Ім'я файлу: екг!МАСТХЕВ.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 723кб.
Дата: 14.09.2020
Пов'язані файли:
Документ 1.docx
стр. 1 из 9
Аналізуючи зубці, слід систематично
оцінювати їхні наступні 4 характеристики
1. Форму зубця
2.
Тривалість зубця
3.
Амплітуду його максимального і мінімального відхилення
4.
Вісь зубця
1. Частоту та регулярність ритму
2.
Зубець Р
3.
Інтервал PQ
4. Комплекс QRS
5. Сегмент ST
6.
Зубець Т
7.
Зубець U
8.
Інтервал QT
9. Ритм
Систематичний підхід до аналізу ЕКГ
1. Частоту ритму визначають наступним чином
 визначають відстань R-R (або відстань між вершинами інших добре виражених зубців) у міліметрах,
 множать отримане число на 0,04 (при швидкості паперу 25 мм/с) або на 0,02 (при швидкості паперу 50 мм/с), і отримують тривалість одного серцевого циклу в секундах
 60 ділять на одержане число, отримуючи частоту ритму за хвилину,
 якщо кількість зубців Р і комплексів QRS різна (AV-дисоціація), то частоту передсердного і шлуночкового ритму визначають окремо,
 Жоден нормальний ритм не є абсолютно регулярним; на практиці ритм називають регулярним, якщо відстані R-R приблизно однакові (різниця не більше 15%).
 Регулярний синусовий ритм може перериватися екстрасистолами, паузами або ж шлуночкова відповідь може бути нерегулярною із-за AV-блокади ІІ ступеня.
2. Нормальний зубець Р синусового походження позитивний, з гладкими контурами у І, ІІ, aVL відведеннях, негативний – в aVR і двофазний – у V
1
(початкова позитивна частина = деполяризація правого передсердя, кінцева негативна частина = деполяризація лівого передсердя).
 Нормальна тривалість зубця Р до 0,12 с, амплітуда – не більше 0,2 мВ, негативна частина у відведенні V
1
– не більше 0,1 мВ тривалістю до 0,04 с. На кожній ЕКГ слід оцінити наступні 9 характеристик
© Кафедра госпітальної терапії УжНУ, 2015 І н тер прет у в ат и Е КГс л і д т і ль к и у кл і н і ч ному контекст і !!!
стр. 2 из 9
3. Інтервал PQ(R) [вимірюють від початку зубця Р до початку зубця Q або R] відображає затримку проведення імпульсу через AV-з’єднання. Його тривалість залежить від ЧСС
(вкорочується при збільшенні ЧСС і навпаки) і складає 0,12-0,22 с.
 Навіть нормальна тривалість PQ при тахікардії може вказувати на блокаду І ст. напр, PQ 0,22 с при ЧСС 120′).
 Патологічно короткий PQ (менше 0,1 с) буває при нижньо-передсердній локалізації водія ритму, синдромах WPW та CLC (див. нижче).
4. Комплекс QRS (відображає послідовну деполяризацію міокарду шлуночків):
 Тривалість – 0,08-0,10 с,
Зубці Q (початкове негативне відхилення комплексу QRS):
 Будь-якого розміру в ІІІ, aVR, aVF – норма Маленькі у V
5-6
обов’язково у нормі (відсутність = патологія)
 Будь-які у V
1-3
= патологія
 Усі інші відведення – не більше ¼ R і/або 0,03 с
Зубці R (позитивне відхилення комплексу QRS): наростають з V
1
по V
4
і далі знижуються, причому R
V5
> R
V6
Низькоамплітудні зубці R та відсутність їхнього наростання у відведеннях V1-3(4) вказує на гіпертрофію МШП (найбільш часто, перенесений передній ІМ або блокаду ЛНПГ.
 Час внутрішньоподібного відхилення
– період від початку комплексу QRS (зубця Q або R) до максимального відхилення комплексу QRS (як правило, вершини зубця R).
Відображає час проведення збудження від ендокардіальної до епікардіальної поверхні ділянки шлуночка, над яким розміщений електрод даного відведення. У нормі
ЧВВ≤0,04 с. Збільшення ЧВВ у правих грудних відведеннях = гіпертрофія ПШ/БПНПГ, збільшення ЧВВ у лівих грудних відведеннях = гіпертрофія ЛШ/БЛНПГ.
Зубець S (негативне відхилення комплексу QRS після зубця R) глибокий у V
1
, ще глибший у V
2
, а далі швидко міліє; S
V5
тау нормі практично відсутні.
 Грудне відведення, у якому R=S називається перехідною зоною, (у нормі знаходиться у V
3
). Зміщення ПЗ у бік V
1,2
називається поворотом осі серця проти годинникової стрілки, а в бік V
5,6
– поворотом осі серця за годинниковою стрілкою (у горизонтальній площині!).
Вольтажні критерії гіпертрофії ЛШ:
Соколова-Лайона: S
V1
+ R
V5(6)
> 35 мВ,
Корнельський: S
V3
+ R
aVL
> 20 мВ (жінки), > 28 мВ (чоловіки).
Наявність на ЕКГ вольтажних критеріїв ГЛШ сильно повязана з високими
рівнями серцево-судинної смертності, незалежно від природи серцево-судинного
захворювання.
 Вольтажні критерії не працюють при блокадах ніжок п. Гіса, у молодих людей.
 Знижений вольтаж (<5 мВ у стандартних відведеннях, <10 мВ – у грудних) буває при ожирінні, емфіземі, гідротораксі, перикардиті, ТЕЛА Вісь комплексу QRS = електрична вісь серця. Кут між ЕВС та І відведенням =

