Ім'я файлу: АЛЮЗІЇ ТА ЦИТАТИ ЛІНГВІСТИЧНИЙ ТА ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ.docx
Розширення: docx
Розмір: 19кб.
Дата: 15.09.2020


АЛЮЗІЇ ТА ЦИТАТИ ЛІНГВІСТИЧНИЙ ТА ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ
Такі явища к алюзії та цитати досліджувались в різних аспектах лінгвістики та перекладацької діяльності. Вони є складними і багатогранними поняттями, які заслуговують на особливу увагу під час їхнього дослідження, адже від відображення їх внутрішніх художніх ресурсів залежить правильність розкриття авторських задумів.

Хоча існують численні дослідження алюзії та цитат у лінгвістичному та перекладацькому аспекті (Р. Альтер, І. В. Арнольд, З. Бен-Порат, Р. Брауер, Дж. Веллінгз, І. В. Гюббенет, А. Г. Мамаєва, Л. А. Машкова, К. Перрі, Л. В. Полубіченко, У. Торнтон, М. Д. Тухареллі, А А. Тютенко, Н. О. Фатєєва, І. С. Христенко та інші), де це явище розглядалося багатоаспектно, особливо як один з параметрів інтертекстуальності, його ще мало вивчено в перекладацькому аспекті.

Правильне відтворення алюзій та цитат в лінгвістиці є внеском у збагачення будь-якої культурної писемності. Відповідно й до перекладу, алюзія та цитата виступають як елементи інтертекстуальностей, які в лаконічних формах розкривають зміст та вагомі параметри авторських думок та задумів та потребують під час перекладу врахування прирощення змісту тексту і ступенів відомості в цільовій культурі.

Цитати та алюзії включають у себе вислови і алюзивні власні назви. Відповідно вони базуються на спільних фонових знаннях адресантів і адресатів, зберігають зв’язок з джерелом, ціленаправлено використовуються задля прирощення змісту тексту та досягнення бажаних комунікативних ефектів.

Головна умова реалізації механізму цитат та алюзій є загальновідомість джерел, їх включеність до вертикального контексту учасників міжкультурної комунікації. В даному випадку цитати та алюзії можуть бути виявленими представниками й інших культур та викликати відповідні системи асоціацій.

Складність відтворення алюзії та цитат полягає у повній або частковій втраті її пізнаваності у цільовій культурі, що може стати на заваді розуміння авторської інтенції. Основне завдання перекладача при відтворенні алюзії відтворити її асоціативний фон, забезпечити її пізнаваність реципієнтом, що має викликати у нього певні асоціації. При перекладі потрібно якомога повніше передати комплекс асоціацій, які викликає алюзія у читача оригіналу.

При перекладі передусім доводиться долати екстралінгвальних труднощі. Перекладацькі стратегії не можуть бути строго фіксованими і визначаються в кожному конкретному випадку залежно від перекладацької ситуації. Основними критеріями добору засобів перекладу виступають такі параметри комунікативної ситуації: ступінь відомості алюзії та цитат у культурі реципієнта, її домінантна стилістична функція, характер/тип самої алюзії, характер тексту, частотність її вживання, питома вага в художній тканині твору та її позиція у тексті. Крім того, при перекладі алюзії та цитат потрібно враховувати такі чинники, як зміна конотацій алюзії та цитат у діахронічному плані, її полігенетичність, свідома авторська деформація алюзій, використання відономастичного словоутворення. Від цих чинників залежить вибір способу відтворення алюзії та цитат для збереження тих стилістичних функцій, які вони виконують у вихідному тексті. Різні категорії алюзій створюють різні типи проблем при відтворенні їх у перекладі, вимагаючи пошуків індивідуальних, ситуативних шляхів їх вирішення.

