Ім'я файлу: наукова робота Анемія Нонік.doc
Розширення: doc
Розмір: 634кб.
Дата: 22.03.2022
скачати

ЖИТОМИРСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

ЦИКЛОВА КОМІСІЯ АКУШЕРСТВА І ПЕДІАТРІЇ

НАУКОВО – ДОСЛІДНА РОБОТА

на тему:

“АНЕМІЇ У ДІТЕЙ. АКТУАЛЬНІСТЬ.

СУЧАСНІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ“

Виконала:

студентка 302 групи

лікувально-акушерського відділення

НОНІК Є.М.

Науковий керівник:

викладач вищої

кваліфікаційної категорії

ДОНЕЦЬКОВА Л.М.

Розглянуто та затверджено на

засіданні циклової комісії

акушерства і педіатрії

протокол № ____ від __________

голова циклової комісії

ЛАГОВСЬКА Г.І.

ЗМІСТ УДК 001.891:616.155.194-08-053.2

Вступ 5

Актуальність теми: за даними статистиками МОЗ України, за останні п’ять років у нашій країні спостерігається значний ріст анемій серед дітей. Зустрічається 45-50% у дітей перших трьох років та 21-29% у школярів, серед яких хворіють частіше дівчата. Серед інших захворювань крові анемія становить 11,5%. 5

7

Розділ I. Історія. 8

Висновок до розділу 1: кожен із науковців зробив великий внесок у створення науки гематології. З кожним відкриттям гематологія просувалася на пару кроків вперед. Завдяки цим науковцям ми на даний час можемо виявити анемію та її перебіг у дітей. Але найважливішу роль про вивчення молекул гемоглобіну зіграв Макс Перутц та Вільям Річард Говер, який розробив метод визначення кількості гемоглобіну в основі якого лежить сучасне визначення. 10

Розділ II. Етіологія та патогенез розвитку анемій 11

Висновки до розділу 2: Упродовж декількох років показники анемій ростуть стрімко уверх, особливо залізодефіцитна анемія. Вона зустрічається частіше у дітей молодшого віку при погано вітамінізованої їжі та при недостатньому початковому рівні заліза в організмі. 12

Розділ III. Клінічні прояви анемії у дітей 13

3.1. Загальні поняття 13

3.2. Класифікація 13

3.3. Діагностика анемії 17

3.4. Лікування анемії 20

3.5. Профілактика анемій 24

3.6. Диспансерне спостереження 25

Висновки до розділу 3: анемії є різні за класифікацією та перебігом, найпоширеніша із них являється залізодефіцитна. Найінформативним методом діагностики анемій – аналіз крові, цей метод дослідження допомагає визначити ступінь важкості та виявлення патологічного процесу в організмі дитини. Лікування включає збалансоване харчування, вітамінотерапію, препарати заліза. Профілактика проводиться антенатальна та постнатальна, кожна із них має важливе значення. 25

Диспансерне спостереження є обов’язковим, щоб не пропустити негативні зміни в системі крові та погіршення самопочуття дитини. 25

ВІДГУК 28

на науково-дослідну роботу 28

студентки 302 групи 28

лікувально-акушерського відділення 28

Нонік Єлизавети Миколаївни 28

на тему: «Анемії у дітей. Актуальність. Сучасні методи лікування» 28

Науково-дослідна робота проводилась на базі ДОЛ. 28

Дана тема актуальна. В роботі відображені сучасні методи лікування анемій у дітей. 28

Зміст роботи відповідає обраній тематиці. У роботі представлені малюнки, діаграми, таблиці, які відображають результати проведення досліджень. Студентка віднеслась до роботи відповідально, вміло проявила знання та навики набуті при навчанні. 28

Наукова дослідна робота виконана в повному обсязі. Отримані результати дослідження можуть бути використанні при практичній роботі фельдшера на ФАПі, в стаціонарі і поліклініці. Наукова дослідна робота на тему: «Анемії у дітей. Актуальність. Сучасні методи лікування» відповідає вимогам, що ставляться до студентських науково-дослідних робіт і може бути оцінена на «відмінно». 28

