Ім'я файлу: Алкоголь і алкоголізм.docx
Розширення: docx
Розмір: 58кб.
Дата: 25.11.2021

Херсонський державний університет

Педагогічний факультет

Кафедра: фінансів підприємства обліку і оподаткування

Самостійна робота на тему:

«Алкоголь і алкоголізм – дія на організм, працездатність і психофізіологічні здібності»
Виконала: Хорошавцева Анастасія
Перевірив: Федорчук О.М.

2021р.

ПЛАН

Вступ

1. Що таке алкоголь?

2. Вплив алкоголю на організм людини

2.1. Шкідливість алкоголю

2.2.Із чого починається пияцтво

2.3. Стадії і форми сп’яніння й алкоголізму

2.4. Алкоголізм не звичка, а хвороба

2.5. Алкоголь — руйнівник організму, що росте

3.Науково обґрунтовані факти про незворотні наслідки вживання алкоголю на здоров’я.
4. Що робити при алкогольному отруєнні


Висновки

Список використаної літератури

Вступ
“Викрадач розуму” – так називають алкоголь з давніх часів. Про п’янкі властивості спиртних напоїв люди довідалися не менш як за 80000р. до нашої ери – з появою керамічного посуду завдяки якому стало можливим виготовлення алкогольних напоїв з меду плодових соків і дикоростучого винограду. Можливо виноробство виникло ще до початку культурного землеробства. Частина спирт почали отримувати в VI-VII століттях араби і назвали його “аль коголь”, що означає “одурманюючий”. Першу пляшку горілки виготовив араб Рагез у 860 році. Перегонка вина для отримання спирту різко посилила пияцтво. Не виключено, що саме це стало приводом для заборони вживання спиртних напоїв основоположником ісламу (мусульманської релігії) Мухам медом. У часи Середньовіччя в Західній Європі також навчилися одержувати міцні спиртні напої шляхом перегонки вина й інших цукристих рідин, що бродять. Відповідно до легенди міцні алкогольні напої швидко поширилися по всьому світу насамперед за рахунок постійно зростаючого промислового виробництва алкоголю з дешевої сировини.

Алкоголь настільки швидко увійшов у побут, що практично жоден художник чи поет не обходив цю тему.

Істориками доведено, що в Давній Русі пили дуже мало. Лише на певні свята варили медовуху, брагу або пиво, міцність яких не перевищувала 5-10 градусів. У будні ніяких спиртних напоїв не дозволялося і пияцтво вважалося великою ганьбою і гріхом.

Але з ХVI сторіччя масово завезення через кордон горілки і вина. У 1652р. вийшов наказ продавати горілку по одній чарці людині.

На сьогодні споживання спиртних напоїв на земній кулі характеризується колосальними цифрами.


1.Що таке алкоголь?

Алкогольні напої – це напої, що містять алкоголь (етиловий спирт) воду та речовини, що надають йому запаху та смаку.Алкоголь може бути виготовлений як природним шляхом (бродіння) так і штучно.

Бродіння – найдешевший та найпоширеніший спосіб, що дозволяє перетворити рослинну сировину на алкоголь.Вихідним продуктом а одержанні етилового спирту є злаки, картопля, буряк.Сирий етиловий спирт (сирець) містить багато домішок, у тому числі отруйних сивушних олій. Спирт очищають шляхом перегонки в особливих апаратах але й в отримаю чому в такий спосіб спирті-ректифікаторі зберігаються частинки шкідливих для організму речовин.

Етиловий спирт широко застосовують у різних галузях народного господарства. Його використовують як розчинник наприклад, при виготовленні лаків, політур у ряді хімічних реакцій для синтезу органічних барвників.

Варто зупинитися на вживанні отруйних технічних рідин – різних сурогатів алкоголю. Їх уживають або помилково вважаючи, що це етиловий спирт або свідомо нехтуючи небезпекою як це іноді роблять запеклі пияки. Подібно звичайному спиртові ці рідини здатні викликати сп’яніння але через 10-12 год. після їх уживання з’являються ознаки важкого отруєння: головний біль, нудота, блювота, хитка хода, слабкість, запаморочення або навіть повна втрата свідомості. Смерть настає від мозкових розладів (через 1-2 доби) або враження нирок (через 1-2 тижні). Метиловий спирт – нервово-судинна отрута і його стограмова доза смертельна для людини. Навіть невелика кількість цього спирту вражає зоровий нерв і систему оболонок ока (зокрема сітківку).Ще більше небезпечний дихлоретан (хлористий етилен) 10-15 грамів якого викликають незворотні зміни в печінці і нирках.

Як бачимо, алкоголь і його сурогати дуже шкідливі, а наслідки їх уживання дуже небезпечні у різних алкогольних напоях неоднаковий вміст алкоголю. У пиві – близько – 5%, у натуральному вині – 9-12%, а в міцних алкогольних напоях мінімум 35%. Хоча ви це залежить від конкретного напою. Відрізняють об’ємний та ваговий вміст алкоголю. Оскільки 1л. алкоголю важить 790г. об’ємний вміст завжди буде більшим за ваговий. Об’ємний відсоток алкоголю – це той об’єм, який займає алкоголь у відсотках до об’єму всього вмісту. Ваговий відсоток показує, яку частину ваги продукту складає алкоголь. За прийнятим стандартом на етикетках усіх алкогольних напоїв має бути вказаний об’ємний відсотковий вміст алкоголю.

Європейські фахівці вважають, що безпечний рівень коливається в межах 20-60г. на добу, в перерахунку на чистий 100 процентний спирт для чоловіків (50-150г. горілки) і 10-40г. для жінок (25-100г. горілки).

2. Вплив алкоголю на організм людини

Проблема, пов’язана зі вживанням алкоголю, дуже актуальна. Від цього страждає все суспільство, але в першу чергу під загрозу ставиться підростаюче покоління: діти, підлітки, молодь, а також здоров’я майбутніх матерів. Адже алкоголь особливо негативно впливає на організм, що не сформувався, поступово руйнуючи його. Шкода алкоголю очевидна. Доведено, що при потраплянні алкоголю всередину організму, він розноситься по крові до всіх органів і шкідливо діє на них, аж до руйнації. При систематичному вживанні алкоголю розвивається хвороба — алкоголізм. Алкоголізм небезпечний для здоров’я людини, але він виліковний, як і інші хвороби. Алкоголізм ідентичний такому захворюванню, як цукровий діабет, тобто хвороба може бути спадковою і набутою. Як свідчать останні дослідження, схильність організмів до алкоголізму дуже висока (зі 100 юнаків, що почали вживати алкоголь, 20 стали алкоголіками, причому лише 5% “зійшли на пси”, ставши підпарканними “синюшниками”, решта ж залишилася у сім'ях, нещадно тероризуючи своїх рідних і близьких).

Ознаки алкоголізму

  1. Здатність випити велику кількість алкоголю

  2. Потреба в частому вживанні спиртних напоїв

  3. Втрата контролю над дозою

  4. Виникнення вторинного потяга до алкоголю

  5. Алкогольна амнезія - провали пам'яті

  6. Похмільний синдром - відмова заради чергової випивки від виконання обов'язків

  7. Бажання випити

  8. Нездатність усвідомлювати ступінь свого сп'яніння

  9. Нездатність контролювати свої вчинки і дії

  10. Утрата захисного рефлексу - блювоти

  11. Підвищення несприйнятливості до алкоголю

  12. Стан сп'яніння уже вважається "нормальним", і виникають труднощ у придушенні виниклої потреби в алкоголі.

2.1. Шкідливість алкоголю Алкоголь швидко всмоктується в кров, яка розносить його по всьому організму. Найбільшу його частину вбирає мозок. Кора головного мозку у людей, які часто п’ють, тонша, ніж у здорових, звивини згладжені, на місці загиблих клітин утворюються пустоти. У таких людей часто виникають різні запалення периферійних нервів, що призводить до інвалідності. Навіть незначна кількість алкоголю знижує розумову працездатність на 20–25%. Отруєні алкоголем нервові клітини не можуть нормально функціонувати. Мозок неспроможний засвоювати нові знання, набувати нового досвіду. Помітно знижується пам’ять, погіршується здатність робити висновки. У людей, які вживають спиртні напої, завжди виникає запалювальний процес слизової оболонки шлунка — гострий гастрит. Згодом ускладнюється виразкою шлунка або дванадцятипалої кишки. Як і багато інших отруйних речовин, алкоголь знешкоджується у печінці. Але клітини печінки з часом не витримують перевантаження і починається жирове переродження їх з утворенням сполучної тканини. Цей процес — початок цирозу печінки, а потім практично невиліковної хвороби — раку. Негативно впливає алкоголь і на серце людини, виникають різні функціональні порушення серцево-судинної системи, серцевий м’яз ослаблюється, змінюється тонус судин. Дуже часто у п’яниць спостерігається гіпертонічна хвороба. Люди, зловживаючи алкоголем, завдають шкоди не тільки власному здоров’ю, вони можуть стати головним і єдиним винуватцем фізичної і розумової неповноцінності своїх дітей. Особливо небезпечне для здоров’я дітей пияцтво матері. Установлено, що підвищена уразливість перед різними тяжкими захворюваннями може передаватися через покоління, проявлятися в онуків. Смертельна доза алкоголю для підлітка в 4–5 разів менша, ніж для дорослих. Від алкоголю загинуло більше людей, ніж від усіх на Землі війн і голоду. У Київській Русі міцність напоїв не перевищувала 5–7 градусів, адже самим бродінням неможливо одержати міцніших напоїв. Тоді інших, сучасних методів одержання алкогольних напоїв не знали. Установлено, що активна форма туберкульозу серед алкоголіків в Нью-Йорку трапляється в 28 разів частіше, ніж серед решти жителів міста. Зловживання алкоголем — першопричина багатьох психічних розладів. Зміни структури мозку, викликані багаторічною алкогольною інтоксикацією, майже незворотні. Дослідження останніх років виявили прямий зв’язок між невеликим, але частим вживанням алкоголю й ураженням печінки: жирова дистрофія цього органу розвивається в середньому через 5–10 років, а цироз печінки спостерігається в 7 разів частіше, ніж у непитущих. Статистика свідчить: у тих, хто вживає алкогольні напої, хвороби серцево-судинної системи спостерігаються в 2,5 разів частіше, ніж у непитущих, а інфаркти міокарда — глибокі та обширні. Зловживання алкоголем сприяє виникненню і вкрай несприятливому перебігу гіпертонічної хвороби. Австрійські вчені порівняли головний мозок алкоголіків із мозком здорових людей. Виявилося, що мозок питущих людей містить меншу кількість нервових клітин — нейронів, які були ще й набагато меншими. Дія алкоголю під час внутрішнього розвитку затримує ріст плоду. Матері, які вживають навіть невеликі дози спиртного, народжують неповноцінних фізично і психічно дітей. Відомо, що 90% розумово відсталих дітей, які займаються у спеціалізованих школах та інтернатах — діти або пияків, або алкоголіків. У сім’ях, де вживають алкоголь, 38,6% дітей виявляються недорозвиненими і хворими. У таких сім’ях удвічі частіше діти народжуються мертвими, а також їх смертність у ранньому віці втричі вища, ніж у сім’ях, де батьки не п’ють. Найбільше імпотентів серед курців і тих, хто зловживає алкоголем. У стані сп’яніння здійснюється найбільше крадіжок, пограбувань, різних нападів.
2.2.Із чого починається пияцтво Приводом для того, щоб спробувати алкоголь, може стати будь-що. Але простежуються характерні зміни залежно від віку. До 11 років перше знайомство з алкоголем відбувається або випадково, або його дають «для апетиту», «лікують» вином або ж дитина сама із цікавості пробує спиртне (мотив головним чином властивий хлопчикам). У старшому віці мотивами першого вживання алкоголю стають традиційні приводи: свято, родинні урочистості, гості тощо. З 14–15 років з’являються такі приводи, як «незручно було відставати від хлопців», «друзі вмовили», «за компанію», «для хоробрості» і т. д. Хлопчикам властиві всі ці групи мотивів першого знайомства з алкоголем. Для дівчаток типова в основному друга, «традиційна» група мотивів. Звичайно це буває, так би мовити, «невинна» чарочка на честь дня народження або іншої урочистості. І хоча це відбувається за згодою батьків, у колі сім’ї, усе ж і таке прилучення дітей до вина небезпечне. Адже варто раз спробувати спиртне, як уже знімається психологічний бар’єр і підліток вважає себе вправі випити з товаришами або навіть один, якщо з’являється така можливість. Недарма в народі говорять: «Ріки починаються зі струмочка, а пияцтво — з чарочки». У цілому мотиви вживання спиртного підлітками діляться на дві групи. В основі мотивів першої групи лежить бажання наслідувати традиції, зазнати нових відчуттів, цікавість тощо. Формуванню цих мотивів сприяють деякі властивості психіки неповнолітніх, що породжують у них почуття дорослості, бажання бути як усі, прагнення наслідувати старших і т. п. Віковими особливостями підлітків можна пояснити і вживання ними спиртних напоїв «для хоробрості». Цей мотив пов’язаний із відсутністю в неповнолітніх життєвого досвіду, знань, що дають їм змогу вільно вступати в спілкування з оточуючими (наприклад, з особами старшого віку, дівчатами). Особливої уваги заслуговує друга група мотивів споживання алкоголю, що формують пияцтво як тип поведінки правопорушників. До них входить бажання позбутися нудьги. У психології нудьгою називають особливий психічний стан особистості, пов’язаний з емоційним голодом. У підлітків цієї категорії істотно ослаблений або втрачений інтерес до пізнавальної діяльності. Підлітки, що вживають спиртне, майже не займаються суспільною діяльністю, менше цікавляться художньою літературою, рідко беруть участь у самодіяльності, майже не бувають у театрі, втрачають інтерес до серйозної музики, живопису. Нарешті, деякі підлітки вживають спиртне, щоб зняти напругу, звільнитися від неприємних переживань. Напруження, тривога можуть виникнути у зв’язку з певним станом у сім’ї або в школі. Для підлітків характерне проведення вільного часу переважно з друзями. І хоча підліткові групи утворюються стихійно, їх складають хлопці, близькі за рівнем розвитку, запитами й інтересами. Але якщо підліткова група не об’єднана якоюсь корисною діяльністю, у ній переважає «порожнє» проведення часу нудьгуючих неповнолітніх і в такій групі починається розпиття спиртних напоїв.
2.3. Стадії і форми сп’яніння й алкоголізму Як часто деякі люди з гордістю відзначають у себе або у своїх товаришів підвищену стійкість до спиртного, думаючи, що це пов’язане з фізичним здоров’ям. А насправді підвищена стійкість до спиртного — перша ознака алкоголізму, що починається, симптом серйозного захворювання. Для алкоголіка — що чарка, що склянка, що пляшка вина — все одно. Уже від чарки спиртного він приходить у своєрідний стан ейфорії — порушення, що тільки посилює його прагнення випити, потім наступні дози мало змінюють його зовнішній вигляд, хоча в організмі відбуваються помітні зсуви. Спочатку алкоголік виявляє надзвичайну активність, намагаючись «позачергово» випити чергову стопку, починає буйствувати або блазнювати. Але остання крапля переповнює межі стійкості, алкоголік «відключається» від зовнішнього світу, впадаючи в забуття. Утрата контролю за кількістю випитого, непомірна жадібність до спиртного, неконтрольована, розв’язна, нерідко цинічна поведінка — стійкі ознаки алкоголізму. У п’яниці ослаблена воля — і не тільки до обмеження прийому алкоголю, а й стосовно інших, ділових сторін повсякденного життя. Нерідко під час святкових застіль можна спостерігати, як люди після випитих спиртних напоїв поводяться розв’язно, їхні дії стають незграбними. Відразу помітно вплив на них алкоголю. І якщо запитати учасників, як часто вони випивають, більшість відповість, що нерегулярно. Проте навіть після однократного прийому алкоголю в людей ніч проходить неспокійно, а на ранок вони прокидаються розбитими, з опухлим лицем і головним болем. Робочий день, як правило, зіпсований, а якщо людина по роботі пов’язана з механізмами, наприклад із верстатом або автомашиною, то в цей день у неї різко підвищується ризик аварії або навіть катастрофи. У робітників розумової праці після прийому алкоголю значно погіршуються розумові процеси, знижуються швидкість і точність обчислень, як кажуть, робота валиться з рук. Отже, навіть після нерегулярного, випадкового вживання алкоголю настають серйозні неполадки в організмі, що свідчать про його тяжке отруєння. Якщо ж уживання алкоголю є систематичним, людина п’є в будь-якому випадку, знаходячи будь-який привід, щоб напитися, то це вже називається побутовим пияцтвом. Для п’яниці не має значення зміст святкової події, йому байдуже, чи схвалюють його поведінку інші. У цій стадії значною мірою змінюється ставлення питущого до оточуючих. Для п’яниці найближчими людьми стають однофляжники, нехай навіть вони вперше опинилися за одним столом. Час, місце й обстановка, де такі люди п’ють, не мають для них значення. Таким чином, різниця між епізодичним прийомом спиртного і пияцтвом полягає не тільки в кількості випитого за один раз, а й у психологічному стані питущого. У першому випадку людина відзначає будь-яку урочисту або значну подію, а в другому — п’є, тільки щоб привести себе в стан сп’яніння. Якщо вчасно утримати людину від пияцтва, це попередить її падіння і розвиток алкоголізму. Щоб відстежити розвиток алкоголізму, слід знати вплив алкоголю на нервову систему. Хронічне отруєння етиловим спиртом, або алкоголізм — це захворювання, зумовлене систематичним вживанням етилового спирту (спиртних напоїв), яке виявляється в постійній потребі в оп’янінні, розладах психічної діяльності та функцій внутрішніх органів, зниженні працездатності, втраті соціальних зв’язків, деградації особистості.

Хронічне отруєння перебігає стадійно: 1 стадія: триває від 1 до 5 років, утворюється значна стійкість до спиртного, тобто можливість вживання великих доз щодня, зменшуються ознаки токсичного впливу: головного болю, розбитості, відсутності апетиту. При цьому зникають блювота при передозуванні, виникає психічна залежність, підвищуються настрій при думці про вживання спиртного, відчуття пригнічення у тверезому стані. 2 стадія: триває від 5 до 15 років, це найбільша (максимальна) стійкість до спиртного, щоденне пияцтво. З’являється вже фізична залежність від спиртного, яка диктує поведінку в тверезому стані, пацієнт непрацездатний, подразливий, розслаблений. При прийомі спиртного відновлюються функції. 3 стадія: триває 5–10 років, відбувається зниження щодо доз спиртного. Глибоке сп’яніння виникає від незначних доз. Характерний абстинентний синдром (синдром відміни вживання етилового спирту), при цьому виявляється в’ялість, нерухомість, холодний піт, апатичність, загострення рис обличчя. Відбувається ураження всіх органів та серцево-судинної системи: алкогольна гіпертензія (підвищений тиск), ураження серця — порушення функцій, аж до серцевої недостатності. Ураження органів дихання: трахеобронхіт, заміна легеневої тканини сполучною — пневмосклероз. Органи ШКТ: гострі та хронічні гастрити, виразкова хвороба ДПК та шлунка. Підшлункова залоза: гострі та хронічні панкреатити (запалення підшлункової залози). Печінка: гепатити, цирози тощо.
2.4. Алкоголізм не звичка, а хвороба Алкоголізм — тяжка хронічна хвороба, у більшості випадків складно виліковується. Вона розвивається на основі регулярного і тривалого вживання алкоголю і характеризується особливим патологічним станом організму: нестримним потягом до спиртного, зміною ступеня його перенесення і деградацією особистості. Для алкоголіка сп’яніння є найкращим психічним станом. Цей потяг не піддається розумним доказам припинити пити. Алкоголік спрямовує всю енергію, засоби і думки на добування спиртного, незважаючи на реальну ситуацію (наявності грошей у сім’ї, необхідності виходу на роботу тощо). Раз випивши, він рветься напитися до повного сп’яніння, до безпам’ятства. Як правило, алкоголіки не закушують, у них втрачається блювотний рефлекс і тому будь-яка кількість випитого залишається в організмі. У зв’язку з цим говорять про підвищену стійкість до алкоголю. Але насправді це патологічний стан, коли організм утратив спроможність боротьби з алкогольною інтоксикацією шляхом блювоти й інших механізмів захисту. На пізніх етапах алкоголізму переносимість спирту раптово знижується й у запеклого алкоголіка навіть малі дози вина викликають той же ефект, що великі в минулому. Для цієї стадії алкоголізму характерне тяжке похмілля після прийому алкоголю, погане самопочуття, дратівливість, злостивість. Під час так званого запою, коли людина п’є щодня, протягом кількох днів, а то й тижнів, патологічні явища настільки виражені, що для їхньої ліквідації потрібна медична допомога. Алкоголізм не звичка, а хвороба. Звичка контролюється свідомістю, її можна позбутися. Пристрасть до алкоголю перебороти складніше через отруєння організму. Близько 10% людей, що вживають алкоголь, стають алкоголіками. Алкоголізм — хвороба, що характеризується психічними і фізичними змінами в організмі. Алкоголізм розвивається за такою схемою: 1) початкова фаза: сп’яніння з випаданням пам’яті, затьмаренням розуму. Людина постійно думає про спиртне, їй здається, що випила недостатньо, вона п’є ще, у неї розвивається жадібність до алкоголю. Проте вона не визнає себе алкоголіком, уникає розмов про тягу до спиртного; 2) критична фаза: втрата контролю над собою після першого ж ковтка алкоголю. Прагнення знайти виправдання своєму пияцтву, опір усім спробам запобігти бажанню випити. У людини розвивається зарозумілість, агресивність. Вона обвинувачує оточуючих у своїх бідах. У неї починаються запої, його друзями стають випадкові однофляжники. Вона змушена піти з постійної роботи, втрачає інтерес до всього, що не стосується спиртного; 3) хронічна фаза: щоденне похмілля, розпад особистості, помутніння пам’яті, суперечливість думки. Людина п’є сурогати алкоголю, технічні рідини, одеколон. У неї розвиваються безпідставні страхи, біла гарячка, інші алкогольні психози. Одним із характерних ускладнень під час запою є біла гарячка. Біла гарячка — найбільший алкогольний психоз, що зустрічається часто. Вона виникає звичайно в стані похмілля, коли в п’яниці з’являються безпідставний страх, безсоння, тремтіння рук, кошмари (погоні, напади тощо), слухові і зорові омани у вигляді шумів, дзвоників, руху тіней. Симптоми білої гарячки особливо виражені вночі. У хворого починаються яскраві переживання застрашливого характеру. Він бачить повзаючих навколо комах, пацюків, бандитів, що нападають на нього, відчуває біль від укусів, ударів, чує погрози. Він бурхливо реагує на свої галюцинації: обороняється або біжить, рятуючись від переслідування. Удень галюцинації дещо загасають, хоча хворий залишається збудженим, у нього тремтять руки, він метушливий і не може спокійно сидіти на одному місці. Іншою формою психозу є алкогольне марення. Воно виникає і після короткочасного пияцтва, але на відміну від білої гарячки не супроводжується галюцинаціями. Таких хворих переслідують нав’язливі думки. Частіше за все це манія підозрілості, переслідування, ревнощі. П’яниці, наприклад, здається, що проти нього задумана змова. Не бачачи виходу зі становища, що створилося, він може покінчити життя самогубством. Лікування проводиться в стаціонарах лікарень (у психіатричних відділеннях), разом із дезінтоксикаційною терапією намагаються поступово відмінити вживання етилового спирту і виробити негативне ставлення до нього.

