Ім'я файлу: акциз_п_к.docx
Розширення: docx
Розмір: 44кб.
Дата: 31.10.2020
Пов'язані файли:
Примеры_по_валюте.docx

КУРСОВА РОБОТА: «СУДОВА ПРАКТИКА У СФЕРІ

АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ»


ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПРАВОВА ПРИРОДА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ

РОЗДІЛ 2. СУДОВА ПРАКТИКА ЗА ПОЗОВАМИ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ЩОДО АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ

РОЗДІЛ 3. ПРАКТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ У СПРАВАХ ПРО АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК

РОЗДІЛ 4. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ СПРАВЛЯННЯ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ В УКРАЇНІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП
Сучасні інтеграційні тенденції чітко спрямовані на посилення фіскальної та регулюючої ролі акцизного податку у контексті впливу на соціально-економічні процеси, котрі відбуваються в державі.

Здатність врегулювати інтерес виробників до входження у такі сфери бізнесу, як виробництво алкоголю та тютюну, транспортних засобів чи паливо-мастильних матеріалів є основоположним дієвим функціональним вектором акцизного оподаткування.

Актуальність. Дослідження окресленої тематики виправдано важливе в умовах економічної і політичної кризи, адже сучасна система гостро поставила питання необхідності наповнення доходної частини бюджету держави, оскільки даний непрямий податок дозволяє державі здійснювати перерозподіл фінансових ресурсів між різними суб’єктами, чинити вплив на сукупний попит та пропозицію та врегульовувати структури і обсяги виробництва.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Сучасна наукова спільнота велику увагу приділяє питанням акцизного оподаткування взагалі та системі специфічного акцизного оподаткування. Зокрема, окреслену проблематику розглядали ряд таких науковців, як: В. Андрущенко, О. Данілова, В. Коротун, І. Лютий, А. Соколовська, В. Федосов.

Метою роботи є висвітлення теоретичних засад акцизного оподаткування та дослідження його в контексті судової практики, аналіз фіскального та регулюючого потенціалу, окреслення векторів наближення українського досвіду застосування акцизного податку до норм ЄС.

Відповідно до поставленої мети у роботі було визначено такі завдання:

  1. розкрити правову природу акцизного податку;

  2. дослідити фіскально-регулюючі аспекти акцизного податку в Україні в контексті судової практики;

  3. проаналізувати зарубіжний досвід оподаткування специфічним акцизом та розглянути можливості його імплементації в українську практику;

  4. розглянути вектори гармонізації специфічного акцизного оподаткування в Україні згідно вимог ЄС.

Об’єктом роботи є процес справлення та адміністрування акцизного податку в Україні.

Предметом роботи є сукупність відносин, що виникають в процесі справляння акцизного податку до бюджету.

Робота виконана із застосуванням таких загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, як:

  • аналізу – для вивчення складових елементів та ролі акцизу як податку;

  • синтезу – поєднання абстрагованих сторін цього дослідження і відображення його як конкретної цілісності;

  • методи порівняльного аналізу – при виявленні загальних і специфічних рис у структурі акцизного податку в Україні та в інших країнах, вивченні вітчизняного та зарубіжного досвіду справляння акцизів.

Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел, котрий налічує найменувань. Загальний обсяг роботи становить 21 сторінок.

РОЗДІЛ 1. ПРАВОВА ПРИРОДА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ



Аналізуючи чинні норми Податкового кодексу України варто констатувати певну модифікацію дефініції акцизного податку, про що свідчить відмова законодавця від понятійного апарату у вигляді «акцизного збору» на користь «акцизного податку» та вказівка на те, що це є непрямий податок на споживання.

Водночас варто заначити про те, що чинне визначення акцизного податку потребує вдосконалення та узгодження з іншими нормами податкового законодавства щодо механізму його справляння, оскільки наразі необхідне вироблення сучасної концепції акцизного податку з чітким розумінням його сутності, яке має бути покладено в основу правового регулювання акцизного оподаткування.