α.
Слід розуміти, що зубці ЕКГ відображають проекції сумарних миттєвих векторів деполяризації/реполяризації серця на кардіографічні осі (= уявні лінії, що сполучають електроди). Якщо сумарний вектор деполяризації шлуночків (сума усіх позитивних зубців мінус сума усіх негативних зубців комплексу QRS) проектується на позитивну половину даного відведення, то у даному відведенні реєструватимуть позитивний комплекс QRS (тобто переважатиме позитивно орієнтований зубець R); якщо вектор деполяризації шлуночків проектується на негативну половину даного відведення, то у ньому реєструватиметься негативний комплекс QRS (тобто переважатиме негативний q
R
S
Q
R
Q r
R
S r
S
QS
R r
S
R'
стр. 3 из 9 зубець Q або S); якщо вектор деполяризації шлуночків перпендикулярний осі даного відведення, то у даному відведенні реєструватиметься ізоелектричний комплекс QRS
(R=Q(S)) та/або низькоамплітудний шлуночковий комплекс.
 Алгоритм визначення ЕОС:

Щоб визначити положення ЕОС у фронтальній площині, слід оцінити напрямок комплексу QRS у відведеннях І та aVF:

Якщо комплекс QRS позитивний у обох відведеннях, то положення ЕОС нормальне і

α знаходиться в межах від 0 до +90°. При цьому, якщо ІІІ відведення
ізоелектричне/негативне, то

α = від +30° до 0° (горизонтальна ЕВС); якщо aVL
ізоелектричне/негативне, то

α = від +60° до +90° (вертикальна ЕВС). Останні два терміни вживаються у вітчизняній практиці.

Якщо комплекс QRS негативний у І відведенні і позитивний у aVF, то ЕВС відхилена вправо і

α знаходиться в межах від +90° до ±180°. При цьому, якщо ІІ відведення
ізоелектричне/негативне, то

α = від +150° до ±180° (різке відхилення ЕОС вправо – термін, прийнятий у вітчизняній практиці). Відхилення ЕОС вправо є нормою у дітей та високих худих суб’єктів; інші причини – гіпертрофія ПШ, хронічні легеневі захворювання, ТЕЛА, блокада задньої гілки ЛНПГ, передньо-боковий ІМ, дефекти
МПП та МШП.

Якщо комплекс QRS негативний у обох відведеннях, то

α знаходиться в межах від
-90° до ±180°, що позначається терміном „крайнє відхилення осі” (причини емфізема легень, К, неправильне накладання електродів, декстрокардія).

