Ім'я файлу: Реферат Ільченко.docx
Розширення: docx
Розмір: 42кб.
Дата: 22.05.2020
скачати
Пов'язані файли:
TVN_Labs.doc
Завантажені завдання на період з 2.11 по 6.11.docx
KOMPENS.DOC
курсова.docx
дитячий травматизм зимою.docx
6U1RSSE92LRPL4V2.pdf
Титулка контрольної роботи.doc
ЗМБ-91 5 сем Навч. план.doc

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УМАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ САДІВНИЦТВА

Кафедра геодезії, картографії і кадастру

Реферат

з навчальної дисципліни

Охорона праці в галузі

на тему: «Аналіз травматизму при виконанні

польових та камеральних топографо-геодезичних робіт»

Підготувала:

студентка 11м-з-зм групи

Ільченко Тетяна

Перевірив:

доцент, кандидат с.-г. н.

Прокопенко Е.В.
Умань - 2020

ЗМІСТ

1. Причини виробничого травматизму та вимоги до організації безпечного ведення польових робіт.

2. Виробнича санітарія і гігієна праці та безпечна експлуатація виробничого обладнання, апаратури та інструментів.

3. Моделювання процесів формування травм, аварій, катастроф.



  1. Причини виробничого травматизму та вимоги до організації безпечного ведення польових робіт.

Однією з основних і найбільш частих причин травматизму є низький рівень механізації технологічних процесів і перевага внаслідок цього ручної праці. Найчастіше одержують травми робітники, які ще не мають достатнього досвіду в безпечних прийомах роботи при виконанні трудових процесів.

Багато чого у виникненні травм залежить від характеру технологічного процесу й організації праці. Ці взаємозалежні фактори не завжди розглядаються з позицій профілактики травматизму при їхній розробці, в результаті чого іноді допускаються зайві маніпуляції, зустрічні або перехресні потоки транспортних комунікацій, нераціональне або навіть небезпечне складування сировини, напівфабрикатів і готової продукції, небезпечні прийоми роботи й т.п. Нераціональне або непристосоване технологічне устаткування й інструментів й тим більше їхня несправність також є причиною травм.

Травми нерідко виникають внаслідок відсутності або поганого стану огороджувальної техніки. Це стосується насамперед всіх обертових вузлів і вузлів, що рухаються, агрегатів устаткування, а також частин устаткування, що перебувають під струмом (клеми, рубильники, електричні проводи і т.п.), 28 ємкості із сильнодіючими речовинами, гарячою поверхнею і т.д. Сприяють збільшенню травматизму мотлох і безладдя в робочих приміщеннях, недостатнє й нераціональне освітлення, незадовільний санітарний стан, низька культура праці. У цілій низці виробництв у виникненні травм немаловажну роль відіграють нераціональні й несправні засоби індивідуального захисту (захисні маски, окуляри, щитки, рукавички та ін.) і спецодяг.

Відсутність інструктажу робітників або погано організоване навчання їхнім безпечним методам і прийомам роботи й слабке ознайомлення із правилами безпеки сприяють збільшенню травматизму.

Всі перераховані вище фактори є немовби загальними причинами, що породжують травматизм. Безпосередніми ж причинами травмування можуть бути різноманітні моменти. Найбільш частими з них є: падіння робітника з висоти, падіння вантажу, відліт деталей, осколків або інструменту, попадання рукою або іншими частинами тіла в механізми або інше устаткування, що рухається, удари інструментом по руці, нозі або іншим частинам тіла, потрапляння в очі пилу, дрібних осколків і т.п., відліт гарячих іскор, зіткнення з гарячими поверхнями або рідинами, провідниками, що перебувають під струмом, їдкими рідинами та іншими речовинами.