Правова спільнота у своїх дослідженнях не окреслює сучасний стан та тенденції правового врегулювання акцизного оподаткування в контексті огляду світових інтеграційних тенденцій, тому дослідження підходів щодо визначення акцизного податку дасть змогу виробити шляхи вдосконалення регулювання акцизного оподаткування в Україні.

Сучасна наука визначає акцизний податок як непрямий податок на споживання, яким обкладаються специфічні групи товарів на етапі їх виробництва або імпорту.

І. Янжул зазначає, що під акцизами розуміється такий непрямий податок, який справляється з предметів внутрішнього виробництва1.

Водночас, американський професор Джон Ф. Дью зазначає, що акцизний податок довгий час був платежем з виробництва, а не з продажу, що справлявся тільки з економічної діяльності всередині країни та тільки щодо товарів, а не послуг, за специфічними ставками, з кількісним контролем2.

Сучасна концепція акцизу, однак, є значно ширшою, особливо в країнах, що не входять до Співдружності. Зокрема, базовою характеристикою акцизів є їх застосування щодо специфічних товарів або груп товарів, оскільки цей податок може застосовуватися як щодо виробництва, так і щодо продажу, як щодо внутрішньої продукції, так і щодо імпортованої, за специфічними або адвалерними ставками, із фізичним або рахунковим контролем3.

Сіджбрен Кносен, аналізуючи різні підходи до визначення поняття «акциз», доходить висновку, що акцизні системи включають усі вибіркові податки та пов’язані збори і платежі на тютюнові вироби, алкоголь, азартні ігри, забруднення, управління транспортним засобом та інші специфічні товари, послуги та види діяльності4.

В свою чергу, Організація Європейського економічного співробітництва визначила, що акцизні платежі складаються зі спеціальних податків, що справляються з певних видів товарів, як правило з алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива; вони можуть справлятися на будь-якій стадії виробництва чи реалізації, та зазвичай їх розмір визначається відповідно до ваги, концентрації або кількості товару5.

На рівні законодавства у більшості країн відсутнє безпосереднє визначення акцизного податку, у такому випадку найчастіше закріплюються лише основні його елементи та механізм справляння. При цьому, під «акцизами», «акцизним податком», «акцизним збором» можуть розумітися різні види платежів, що сплачуються з продажу або виробництва для продажу специфічних груп товарів.

В Україні, з огляду на зазначене, законодавець із прийняттям Податкового кодексу взагалі відмовився від терміна «збір» у визначенні акцизного платежу. Разом із цим саме визначення акцизного податку майже повністю дублює визначення акцизного збору, що містилося в Декреті Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» від 26.12.1992 № 18-92. Згаданий Декрет визначав акцизний збір як непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції)6.

Чинний Податковий кодекс України в п. 14.1.4 ст. 14 визначає акцизний податок як непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції). Статтею 215 Податкового кодексу України визначено наступний перелік підакцизних товарів:

  • спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

  • тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

  • нафтопродукти, скраплений газ;

  • легкові автомобілі, кузови до них,  причепи і напівпричепи, мотоцикли7.

Як вбачається із вищезазначеного, як у теперішній, так і в попередніх дефініціях акцизного податку (збору) традиційним для українського законодавця є вказівка на те, що акцизний податок є непрямим податком.

Із набуттям чинності Податкового кодексу України коло платників акцизного податку розширено. Поряд із виробниками та імпортерами підакцизних товарів до його переліку віднесено:

  1. особу, яка реалізує підакцизні товари, які конфісковані, є безхазяйними, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;

  2. особу, яка не забезпечила цільове використання підакцизних товарів (продукції), на які встановлено нульову ставку податку (зокрема спирт для виробництва продукції, визначеної у статті 229 Податкового кодексу України, легкі та важкі дистиляти для виробництва етилену), або не підлягають, або звільняються від оподаткування.

При цьому, залишається актуальним зауваження Г. В. Бех, що «в жодному законодавчому акті не зустрічається ні визначення непрямого податку, ні хоча б розподілення податків на прямі та непрямі. Таким чином, законодавець використовує термін без відповідного узагальнюючого роз’яснення чи закріплення його змісту»8.