Якщо комплекс QRS позитивний у І відведенні і негативний у aVF, то можливі два
варіанти ЕОС:
а) Якщо ІІ відведення позитивне, то

α = від 0° до -30° (згідно вітчизняної термінології відповідає відхиленню ЕОС вліво, однак така вісь per se не є ознакою патології). б) Якщо ІІ відведення негативне, то

α = від -30° до -90° - відхилення осі вліво. У рамках відхилення ЕОС вліво виділяють різке відхилення ЕОС вліво (вітчизняний термін), при якому

α = від -60° до -90°, ознакою чого є позитивне відведення aVR.
Увага! Відхилення ЕОС вліво не є ознакою ГЛШ!!! Причини відхилення ЕОС вліво: блокада передньої гілки ЛНПГ, емфізема, гіперкаліємія, нижній ІМ, синдром WPW.
Аналогічним способом можна визначити вісь будь-якого окремого зубця ЕКГ з точністю до 30°. Для чого це потрібно?
– Нормальна вісь синусового зубця Р – від +30 до +70°. Відхилення осі зубця Р вказує на його несинусове походження. Кут між віссю комплексу QRS та віссю зубця Т в дорослих у нормі складає не більше 45º.
 Точка, у якій закінчується зубець R(S) і починається сегмент ST, називається точкою J
. Сегмент ST триває від точки J до початку зубця Т.
5. Сегмент ST відповідає моменту повної деполяризації усього міокарду шлуночків; у нормі сегмент ST знаходиться на ізолінії. Підйом сегменту ST над ізолінією позначається терміном
елевація сегменту ST”, опущення його нижче ізолінії – „депресія сегменту ST”.
 Форма сегменту ST при елевації – увігнута або випукла, при депресії – косовисхідна, горизонтальна, косонизхідна.
 Горизонтальна або косонизхідна депресія сегменту ST більше 1 мм протягом 80 мс після точки J є ознакою субендокардіальної ішемії міокарду. Усі інші варіанти депресії сегменту ST позначаються терміном „неспецифічні зміни сегменту ST.
 Випукла елевація сегменту ST є ознакою трансмуральної ішемії міокарду.
 Увігнута елевація сегменту ST у багатьох відведеннях може бути ознакою перикардиту (особливо у поєднанні зі зниженим вольтажем QRS) або синдрому ранньої реполяризації (також характерна елевація точки J) – доброякісна знахідка, що зустрічається у молодих здорових чоловіків та при НЦД. І, 0º aVF, +90º
-90º
±180º
стр. 4 из 9
6. Зубець Т відображає реполяризацію міокарда. У нормі він має гладкий контур, форму нерівнобедреного трикутника з крутішим підйомом, заокругленою вершиною і пологим схилом. Зубець Ту нормі позитивний у більшості відведень, за винятком aVR (де він негативний) та V
1
(двофазний). Амплітуда зубця Т не перевищує 0,5 мВ у відведеннях від кінцівок і 1,5 мВ у грудних відведеннях.
 Зміна полярності зубця Т позначається терміном „інверсія зубця Т.
 Неглибока інверсія зубця Т (менше 0,1 мВ) позначається терміном „неспецифічні
зміни (інверсія) зубця Т. Глибші інверсії зубця Т можуть бути ознакою патології; їх слід інтерпретувати залежно від клінічного контексту.
 Високі загострені („гіпергострі”, „коронарні”) рівнобедрені зубці Т бувають на ранніх фазах гострого ІМ до виникнення елевації сегмента ST і вказують на гостру
ішемію.
7. Зубець U в нормі відсутній або дуже малий. Зубець U може бути виразнішим при повільних ритмах якщо він переважає за величиною зубець Т, то це є ознакою гіперкаліємії.
8. Інтервал QT (період від початку зубця Q/R до кінця зубця Т) відображає сумарну тривалість активації та відновлення міокарду шлуночків. Тривалість інтервалу QT залежить від
ЧСС, тому визначають коригований інтервал QT (с) за формулою Базéтта (Bazett):
RR
QT
QTc