Першим етапом будь-якого топографо-геодезичного виробницт­ва є польові землевпорядні розвідки, які складаються з таких етапів і видів робіт:

• підготовчі організаційно-технічні роботи;

• навантажувально-розвантажувальні та транспортні роботи;

• рекогносцирування геодезичних пунктів;

• закладання центрів, марок, реперів, побудова нових і знесен­ня непридатних геознаків;

• спостереження на пунктах триангуляції та робота зі світло та радіодалекомірами, електронними тахеометрами SЕТ-500, SЕТ-5, GTS-220 та іншими приладами;

• встановлення віх та щогл, зйомка підземних інженерно-тех­нічних комунікацій та ін.

Польові топографо-геодезичні роботи відрізняються від ін­ших такими специфічними особливостями:

• працівники землевпорядних партій знаходяться в експеди­ції впродовж усього польового сезону і через це їх праця і побут невіддільні;

• у процесі польових розвідок на працівників можуть шкідли­во впливати численні травмонебезпечні фактори (рухомі ма­шини та обладнання, падаючі конструкції і деталі, загострені кромки і краї заготовок та інструментів, електрострум, горю­чі та вибухові речовини, хвороботворні мікроорганізми, от­руйні комахи і змії та багато іншого);

• роботи часто виконуються у складних кліматичних і то­пологічних умовах (спека, холод, гори, яри, ліси, ріки, авто і залізничні магістралі).

Усі види польових топографо-геодезичних робіт мають про­водитися в суворій відповідності до вимог з техніки безпеки, що містяться в технічних інструкціях і технічних проектах.

Польові топографо-геодезичні роботи у важкодоступних ра­йонах у зимовий час можуть проводитися тільки з дозволу кері­вництва підприємства при забезпеченні відповідних безпечних умов праці.

Проведення робіт на відкритому повітрі при температурі нижче -25 °С, на верху геодезичних знаків і різних монтажних конструкцій при температурі нижче -1 °С допускається тільки за особливим регламентом праці, установленим адміністрацією і профкомом підприємства.

Перед початком польових топографо-геодезичних робіт на об'єкті керівники експедицій, польових партій і бригад повинні інформувати про це місцеві органи влади, а при виконанні робіт на об'єктах автомобільних і залізничних доріг, трубопроводів, об'єктах спеціального призначення і інших, крім того, організа­ції та підприємства, у підпорядкуванні яких знаходяться ці об'­єкти. При проведенні робіт у лісових районах керівники топо­графо-геодезичних підрозділів зобов'язані повідомити місцеві лісгоспи, передати їм в установленому порядку схеми маршру­тів пересування бригад із зазначенням засобів пересування, за­планованих термінів проведення робіт на маршрутах і розташу­вання місць базування бригад і партій, а також уточнити най­більш вогненебезпечні зони на ділянці робіт, наявність струмків, водоймищ, боліт, великих полян і т. д., де можна сховатися на випадок пожежі, визначити порядок поведінки, дій у зв'язку з аварійними ситуаціями.

Керівники експедицій і польових бригад у пожежонебезпечний період повинні встановити ділові контакти з лісгоспами з метою отримання від них оперативної інформації про вогнища

пожеж.

За наявності в районі робіт пожежонебезпечної ситуації не­обхідно переглянути проект організації польових робіт, конкре­тизувати місця знаходження бригад і маршрути їх руху, сповіс­тити всіх працівників про можливі небезпеки і затвердження відповідних заходів на випадок пожежі. У період лісових по­жеж, що загрожують життю людей, заборонити проведення польо­вих робіт і забезпечити термінову евакуацію бригад із пожежонебезпечних зон до безпечних місць.

При підготовці до польових робіт необхідно надати особливу увагу засвоєнню правил безпечного проведення робіт у пожежонебезпечних районах, а також поведінки персоналу при гасінні лісових пожеж в екстремальних умовах.

З метою оперативного керівництва польові партії і бригади, що виконують топографо-геодезичні роботи в лісових, гірських районах, на водних акваторіях, в інших важкодоступних місце­востях, а також в обжитих районах поза населеними пунктами на відстані 5 км і більше від пунктів державного телефонного зв'язку, повинні забезпечуватися радіостанціями певної потуж­ності, або мобільним телефонним зв'язком для встановлення надійного двостороннього зв'язку з базою експедиції та між со­бою.