Науковий керівник: 28

викладач вищої кваліфікаційної категорії 28

Донецькова М.Л. 28

« » 2021 рік 28

РЕЦЕНЗІЯ 29

на наукову дослідну роботу 29

студентки 302 групи 29

лікувально-акушерського відділення 29

Нонік Є.М. 29

на тему: «Анемії у дітей. Актуальність. Сучасні методи лікування» 29

Науково-дослідна робота проводилась на базі ДОЛ 29

Дана тема актуальна. В роботі відображені сучасні методи ранньої діагностики та лікування анемій у дітей. Результати проведених досліджень відображені в діаграмах і таблицях 29

Результати досліджень можуть бути використані в практичній роботі фельдшера на ФАПі, в стаціонарі і поліклініці. 29

Науково-дослідна робота на тему «Анемії у дітей. Актуальність. Сучасні методи лікування» може бути оцінена на «відмінно». 29

Рецензент: 29

дільничний лікар педіатр 29

вищої категорії Вакарюк І.М. 29

« » 2021рік 29

Вступ

Актуальність теми: за даними статистиками МОЗ України, за останні п’ять років у нашій країні спостерігається значний ріст анемій серед дітей. Зустрічається 45-50% у дітей перших трьох років та 21-29% у школярів, серед яких хворіють частіше дівчата. Серед інших захворювань крові анемія становить 11,5%.



Діаграма 1. Розподіл дітей хворих на анемію по віковим групам.

За даними ВООЗ у світі на анемію страждає близько 24,8% населення, серед яких більше дітей.

Залізодефіцитні анемії становлять 80 % усіх анемічних станів, їх поширеність у дітей віком до 2 років складає 50 %. У пубертатному віці залізодефіцитна анемія зустрічається у 30 % випадків.

«Серед усіх анемій залізодефіцитна (ЗДА) утримує сумне лідерство. Якщо в світі цей показник становить близько 80%, то в Україні – перевищує 95,9%», – коментує ситуацію Заслужений діяч науки та техніки України, академік Національної академії наук вищої освіти, доктор медичних наук, професор, директор ДУ “Інститут патології крові та трансфузійної медицини Національної академії медичних наук України” Василь Новак.

Лідери по випадкам анемій: Дніпропетровська (39280 хв.), Вінницька (36020 хв.), Одеська (23144 хв.) та Хмельницька (20604 хв.) області.

Найнижчі показники по випадкам анемій зафіксовані у Закарпатський області (196 випадків).



Діаграма 2. Лідери областей за кількістю випадків анемій.

Мета дослідження: поглиблене дослідження причин виникнення анемій у дітей, особливостей перебігу. Визначення ефективності та методів лікування.

Об’єкт дослідження: діти віком від народження до 18 років.

Методи дослідження: статистичні та теоретичні дані.

Предмет дослідження: етіологія, патогенез, клініка, діагностика та сучасні методи лікування.

Завдання дослідження: детальний опис особливості клінічного перебігу для підвищення виявлення захворювання на ранніх стадіях. Поширення інформації щодо методу запобігання та своєчасної діагностики, ефективного лікування та реабілітації.



Малюнок 1. Дитина хвора на анемію

Розділ I. Історія.

Гематологія – це наука, що вивчає систему крові в нормі та при патології. Вона охоплює знання про кровотворення, морфологію, функцію кісток мозку, етіологію, патогенез, патоморфологію, клінічні прояви, діагностику і лікування захворювань систем крові.

В 70х роках голландський біолог Антоні ван Левенгук здійснив ряд найважливіших відкриттів у тому числі відкриття еритроцитів. Про термін життя червоних кров’яних тілець довгий час могли лише здогадуватися, але німецький гематолог Гравітц у своїй книзі «Клінічна патологія крові» в 1992 році писав «Тривалість життя еритроцитів оцінюється в два-три тижні, після закінчення цього терміну клітини знаходять свою загибель в печінці..»

А. Кербер уперше зацікавився гемоглобіном та був першовідкривачем лужно-стійкого виду гемоглобіну. Його дослідження були продовжені лише в 50х роках та були описані 3 групи гемоглобіну: фетальний, що є в основним у плода; гемоглобін А, що становить 98% цього білка у дорослої людини; гемоглобін А2.

У 20 столітті найважливішу роль про вивчення молекул гемоглобіну зіграв Макс Перутц. Він вивчив форму і побудував просторову модель міоглобіну за допомогою ренгенокрісталлографа. Ще через кілька років учений відновив будову звичайного гемоглобіну та вивчив його елементарний хімічний склад, виміряв розміри молекули.

Метод визначення кількості гемоглобіну розробив Вільям Річард Говерс в 1878 році. Саме його метод лежить в основі сучасного визначення гемоглобіну.