Нормальні величини сне більше 440 мс. Високі значення с вказують на наявність вродженого або набутого синдрому подовженого інтервалу QT
і пов’язані з підвищеним ризиком виникнення життєвонебезпечних аритмій. Значення с слід контролювати, призначаючи деякі препарати (напр, аміодарон, соталол та деякі інші антиаритмічні препарати, а також більшість антигістамінних препаратів).
9. Ритм – характеристика ЕКГ, для визначення якої слід враховувати усі попередні 8 пунктів. У здорових дорослих людей у стані бадьорості
нормальним є синусовий ритм. Водій ритму може також знаходитися у передсердях (передсердний ритм, AV-вузлі (вузловий ритм) або шлуночках (ідіовентрикулярний ритм. Може спостерігатися міграція водія ритму або наявність одночасно кількох незалежних водіїв ритму (парасистолія).
Деякі патологічні станина ЕКГ
Зубець Р у нормі та при збільшенні (перевантаженні) передсердь
ІІ
V
1 Норма
Збільшення
(перевантаження) правого передсердя
Збільшення
(перевантаження) лівого передсердя
Збільшення
(перевантаження) обох передсердь
стр. 5 из 9
AV-блокади – це порушення проведення збудження від передсердь до шлуночків через AV-
з’єднання.
 блокада І ст характеризується вповільненим проведенням усіх імпульсів від передсердь до шлуночків, що проявляється на ЕКГ подовженням інтервалу PQ(R) понад
0,24 с. При цьому ЧСС є незміненою, а зубець Р наявний перед усіма комплексами QRS.
Клінічно: регулярний, ослаблений перший тон серця (Т.
 блокада ІІ ст – більш глибоке порушення AV-провідності, при якому від передсердь до шлуночків проводяться не всі імпульси.
- блокада ІІ ст. типу Мобітц-І:
прогресивне подовження інтервалу PQ(R) впродовж кількох серцевих циклів з наступним зубцем Р, який не проводиться на шлуночки і, відтак, не зумовлює появу чергового комплексу QRS (періоди Венкебаха). Ця блокада
спричинена порушенням провідності на рівні AV-вузла. Клінічно: неправильний пульс, наростання гучності Ту послідовних циклах, рідко – запаморочення.
- блокада ІІ ст. типу Мобітц-ІІ:
стала (нормальна або подовжена) тривалість
інтервалу PQ(R) з неправильним чергуванням проведених і непроведених зубців Р
(немає періодів Венкебаха). Клінічно: неправильний пульс, брадикардія, мінлива гучність Ту послідовних циклах, нерідко – запаморочення.
 блокада високого ступеня: нормальний інтервал PQ(R) з правильним чергуванням проведених і непроведених комплексів (найчастіше 2:1 або 3:1). Клінічно: регулярна брадикардія, стало посилений Т, запаморочення, МЕС. Ця блокада та блокада ІІ ст. типу Мобітц-ІІ спричинені порушенням провідності на рівні пучка Гіса або обох ніжок пучка Гіса (інфранодальна блокада
 блокада ІІІ ст. (повна):
відсутність проведення збудження з передсердь на шлуночки
→ тимчасова асистолія → виникнення замісного (ідіовентрикулярного) водія ритму в шлуночках. ЕКГ: AV-дисоціація – регулярні зубці Р, котрі накладені на регулярні шлуночкові комплекси (зазвичай меншої частоти). Інтервал PQ(R) відсутній як такий, зубець Р може бути до чи після комплексу QRS, або нашаровуватися на нього. Клінічно: регулярна брадикардія, мінлива гучність Т, МЕС. Залежно від місця виникнення замісного шлуночкового ритму повна блокада буває х видів:
- проксимальна (вузлова): замісний водій ритму знаходиться в пучку Гіса і генерує
імпульси з частотою 30-40´. ЕКГ: вузькі комплекси QRS (до 120 мс. Така блокада може переноситися пацієнтом задовільно, МЕС можуть не виникати (особливо стосується вроджених повних блокад.
- дистальна (інфранодальна): замісний водій ритму знаходиться в одній з ніжок пучка
Гіса і генерує імпульси з частотою 20-30´. ЕКГ: широкі комплекси QRS (понад 120 мс.
Завжди виникає МЕС. Блокада правої ніжки пучка Гіса
 Глибокі, широкі зубці S у стандартних та лівих грудних (V
5,6
) відведеннях.
 Розширення та деформація комплексу QRS (rSR') у правих грудних (V
1,2
) відведеннях.
 Реципрокні зміни ST-T (тобто депресія ST та інверсія Ту правих грудних відведеннях.
 Подовження ЧВВ у правих грудних відведеннях.
 Клінічна значимість: переважно доброякісна знахідка, асоційована з нормальною функцією серця. Майже постійно супроводжує дилатацію/гіпертрофію/недостатність правого серця.
Класичний тип блокади правої ніжки пучка Гіса супроводжується відхиленням ЕОС вправо або вертикальною віссю; тип Вілсона супроводжується відхиленням ЕОС вліво. Блокада лівої ніжки пучка Гіса
 Розширення та деформація комплексу QRS у стандартних та лівих грудних відведеннях.
 Глибокі, широкі зубці S у правих грудних відведеннях (симптом обрубаної шаблі”).
 Дискордантні зміни ST-T відносно комплексу QRS (елевація – у правих, депресія – у лівих грудних відведеннях).
стр. 6 из 9
 Подовження ЧВВ у лівих грудних відведеннях.
 Клінічна значимість: завжди супроводжується дисфункцією серця. Блокада передньої гілки лівої ніжки пучка Гіса (передньо-верхній геміблок):
 Різке відхилення осі серця вліво, при якому