Для врегулювання трудових взаємовідносин між працівни­ками і керівниками польових партій та експедицій на польовий сезон повинні встановлюватися тимчасові правила внутрішньо­го трудового розпорядку баз, партій та експедицій. Правила вну­трішнього трудового розпорядку затверджуються керівництвом експедиції за погодженням з профспілковим комітетом.

Для уникнення зайвих водних переправ учасники робіт і виконавці (бригади і партії) повинні проходити переважно за напрямком річок і меж різних водоймищ.

У малонаселених і важкодоступних районах усі польові бри­гади крім звичайного запасу продовольства повинні забезпечу­ватися аварійним запасом продуктів, норми яких установлю­ються керівництвом підприємств за узгодженням з профкомом, залежно від конкретних умов і місця роботи.

У період підготовки до польових робіт керівники підпри­ємств і експедицій зобов'язані встановити через місцеві органи санітарно-епідеміологічного нагляду вогнища епідемічних захво­рювань і райони розповсюдження кліщового енцефаліту. Усі робітники, інженерно-технічні працівники і студенти-практиканти, що відряджаються на польові роботи в зазначені райони, підлягають обов'язковим протиепідемним і профілактичним щепленням у встановленому Міністерством охорони здоров'я порядку, і мають бути навчені заходам проведення особистої профілактики від ураження кліщовим енцефалітом.

До початку польових робіт на підприємствах, в експедиціях і польових партіях мають бути повністю вирішені питання організаційно-технічного порядку:

• забезпечення польових підрозділів транспортними засоба­ми, матеріалами, інструментами, спорядженням, 313 і про­довольством на весь польовий сезон, а також їх доставка на місця робіт

• організація і облаштування польових баз і підбаз на об'­єктах робіт з урахуванням природно-кліматичних умов району робіт;

• розробка календарних планів і складання схем пересування бригад по ділянках робіт з урахуванням часу проведення робіт і місцевих природно-кліматичних умов, із зазначенням місць переправ через річки, інші водні перешкоди, важкопрохідні ділянки і ділянки підвищеної небезпеки;

• визначення і затвердження складу польових підрозділів, при­значення керівників робіт (бригад), а також відповідальних осіб за експлуатацію транспортних засобів, бурових устано­вок, механізмів та ін.;

• розробка планів заходів щодо охорони праці та пожежної безпеки на період організації та проведення польових робіт, визначення термінів завершення польових робіт і порядку повернення працівників на бази партій і експедицій.

При підготовці до польових робіт необхідно передбачити роз­робку оптимальних маршрутів пересування бригад по ділянці (з урахуванням усіх відомостей про наявність доріг, мостів, пором­них переправ, пристаней, лісоділянок, лісових кордонів, хатинок і т.д.), використовуючи матеріали аерофотозйомок, відомості ліс­госпів, інших організацій і місцевих Рад.

При проведенні робіт у районах, де можливий напад диких звірів, польові бригади забезпечуються вогнепальною зброєю. Зброя закріплюється за керівником бригади за умови отриман­ня від місцевих органів міліції персонального дозволу на право її носіння та застосування.

Видача зброї проводиться і оформляється відповідно вимог МВС України. Особи, що отримали зброю, мають знати правила поводження з нею. Забороняється передача зброї іншим осо­бам. При роботі в заповідниках забезпеченість бригад вогнепа­льною зброєю має погоджуватися з місцевими органами охорони заповідника.

При роботі в малообжитих і важкодоступних районах кож­ний працівник повинен мати індивідуальний пакет першої до­помоги, олівець, папір, компас та індивідуальний недоторканий запас продовольства, включаючи харчові концентрати, сірники в непромокальній обгортці, ніж, рибальські знаряддя для лову риби. Індивідуальна забезпеченість потрібними засобами перевіряється керівником бригади.