Функціонально-стилістичну адекватність алюзивних та цитатних власних назв у тексті оригіналу і тексті перекладу забезпечують такі прийоми:

  1. повні відповідники, що утворюються:

  • транскодуванням;

  • традиційною передачею власної назви;

  • семантичними калькуваннями;

  1. часткові відповідники, що утворюються:

  • перейменувнням (узуальними, контекстуальними синонімами власних назв);

  • розширеними структурними варіантами онімів, що утворюються додаванням елементів;

  • скороченими структурними варіантами власної назви;

3) уточнювальний переклад (додавання уточнювальних елементів, що натякають на значення власної назви);

4) компенсації:

  • пояснювальний переклад (транскодування з внутрішньотекстовим або зовнішньотекстовим коментарем);

  • переклад аналогом;

  • переклад гіперонімом;

  • перифрастичний переклад;

5) вилучення власної назви.

Компенсаційні прийоми при відтворенні алюзій та цитат обмеженої відомості є одним із засобів досягнення адекватного перекладу і, відповідно, адекватного реконструювання прагматики автора. Зберегти алюзії та цитати обмеженої відомості у перекладі, передати відповідний обсяг конотативної інформації та її емоційно-оцінний характер можна при певній структурно-семантичній адаптації. Функціонально-прагматичні трансформації, що реалізуються через компенсаційні прийоми, спрямовано на модифікацію тексту перекладу з урахуванням асоціативного фону алюзії та цитат. Компенсаційні прийоми мають експліцитний характер, що робить оригінал і переклад асиметричними, але уможливлюють рівноцінність комунікативної значущості оригіналу і перекладу, тобто їхню динамічну еквівалентність.

При перекладі деформованих алюзій адекватне відтворення як самого прийому деформації, так і його семантико-стилістичних функцій можливе в разі трансформації відомих реципієнтові перекладу висловів. Аналіз вказує, що загалом деформуються відомі алюзії, інакше ефект деформації втрачається і розглядається як немаркований фрагмент тексту. Найефективнішими прийомами при відтворенні деформованих алюзій є транскодування і цитатний або семантико-стилістичний переклад з урахуванням деформації. Для розкриття асоціацій і глибинного змісту деформованих алюзій обмеженої відомості в перекладі доводиться застосовувати різні трансформації і компенсаційні прийоми, що сприяють утворенню потрібних асоціацій і оптимально відтворюють авторську інтенцію: прийом експлікації імпліцитного змісту за допомогою транскодування з зовнішньотекстовим коментарем, уточнювального перекладу, прийому генералізації, перифрастичного перекладу. Оказіональним алюзивним іменам, що створюються за рахунок словотвірних процесів (словоскладення, скорочення, а найчастіше афіксації і конверсії) не завжди можна знайти відповідники в українській мові. Якщо їх не можливо відтворити на тому ж морфологічному рівні, застосовуються прийом генералізації, перифрастичний переклад, щоб створити еквівалентний комунікативний ефект.

Вивчення алюзії та цитат в перекладацькому аспекті має теоретичне і практичне значення для теорії і практики перекладу. Аналіз перекладацьких стратегій відтворення алюзії набуває особливого значення в перспективі перекладу постмодерністської прози, яка має своєю стилістичною домінантою інтертекстуальність.

Список літератури
1. Абрамова О. Ю. Алюзія у ліриці: функціональний аспект (на матеріалі поетичних творів Й. О. Бродського, О. С. Кушнера, А. О. Тарковського): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.19 / Одеськ. держ. ун-т. Одеса, 2009.

2. Абызов Ю. О культуре перевода // Майстерство перевода. Сб. шестой. 1969. М.: Сов. писатель, 1970. С. 219 270. Белозерова Н. Н. Модель функционирования интертекста:

Винокур Т. Г. Закономерности стилистического использования языковых единиц. М.: Наука, 1980. 238 с.

Клюканов И. Э. Динамика межкультурного общения. Тверь: Твер. гос. ун-т, 2017, Т. 2. 99 с.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас