) ˥a14 ˥a24)
J4 = a3˥X5X2+a5X2+a10X4˥X3+a15X4+a22˥X5X6+a25˥X2=˥(˥(a3˥X5X2) ˥(a10X4˥X3) ˥(a22˥X5X6) ˥(a5X2) ˥(a15X4) ˥(a25˥X2))
J5 = a3˥X5˥X2+a5˥X2+a6˥X4+a9˥X4˥X3+a11+a14+a16˥X3+a20X1=˥(˥(a3˥X5˥X2) ˥(a9˥X4˥X3) ˥ (a5˥X2) ˥(a6˥X4) ˥(a1˥X3) ˥(a20X1) ˥a11 ˥a14)
K1 = a1+a16X3=˥(˥(a16X3) ˥a1)
K2 = a9X4+a15˥X4X2+a22˥X5X6+a23˥X1+a25X2=˥(˥(a15˥X4X2) ˥(a22˥X5X6) ˥(a9X4) ˥(a23˥X1) ˥(a25X2))
K3 = a3+a4+a8+a21+a22X5=˥(˥(a22X5) ˥a3 ˥a4 ˥a8 ˥a21)
K4 = a2˥X5˥X2+a4˥X2+a6˥X4+a9˥X4X3+a19+a20=˥(˥(a2˥X5˥X2) ˥(a9˥X4X3) ˥(a4˥X2) ˥(a6˥X4) ˥a19 ˥a20)
K5 = a2˥X5X2+a4X2+a7˥X6+a10X4X3+a10˥X4X1+a15˥X4˥X2˥X1+a21=˥(˥(a15˥X4˥X2˥X1) ˥(a2˥X5X2) ˥(a10X4X3) ˥(a10˥X4X1) ˥(a4X2) ˥(a7˥X6) ˥a21)Так само, на основі першого стовпця будуємо функції виходу:
Y1 = a7+a9+a15+a18+a24
Y2 = a2+a7+a8+a15+a19+a21
Y3 = a3+a6+a13+a17+a22+a26
Y4 = a6+a11+a12+a16+a21
Y5 =a2+a5+a6+a10+a12+a18
Y6 = a14+a19+a22
Y7 = a4+a20+a23
Y8 = a9+a25
Y9 = a5+a10+a24
Y10 = a13
За отриманими функціями будуємо схему автомата Мура, що зображена у додатку 2.
СТРУКТУРНИЙ СИНТЕЗ АВТОМАТА МІЛІ
2.2.1 РОЗМІТКА СТАНІВ ГСА
Для автомата Мілі розмітка ГСА позначається буквою а. Відмічаються входи в вершини, які слідують за операторними. Виходячи з цього ми отримуємо для автомата Мілі 22 стани.
2.2.2 КОДУВАННЯ СТАНІВ
Оскільки ми використовуємо D-тригер, а його особливістю є те, що вихід тригера такий же як стан у момент часу (t+1), то для оптимального кодування будуємо робити таблицю переключення автомата, тобто записуємо скільки разів автомат переключається у певний стан (Таблиця 4).
Таблиця 4. Таблиця переключень автомата| 1 | 1 |
| 2 | 1 |
| 3 | 2 |
| 4 | 3 |
| 5 | 3 |
| 6 | 3 |
| 7 | 2 |
| 8 | 1 |
| 9 | 1 |
| 10 | 1 |
| 11 | 3 |
| 12 | 3 |
| 13 | 2 |
| 14 | 2 |
| 15 | 1 |
| 16 | 3 |
| 17 | 1 |
| 18 | 3 |
| 19 | 2 |
| 20 | 2 |
| 21 | 2 |
| 22 | 1 |
Згідно з таблиці 4, оптимальне кодування станів наступне:
а1 11000
а2 00111
а3 01001
а4 00001
а5 00010
а6 00100
а7 10001
а8 01011
а9 10011
а10 01101
а11 01000
а12 10000
а13 00110
а14 01010
а15 10101
а16 00011
а17 01110
а18 00000
а19 10010
а20 01100
а21 10100
а22 00101
Тепер, отримавши ці кодування станів, можемо побудувати пряму таблицю переключень автомата Мілі (таблиця 5).
2.2.3 ТАБЛИЦЯ ПЕРЕХОДІВ АВТОМАТА МІЛІ
На основі ГСА і закодованих стані будуємо таблицю переходів автомата (таблиця 5).
Останній стовбець таблиці 18 заповнюється за допомогою оберненої таблиці переходів D - тригера (таблиця 6).
Таблиця 5. Обернена таблиця переходів JK-тригера.
| Qt | Qt+1 | D |
| 0 | 0 | 0 |
| 0 | 1 | 1 |
| 1 | 0 | 0 |
| 1 | 1 | 1 |
Останній стовбець (Ф.З.) отриманий за допомогою стовпців K(a(t)), K(a(t+1)) та таблиці 5.