Перед виїздом на польові роботи з бази партії начальник партії разом із соціальним інспектором з охорони праці зобов’язані перевірити забезпеченість їх спорядженням, продовольст­вом, засобами індивідуального і колективного захисту, засобами зв'язку і подачі сигналів, дати всі необхідні вказівки керівникам бригад і встановити контрольні бази та місця зустрічі.

Тривалість польових робіт повинна плануватися з урахуван­ням конкретних умов і специфіки роботи. Продовження термі­нів польових робіт на осінньо-зимовий період допускається у виняткових випадках відповідно до існуючих Правил.

  1. Виробнича санітарія і гігієна праці та безпечна експлуатація виробничого обладнання, апаратури та інструментів.

Виробнича санітарія - це система організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів та засобів запобігання впливу шкідливих виробничих чинників на працівників. Виробнича санітарія вивчає всі фактори виробничого і навколишнього середовища, що діють на людину. До виробничої санітарії належить гігієна праці та санітарна техніка.

Гігієна праці - галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоров'я працівників, зумовлений умовами праці, і на цій основі обґрунтовує заходи і засоби щодо збереження і зміцнення здоров'я працівників, профілактики несприятливого впливу умов праці.

Санітарна техніка – це пристрої освітлення, вентиляції, опалення, тепло- і газопостачання, водопостачання, захист від дії шуму, вібрації тощо.

Гігієнапраціза специфічними факторами і родом діяльності поділяється на комунальну, виробничу, військову і гігієну харчування.

Фактори виробничого середовища характеризують санітарно–гігієнічні умови праці і поділяються на: фактори виробничого процесу (ФВП) та фактори трудового процесу (ФТП).

Фактори виробничого процесу бувають фізичні, хімічні і біологічні.

Фізичні фактори це:

- метеорологічні умови;

- промислові виділення (пил, аерозолі, гази і випари);

- шум, інфра- та ультразвук, електромагнітні та статичні поля;

- іонізуюче та лазерне випромінювання;

- світловий та кольоровий дискомфорт.

Хімічні фактори - це промислова отрута, яка проникає через органи дихання і слизову оболонку в організм людини.

Біологічні фактори- це промислова інфекція; патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, спірохети, інфекційні гриби).

Фактори трудового процесу це :

- положення тіла при виробничому процесі;

- емоційне напруження під час роботи;

- розумове напруження;

- навантаження на м'язову систему;

- ступінь гіподинамії (обмеження в просторі);

- рівень монотонності праці;

- ступінь перенапруги аналізаторів органів чуття;

- характер і особливості режиму праці та відпочинку.

В системі законодавства щодо гігієни праці ключове місце займає закон "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". Положення, що стосуються виробничої гігієни, найбільш повно висвітлені в ст 7 закону «Обовязки підприємств, установ і організацій». Відповідно до закону забезпечення санітарного благополуччя досягається такими основними заходами:

- гігієнічною регламентацією та державною реєстрацією небезпечних чинниківнавколишнього і виробничого середовища

- предявленням гігієнічно обгрунтованих вимог до проектування, будівництва, розробки, виготовлення та використання нових засобів виробництва і технологій, до житлових приміщень, територій, діючих засобів виробництва і технологій, тощо

- державною санітарно-гігієнічною експертизою проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм та діючих обєктів і обумовлених ними небезпечних чинників на відповідність вимогам санітарних норм.

- включенням вимог безпеки щодо здоров’я та життя в державні стандарти та іншу нормативну документацію

- ліцензуванням певних видів діяльності, повязаних з потенційною небезпекою для здоровя людей

- обов’язковими медичними оглядами певних категорій населення або працюючих

Складовими частинами законодавства в галузі гігієни праці є постанови, положення, норми, які затверджує Мінохорони здоровя («Положення про медичний огляд працівників...», «Перелік важких робіт і робіт зі шкодливими і небезпечними умовами праці...»), а також СніПи стосовно окремих небезпечних чинників.

В системі заходів з забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя та безпеки праці важливими є заходи з запобіжного і поточного санітарних наглядів. Державний запобіжний нагляд здійснюють органи державної санітарно-епідеміологічної служби системи Міністерства охорони здоровя України.