РОЗДІЛ 2. СУДОВА ПРАКТИКА ЗА ПОЗОВАМИ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ЩОДО АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ
Суперечки у фіскальних відносина – це те, з чим рано чи пізно стикається майже кожен платник податків, але інколи для захисту своїх прав варто звернутися до суду.

Судова практика Європейського суду з прав людини — це джерело права, що складається на основі рішень цього органу, які спрямовані на захист прав і свобод людини і громадянина. Дослідження окресленої у цьому Розділі проблематики варто здійснити на основі аналізу конкретного випадку, що є в судовій практиці. Суть окреслених нижче позовних вимог спирається на таку правову дефініцію: зміни до будь-яких елементів податків та зборів, прийняті пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому планується введення в дію таких змін, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Платник податків у адміністративній справі оскаржив податкове повідомлення-рішення (ППР) про донарахування податкових зобов'язань зі сплати акцизного податку і штрафних санкцій за реалізацію реформату (товару з кодом УКТ ЗЕД 2707509000, який віднесено до підакцизних як «пальне» із 1 січня 2016 року, а ввезено компанією до набрання чинності відповідними змінами до законодавства).

Суди першої та другої інстанції погодилися з доводами платника податків, що стаття 213 Податкового кодексу України не відносить до об`єкту оподаткування акцизним податком операції з оптової реалізації продукту «реформат», який ввезено на митну територію України до 1 січня 2016 року, оскільки, на думку судів, відповідно до підпунктів 213.1.3, 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України податкове зобов`язання по сплаті акцизного податку виникає у суб`єкта господарювання під час його ввезення на митну територію України та в разі його подальшого роздрібного продажу; операції з оптової торгівлі підакцизними товарами в межах обсягу імпортованого продукту стаття 213 Податкового кодексу України не відносить до об`єкту оподаткування акцизного податку.

Оскільки, станом на момент ввезення продукту «реформат» на митну територію України, він не відносився до підакцизних, на думку судів, у платника податків не виникало податкового зобов`язання, коли залишки даного товару були реалізовані після 1 березня 2016 року шляхом оптового продажу, у зв`язку з чим, нарахування йому акцизного податку та штрафних санкцій не відповідає чинному законодавству.

Колегія суддів Верховного Суду вказала, що Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» з 1 січня 2016 року товар за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2707509000 («реформат») віднесено до підакцизних товарів (пункт 52 розділу І Закону).

Отже, вказаним законом посилено податкове навантаження на суб`єкта господарювання, зокрема розширено коло товарів, які є підакцизними, у зв`язку з чим, даний законодавчий акт є таким, що погіршує становище платника податку.

Суд зазначив, що системний аналіз п.4.1.9 та п.4.3 ст.4 Податкового кодексу України, дає підстави для висновку, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів, прийняті пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому планується введення в дію таких змін, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Таким чином, застосування з 1 січня 2016 року акцизного податку до товару за кодом згідно УКТ ЗЕД 2707509000 («реформат») не відповідає принципу стабільності податкового законодавства, тому спірне ППР визнано протиправним та скасовано.

Загалом, судова практика налічує чимало випадків, котрі демонструють механізм акцизного оподаткуваня. Як приклад, Постанова від 17.10.2018 у справі №826/15211/15 (Верховний Суд прийшов до висновку, що податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів під час здійснення розрахункових операцій), Постанова від 04.12.2018 у справі №820/2208/18 (Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відсутність ліцензій жодним чином не доводить факту зберігання товару у магазині у зазначений період часу, відтак, спірне рішення від 15.03.2018 №00001471410 підлягає скасуванню щодо застосування штрафних санкцій у розмірі 34 000 грн.) та ін.

Судова практика ЄСПЛ є об'єктивним критерієм оцінки правової системи кожної держави — учасниці Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод9.

Україна є державою, яка орієнтується на європейський досвід, тому для становлення її як правової держави є важливою практика ЄСПЛ, тому поступове впровадження практики є необхідним процесом для забезпечення верховенства Конвенції, яка гарантує основні права та свободи людини та громадянина.