У 1900 році відбулося відкриття груп крові, яке здійснив Карл Ландшлейнер.

У 1940 році вже 72-річний Ландштейнер разом з Олександром Вінером здивували світ своїм відкриттям. Вони відкрили резус-фактор крові, який з’ясувалося міститься в еритроцитах 85% людей. Саме це відкриття допомогло зрозуміти причину важкого захворювання – гемолітичної жовтяниця у новонароджених.

У 1771 році Вільям Гевсон відкрив білі кров’яні тільця. Пауль Ерліх у Німеччині та Д. Романовський в Росії у другій половині XIX століття знайшли методи забарвлення лейкоцитів, за допомогою яких можна розрізнити ядро і цитоплазму та розрізнити за формою лейкоцити, цим самим вони зробили переворот у дослідженні. Механізм дії імунітету вивчив Мечніков. Лімфоцити були відкритті тільки у XX столітті.

У березні 1842 у Франції Олександр Донне повідомив про відкриття нових формених елементів – кров’яні пластинки. Детально вже їх описав Біцоцеро в 1882 році, саме тоді кров’яні пластинки отримали назву бляшки Біцоцера.

Олександр Шміт першим почав вивчати згортання крові. У 1859 році йому вдалося відкрити фібро ген. Він назвав його фібрінородним, згодом почали називати тромбіном.

У 1916 році хірургу Харуеллу вдалося виділити гепарин. У 1933 його стали синтезувати і з тих пір його активно використовують в медицині.

У 1966 була відкрита та сформульована теорія послідовної активації факторів згортання крові.

Трансфузіологія – це важливий розділ гематології, яка вивчає проблеми переливання крові та її компонентів.

Перше успішне переливання проведено Річардом Лоуері в 1666 році від одної собаки до іншої. А перша трансфузія крові від людини до людини була проведена в 1795 році в США.

У 1818 році Джеймс Бланделл вперше перелив кров жінці, яка гинула від післяпологової кровотечі, донором був чоловік жінки. Переливання виявилось успішним.

Висновок до розділу 1: кожен із науковців зробив великий внесок у створення науки гематології. З кожним відкриттям гематологія просувалася на пару кроків вперед. Завдяки цим науковцям ми на даний час можемо виявити анемію та її перебіг у дітей. Але найважливішу роль про вивчення молекул гемоглобіну зіграв Макс Перутц та Вільям Річард Говер, який розробив метод визначення кількості гемоглобіну в основі якого лежить сучасне визначення.

Розділ II. Етіологія та патогенез розвитку анемій

    1. Етіологія та патогенез залізодефіцитної анемії

Основними причинами нестачі заліза в організмі є:

  • Аліментарний дефіцит через нераціональне, незбалансоване харчування (раннє штучне вигодовування немовлят коров’ячим або козячим молоком, борошняними виробами, молочною або молочно-вегетаріанською їжею, нестача в раціоні м’ясних продуктів);

  • Недостатній початковий рівень в організмі (недоношеність, багатоплідна, багаторазова з короткими проміжками вагітність, анемія вагітних, рання або пізня перев’язка пупкового канатика тощо)

  • Підвищена потреба в залізі (недоношені, діти з великою масою тіла одразу після народження, з лімфатичним типом конституції, діти II півріччя життя, період статевого дозрівання);

  • Збільшені втрати заліза внаслідок гострих і хронічних кровотеч, глистяної інвазії, інфекційних хвороб;

  • Порушення всмоктування і транспорту заліза (хронічні хвороби кишок, синдром малабсорції).

Зважаючи на високу біологічну активність заліза, при його дефіциті не тільки порушується гемопоез, а й змінюються обмінні процеси, знижуються реактивність організму, функції багатьох органів і систем.

    1. Етіологія та патогенез гіпо-апластичної та апластичної анемії

Етіологія і патогенез хвороби не з’ясовані. Вважають, що існує зв'язок між розвитком хвороби і впливом радіації, деяких лікарських препаратів, хімічних та отруйних речовин на тлі імунних та ендокринних зрушень.

Головним патогенетичним механізмом хвороби є значне зниження процесів регенерації кровотворних елементів, що зумовлює різке зменшення клітин еутироїдного, тромбоцитарного, гранулоцитарного рядів.