Як і інші порушення в сфері охорони праці, порушення в галузі виробничої санітарії караються, причому передбачається адміністративна, дисциплінарна чи кримінальна відповідальність, про що ми вже згадували раніше.
Безпека виробничого обладнання досягається:

• відповідністю нормативно-технічної документації на виго­товлення та експлуатацію виробничого обладнання вимогам системі стандартів безпеки праці (далі – ССБП) та іншим нормативним документам;

• відповідністю обладнання вимогам ССБП та іншим норма­тивним документам;

• проведенням технічного огляду, випробувань і необхідних вимірювань, розміщенням виробничого обладнання відпові­дно до існуючих вимог нормативно-технічної документації;

• проведенням профілактичного обслуговування обладнання в процесі його експлуатації відповідно до вимог та інстру­кцій заводу-виробника;

• виконанням в установлені терміни планових поточних і ка­пітальних ремонтів обладнання;

• своєчасною заміною і списанням морально застарілого і спрацьованого обладнання.

До роботи на електроприладах, радіоапаратурі, фотолабораторних установках, автотранспортних засобах, підіймальних і бу­рових механізмах та іншому обладнанні, а також до обслугову­вання двигунів, компресорів і електроустановок допускаються тіль­ки працівники, що мають на це право, підтверджене відповідним документом.

Персонал, який обслуговує електричні установки, повинен мати відповідну кваліфікаційну групу з електробезпеки і дотримува­тися вимог ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуата­ції електроустановок споживачів».

При роботі на геодезичних знаках із складною електроапара­турою необхідно суворо дотримуватися правил безпечного вико­ристання геодезичних приладів. Для робіт з електричними радіо-та світлодалекомірами допускаються тільки особи зі спеціальною підготовкою. При їх експлуатації необхідно ретельно дотримува­тися інструкцій з користування заводу-виготовлювача.

Піднімати далекоміри на геодезичні знаки можна частина­ми. Забороняється працювати зі світло- і радіодалекомірами, якщо вони не заземлені і якщо в них відкриті бокові кришки. Якщо світло- і радіодалекоміри знаходяться в робочому режимі, забо­роняється торкатися руками неізольованих проводів, відкрива­ти кришки приладів, міняти лампи і виконувати будь-який ре­монт; у виняткових випадках при необхідності перевірки окре­мих вузлів і деталей приладів необхідно надівати гумові чоботи і гумові рукавиці. Забороняється знаходитися перед параболої­дом радіодалекоміра на відстані менше 2 м, якщо ввімкнена висока напруга, оскільки може статися опромінення.

Необхідно стежити за герметичністю конденсаторів Керра світлодалекомірів, оскільки при їх розгерметизації виділяються шкідливі пари нітробензолу. Вмикати ртутну лампу можна тіль­ки в спеціальному кожусі - патроні, установленому у світлодале­комірі, тому що тиск парів ртуті може розірвати лампу.

Особливої уваги потребує робота з електрообладнанням у сиру погоду; зокрема, необхідно надійно захищати прилади від попа­дання вологи в електричні вузли і блоки приладів. Якщо при­лад відсирів, категорично заборонено протирати вузли і деталі ганчіркою, його необхідно висушити. При наближенні грози світ­ло- і радіодалекомірні роботи потрібно негайно припинити.

За станом і безпечною роботою обладнання і механізмів по­стійний контроль здійснюють посадові особи технічних служб, начальники партій, керівники робіт, інші відповідальні працівни­ки підрозділів.

Особи, відповідальні за справний стан електрогосподарств під­розділів і безпечну експлуатацію обладнання, механізмів, апара­тури та приладів, призначаються наказом керівника організації зі складу інженерно-технічних керівних працівників підрозділів.

Особи, відповідальні за справний стан електрогосподарств під­розділів, повинні мати першу кваліфікаційну групу з електробез­пеки. Кваліфікаційні групи іншим інженерно-технічним праців­никам і робітникам встановлюють залежно від посади, яку вони обіймають і відповідно до вимог «Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і правил техніки безпеки при екс­плуатації електроустановок споживачів».