РОЗДІЛ 3. ПРАКТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ У СПРАВАХ ПРО АКЦИЗНИЙ ПОДАТОК
Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Для багатьох практикуючих юристів та судів у системі податкових спорів першою асоціацією з Європейським Судом з прав людини є справи «Булвес АД проти Болгарії» та «Інтерсплав проти України». Звісно, вплив таких рішень ЄСПЛ на судові спори щодо податків не можна применшувати, оскільки завдяки таким рішенням та їхньому «статусу» відбувся значний поштовх для розвитку підходів у процесі вирішенні податкових спорів українськими судами.

Наразі ці рішення є взірцевими та використовуються для обґрунтування майже в кожному податковому спорі з питань так званих «безтоварних» правочинів. Однак сподіваємося, що інші рішення ЄСПЛ, які містять важливі для податкових спорів правові позиції, знайдуть також належну оцінку в судовій практиці.

Для розгляду спорів в контексті акцизного податку достатньо актуальними є міркування ЄСПЛ щодо важливості дотримання принципів пропорційності та законності втручання, а також необхідності врахування обов'язкової наявності вини у разі застосування штрафів, які мають характер притягнення до кримінальної відповідальності, висловлені у низці рішень («Щокін проти України», «Зеленчук та Цицюра проти України», «J. B. проти Швейцарії»).

Звісно, некоректно говорити про ЄСПЛ як про четверту інстанцію, проте такий засіб захисту є доцільним за наявності обгрунтованих на те підстав для звернення, тобто порушень Конвенції. Такі підстави простежуються одразу в низці податкових спорів, у тому числі щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, з огляду на очевидні порушення засадничих принципів, гарантованих на рівні Конвенції.

Також простежується наявність підстав для звернення до ЄСПЛ у «масовій» категорії податкових спорів щодо безтоварних правочинів, принаймні в тій частині, де поява такого спору була пов'язана з наявністю вироків стосовно директорів контрагентів-постачальників за ст. 205 Кримінального кодексу України («Фіктивне підприємництво»).

Отже, виходячи з таких загальних міркувань, у деяких податкових спорах є обставини, які свідчать про наявність підстав для звернення до ЄСПЛ. Відповідно, якщо такий засіб захисту як звернення до ЄСПЛ доступний (зокрема, у справі використані всі національні ефективні засоби захисту та не закінчився 6-місячний строк з дня останнього рішення у справі), використання такого засобу захисту як звернення до ЄСПЛ є цілком доцільним. Звісно, з огляду на час очікування Рішення ЄСПЛ, такий спосіб навряд забезпечить оперативне відновлення порушеного права платника податків у справі, де була подана заява, однак може зіграти свою роль у процесі вирішення аналогічних справ такого платника податків.

Інший достатньо новий механізм, запроваджений за Протоколом №16 до Конвенції, який набрав чинності 01.08.2018 р., щодо можливості отримання національними судами у ЄСПЛ консультацій, потенційно також може бути ефективним засобом забезпечення дотримання Конвенції, в тому числі у податкових спорах. За відповідним Протоколом передбачається, що вищі судові установи зможуть звертатися до ЄСПЛ щодо надання консультативних висновків з принципових питань, які стосуються тлумачення або застосування прав і свобод, визначених Конвенцією або протоколами до неї, що наявні у справах, які перебувають у провадженні таких судів. Вищий суд, який матиме право звертатися, визнається державою.

Отже, взаємодія з ЄСПЛ шляхом застосування правових позицій у процесі судового розгляду, а також шляхом звернень до ЄСПЛ може розглядатися як доцільний та ефективний засіб захисту в податкових спорах досліджувного контексту.
РОЗДІЛ 4. НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМУ СПРАВЛЯННЯ АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ В УКРАЇНІ
Сучасна динаміка розвитку державних фінансів, базовими складниками яких є бюджетна та податкова сфери, в Україні характеризується досить показовими тенденціями посилення ролі окремих складників податкового регулювання у вирішенні практичних соціально-економічних завдань держави. Крім того, поглиблення інтеграції національної економіки у світову економіку та торгівлю виявляє зростаючу залежність конкурентоспроможності економіки від рівня ефективності та конкурентоспроможності системи оподаткування в країні10.

У сучасних умовах цінових та кон'юнктурних коливань на зовнішніх ринках усе помітнішу роль відіграють податки, що безпосередньо стосуються сфери споживання та цінового регулювання, до таких податків належать, зокрема, акцизи. За класичними підходами податкової класифікації йдеться про податки на споживання (consumption axes) або ж непрямі податки (indirect taxes).

Значна кількість неякісних підакцизних товарів на вітчизняному ринку та часті випадки контрабандного ввезення зазначених товарів в Україну свідчать про недостатній рівень державного (в тому числі і податкового) регулювання вітчизняного ринку зазначеної продукції. З цієї причини механізми акцизного оподаткування потребують посиленої уваги з боку науковців, завданням яких, насамперед, є посилення регулюючих властивостей акцизного оподаткування та обмеження через податкові механізми незаконного виробництва та тіньового обігу алкогольних, тютюнових виробів та інших підакцизних товарів11.

Варто зазначити, що акцизний податок завжди був і залишається вагомим джерелом надходжень державної казни та є суттєвим важелем державного регулювання виробництва і обігу в Україні підакцизних товарів.

В той же час, з прийняттям Податкового кодексу України та набуттям чинності Закону України від 06.12. 2012 року № 5519/VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подальшого удосконалення адміністрування податків і зборів» механізм справляння акцизного податку зазнав значних змін, основними з яких є розширення переліків підакцизних товарів та платників акцизного податку а також підвищення, порівняно з періодом до 2011 року, ставок цієї податкової форми.

Варто зазначити, що акцизний податок формує значну частину доходів зведеного бюджету України. В той же час, навіть після введення в дію Податкового кодексу України та внесення до нього ряду змін, пов’язаних з оподаткуванням підакцизних товарів, механізм справляння акцизного податку має цілий ряд недоліків, пов’язаних зі зростанням фіскальних властивостей цієї податкової форми та зменшенням її регулюючого впливу на виробництво і обіг підакцизних товарів.

З цієї причини сучасний порядок вітчизняного акцизного оподаткування потребує суттєвого вдосконалення, завданням якого, на наше переконання, повинно бути з одного боку унеможливлення тіньового обігу підакцизних товарів, а з іншого – забезпечення виконання цим платежем не лише фіскальних завдань, але й регулюючих функцій.

При цьому, основними кроками на шляху вдосконалення механізму справляння акцизного податку, на наше переконання, повинні бути:

- забезпечення стабільності ставок цього платежу протягом тривалого періоду (як мінімум – 3-5 років);

- запровадження більш захищених від підробок акцизних марок на алкогольні і тютюнові вироби;

- розширення прав та підвищення рівня відповідальності працівників податкових та митних органів, задіяних у сфері контролю за виробництвом і обігом підакцизних товарів;

- суттєве збільшення переліку підакцизних товарів за рахунок ювелірних виробів, дорогих імпортних автомобілів та інших предметів розкоші12.

Практична реалізація пропонованих нами напрямів реформування механізму акцизного оподаткування призведе до формування прозорого і стабільного правового поля діяльності платників цього платежу, сприятиме становленню справедливого конкурентного середовища та, одночасно, спричинить зростання обсягів надходжень акцизного податку до державного бюджету, що буде наслідком розширення бази його справляння.

На основі аналізу міжнародного досвіду у сфері акцизного оподаткування відзначено такі напрями його імплементації у вітчизняну практику:

  • гармонізація ставок акцизного податку з країнами ЄС на тютюнові вироби, нафтопродукти, спирт та алкогольні напої;

  • вдосконалення системи контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів;

  • використання одного з режимів державної монополії на оптовороздрібну торгівлю або її суцільний контроль з боку держави;

  • вдосконалення єдиної автоматизованої електронної системи моніторингу за виробництвом та обігом підакцизних товарів, зокрема спиртовмісних рідин з метою унеможливлення здійснення шахрайських дій13.

