Приплесь Ростислав Ігорович
1СТ-4
Аномалії кольору зубів
- Колір зуба залежить від кольору емалі, і саме емаль є тією тканиною, що його передає в нормі. Колір зубів у різних людей дуже різноманітний, оскільки є спадковою ознакою. Потрібно диференціювати колір зубів природжений та набутий. Останній може бути зумовлений імпрегнацією твердих тканин зуба будьяким фарбуючим розчином. Зустрічається зміна кольору твердих тканин зубів внаслідок вживання лікарських речовин, наприклад тетрацикліну (від лимонного до темно-коричневого). Лише правильно зібраний анамнез зможе допомогти провести диференціальну діагностику. Колір зубів змінюється в результаті не лише ендогенної, але й екзогенної дії: паління, вживання харчових барвників, впливу свинцю напромислових підприємствах. Ці зміни кольору головним чином поверхневі - у вигляді нальоту
- перепломбування каналів та зуба, відбілювання хімічними розчинами,
- відбілювання інтактних зубів ультрафіолетовим промінням (кварцем)
- ортопедичне лікування.
- Причиною аномалій форми зубів найчастіше буває патологія розвитку їх зачатків. Розрізняють аномалії форми коронкових частин зубів та коренів. Аномалії форми коронок може стосуватись як морфологічних особливостей жувальної та ріжучої поверхні зубів, так і величини коронки. До них відносяться: 1) шиловидні зуби, зуби Гетчинсона, потворн зуби - невизначеної форми, наприклад: "зуб у зубі" (dens in dentis); 2) мікродентія; 3) макродентія (тобто великі або гігантські зуби); При проведені досконалої диференційної діагностики необхідно визначити кількість зубів. Як правило, аномальної форми бувають понадкомплектні зуби. Але бувають випадки, коли комплектні різці мають шиповидну форму. Це стосується головним чином верхніх бокових та нижніх різців. Зустрічаються атипічної форми і центральні верхні різці.
- Лікування вищенаведеної патології проводиться ортопедичними методами, відновленням правильної анатомічної форми зубів за допомогою косметичних коронок або терапевтичними - за допомогою реставрацій композиційними матеріалами. Особливу аномалію розвитку зубів представляють так звані зуби, що злились або зрослись. Зрощення стосується тільки коренів зубів, коли цемент утворює загальну оболонку навколо коренів двох сусідніх зубів. Під злиттям слід розуміти органічне поєднання дентину двох сусідніх зубів. Злиття може поширюватись на обидва зуби в цілому або на коронки. В утворенні подвійних зубів автор передбачає наявність понадкомплектних зачатків (всередині одного зубного мішечка розвивається не один, а два зачатки, які потім зливаються повністю або частково).
- Wedl вважає, що подвійні зуби утворюються в результаті того, що замість одного звичайного зубного зачатка утворюється два. А різниця у зрощенні та злитті виявляється в тому, що при зрощуванні поєднання відбувається за допомогою цементу по закінченні процесу утворення зубів, а при злитті – під час утворення сусідніх зубів. Як відмічає автор, зрощенню підлягають тільки корені зубів за допомогою цементу. При злитті зубів, відмічає A. Sternfild, дентинна маса одного зуба переходить у дентинну масу іншого. Поверх такої дентинної маси в ділянці кореневої частини утворюється загальна цементна капсула, а в коронковій частині — загальна емалева оболонка. Межа злиття позначена більш або менш вираженою борозною. Злиття може відбутися по всій довжині зубів і називатися повним. При частковому злитті зливаються або корені, або коронки. Порожнина пульпи зубів, що злились, може бути загальною, роздільною та розщіпленою (тобто роздвоєною біля кореневої або коронкової частини). Таким чином, злиття пульпових порожнин не є головною характерною ознакою злиття зубів.
- 1 тип - нашарування або нарощування на комплектний зуб понадкомплектної частини у вигляді шипів або горбків;
- 2 тип - злиття лише коронкової частини зубів;
- 3 тип - злиття коренів зубів;
- 4 тип - злиття зубів по всій довжині. Автором запропонований оригінальний метод лікування даної аномалії зубів, який полягає в гемісекції менш повноцінної частини зуба і наданні частині, що залишилась, необхідної форми комплектного зуба.
- Розроблені різні способи гемісекції, в залежності від характеру злиття, його довжини, віку хворого та ортодонтичного лікування для закриття утворених діастем і трем:
- 1) спосіб лікування зубів, що злились, при окремих порожнинах пульпи;
- 2) спосіб лікування зубів, що злились, при єдиній порожнині пульпи;
- 3) більш бережливий спосіб лікування зубів, що злились, за допомогою уступоподібної гемісекції;
- 4) спосіб ортопедичного лікування зубів, що злились.