    1. Етіологія та патогенез гемолітичної анемії

В основі хвороби лежить патологія мембрани еритроцитів, яка має підвищену проникність для йонів натрію. Еритроцити набувають форми сфероцитів і гемолізуються в синусоїдах селезінки. Показником такої патології є знижена осмотична резистентність еритроцитів.

    1. Етіологія та патогенез постгеморагічної анемії

Постгеморагічна анемія зустрічається при зменшенні об’єму циркулюючої крові і виникнення гострої судинної недостатності, при масивних кровотечах різного походження: травми,особливо при пошкодженні великих судин; при хворобах, що можуть супроводжуватись масивними кровотечами (туберкульоз легень, виразка шлунка, пухлини).

Висновки до розділу 2: Упродовж декількох років показники анемій ростуть стрімко уверх, особливо залізодефіцитна анемія. Вона зустрічається частіше у дітей молодшого віку при погано вітамінізованої їжі та при недостатньому початковому рівні заліза в організмі.

Розділ III. Клінічні прояви анемії у дітей

    1. Загальні поняття

Анемія – це стан, який характеризується зниженням рівня гемоглобіну в крові, частіше при одночасному зменшенні кількості еритроцитів.

Анемія – клініко-гематологічний симптомокомплекс, який характеризується:

Клінічно:

  • блідість шкіри;

  • блідість слизових оболонок;

  • порушенням кровопостачання внутрішніх органів.

Гематологічно: порушення еритроцитарного балансу, тобто невідповідністю між темпами утворення еритроцитів та інтенсивністю їх втрачання.

Порушення утворення еритроцитів трапляється внаслідок дефіциту чинників, які беруть участь у процесах гемопоезу, зокрема гемо статичних (заліза, вітамінів, білків), а також унаслідок ураження кісткового мозку (гіпоплазія).

Підвищення інтенсивності втрати еритроцитів зумовлене крововтрата ми, а також посиленим гемолізом еритроцитів.

Зважаючи на це, розрізняють декілька видів анемій.

    1. Класифікація

  • Залізодефіцитна анемія – це патологічний стан, при якому властиве зниження рівня гемоглобіну внаслідок дефіциту заліза в організмі в разі порушення його надходження,засвоєння або в разі патологічних втрат.

У розвитку залізодефіцитної анемії розрізняють такі стадії: прелатентна, латентна, власне залізодефіцитна анемія.

Прелатентна стадія характеризується: зменшенням запасів заліза в тканинах, нормальною картиною крові.

Латентна стадія – зменшенням транспортного фонду крові, помірними трофічними змінами шкіри, нігтів, волосся, астеновегетативними змінами.

Першими ознаками залізодефіцитної анемії є:

  • млявість дитини;

  • втомлюваність;

  • погіршення апетиту;

  • спотворення раціону харчування (бажання їсти крейду, землю тощо);

  • блідість шкіри і слизових оболонок.

Зміни з боку серцево-судинної системи:

  • задишка під ас фізичного навантаження;

  • тахікардія;

  • поява систолічного шуму.

Зміни з боку травного тракту:

  • ангулярний стоматит;

  • утруднене ковтання;

  • розлади випорожнень;

  • збільшення печінки;

  • збільшення селезінки.

  • Гіпо- та апластична анемія

Розвивається поступово, погіршується апетит, з’являється млявість, втомлюваність

Найхарактерніші ознаки:

  • блідість шкіри і слизових оболонок;

  • кровоточивість ясен;

  • кровотечі з носа;

  • множинні крововиливи в шкіру та слизові оболонки;

  • часті ангіни;

  • стоматит;

  • фебрильна температура тіла;

  • інші інфекції.



Малюнок 2. а) нормальний кістковий мозок ; б) кістковий мозок хворої дитини на апластичну анемію.



Малюнок 3. Вигляд шкіри хворої дитини на апластичну анемію.

Природжені форми апластичної анемії – дитина народжується з малою масою тіла, множинними природженими вадами, затримка фізичного і психомоторного розвитку, вогнищевою або дифузною бронзовою пігментацією шкіри, геморагічними явищами, змінами картини крові.

  • Постгеморагічна анемія

Це анемія, яка виникає за рахунок гострої чи хронічної крововтрати. Розрізняють гостру та хронічну постгеморагічну анемію.