2.5. Алкоголь — руйнівник організму, що росте Учені всього світу протягом майже сорока років голосно заявляють про небезпеку, що чатує на підростаюче покоління — дітей, підлітків, молодь. Мова йде про все зростаючий розмах споживання спиртних напоїв неповнолітніми. Так, у США (штат Нью-Йорк) 91% 16-річних учнів уживають алкогольні напої. У Канаді близько 90% учнів 7–9 класів уживають спиртні напої. У Німеччині 1% дітей 8–10 років у стані алкогольного сп’яніння затримується поліцією. Мабуть, нескладно уявити собі, яку шкоду завдає підліткам уживання вина або навіть пива. Сучасні дослідження підтверджують, що в тілі людини немає таких органів і тканин, які не уражалися б алкоголем. Потрапивши до організму, алкоголь достатньо повільно (зі швидкістю 0,1 г на 1 кг маси тіла за годину) розщеплюється в печінці. І тільки 10% від загальної кількості випитого виводиться з організму в незмінному вигляді. Алкоголь, що залишився, циркулює разом із кров’ю по всьому організму, поки не розщепиться весь. Висока проникність «молодих» тканин, їхня насиченість водою дає змогу алкоголю швидко поширюватися по організму, що росте. Шкідливий вплив алкоголю насамперед позначається на діяльності нервової системи. Якщо вміст алкоголю в крові узяти за одиницю, то в печінці він дорівнюватиме 1,45, а в головному мозку — 1,75. Навіть невеликі дози алкоголю впливають на обмін у нервовій тканині, передачу нервових імпульсів. Одночасно порушується робота судин головного мозку: відбувається їхнє розширення, збільшення проникності, крововилив у тканину мозку. У підлітковому віці мозкова тканина бідна на фосфор, багата на воду, перебуває в стадії структурного і функціонального вдосконалення, тому алкоголь особливо небезпечний для неї. Навіть одноразові вживання спиртного можуть мати досить серйозні наслідки. Часте вживання алкоголю дуже негативно впливає на психіку підлітка. При цьому затримується не тільки розвиток вищих форм мислення, вироблення етичних і моральних категорій і естетичних понять, а й втрачається вже набута здатність. Підліток, як то кажуть, «тупішає» інтелектуально, емоційно. Другою «мішенню» алкоголю є печінка. Саме тут під дією ферментів відбувається розщеплення алкоголю. Якщо швидкість надходження алкоголю в клітини печінки вища за швидкість його розпаду, то відбувається накопичення алкоголю, що призводить до ураження клітин печінки. Алкоголь порушує структуру клітин печінки, призводячи до переродження її тканин. При систематичному вживанні спиртних напоїв жирові зміни в клітинах печінки призводять до омертвіння печінкової тканини — розвивається цироз печінки, дуже грізне захворювання, яке майже завжди супроводжує хронічний алкоголізм. Дія алкоголю на печінку підлітка ще агресивніша, оскільки цей орган перебуває в стадії структурного і функціонального формування. Ураження клітин печінки призводить до порушення білкового і вуглецевого обміну, синтезу вітамінів і ферментів. Спиртні напої, можна сказати, «роз’їдають» слизову оболонку стравоходу, шлунка, порушують секрецію і склад шлункового соку, що ускладнює процес травлення і, у кінцевому підсумку, погано позначається на рості і розвитку підлітка. Таким чином, алкоголь ослаблює організм, гальмує формування і дозрівання його органів і систем, а в деяких випадках, наприклад при зловживанні, і зовсім зупиняє розвиток деяких функцій вищої нервової системи. Чим молодший організм, тим згубніше діє на нього алкоголь. Крім того, вживання алкогольних напоїв підлітками значно швидше, ніж у старших, призводить до формування в них алкоголізму. 2.2.8. Алкоголізм і суспільство Алкоголь «б’є» не тільки самого питущого, а й людей, що оточують його. Часто чоловіки або жінки, схильні до алкоголізму, зневажають свої обов’язки, друзів, сім’ю і дітей для того, щоб задовольнити свою потребу. Пристрасть до алкоголю — причина різноманітних злочинів. Відомо, що 50% усіх злочинів пов’язано з уживанням алкоголю. За алкоголізм батьків часто розплачуються діти. Дослідження нервовохворих дітей показали, що причиною їхньої хвороби є алкоголізм батьків. Боротьба з алкоголізмом — найбільша соціальна і медична проблема будь-якої держави. Шкода алкоголю доведена. Навіть малі дози його можуть стати причиною великих прикростей або нещасть: травм, автокатастроф, позбавлення працездатності, розпаду сім’ї, утрати людиною духовних потреб і вольових рис.
2.Науково обґрунтовані факти про незворотні наслідки вживання алкоголю на здоров’я.
Алкоголь не рятує від депресії