- Адентія - відсутність зубів. Розрізняють адентію:
- 1) первинну (тобто вроджена відсутність зачатків);
- 2) вторинну - набуту (відсутність зачатків внаслідок їх руйнування в результаті температурного впливу або радіаційного впливу, травми. Але вторинну адентію, пов'язану з видаленням зубів, відносити сюди недоцільно.
- Крім того, розрізняють адентію:
- 1) часткову, коли відсутні окремі зуби (від 1 до 3);
- 2) чисельну (від 4 та більше);
- 3) повну. Повна відсутність зубів - явище рідкісне.
- 1. Ортопедичний (протетичний).
- 2.Комбінований у комплексі з ортодонтичним (апаратурним) та хірургічним методами. Чисто ортопедичний метод, відновлення дефектів зубних рядів знімними та незнімними зубними протезами є не зовсім повноцінним. Належить віддати перевагу комбінованому, тобто комплексному лікуванню.
- Про збільшення числа зубів можна говорити у тих випадках, коли в молочному прикусі знаходиться понад 20 зубів, а в постійному - понад 32 зуби: Busch розрізняє 3 види надкомплектних зубів:
- 1) шилоподібні з конічною коронкою і таким же коренем;
- 2) бугристі зуби з бугристою коронкою та ворон коподібним западанням її поверхні (їх ще називають премоляроподібними зубами);
- 3) надкомплектні зуби, за своєю формою схожі з комплектними.
- Kollman розрізняє 2 види надкомплектних утворень зубів: - надкомплектні зуби з'являються одночасно з постійними; - зуби розвиваються поволі один за одним. Автор пояснює це явище тим, що відбрунькування "зайвих" зачатків ("емалевих відростків") від зубної пластини може відбуватися як по горизонталі, так і по вертикалі. Надкомплектні зуби не лише порушують правильність побудови зубних різців, але можуть порушити і процес прорізування зубів. Прорізування надкомплектних зубів пов'язане з надзвичайним ростом щелеп, що, у свою чергу, може обумовити виникнення зубощелепної деформації. Найчастіше надкомплектні зуби прорізуються між центральними різцями або на їх місці.
- Лікування полягає в тому, що такі зуби, як правило, видаляють. Але іноді надкомплектні зуби, які по формі нагадують комплектні, зберігають, а пошкоджені та неправильно розташовані комплектні видаляють. Після видалення надкомплектних зубів часто буває потрібне ортодонтичне (апаратурне) лікування з метою правильного розташування зубів.
Ретеновані зуби
Затримку прорізування зубів називають ретенцією. Зустрічається ретенція як постійних, так і молочних зубів. Частіше ретенованими бувають постійні зуби, як правило, в наступному розташуванні: ікла, другі премоляри, зуби мудрості, центральні різці, бокові різці. Ікла затримуються внаслідок недостатнього росту щелепи; другі премоляри затримуються часто внаслідок того, що видалений передчасно другий тимчасовий моляр; тоді постійний перший премоляр зміщується медіально до першого моляра. Ретеновані зуби можуть викликати неправильне положення сусідніх зубів, їх нахил та утворення відстані між зубами. Причиною ретенції вважають загальне захворювання залоз внутрішньої секреції, можлива генетична обумовленість процесу. На сьогодні причинами ретенції зубів вважають раннє видалення молочних зубів, недостатність жування, викривлення верхівок коренів, травма, кісти, невідповідність величин коронок та щелеп Ретенція може бути часткова - відсутність одного чи декількох зубів та повна - коли відсутні всі зуби.
Ретинований зуб на рентгенограмі
Ф. Я. Хорошилкіна зі співавторами (1977, 1982) запропонувала розділити порушення прорізування окремих зубів на 3 ступені ретенції:
- 1 ступінь - називається ідіопатичною (умовною) ретенцією зубів і характеризується повільним розвитком зубного зачатка порівняно з симетричним;
- 2 ступінь - ретенція зубів обумовлена нахилом їх поздовжніх осей по відношенню до зуба, що стоїть попереду, на 15°, нестачею місця, недорозвитком зубних дуг і т. ін.
- 3 ступінь - стійка ретенція, характеризується закладкою зуба не в напрямку його прорізування.
- 1) тимчасова ретенція
- 2) напівретенція
- 3) стійка ретенція постійних зубів Основним критерієм цього поділу були терміни прорізування постійних зубів, ступінь формування їх коренів, а також механізм прорізування постійних зубів, що затримались раніше.