Використовуване при роботі обладнання, прилади, апаратура, та інструменти мають відповідати технічним умовам заводу-виробника і. експлуатуватися відповідно до вимог експлуатацій­ної та ремонтної документації.

Для працюючих на обладнанні і механізмах повинні бути розроблені інструкції з охорони праці. При роботі з обладнан­ням і механізмами необхідно також керуватися вимогами ДНА-ОП 1.1.10-1.04-01 «Правила безпечної роботи з інструментом та пристроями».

Перед пуском механізмів і вмиканням апаратури необхідно переконатися у відсутності людей в небезпечній зоні і дати вста­новлений попереджувальний звуковий або світловий сигнал про початок роботи.

Контрольно-вимірювальні прилади, установлені на обладнанні і апаратурі, повинні мати пломбу або штамп підприємства-виробника або організації, що здійснює ремонт і відомчу перевірку цих приладів. Перевірка приладів має бути призначена і прове­дена в терміни, передбачені інструкціями з їх експлуатації, а та­кож при виникненні сумнівів щодо правильності їх показань.

При експлуатації обладнання, приладів, апаратури і механіз­мів забороняється:

• застосовувати не за призначенням і використовувати це обладнання для робіт у несправному стані;

• працювати без захисних огороджень, пристосувань і засобів захисту або при несправному їх стані;

• експлуатувати при навантаженнях і тиску, що перевищу­ють установлені паспортом норми (допустимі);

• експлуатувати без установлених або при несправних ко­нтрольно-вимірювальних приладах (манометрах, індика­торах і т.д.);

• користуватися обладнанням або технологією, розробле­ними раціоналізаторами, що не мають спеціального техні­чного висновку щодо їх безпечної експлуатації на вироб­ництві;

• залишати без нагляду працююче обладнання і апарату­ру, які потребують обов'язкової присутності обслуговую­чого персоналу.

Використовувані в топографо-геодезичному виробництві бу­рові машини та установки, двигуни, компресори, інші бензоелект­ричні механізми мають бути укомплектовані інвентарем і засо­бами пожежогасіння відповідно до вимог чинних стандартів без­пеки праці щодо забезпечення пожежною технікою для захисту об'єктів. Майданчики, де розташовуються зазначені установки і механізми, мають бути розчищені від снігу, трави і чагарнику.

При експлуатації бензоелектричних механізмів та електрич­них установок необхідно передбачити збір і видалення відпра­цьованого мастила, сміття та інших відходів, а також виключи­ти можливість попадання вказаних відходів у водоймища або виникнення пожежі під дією цих відходів.

Для захисту обслуговуючого персоналу від ураження електрич­ним струмом електроустановки і механізми мають бути забезпече­ні засобами захисту і засобами надання першої медичної допомоги.

Ручний інструмент (лопати, молотки, кувалди, ключі, сокири, пили, бури та ін.), що видається польовим підрозділам, повинен відповідати технічним умовам, згідно з якими він виготовляєть­ся, і впродовж польового сезону знаходитися у справному стані. Інструменти з гострими ріжучими кромками або лезами пови­нні зберігатися і переноситися в захисних чохлах або сумках.

Ручний інструмент, що використовується при роботах на ви­соті, для запобігання його падіння повинен зберігатися в спеціаль­них сумках, а під час роботи - прив'язуватися до руки (петля на ручці інструмента надягається на кисть руки).

 

3. Моделювання процесів формування травм, аварій, катастроф.

У зображеннях процесів формування, виникнення аварій та виробничих травм усі випадкові події (явища), що утворюють конкретну аварійну або травмонебезпечну ситуацію, пов'язані між собою причинно-наслідковими зв'язками в них є початкові, проміжні та кінцеві події.

Початкові події (небезпечні умови, небезпечні дії) виявляють у процесі обстеження обов’язків виробництва, а проміжні та кінцеві входять до схеми на основі логічного аналізу можливих варіантів перебігу події.