Таблиця 6. Переключення автомата Мілі| a(t) | K(a(t)) | a(t+1) | K(a(t+1)) | X | Y | Ф.З. |
| a1 | 11000 | a3 | 01001 | 1 | y3 | D2D5 |
| a2 | 00111 | a4 | 00001 | X5 | y7 | D5 |
| a5 | 00010 | ˥X5X2 | y3y4y5 | D4 | ||
| a6 | 00100 | ˥X5˥X2 | y1y2 | D3 | ||
| a3 | 01001 | a4 | 00001 | X5 | y5y9 | D5 |
| a5 | 00010 | ˥X5X2 | y3y4y5 | D4 | ||
| | | a6 | 00100 | ˥X5˥X2 | y1y2 | D3 |
| a4 | 00001 | a5 | 00010 | X2 | y3y4y5 | D4 |
| a6 | 00100 | ˥X2 | y1y2 | D4 | ||
| a5 | 00010 | a8 | 01011 | X4 | y1y8 | D2D4D5 |
| a7 | 10001 | ˥X4 | y2 | D1D5 | ||
| a6 | 00100 | a7 | 10001 | X6 | y2 | D1D5 |
| a4 | 00001 | ˥X6 | y5y9 | D5 | ||
| a7 | 10001 | a9 | 10011 | 1 | y5y9 | D1D4D5 |
| a8 | 01011 | a10 | 01101 | X4 | y4 | D2D3D5 |
| a12 | 10000 | ˥X4X3 | y6 | D1 | ||
| a11 | 01000 | ˥X4˥X3 | y3y10 | D2 | ||
| a9 | 10011 | a12 | 10000 | X4X3 | y6 | D1 |
| a11 | 01000 | X4˥X3 | y3y10 | D2 | ||
| a12 | 10000 | ˥X4X1 | y6 | D1 | ||
| a13 | 00110 | ˥X4˥X1 | y1y2 | D3D4 | ||
| a10 | 01101 | a11 | 01000 | 1 | y4y5 | D2 |
| a11 | 01000 | a2 | 00111 | 1 | y2y5 | D3D4D5 |
| a12 | 10000 | a13 | 00110 | 1 | y1y2 | D3D4 |
| a13 | 00110 | a15 | 10101 | X4 | y3 | D1D3D5 |
| a16 | 00011 | ˥X4X2 | y4y5 | D4D5 | ||
| a18 | 00000 | ˥X4˥X2X1 | y2y4 | - | ||
| a19 | 10010 | ˥X4˥X2˥X1 | y3y6 | D1D4 | ||
| a14 | 01010 | a17 | 01110 | X3 | y7 | D2D3D4 |
| a16 | 00011 | ˥X3 | y2y6 | D4D5 | ||
| a15 | 10101 | a16 | 00011 | 1 | y2y6 | D4D5 |
| a16 | 00011 | a18 | 00000 | 1 | y2y4 | - |
| a17 | 01110 | a18 | 00000 | X1 | y2y4 | - |
| a19 | 10010 | X˥1 | y2y6 | D1D4 | ||
| a18 | 00000 | a20 | 01100 | 1 | y7 | D2D3 |
| a19 | 10010 | a20 | 01100 | X5 | y7 | D3D5 |
| a22 | 00101 | ˥X5X6 | y3 | D1D3 | ||
| a21 | 10100 | ˥X5˥X6 | y8 | D3D4 | ||
| a20 | 01100 | a21 | 10100 | X1 | y8 | D1D3 |
| a1 | 11000 | ˥X1 | y1y9 | D1D2 | ||
| a21 | 10100 | a3 | 01001 | X2 | y3 | D2D5 |
| a14 | 01010 | ˥X2 | y1y4 | D2D4 | ||
| a22 | 00101 | a14 | 01010 | 1 | y1y4 | D2D4 |
ФУНКЦІЇ ЗБУДЖЕННЯ ТРИГЕРІВ ТА ВИХІДНИХ СИГНАЛІВ
На базі останнього стовпця таблиці будуємо функції збудження тригерів і приводимо їх до базису АБО/І-НІ (Найзручніший базис, враховуючи набір мікросхем, на яких проектується ця схема).