α<-60°i S
II
>R
II
, R
aVR
≥Q
aVR
, S
III
глибокий,
R
aVL
високий.
 Клінічна значимість: завжди супроводжується дисфункцією серця.
Двохпучкові блокади – патологічна знахідка на ЕКГ, яка завжди асоційована зі структурним захворюванням серця.
 Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса
 Блокада правої ніжки пучка Гіса + передньо-верхній геміблок (блокада Вілсона)
 Блокада правої ніжки пучка Гіса + задньо-нижній геміблок (блокада Бейлі)
Трьохпучкова блокада = двохпучкова блокада + АV-блокада І ст. Нерідко передує виникненню повної АV-блокади.
Екстрасистоли (передчасні деполяризації, ектопічні скорочення) – передчасні збудження ектопічного (несинусового) походження. Екстрасистоли описують як суправентрикулярні
(надшлуночкові) та шлуночкові (серед останніх розрізняють ліво- і правошлуночкові); моно- і
поліморфні; одиничні, парні, групові та аллоритмічні (останні включають бі-, три- та
квадригемінію); рідкі, часті, ранні, вставні (інтерпольовані), таз аберантним проведенням.
Інтервал зчеплення екстрасистоли – відстань від синусового зубця Р) перед екстрасистолою до зубця P'(R') екстрасистоли. Екстрасистоли з одного ектопічного вогнища зазвичай мають однаковий інтервал зчеплення, хоча можуть мати різну графіку шлуночкового комплексу.
Суправентрикулярні екстрасистоли залежно від місця виникнення поділяють на передсердні та вузлові. На ЕКГ передсердні екстрасистоли характеризуються наступними ознаками:
 Передчасна поява екстрасистолічного комплексу QRS, якому передує деформований і/або розширений зубець Р несинусового походження, котрий нерідко накладений на зубець Т попереднього комплексу.
 Екстрасистолічний інтервал PQ може бути подовжений із-за неповного відновлення провідності через АВ-з’єднання після попереднього синусового циклу.
 Тривалість екстрасистолічного комплексу QRS може бути нормальною (<120 мс, або ж він може бути розширеним, деформованим і таким, що нагадує блокаду однієї з ніжок пучка
Гіса. Останній феномен спричинений затримкою відновлення провідності по одній з ніжок пучка Гіса („аберантне”, тобто вповільнене проведення).
 Відстань між зубцем R синусового комплексу перед екстрасистолою і після неї менша подвоєного синусового інтервалу RR → „неповна” післяекстрасистолічна пауза.
 Вузлові екстрасистоли відрізняються від передсердних наявністю інвертованого зубця Р, котрий може бути розміщений до або після комплексу QRS, чи нашаровуватися на нього, що раніше позначали відповідними термінами „екстрасистоли з верхньої, нижньої та
середньої частини АВ вузла”. Насправді ця послідовність не дозволяє встановити точну локалізацію ектопічної активності, тому зараз користуються термінами „вузлові
екстрасистоли з попереднім збудженням передсердь (верхній мал. зліва), попереднім
збудженням шлуночків (нижній мал. зліва) та одночасним збудженням передсердь і
шлуночків (середній мал. зліва)”. Зауважте, що за даними поверхневої ЕКГ відрізнити вузлову екстрасистолу з попереднім збудженням передсердь від передсердної екстрасистоли з нижніх відділів передсердь неможливо.
(-
) Р
(-
) Р Р'
стр. 7 из 9
Шлуночкові екстрасистоли на ЕКГ характеризуються:
 Передчасна поява розширеного (≥120 мс, деформованого шлуночкового комплексу з дискордантно зміщеними сегментом ST та зубцем Т.
 Відсутність передчасного зубця Р перед екстрасистолою.
 „Повна” післяекстрасистолічна („компенсаторна”) пауза відстань між зубцем R перед екстрасистолою і зубцем R після неї дорівнює подвоєному синусовому інтервалу RR.
Повна пауза відсутня при інтерпольованих (вставних) шлуночкових екстрасистолах, які виникають на тлі синусової брадикардії.
 Походження шлуночкових екстрасистол встановлюють за даними грудних відведень.
Правошлуночкова ектопія характеризується деформацією ектопічного комплексу у вигляді блокади лівої ніжки пучка Гіса (позитивно орієнтовані екстрасистолічні комплекси у лівих грудних відведеннях); лівошлуночкова ектопія характеризується деформацією ектопічного комплексу у вигляді блокади правої ніжки пучка Гіса (позитивно орієнтовані екстрасистолічні комплекси у правих грудних відведеннях).