  1. Гостра постгеморагічна анемія

Клінічні симптоми:

  • блідість шкіри та слизових оболонок;

  • різка загальна слабкість;

  • шкіра покрита холодним потом;

  • порушення зору;

  • задишка;

  • запаморочення;

  • втрата свідомості;

  • шум у вухах;

  • озноб;

  • спрага;

  • тахікардія;

  • АТ знижений;

  • можливі судоми;

  • серцебиття.

  1. Хронічна постгеморагічна анемія

Клінічні симптоми:

  • загальна слабкість;

  • блідість шкіри та слизових оболонок;

  • наявність джерела кровотечі;

  • ознаки ураження органів (кровохаркання, кишкова кровотеча, гематурія);

  • сонливість;

  • одутлуватість обличчя;

  • задишка;

  • швидка втомлюваність;

  • зниження апетиту;

  • зниження м’язової сили.

  • Гемолітична анемія – це загальна назва анемії, що розвивається внаслідок підвищеного патологічного розпаду еритроцитів.

Розрізняють спадкову і набуту гемолітичну анемію. Для всіх форм гемолітичної анемії характерні хвилеподібний перебіг (період загострення – гемолітичний криз, період ремісії), анемія, жовтяниця, гепатолієнальний синдром, високий ретикулоцитоз, підвищення рівня непрямого білірубіну, уробілінурія.

Основні клінічні симптоми:

  • жовтяниця;

  • блідість шкіри;

  • спленомегалія.

При огляді дитини:

  • башто подібний череп;

  • «готичне» піднебіння;

  • широке перенісся;

  • стигми дизембріогенезу.

Стан погіршується дитини особливо під час гемолітичного кризу:

Посилюються явища анемії, жовтяниці, може бути підвищення температури, нудота, збільшення печінки та селезінки.



Малюнок 4. Дитина хвора на гемолітичну анемію.

    1. Діагностика анемії

В основі діагностики на анемію лежить загальний та біохімічний аналіз крові.



Малюнок 5. Взяття аналізу крові у дитини

Анемію діагностують, якщо рівень Hb 110 – 91 г/л. залежно від рівня Hb розрізняють ступені тяжкості хвороби.

Ступінь анемії
Гемоглобін, г/л
Еритроцити, *1012/л

I ступінь
110 – 91
3,5 – 3,0

II ступінь
90 – 71
3,0 – 2,5

III ступінь
<70-51

< 2,5

Таблиця 1. Ступені важкості анемій.



Діаграма 3. Розподіл дітей за ступені важкості залізодефіцитної анемії.

Анемія має гіпсохромний характер, колірний показник є нижчим 0,8. Еритроцити гіпсохромні, малий розмір (мікроцити). Кількість тромбоцитів, лейкоцитів, лейкоцитарна формула – без змін.

У діагностиці анемії має значення рівень заліза і феритину в сироватці крові

Показники
Норма
Залізодефіцитна анемія

Загальна залізозв’язувальна здатність сироватки крові, кмоль/л
44,6 – 56,8
>58,0

Коефіцієнт насічення трансферина, %
30 – 50
<20

Феритин сироватки крові, мкг/л
32-68
<12

Вільні протопорфирини еритроцитів, мкг/л

  1. – 400
>600

Сідербласти в млгрм, %
20 – 90
<10

Таблиця 2. Лабораторні критерії дефіциту заліза

В аналізі крові при гіпо- та апластичної анемій буде відмічатися:

  • різке зниження рівня Hb;

  • зменшення кількості еритроцитів;

  • зменшення кількості тромбоцитів;

  • зменшення кількості лейкоцитів;

  • значне збільшення ШОЕ.

В аналізі крові при гемолітичної анемії:

  • зменшення кількості еритроцитів;

  • мікросферицитоз;

  • ретикулоцитоз;

  • лейкоцитоз;

ще буде відмічатися зниження осмотичної резистентності еритроцитів – max.до 0,7% розчину натрію хлориду; min. До 0,38% розчину натрію хлориду.

Показники
Вік

1 день
1 міс.
6 міс.
1 рік
1-6 р.
7-12р.
13-15р.