Реалізація заходів, відповідно до вищезазначених орієнтирів, дозволить підвищити ефективність вітчизняного акцизного оподаткування, а також сприятиме протидії тіньовим явищам у господарській діяльності, які є ключовою проблемою національної економіки сучасності.

Результати проведеного дослідження засвідчили, що, не дивлячись на суттєве вдосконалення механізму справляння акцизного податку, що відбулось в Україні в результаті прийняття Податкового кодексу та внесення цілого ряду змін до цього нормативно-правового акту, сучасний порядок справляння зазначеної податкової форми і нині не є досконалим.

Основні проблеми його функціонування пов’язані, насамперед, зі зростанням фіскальних властивостей та зменшенням регулюючого впливу цього платежу. Тому, нагальною потребою сьогодення є необхідність суттєвого вдосконалення порядку нарахування і сплати акцизу шляхом посилення його регулюючих властивостей та розширення бази оподаткування.

 

 

ВИСНОВКИ
Акцизний податок відіграє виняткове фіскальне та регулююче значення протягом усього свого часу активного використання, як джерела податкових надходжень та засобу державного регулювання економіки.

Історія виникнення та розвитку акцизного оподаткування свідчить, що в позитивному руслі він міг стати передумовою розвитку економіки держави, а у протилежному випадку – ефективним засобом її пригнічення та деградації. Саме тому, у процесі його запровадження та використання акцизного податку в податковій системі країни необхідною умовою є вивчення історичного досвіду його застосування.

Основним завданням побудови сучасної системи акцизного оподаткування є визначення балансу між виконанням акцизним податком фіскальної функції, яка проявляється в формуванні доходної частини бюджету, та регулюючої, адже саме акцизний податок є одним з найголовніших інструментів обмеження споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Акцизний податок посідає провідне місце в системі непрямих податкових платежів, оскільки являє собою надбавку до певних категорій товарів, що включається до ціни таких товарів.

Акцизне оподаткування, як і вся податкова система України, перебуває під вектором змін на шляху гармонізації українського податкового законодавства із законодавством Європейського союзу. Станом на сьогодення, податковий механізм акцизного податку та процес його адміністрування не є досконалим, та містить значну кількість недоліків.

Наразі механізм справляння акцизного податку не є досконалим. Основні проблеми його функціонування пов’язані, насамперед, зі зростанням фіскальних можливостей та зменшенням регулюючого впливу цього платежу. Тому нині настала пора суттєвого вдосконалення порядку нарахування і сплати акцизу шляхом посилення його регулюючих властивостей та розширення бази оподаткування.

Поряд з цим значну увагу в процесі адміністрування акцизного податку податковим та митним органам слід приділяти боротьбі з незаконним виробництвом і обігом підакцизних товарів. Подальші дослідження в цьому напрямі слід присвятити розробці практичних заходів щодо вдосконалення роботи податкових та митних органів стосовно недопущення тіньового обігу підакцизних товарів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Бех Г. В. Правове регулювання непрямих податків в Україні : дис. … к. ю. н. : 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Г. В. Бех; НЮАУ ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2001. – 207 с.

  2. Волкова О.Г. Деякі аспекти акцизного оподаткування в Україні.// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/5047/1

  3. Гетманцев Д. О. Непряме оподаткування. Правова сутність та адміністрування : наук.-практ. посіб. / Д. О. Гетманцев, В. Л. Форсюк, Н. В. Бойко. – К. : Юрінком Інтер, 2013. – 336 c. – C. 323-329.

  4. Due John F. Excises Taxes / John F. Due. – World Bank, Policy Research Department, Public Economics Division, 1994. – 38 р.