Зауважте, що жодна з наведених ознак екстрасистол не є строго специфічною (наприклад, при надшлуночкових екстрасистолах може бути повна пауза, а шлуночковій ектопії може передувати синусовий зубець Р, тощо). Отже, ідентифікація екстрасистол має ґрунтуватися на комплексі
ознак.
Термінологія ритмів серця
Локалізація
водія ритму
ЕКГ
ЧСС, уд./хв.
Назва ритму
СА-вузол
<50
Синусова
брадикардія
50-100
Нормальний синусовий ритм
>100
Синусова
тахікардія
Передсердя
<60
Передсердний ритм
60-100
Прискорений
передсердний ритм
>100
Передсердна
тахікардія
AV-вузол
<60
Вузловий ритм
60-100
Прискорений вузловий ритм
>100
Вузлова
тахікардія
Шлуночки
<50
Ідіовентрикулярний ритм
60-120
Прискорений
ідіовентрикулярний ритм („повільна
шлуночкова тахікардія”)
>120
Шлуночкова
тахікардія
Фібриляція передсердь („миготлива аритмія”) – це надшлуночкова тахіаритмія, що виникає за механізмом мікрорі-ентрі, та характеризується частою, некоординованою електричною активністю передсердь з нерегулярною шлуночковою відповіддю. ЕКГ-діагностика фібриляції передсердь:
 Відсутність зубців Р.
 Нерегулярний шлуночковий ритм, що проявляється різними відстанями R-R.
 Хвилі фібриляції (f): нерегулярні, часті (350-500'), невеликої амплітуди коливання ізолінії, котрі нагадують затуплені зубці пили.
 Феномен електричної альтернації: різна висота зубців R.
 Феномен Ашмана:
поява широких (аберантних) шлуночкових комплексів у кінці послідовності довгий-короткий R-R. При цьому найбільш типовою є аберація по правій ніжці пучка Гіса з утворенням комплексу типу rsR' у відведенні V
1
→ отже, за відсутності
фонової блокади ніжки пучка Гіса далеко не кожен широкий комплекс QRS при
фібриляції передсердь є шлуночковою екстрасистолою.
стр. 8 из 9
Тріпотіння передсердь – надшлуночкова тахіаритмія що виникає за механізмом макрорі-ентрі петля якого найбільш часто знаходиться у правому передсерді) та характеризується частою, регулярною електричною активністю передсердь. Тріпотіння передсердь нерідко спонтанно або під впливом лікування трансформується у фібриляцію передсердь, тому часто говорять про спектр
„тріпотіння-фібриляції” передсердь. ЕКГ-діагностика тріпотіння передсердь:
 Відсутність зубців Р.
 Хвилі тріпотіння (F): регулярні коливання ізолінії у вигляді синусоїди з частотою ≈300', котрі нагадують гострі зубці пили. Хвилі тріпотіння найкраще видно у нижніх відведеннях
(ІІ, ІІІ, aVF).
 У типових випадках нелікованого тріпотіння передсердь наявна фізіологічна блокада з проведенням 2:1, отже частота шлуночкової відповіді складає ≈150' (т.зв. правильна форма тріпотіння передсердь) → якщо на ЕКГ наявна регулярна тахіаритмія з ЧСС
близько 150' (140'-160'), то слід запідозрити тріпотіння передсердь з проведенням 2:1.
Збільшення ступеня AV-блокади (особливо на тлі лікування аритмії аміодароном або серцевими глікозидами) веде до нерегулярного ритму шлуночків (неправильна форма тріпотіння передсердь).
Синдроми передчасного збудження (преекзитації) шлуночків – патологічні стани, що характеризуються наявністю аномального електричного сполучення передсердь та шлуночків через наявність т.зв. додаткового шляху проведення, який характеризується високою швидкістю проведення і коротким рефрактерним періодом. Залежно від того, які структури сполучені додатковим шляхом, розрізняють додаткові атріовентрикулярні пучки (Кента), атріо-нодальні пучки (Джеймса) та нодо-вентрикулярні пучки (Махайма). Преекзитація може бути безсимптомною і проявлятися тільки відповідними змінами на ЕКГ феномен преекзитації), які можуть бути постійними чи минущими (транзиторна преекзитація); якщо вона супроводжується щей симптомами, то це синдром преекзитації. Діючий пучок Кента створює картину
феномену/синдрому Вольфа-Паркінсона-Вайта (WPW), діючий пучок Джеймса дає
феномен/синдром Лауна-Ґенонґа-Лівайна/Кларка-Лєві-Крітеско (LGL/CLC).
ЕКГ-ознаки синдрому WPW – класична тріада:
вкорочений інтервал PQ(R) – вказує на короткий час атріовентрикулярного проведення через пучок Кента;
наявність хвилі ∆ (дельта) - полога зазубрина на початку шлуночкового комплексу – відображає уповільнене збудження ділянки шлуночка безпосередньо біля пучка Кента;
розширення комплексу QRS. Синдром LGL/CLC на ЕКГ характеризується тільки вкороченим інтервалом PQ.
PQ