– Слід зауважити, що поняття «початкові події» введено умовно, бо насправді цим подіям можуть передувати інші. Але вони першими помічаються при обстеженні робочих місць та інших обєктів виробництва.

Якщо на схемах, що зображують процеси протікання (перебігу) випадкових подій, починаючи з початкових і закінчуючи кінцевими, покращати причино-наслідкові зв’язки, то ми одержимо логічні моделі процесів.

Кожна логічна модель процесу формування та виникнення небезпечної або аварійної ситуації складається з певної кількості випадкових подій, які між собою можуть бути статистично залежними або незалежними. 

Статистично незалежні події – це такі, коли поява наступної події неможлива без виникнення попередньої. Якщо кожна з двох, що входять до однієї моделі, може з’являтися незалежно одна від одної, то такі події є статистично незалежними. Як правило, у таких моделях незалежні випадкові події одна відносно одної розміщуються паралельно, а залежні – послідовно. Причинно-наслідкові зв'язки зображені стрілками, які, крім того, ще показують напрямок протікання (перебігу) подій.

Шляхом дослідження небезпечних ситуацій, які можуть виникати при експлуатації виробничого обладнання в галузях сільського господарства, описані і побудовані логічні моделі річних за формою і характером події. Це дало можливість перейти до побудови більш складних моделей аварій, травм і платформ які потрібні для встановлення причин виникни потенційних небезпек, без чого неможливо вжити обґрунтованих профілактичних засобів.

Метод логічного моделювання потенційних аварій, травм і катастроф. Відсутність можливості розробити досконалу систему управління безпекою життєдіяльності виробництва, яка базується на оперативному пошуку виробничих небезпек, їх глибокому логічному (при необхідності і математичному) аналізі і терміновому прийнятті заходів для усунення потенційних небезпек ще до винекнення травмонебезпечних та катастрофічних ситуацій.

Процес пошуку потенційних небезпек на виробництві ґрунтується на більш точному і ефективному проведенні існуючого оперативного контролю, який також повинен бути відповідно удосконаленим.

Аналізуючи кожну впобудованих логічних моделей процесів формування таможливого виникнення травмонебезпечних та аварійних ситуацій, завжди можна знайти подію, з якої починається небезпечний процес і до виникнення небезпечних наслідків.

Якщо дослідження логічних зв'язків провести у зворотному напрямку, то обов’язково можна знайти подію (явище), що є причиною (однією з причин) формування досліджуваного процесу.

Метод логічного моделювання травмонебезпечних, аварійних та інших ситуацій значно полекшує пошук причин аварій, виробничих травм і дорожньотранспортних пригод при розслідуванні. Вивчені, побудовані і систематизовані логічні моделі окремих виробничих процесів, обладнання та інших об'єктів можна програмувати, а складений з них банк даних може бути використаний для прогнозування виникнення аварій, травм, катастроф та інших небажаних явищ за допомогою ЕОМ.

Логічні моделі можна застосувати при прийнятті рішень про відповідальність осіб, винних виникненні таких пригод, а також ступінь провини самого потерпілого.

Метод логічного моделювання процесів формування, виникнення небезпечних ситуацій і їх наслідків доцільно застосовувати для аналізу існуючих або потенційних небезпек, що виявлені при обстеженні робочих споруд, будівель, виробничих процесів і технологій. Будь-яка аварія або катастрофа може бути наслідком ситуацій або їх поєднання. Тому метод логічного моделювання не може бути застосованим для моделювання складних процесів, що імітують формування і виникнення складних аварій і катастроф.

Метод «Держава несправностей» або «дерева несправностей і помилок оператора» застосовують для аналізу складних систем.

Аналіз умов, обставин та причин різних аварій, виробничих травм та деяких катастроф покачав, що процеси формування та виникнення цих явищ можна заздалегідь моделювати, застосовуючи метод побудови «дерева» відмов та помилок оператора людино-машинних систем у сільському господарстві.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас