Психологія праці Семінар 1 «Актуалізація психології праці як галузі психологічної науки» Виконала: студентка ІІІ курсу Київського університет ім. Бориса Грінченка Група: ПСб 1-17-4-0д. Єрмакова Каріна Актуалізація «психології праці» для професійного розвитку особистості. Поняття «професійний розвиток» щодо особистості фахівця можна охарактери- зувати таким чином: – це мета, смисл і цінність професійної куль- тури фахівця як особистості та як конкретного фахівця; – це складний, суперечливий і багатогран- ний процес, який складається з особистісного, професійного та фахового розвитку, детерміно- ваний зазвичай соціальними, професійно-тех- нологічними, віковими, особистісними, провід- ними індивідуально-психічними, професійно важливими та фаховими якостями та рисами, має відкритий, нерівномірний і гетерохронний характер; – це результат постійного пошуку відповіді щодо сутності суперечностей (зовнішні та вну- трішньоособистісні), які постійно виникають у професійній діяльності, та намагання фахівця їх вирішити або зняти; – це умова успішної професійної діяльності фахівця. Мотив– це нужда, яка стала досить актуальною і вже вимагає задоволення. Або, інакше кажучи, мотив – це актуалізована нужда. Причинами актуалізації можуть бути, наприклад, фізіологічні процеси в організмі людини, інформація, отримана від знайомих, оточення людини, економічне становище у країні, зміна погод- них умов, тощо. Чинники, що впливають на ймовірність актуалізації: - час (наприклад, почуття голоду зростає з часом); - зміна обставин, ситуації (прийом на нову роботу приводить до необхідності пошиття нового одягу); - надбання або придбання чогось (придбання СD-плейєра приводить до необхідності придбання компакт-дисків); - використання чи споживання чогось (у багатьох випадках необхідність пізнається лише тому, що річ, яка є у користуванні, вже використана або зносилася); - індивідуальні відмінності (усвідомлення потреби внаслідок зміни фактичного і бажаного стану. Потреба – це необхідність, яка прийняла конкретну форму відповідно до соціально-культурних та психологічних особливостей особистості. Мета– це певний результат, завдяки якому відбувається задоволення потреби, і на отримання якого спрямована поведінка людини. Коли людина досягає наміченої мети, тобто задовольняє свою потребу, вона через деякий час стає їй нецікавою. Психологи називають це законом гедонічного контрасту. Проблематика і завдання «психології праці». Завдання психології праці сприяти тому, аби трудова діяльність легшала, безпечніше, доставляла більше радості, аби людські відносини на підприємстві ставали гармонійніші, а відношення до праці як можна свідомішим і активнішим. Психологія праці вирішує цю загальну задачу специфічно, а саме – дорогою вивчення так званих психічних чинників. Під психічними чинниками розуміють психічні явища, регулюючу поведінку і діяльність людини: його увагу, відчуття, емоційне життя, мислення, волю і ін. Ці явища добре відомі з практики, і грають важливу роль в формуванні відношення до праці, в підвищенні ефективності трудовий діяльності. Усередині психології праці самостійно досліджуються проблеми безпеці праці. Психологія безпеки праці - це вживання психологічних знань в області охорони праці. Як для психології праці взагалі, так і для психології безпеки праці особливо характерна необхідність співпраці з іншими науками, що діють в тій же області. Охорона праці включає такий комплексний круг проблем, де поєднуються: -проблеми професійної підготовки -техніки -технології виробництва, -охорона здоров'я і техніка безпеки. Вживання знань психології може привести до успіху лише тоді, коли вони органічно входять в єдину систему заходів щодо охорони праці. Функціональне місце психології праці у системі наукового і психологічного знання. Місце психології в системі наук визначається місцем і роллю людини в природі і суспільстві, яка закладена в його биосоциальной природі. Психологія праці збагатила загальну психологію новими фактами про особливості людської психіки в умовах діяльності, що сприяло розвитку психологічної теорії діяльності, яка є провідною в системі теоретичних знань у вітчизняній психології. Вікова психологія збагачує психологію праці знаннями про вікові особливості людини в різні періоди життя, які враховує психологія праці при аналізі і вдосконаленні організації праці, профотборе і навчанні. Сама психологія праці вносить свій вклад в розвиток малоразработанних розділів вікової психології, психології дорослої людини і геронтології (психології старіння), психології навчання, збагачуючи їх новими науковими фактами про динаміку психічних змін в процесі професійного зростання та фактори, що впливають на неї. Соціальна психологія вносить свій вклад в організацію колективної праці людей. Її положення застосовуються психологією праці при дослідженні характеру праці в різних видах трудових колективів: творчих групах, аварійних та рятувальних бригадах, в ізольованих від середовища командах. У свою чергу, особливості різних областей і умов людської діяльності, які вивчає психологія праці, дозволяють отримати нові психологічні факти про розкриття можливостей людини при його взаємодії з іншими людьми. З азначені принципи застосовні до психології праці, інженерної психології та психології різних сфер професійної діяльності людини: |