QRS
стр. 9 из 9
Електрокардіографічна еволюція гострого інфаркту міокарда
Найгостріша стадія:
(1) випукла елевація сегменту ST у кількох відведеннях.
Тривалість – до 6 годин від початку захворювання.
Гостра стадія:
(1) Поява патологічних зубців Q;
(2) Зниження амплітуди зубця R;
(3) Деяке зменшення елевації сегменту ST;
(4) Поява інвертованого зубця Т
Тривалість – від 6 годин після початку захворювання до 6-7 дня.
Підгостра стадія:
(1) Можливе деяке поглиблення патологічних зубців Q;
(2) Наростання амплітуди зубця R;
(3) Практично повне зникнення елевації сегменту ST;
(4) Поглиблення інвертованого зубця Т
Тривалість – від 6-7 до 28 дня.
Стадія рубцювання:
(1) Стійкі патологічні зубці Q;
(2) Ізоелектричний сегмент ST;
(3) Стійкий інвертований/двофазний або нормальний зубець Т
Тривалість – з 28 дня від початку захворювання.
Визначення локалізації інфаркту міокарда за даними ЕКГ
Локалізація некрозу
Відведення ЕКГ, у яких
спостерігають зміни
Інфаркт-залежна коронарна
артерія
Передня стінка лівого шлуночка

передньо-перетинкова ділянка

перетинка

верхівка
V1-V4
V1-V2
V3
V4
Передня низхідна гілка лівої коронарної артерії
Нижня (діафрагмальна) стінка лівого шлуночка
ІІ, ІІІ, aVF Права коронарна артерія
Бокова стінка лівого шлуночка І, а, V5-V6

Огинаюча гілка лівої коронарної артерії (частіше) або права коронарна артерія
Задня стінка лівого шлуночка
Елевація ST у V7-V9,
депресія ST та високий R у
V1-V2. Часто поєднується з нижнім або боковим
інфарктом
Огинаюча гілка лівої коронарної артерії або права коронарна артерія (рідше)
Правий шлуночок
ІІ, ІІІ, aVF +
V3R-V4R Права коронарна артерія

скачати

© Усі права захищені
написати до нас