Тверезники та алкоголіки мають приблизно однакові шанси розвинути депресію — 70% та 80% відповідно. А люди, що п’ють келих вина щодня, мають найнижчі шанси. Але люди часто не п’ють вимушено: через хронічні хвороби чи брак грошей, тож можуть впасти в депресію не через нестачу етилового спирту в крові, а через свою життєву ситуацію та брак спілкування з друзями в шинку. Важливо розрізняти причини та наслідки

 

Вміти пити” погано

Якщо ви п’єте, і не п’янієте, значить, ваші ферменти алкогольдегідрогенази вправно руйнують алкоголь. Тим часом людина продовжує пити, бо не відчуває сп’яніння і гадає, що все під контролем. Але спирт в печінці стає оцтовим альдегідом — сполукою також токсичною для організму. І руйнувати його мають уже інші ферменти, які можуть діяти повільно. Краще “не вміти пити”, тобто мати малоефективні алкогольдегідрогенази і рано спинятися. 

 

Безпечної дози алкоголю не існує

Як би ми не прагнули пити “помірковано”, алкоголь діє на кожну клітину тіла і їй шкодить. Алкоголь збільшує ризик деменції, раку підшлункової, стравоходу, печінки, прямої кишки, молочної залози. Люди, які надмірно споживають алкоголь, мають вищі ризики серцево-судинних хвороб, гіпертензії та абдомінального ожиріння.  Крім цього, алкоголь погіршує поглинання вітамінів кишківником. 

 

Алкоголь не подовжує життя

Навпаки. Преса та блоги поширюють міф, начебто кава та алкоголь подовжують життя -— довгожителі п’ють і те, і те.  Але це викривлення та перекручування інформації. Ровесники століття з чаркою та філіжанкою просто мають хороші гени, та, ймовірно, інші бонуси буття. 

 

Не поєднуйте каву та алкоголь

Це офіційна заборона, крім того, що алкоголь шкідливийУ разі похмілля кава допомагає не усім.  З іншого боку, кофеїн допомагає подолати абстинентний синдром, тобто якщо людина пила і раптом вирішила зав’язати. Крім цього, кава істотно знижує ризик раку печінки, особливо в людей, що перехворіли на гепатит С і зловживають алкоголем, але якщо вони вже не п’ють. 

 

Мозок жінок та чоловіків реагує на алкоголь по-різному

У жінок, що страждають на алкоголізм, в мозкові суттєві збільшені ділянки, що відповідають за задоволення та заохочення поведінки. А в чоловіків навпаки. При цьому алкоголь в чоловіків викликає вдвічі більший викид дофаміну (медіатору, що бере участь в заохоченні), ніж в жінок. Цим нині пояснюють більшу поширеність алкоголізму серед чоловіків.  Також науковці вважають, що мозок жінок більш вразливий до пошкодження алкоголем. 

 

Алкоголь погіршує здатність міркувати логічно та раціонально

Часто при цьому активується ризикова сексуальна поведінка, тобто незахищений секс з випадковими партнерами.  З іншого боку, падіння тиску через сильну інтоксикацію подекуди робить ерекцію неможливою, а алкоголізм вважають предиктором (точним передвісником) сексуальних негараздів.  Пам’ятайте про це.

 

Алкоголь змінює роботу генів

Йдеться про гени, що залучені в обмін холестерину, підтримання цілісності судин, нейропластичності, та рецепторів нейромедіаторів. 

Ці зміни називаються епігенетичні, тобто поверх генів нанесли мітки, які змінили активність генів. Досить часто епігенетичні зміни тривалі і навіть можуть передаватися наступним поколінням. Алкоголізм призвозводить до того, що гени запускають різні процеси — мозок гірше контролює поведінку, рівень холестерину та запальний фон в тілі зростають.  Часто це поєднується із накопиченням вісцерального жиру — універсального покажчика ранньої смертності, особливо в чоловіків.  Втім, епігенетичні зміни і запалення внаслідок алкоголізму та вісцерального ожиріння можна частково спинити завдяки фізичним навантаженням та відмови від алкоголю.Навіть якщо всі ці аргументи вас не навернули до шанування води, кави та чаю — ніколи не сідайте за кермо, якщо випили. Будь-яка кількість алкоголю в крові може вплинути на навички водіння та підвищує ризики потрапити в аварію. 

4.Що робити при алкогольному отруєнні

Найперше, що потрібно робити при явному алкогольному отруєнні з важкими ознаками – викликати швидку допомогу. Більшість людей, які регулярно випивають намагаються боротися з інтоксикацією самостійно, а звертаються до лікарів лише в критичних випадках: нульова реакція отруєного на зовнішній вплив або факт вживання сурогатів (підробки). Перша допомога при отруєнні алкоголем до приїзду медиків:

  • терміново промити шлунок (2–3 склянки води кімнатної температури, після чого штучно викликають блювання натискуванням пальцями на корінь язика);

  • під час блювання треба очистити порожнину рота механічним шляхом та зафіксувати язик, щоб уникнути його западання;

  • дати доступ свіжого повітря, полегшити дихання;

  • прийняти будь-який сорбент згідно інструкції (активоване вугілля, Медіхронал або схожі препарати);

  • дати сольове проносне;

  • пити багато води і приймати сечогінні препарати.

Якщо потерпілий без свідомості, то промивання шлунка робити не можна, він може захлинутися. Вивести з такого важкого стану може лише фахівець-нарколог.

Висновки

Таким чином, основна небезпеки вживання і зловживання спиртними напоями, особливо у підлітковому та юнацькому віці, полягає у виникненні алкогольної залежності, яка поступово переходить у тяжкі захворювання – алкоголізм – і проявляється у необоротному ураження УНС та всіх органів і систем. Алкоголіки стають байдужими до роботи, сім’ї, дітей, відсунувши в бік інші різнобарв’я людського життя.

Отже, людина, яка не здатна сказати “ні” зловживанню алкогольними напоями, стає на шлях, що може призвести її до деградації фізичної, моральної, духовної, соціальної і врешті-решт, до загибелі.

Алкоголь «б'є» того, що не тільки сам п'є, але і людей, оточуючих його. Часто чоловіки або жінки, схильні до алкоголізму, нехтують своїми обов'язками, друзями, сім'єю і дітьми, для того, щоб задовольнити свою потребу. Пристрасть до алкоголю причина різних злочинів. Відомо, що 50 процентів всіх злочинів пов'язані з вживанням алкоголю.

За алкоголізм батьків часто розплачуються діти. Дослідження нервовохворих дітей показали, що причиною їх хвороби часто є алкоголізм батьків. Боротьба з алкоголізмом - найбільша соціальна і медична проблема будь-якої держави. Шкода алкоголю доведена. Навіть малі дози його можуть стати причиною великих прикрощів або нещастя: травм, автокатастроф, позбавлення працездатності, розпаду сім'ї, втрати духовних потреб і вольових меж людиною.


Список використаної літератури

1. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ Навчальний посібник. – Х., 2005.

2. Петренко Л.Ф. Підступний ворог. – К., 1991.
3.https://moz.gov.ua/article/health/jak-alkogol-vplivae-na-zdorovja-pro-nezvorotni-naslidki

4. https://kpi.ua/use-alco

5. https://dpss.gov.ua/news/shcho-slid-pamyatati-pri-otruyenni-alkogolem-ta-jogo-surogatami

6.https://mp1.ck.ua
скачати

© Усі права захищені
написати до нас