Гемоглобін, г/л
180-240
115-175
110-140
110-135
110-140
110-145
115-150

Еритроцити, *1012/л
4,3-7,6
3,8-1,15
3,5-4,8
3,6-4,9
3,5-4,5
3,5-4,7
3,6-5,1

Кольоровий показники, %
0,85-1,15
0,85-1,15
0,85-1,15
0,85-1,15
0,8-1,1
0,8-1,1
0,8-1,1

Ретикулоцити, мілле
30-50
3-15
3-15
3-15
3-12
3-12
3-12

ШОЕ, мм/год
2-4
4-8
4-10
4-12
4-12
4-12
4-15

Лейкоцити,
8,5-24,5
6,5-13,5
5,5-12,5
6,0-12,0
5-12
4,5-10
4,3-9,5

Нейтрофіли паличкоядерні, %
1-17
0,5-4
0,5-4
0,5-4
0,5-5
0,5-5
0,5-6

Нейтрофіли сегментоядерні, %
45-80
15-45
15-45
15-45
25-60
35-65
40-65

Лімфоцити,%
12-36
40-76
42-74
38-72
26-60
24-54
22-50

Моноцити, %
2-12
2-12
2-12
2-12
2-10
2-10
2-10

Еозинофіли,%
0,5-6
0,5-7
0,5-7
0,5-7
0,5-7
0,5-7
0,5-6

Базофіли,%
0-1
0-1
0-1
0-1
0-1
0-1
0-1

Таблиця 3. Норми показників крові у різні терміни життя.

    1. Лікування анемії

Лікування залізодефіцитної анемії:

Усунення причини розвитку анемії, відкоригувати раціон харчування.

Продукти багаті на залізо: м’ясо, субпродукти (язик, печінка), риба, горох, квасоля, картопля, буряк, морква, горіхи, болгарський перець, чорна смородина, яблука, сливи, груші, цитрусові, суміш сушених фруктів, гречані та вівсяні крупи.

У меню дитини мають входити м’ясні та рибні продукти, печінка, язик, овочеві страви, особливо різноманітні салати, соки, ягоди, фрукти, гречана, вівсяна каші тощо.

Забезпечити добову потребу організму дитини в залізі (5 – 7 мг/кг на добу) вживанням відповідних продуктів не завжди вдається. Тільки при анемії легкого ступеня, коли рівень Hb становить 100 г/л і вище, корекцію заліза можна провести за рахунок раціонального харчування.

При анемії середньої тяжкості і тяжкої обов’язково призначають препарати заліза. Існує достатньо широкий спектр препаратів заліза:

  • актиферин;

  • гемофер;

  • сульфат заліза;

  • сироп алое із залізом;

  • тардиферон;

  • фероплекс;

  • феронал.

Дітям раннього віку призначають актиферин у краплях або гемофер у краплях.


Вік дитини
Добова доза препаратів заліза

Діти до 3 років
3–5 мг/кг на добу заліза;

Від 3 до 7 років
50-70 мг на добу;

Старше 7 років
до 100 мг на добу.

Таблиця 4. Добові дози пероральних препаратів заліза залежно від віку.

Вік дитини
Добова доза препаратів заліза

1 – 12 місяців
До 25 мг

1 – 3 роки
25-40 мг

Старше 3 років

40-50 мг

Таблиця 5. Добові дози препаратів заліза для парентерального введення залежно від віку.

Терапію залізом здійснюють до нормалізації рівня гемоглобіну з подальшим зменшенням дози на третину.

Мальтофер сироп для лікування дефіциту заліза. Схема застосування: діти до 1 року 2,5-5 мл на добу; діти від 1 року до 12 – 5-10мл на добу; діти старше 12 років – 10-30 мл на добу.

Тривалість лікування – 6 міс., недошених дітей – протягом 2 років для поповнення запасів заліза, дівчат пубертатного віку – протягом 1 року з перервами – кожний тиждень після місячних.

Лікування гіпо-апластичної та апластичної анемій

Найефективнішим методом лікування є трансплантація кісткового мозку. Якщо це зробити неможливо, призначають антилімфоцитарний глобулін, циклоспорин – А, метилпреднізолон, гемотрансфузії.

Препарат
Доза
Дні введення

Антилімфоцитарний глобулін
0,75 мл на 1 кг

Інфузія 8-12 годин
8 днів

Циклоспорин–А
5 мг на 1 кг 2 рази на добу
28 днів

Метилпреднізолон
29 мг на 1 кг на добу

10мг на 1 кг на добу

5 мг на 1кг на добу

2,5 мг на 1 кг на добу

1 мг на 1 кг на добу
1–4-й день

5–8-й день

9–11-й день

12–15-й день

16–28-й день

Таблиця 6. Схеми лікування дітей хворих на апластичну анемію.

