Ім'я файлу: Аграрне право.docx
Розширення: docx
Розмір: 23кб.
Дата: 03.05.2021
скачати
Пов'язані файли:
Екологічне право.docx

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ДНІПРОВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


Кафедра цивільного, господарського та екологічного права

Індивідуальна робота :

з навчальної дисципліни:

 «Аграрне право»
Варіант 3


Виконав: студент групи 081м-20з-1

Кропива Микола Геннадійович
Перевірив:

Доцент кафедри цивільного та господарського права

Ільющенко Анна Володимирівна,

Дніпро – 2021

Варіант ІІІ (З – К)

1. Засновник фермерського господарства “Мрія” звернувся до сільськогосподарської дорадчої служби за роз’ясненням, який податок він має сплачувати за землю, що перебуває в його власності та користуванні на праві оренди. 

Якими нормативно-правовими актами слід керуватися у даному разі? Які податки має сплачувати фермерське господарство за землю, що перебуває у його власності та користуванні? Чи передбачені законодавством України пільги щодо оподаткування фермерських господарств? Підготуйте письмову відповідь.

Плата за землю - обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Згідно із статтями 269, 270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

Оскільки платником земельної ділянки є власник земельної ділянки, то фізична особа (засновник фермерського господарства), що отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, сплачує земельний податок за вказану земельну ділянку. Нарахування фізичній особі (громадянину) сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають податкові повідомлення-рішення платникові до 1 липня поточного року (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

2. Громадянин Австралії переїхав на постійне місце проживання на територію України. У зв’язку з відсутністю роботи він вирішив займатися виробництвом сільськогосподарської продукції, а саме займатися бджільництвом. Однак у районній державній адміністрації, куди він звернувся за консультацією, йому відмовили через відсутність у нього права на утримання бджіл та зайняття бджільництвом.

Дайте відповідь на такі запитання: а) чи може громадянин Австралії займатися бджільництвом? б) чи потребує така діяльність спеціальних дозволів? в) який порядок зайняття бджільництвом передбачений законодавством?

Бджільництво - галузь сільськогосподарського виробництва, основою функціонування якої є розведення, утримання та використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення і підвищення їх урожайності, виробництво харчових продуктів і сировини для промисловості (ст. 1 Закону України «Про бджільництво»).

Об'єктами бджільництва є робочі бджоли, бджолині матки, трутні, бджолині сім'ї, яких розводять на племінних і товарних пасіках (ст. 3 Закону України «Про бджільництво»).

Суб'єктами бджільництва незалежно від форм власності є:

  • племінні та товарні пасіки, племінні бджолорозплідники;

  • підприємства з виготовлення обладнання та пасічного інвентаря;

  • підприємства, установи та організації із заготівлі, переробки, реалізації продуктів бджільництва та препаратів із них;

  • лабораторії сертифікації продуктів бджільництва;

  • наукові установи, заклади освіти, дослідні господарства, які займаються бджільництвом (ст. 4 Закону України «Про бджільництво»).

До суб'єктів бджільництва також належать спілки, асоціації та інші об'єднання, діяльність яких пов'язана з питаннями бджільництва, а також виробники сільськогосподарської продукції, які займаються виробництвом і переробкою продуктів бджільництва. Громадяни, з метою задоволення спільних інтересів у питаннях розвитку бджільництва, можуть добровільно об'єднуватися у громадські організації пасічників (ст. 5 Закону України «Про бджільництво»).

Нормативна база:

  • Земельний кодекс України

  • Закон України «Про бджільництво»

  • Закон України «Про тваринний світ»

  • Закон України «Про захист рослин»

  • Закон України «Про рослинний світ»

  • Закон України «Про оренду землі»

  • Закон України «Про ветеринарну медицину»

  • Закон України «Про племінну справу у тваринництві»

  • Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»

  • Наказ Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30 січня 2001 року № 9 «Про затвердження Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл»

  • Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 листопада 2018 року № 553 «Про затвердження Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки»

  • Наказ Міністерства соціальної політики України від 29 серпня 2018 року № 1240 "Про затвердження Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві"

  • Наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі сільського господарства України від 19 лютого 2021 року № 338 "Про деякі питання у сфері бджільництва"

Право на зайняття бджільництвом

Статтею 11 Закону України «Про бджільництво» встановлено, що право на утримання бджіл і зайняття бджільництвом мають:

  • громадяни України, які мають необхідні навики або спеціальну підготовку;

  • іноземці, які мають необхідні навики або спеціальну підготовку;

  • особи без громадянства, які мають необхідні навики або спеціальну підготовку;

  • юридичні особи.