  5. Кощук Т.В. Адаптація податкового законодавства України стосовно справляння акцизного податку до директив ЄС.// Наукові праці НДФІ. - 2015 . - № 3 . – с. 2-7. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npndfi_2015_3_6

  6. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права. В 6 Т. Особенная часть. Т. IV: Косвенные налоги / Н. П. Кучерявенко – Х.: Право, 2007. – 536 с.

  7. OECD Glossary of Statistical Terms. – OECD Publishing, 2008. – 602 р.

  8. Податковий кодекс України: Закон України : від 2 груд. 2010 р. № 2755-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/275517. 3

  9. Правові позиції Європейського суду з прав людини: аналітичний огляд / О. М. Дроздов, О. В. Дроздова; за заг. ред. О. М. Дроздова, М. С. Ковтун, В. І. Ковтуна. Харків: Видавничий будинок «Фактор», 2018.  624 с.

  10. Про акцизний збір : Декрет Кабінету Міністрів України: від 26.12.1992 № 18-92 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/18-92

  11. Слободянюк Ю.Ю. Фіскальна ефективність акцизного податку / Ю. Ю. Слободянюк // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://intkonf.org/slobodyanyuk-yu-yu-bohenko-o-s-fiskalna-efektivnistaktsiznogo-podatku-v-ukrayini

  12. Cnossen Sijbren. Theory and Practice of Excise Taxation: Smoking, Drinking, Gambling, Polluting, and Driving / Sijbren Cnossen. – Oxford University Press, 2005. – 268 p.

  13. Янжул И. И. Основные начала финансовой науки: Учение о государственных доходах / И. И. Янжул. – М.: «Статут», 2002. – 555 с.


1 Див. Янжул И. И. Основные начала финансовой науки: Учение о государственных доходах / И. И. Янжул. – М.: «Статут», 2002. – 555 с.

2 Див. Due John F. Excises Taxes / John F. Due. – World Bank, Policy Research Department, Public Economics Division, 1994. – 38 р.

3 Див. Кучерявенко Н. П. Курс налогового права. В 6 Т. Особенная часть. Т. IV: Косвенные налоги / Н. П. Кучерявенко – Х.: Право, 2007. – 536 с

4 Див. Cnossen Sijbren. Theory and Practice of Excise Taxation: Smoking, Drinking, Gambling, Polluting, and Driving / Sijbren Cnossen. – Oxford University Press, 2005. – 268 p.

5 Див. OECD Glossary of Statistical Terms. – OECD Publishing, 2008. – 602 р.

6Див. Про акцизний збір : Декрет Кабінету Міністрів України: від 26.12.1992 № 18-92 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/18-92

7 Див. Податковий кодекс України: Закон України : від 2 груд. 2010 р. № 2755-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/275517. 3

8 Див. Бех Г. В. Правове регулювання непрямих податків в Україні : дис. … к. ю. н. : 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Г. В. Бех; НЮАУ ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2001. – 207 с.

9 Див. Правові позиції Європейського суду з прав людини: аналітичний огляд / О. М. Дроздов, О. В. Дроздова; за заг. ред. О. М. Дроздова, М. С. Ковтун, В. І. Ковтуна. Харків: Видавничий будинок «Фактор», 2018.  624 с.

10 Див. Гетманцев Д. О. Непряме оподаткування. Правова сутність та адміністрування : наук.-практ. посіб. / Д. О. Гетманцев, В. Л. Форсюк, Н. В. Бойко. – К. : Юрінком Інтер, 2013. – 336 c. – C. 323-329

11 Див. Волкова О.Г. Деякі аспекти акцизного оподаткування в Україні.// [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/5047/1

12 Див. Слободянюк Ю.Ю. Фіскальна ефективність акцизного податку / Ю. Ю. Слободянюк // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://intkonf.org/slobodyanyuk-yu-yu-bohenko-o-s-fiskalna-efektivnistaktsiznogo-podatku-v-ukrayini/

13 Див. Кощук Т.В. Адаптація податкового законодавства України стосовно справляння акцизного податку до директив ЄС.// Наукові праці НДФІ. - 2015 . - № 3 . – с. 2-7. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npndfi_2015_3_6

скачати

© Усі права захищені
написати до нас