Антилімфоцитарний глобулін дозується із рахуванням 0,75 мл на 1 кг на добу, інфузія в 400 мл фізіологічного розчину протягом 8 годин щодня протягом 8 днів.

Метилпреднізолон призначають: 1–4 дні – в дозі 20 мг/кг; 5–8-й – в дозі 10 мг на 1 кг на добу,24 години; 9–11-й – в дозі 5 кг на 1 кг на добу, триразово протягом доби у вигляді короткої інфузії; 12–15 – в дозі 2,5 мг на 1 кг на добу, коротка інфузія ранком; 16–19 (до 28 дня) в дозі 1 мг на 1 кг на добу, коротка інфузія ранком. Метилпреднізолон вводиться в/в струминно, повільно.

Циклоспорин–А призначають паралельно з колонієстимулюючим фактором з першого дня, а добу в доі 5 мг/кг, розділенної на 2 прийома всередину кожні 12 годин.

Приєднення вторинної інфекції є показанням для приймання антибіотиків широкого спектру дій.

Антивірусна терапія ацикловіром в добовій дозі 15 мг/кг призначається тим хворим, у яких апластична анемія може мати вірусну етіологію.

Лікування гемолітичної анемії

У разі тяжкої анемії – переливання еритроцитної масі, інколи – спленектомія.

При набутої аутоімунної гемолітичної анемії призначають глюкокортикостероїди і тільки при тяжкій анемії – гемотрансфузії.

Лікування постгеморагічної анемії:

При лікуванні гострої постгеморагічної анемії в першу чергу треба зупинити кровотечу накладанням джгута або тампонадою при зовнішніх кровотечах, якщо кровотеча внутрішніх органів зупиняють кровотечі консервативним шляхом. Якщо не можливо зупинити консервативним шляхом, розпочинають хірургічне лікування.

Проводять протишокові заходи: переливання крові, вводять кровозамісники із врахуванням групи крові та резус-фактору. Сольові розчини (ізотонічний розчин, глюкоза, «Лактосоль»).

За необхідністю вводять серцеві й судинні засоби.

Препарати заліза: ферацерон, ферковен, ектофер, фероаль, ферум-лак.

Також призначають білкові препарати, аскорбінову кислоту, препарати печінки (камполон, симепар), вікасол, аскорутин, гематоген, гемостимулін.

При лікуванні хронічної постгеморагічної анемії потрібно вчасно усунути джерело крововтрати.

Доцільно призначають препарати заліза перорально:

  • феррокаль;

  • фероградумент;

  • тардіферон;

  • гемостимулін.

Для в/в та в/м застосуванням: ферум-лак, ферковен, ектофен, на протязі 3-5 тижнів нормалізують вмість еритроцитів і гемо глобуліну крові.

Харчування таких хворих повинно вмістити продукти з високим вмістом заліза, а саме: яловичина, яйця, сухофрукти,гречана крупа, м’ясо. Їжа повинна бути багатою на кислоти: яблочну, янтарну, аскорбінову.



Малюнок 6. Здорова дитина.

    1. Профілактика анемій

Раціональне збалансоване харчування вагітних і дітей усіх вікових груп, особливо раннього віку з введенням у раціон продуктів, багатих на залізо і вітаміни.

  • Антенатальна профілактика: з другої половини вагітності, при повторній або багатоплідній вагітності призначають препарати заліза в дозі, що становить половину лікувальної, а також полівітаміни, збагачені залізом, протягом I і III триместрів вагітності.

  • Постнатальна профілактика проводиться дітям групи ризику. Це:

  • усі недоношені діти;

  • діти, народжені від багатоплідної вагітності, у разі ускладненого перебігу з другої половини вагітності, фетоплацентарної недостатності;

  • діти з дисбактеріозом, харчовою алергією;

  • діти, яких вигодовують штучно.

Регулярно проводити аналіз крові, призначати профілактичну дозу препаратів заліза (0,5–1 мл/кг на добу) протягом 3-6 місяців.

    1. Диспансерне спостереження

Після нормалізації картини крові діти підлягають диспансерному спостереженню протягом наступних 3 років.

Обов’язком є огляд у гематолога 2 рази на рік, загальний аналіз крові (який проводиться

1 раз на місяць – протягом 1 року, потім щоквартально протягом наступних 3 років), біохімічний аналіз крові (білурібін, трансамінази, лужна фосфатаза,ЛДГ, сироваткове залізо, феритин) – 2 рази на рік та проводиться УЗД органів черевної порожнини 1 раз на рік.