Оформлення та дозволи для зайняття бджільництвом


Зайняття бджільництвом здійснюється без окремого дозволу органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Необхідні документи для зайняття бджільництвом:

  • Ветеринарно-санітарний паспорт пасіки - видається районним (міським) управлінням ветеринарної медицини на пасіку незалежно від форми її власності і є документом, який засвідчує ветеринарно-санітарний стан пасіки.

  • Племінне свідоцтво (сертифікат) - документ встановленої форми, який підтверджує якість племінних бджіл (для племінних пасік та племінних бджолорозплідників).

  • Ветеринарне свідоцтво за формою № 1 - документ встановленої форми для перевезення пасіки за межі району (міста), при їх транспортуванні територією України.



3. До юридичної консультації звернувся Д. з проханням надати йому консультацію про підстави та порядок припинення членства в сільськогосподарському виробничому кооперативі, а також про порядок повернення вступного й пайового внесків, переданих такому кооперативу?

Прокоментуйте ситуацію і дайте обґрунтовану відповідь. Які нормативно-правові акти регулюють питання припинення членства в сільськогосподарських кооперативах?
Стаття 13 ЗУ «Про сільськогосподарську кооперацію» Припинення членства в сільськогосподарському кооперативі.

1. Членство в сільськогосподарському кооперативі припиняється у разі:

1) добровільного виходу на підставі поданої заяви;

2) несплати внесків та вкладу у порядку та розмірах, визначених відповідно до статуту сільськогосподарського кооперативу;

3) припинення участі в господарській діяльності сільськогосподарського кооперативу протягом шести місяців поспіль, якщо більший строк не встановлено статутом сільськогосподарського кооперативу;

4) смерті члена кооперативу - фізичної особи, визнання її померлою або безвісно відсутньою;

5) ліквідації члена кооперативу - юридичної особи;

6) припинення діяльності сільськогосподарського кооперативу.

2. За наявності підстав, передбачених частиною першою цієї статті, правління (голова) сільськогосподарського кооперативу приймає вмотивоване рішення з рекомендацією про припинення членства у сільськогосподарському кооперативі. Рішення про припинення членства у сільськогосподарському кооперативі приймається загальними зборами такого кооперативу з урахуванням рекомендації правління (голови) сільськогосподарського кооперативу.

3. Статутом сільськогосподарського кооперативу може бути передбачено, що рішення про припинення членства у сільськогосподарському кооперативі приймається правлінням (головою) сільськогосподарського кооперативу. Рішення правління про припинення членства у сільськогосподарському кооперативі може бути оскаржено особою, стосовно якої прийнято відповідне рішення, до загальних зборів сільськогосподарського кооперативу.

4. Рішення про припинення членства у сільськогосподарському кооперативі може бути оскаржено до суду.

Стаття 12. ЗУ «Про сільськогосподарську кооперацію» Основні права та обов’язки члена сільськогосподарського кооперативу

1. Основними правами члена сільськогосподарського кооперативу є:

1) участь в управлінні сільськогосподарським кооперативом, право ухвального голосу на загальних зборах сільськогосподарського кооперативу, право обирати і бути обраним до органів управління;

2) користування послугами кооперативу в порядку, передбаченому статутом та Правилами внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського кооперативу;

3) одержання патронажних дивідендів (для сільськогосподарського кооперативу, що діє з метою одержання прибутку);

4) одержання частини попередньо надлишково сплаченої вартості наданих таким кооперативом послуг відповідно до їх фактичної вартості (для сільськогосподарського кооперативу, що діє без мети одержання прибутку);

5) одержання дивідендів (для сільськогосподарського кооперативу, що діє з метою одержання прибутку);

6) право на вихід із сільськогосподарського кооперативу та на одержання частки, цільового поворотного внеску у разі виходу з кооперативу в порядку та строки, визначені статутом такого кооперативу;

7) право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи сільськогосподарського кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб;

8) право звертатися до органів управління, посадових осіб сільськогосподарського кооперативу із запитами, пов’язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої звернення;

9) отримувати повну інформацію про діяльність сільськогосподарського кооперативу, членом якого він є, у тому числі щодо річної фінансової звітності, бухгалтерської та іншої фінансової інформації кооперативу.

Стаття 23. ЗУ «про сільськогосподарську кооперацію»Повернення цільового внеску

1. У разі виходу, виключення члена сільськогосподарського кооперативу чи ліквідації такого кооперативу поворотний цільовий внесок повертається члену кооперативу виключно у розмірі, не більшому за розмір, у якому внесено відповідний внесок.

2. Оцінка, строки та інші умови повернення поворотного цільового внеску здійснюються в порядку, передбаченому статтею 22 цього Закону для часток членів сільськогосподарського кооперативу.

Студент групи 081м-20 з-1 М. Г. Кропива

23.04.2021


скачати

© Усі права захищені
написати до нас