D1 = a5X4+a6X6+a7+a8˥X4X3+a9X4X3+a9˥X4X1+a13X4+a13˥X4˥X2˥X1+a17˥X1+a19˥X5˥X6+a20 =˥(˥(a13˥X4˥X2˥X1) ˥(a8˥X4X3) ˥(a9˥X4X3) ˥(a9˥X4X1) ˥(a19˥X5˥X6) ˥(a5˥X4) ˥(a6X6) ˥(a13X4) ˥(a17˥X1) ˥a7 ˥a20)
D2 = a1+a5X4+a8X4+a8˥X4˥X3+a9X4˥X3+a10+a14X3+a18+a19X5+a21+a22= ˥(˥(a8˥X4˥X3) ˥(a9X4˥X3) ˥(a5X4) ˥(a8X4) ˥(a14X3) ˥(a19X5) ˥a1 ˥a10 ˥a18 ˥a21 ˥a22)
D3 = a2˥X5˥X2+a3˥X5˥X2+a4˥X2+a8X4+a9˥X4˥X1+a11+a12+a13X4+a14X3+a18+a19+a20X1= ˥(˥(a2˥X5˥X2) ˥(a3˥X5˥X2) ˥(a9˥X4˥X1) ˥(a4˥X2) ˥(a8X4) ˥(a13X4) ˥(a14X3) ˥(a20X1) ˥a11 ˥a12 ˥a18 ˥a19)
D4= a2˥X5X2+a3˥X5X2+a4X2+a5X4+a7+a9˥X4˥X1+a11+a12+a13˥X4X2+a13˥X4˥X2˥X1+a14+a15+ a17˥X1+a21˥X2+a22= ˥(˥(a2˥X5X2) ˥(a3˥X5X2) ˥(a4X2) ˥(a5X4a7) ˥(a9˥X4˥X1) ˥a11 ˥a12 ˥(a13˥X4X2) ˥(a13˥X4˥X2˥X1) ˥a14 ˥a15 ˥( a17˥X1) ˥(a21˥X2) ˥a22
D5 = a1+a2X5+a3X5+a5+a6+a7+a8X4+a11+a13X4+a13˥X4X2+a14˥X3+a15+a19˥X5X6+a21X2 =˥a1˥(a2X5) ˥(a3X5) ˥a5 ˥a6 ˥a7 ˥(a8X4) ˥a11˥(a13X4) ˥(a13˥X4X2) ˥(a14˥X3) ˥15˥(a19˥X5X6) ˥(a21X2)
Так само, на основі стовпця ігриків будуємо функції виходу і теж переводимо їх у базис АБО/І-НІ:
Y1 = ˥(˥ (a2 ˥X5 ˥X2) ˥(a3 ˥X5 ˥X2) ˥(a9 ˥X4 ˥X1) ˥(a4 ˥X2) ˥(a5X4) ˥(a20 ˥X1)(a21 ˥X2) ˥a12 ˥a22)
Y2 = ˥(˥(a13 ˥X4 ˥X2X1) ˥(a3 ˥X5 ˥x2) ˥(a9 ˥X4 ˥X1) ˥(a4 ˥X2) ˥(a5 ˥X4) ˥(a6X6) ˥(a14 ˥X3) ˥(a17X1) ˥a11 ˥a12 ˥a15 ˥16)
Y3 = ˥ (˥(a13 ˥X4 ˥X2 ˥X1) ˥(a2 ˥X5X2) ˥(a3 ˥X5X2) ˥(a8 ˥X4 ˥X3) ˥(a9 ˥X4 ˥X3) ˥(a19 ˥X5X6) ˥(a4X2) ˥(a13X4) ˥(a17 ˥X1) ˥(a21X2) ˥a1)
Y4 = ˥ (˥(a13˥X4˥X2X1) ˥(a2˥X5X2) ˥(a3˥X5X2) ˥(a13˥X4X2) ˥(a4X2) ˥(a8X4) ˥(a17X1) ˥(a21˥X2) ˥a10 ˥a16 ˥a22)
Y5 = ˥(˥(a2˥X5X2) ˥(a3˥X5X2) ˥(a13˥x4X2) ˥(a4X2) ˥(a6˥X6) ˥a7 ˥a10 ˥a11)
Y6 =˥(˥(a13˥X4˥X2˥X1) ˥(a8˥X4X3) ˥(a9X4X3) ˥(a9˥X4X1) ˥(a14˥X3) ˥(a17˥X1) ˥a15)Y7 = ˥(˥(a2X5) ˥(a14X3) ˥(a19X5) ˥a18)
Y8 = ˥(˥(a19˥X5˥X6) ˥(a20X1) ˥(a5X4))
Y9 = ˥(˥(a3X5) ˥(a6˥X6) ˥(a20˥X1) ˥a7)
Y10 = ˥(˥(a8˥X4˥X3) ˥(a9X4˥X3))
За отриманими функціями будуємо схему автомата Мілі, що зображена у додатку 3.
ВИСНОВОК
Проектування керуючих автоматів Мілі та Мура включало в себе розмітку станів на ГСА, будування таблиць переходів та кодування станів. Кодування станів RS-триггера було виконано за евристичним способом, що полягає у формуванні матриці переходів із одного стану в інший за кількістю переходів, підрахунку ваги всіх компонентів пар, побудова на основі ваги матриці переходів, мінімізації методом карт Карно та отриманні кодів для усіх станів автомата. Евристичний спосіб кодування зручний тим, що завдяки оптимальному кодуванні використовується менше логічних елементів у схемі. Принципові схеми автоматів виконані з урахуванням серії елементів КР555, що надає можливість реалізувати автомати на практиці. Мікросхеми серії КР555 належать до мало потужних швидкісних цифрових мікросхем, призначені для високошвидкісного обміну та обробки цифрової інформації, часового та електричного погодження сигналів в обчислювальних системах.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