Висновки до розділу 3: анемії є різні за класифікацією та перебігом, найпоширеніша із них являється залізодефіцитна. Найінформативним методом діагностики анемій – аналіз крові, цей метод дослідження допомагає визначити ступінь важкості та виявлення патологічного процесу в організмі дитини. Лікування включає збалансоване харчування, вітамінотерапію, препарати заліза. Профілактика проводиться антенатальна та постнатальна, кожна із них має важливе значення.

Диспансерне спостереження є обов’язковим, щоб не пропустити негативні зміни в системі крові та погіршення самопочуття дитини.

Висновки: у своїй науковій роботі я зробила детальний опис особливості клінічного перебігу для підвищення виявлення захворювання на ранніх стадіях. Діагностика анемій має важливе значення на даний період людства, бо з кожним роком число захворювань збільшується. Особливий приріст анемій у дітей раннього віку, саме в цей період дуже важливо робити профілактику анемій та стежити за розвитком дитини. На підставі виявлень етіології анемій можна зробити висновки, що анемія частіше всього зустрічається за рахунок погано вітамінізованої їжі та при недостатньому початковому рівні заліза в організмі.

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ:

  1. В.Г. Майданчик «Педіатрія для студентів вищих медичних навчальних закладів» Харків «Фоліо», 2002.

  2. Н.О. Курдюмова «Практичні навички в педіатрії» (навчальний посібник) Київ ВСВ «Медицина» 2018 рік.

  3. С. К. Ткаченко «Педіатрія з курсом інфекційних хвороб та основами імунопрофілактики» Київ ВСВ «Медицина», 2010.

  4. Спеціалізований медичний портал health-ua.com

  5. О.В. Тяжка «Основи догляду за дітьми техніка лікувальних процедур і маніпуляцій них навичок» посібник О.В. Тяжка 2019 рік.

  6. О.Є. Катілов «Клінічні обстеження дитини» (навчальний посібник) Вінниця «Нова книга» 2017 рік.

  7. О.Є. Федерців та ін. «Алгоритми практичних навичок у педіатрії» (посібник) Тернопіль 2018 рік.

  8. Т.О. Крючко, О.Є. Абатурова «Педіатрія» (підручник) Київ ВСВ «Медицина» 2016 рік.

ВІДГУК

на науково-дослідну роботу

студентки 302 групи

лікувально-акушерського відділення

Нонік Єлизавети Миколаївни

на тему: «Анемії у дітей. Актуальність. Сучасні методи лікування»

Науково-дослідна робота проводилась на базі ДОЛ.

Дана тема актуальна. В роботі відображені сучасні методи лікування анемій у дітей.

Зміст роботи відповідає обраній тематиці. У роботі представлені малюнки, діаграми, таблиці, які відображають результати проведення досліджень. Студентка віднеслась до роботи відповідально, вміло проявила знання та навики набуті при навчанні.

Наукова дослідна робота виконана в повному обсязі. Отримані результати дослідження можуть бути використанні при практичній роботі фельдшера на ФАПі, в стаціонарі і поліклініці. Наукова дослідна робота на тему: «Анемії у дітей. Актуальність. Сучасні методи лікування» відповідає вимогам, що ставляться до студентських науково-дослідних робіт і може бути оцінена на «відмінно».

Науковий керівник:

викладач вищої кваліфікаційної категорії

Донецькова М.Л.

« » 2021 рік

РЕЦЕНЗІЯ

на наукову дослідну роботу

студентки 302 групи

лікувально-акушерського відділення

Нонік Є.М.

на тему: «Анемії у дітей. Актуальність. Сучасні методи лікування»

Науково-дослідна робота проводилась на базі ДОЛ

Дана тема актуальна. В роботі відображені сучасні методи ранньої діагностики та лікування анемій у дітей. Результати проведених досліджень відображені в діаграмах і таблицях

Результати досліджень можуть бути використані в практичній роботі фельдшера на ФАПі, в стаціонарі і поліклініці.

Науково-дослідна робота на тему «Анемії у дітей. Актуальність. Сучасні методи лікування» може бути оцінена на «відмінно».

Рецензент:

дільничний лікар педіатр

вищої категорії Вакарюк І.М.

« » 2021рік


скачати

© Усі права захищені
написати до нас