Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України
Сумський державний педагогічний університет
ім. А.С. Макаренка
Курсова робота
Використання кольоротерапії у ДНЗ як засобу оздоровлення дітей дошкільного віку
Суми-2013
Зміст
Вступ
1. Загальні теоретичні відомості про поняття, суть та вплив кольоротерапії
2. Види впливу кольору на людину
3. Практичне використання кольоротерапії у ДНЗ "Берізка"
3.1 Коротка характеристика ДНЗ "Берізка"
3.2 Кольоротерапія, як дієвий засіб оздоровлення дітей ДНЗ
3.3 Практичні методи кольоротерапії, що застосовуються у ДНЗ
4. Результат впровадження кольоротерапії у ДНЗ
Висновки та пропозиції
Література
Вступ
Однією з основоположних цілей сучасного українського суспільства є виховання здорового покоління, основи якого закладаються ще в дошкільному віці. Тому дошкільним навчальним закладам необхідно так організовувати освітній процес, щоб не лише формувався високий рівень розумової працездатності вихованців, а й зміцнювалось їх здоров’я.
Базова програма приділяє особливу увагу впровадженню в освітній процес здоров’язбережувальних технологій, що дають змогу проводити оздоровлення в цікавих різноманітних формах, забезпечують фізичне, соціально-емоційне, духовне, інтелектуальне благополуччя малюків.
Особливо ефективні оздоровчі технології терапевтичного спрямування: арт-терапія, піскова терапія, ігрова та казкотерапія, сміхотерапія, музична терапія, кольоротерапія. Це підтверджують і науковці-дослідники, і практичні вихователі, що безпосередньо працюють у дитячих садочках.
Терапія означає "лікування". Тільки в умовах дитсадка впровадження таких технологій передбачає профілактику різних захворювань, поліпшення психоемоційного стану дошкільнят.
Роль кольоротерапії визнавалась з часів античності. Сьогодні ж доведено, що з допомогою кольорів можна підвищити імунітет, відрегулювати гормональний фон, активувати синтез вітаміну D, відповідального за відкладення кальцію в кістковій тканині. На думку деяких експертів, колір впливає на організм сильніше, ніж хімічні препарати, і з його допомогою можна вилікувати навіть рак.
У повсякденному житті малят варто використовувати якнайбільше оздоровчих технологій, а жде вони переважно прості у використанні, дають вихованцям велике задоволення, а головне – мають ефективний комплексний вплив на формування їхнього здоров’я. Колір же має величезний вплив на фізіологію й психіку дітей. 80% інформації, яку сприймає мозок, надходить до нього через кольоровий зір. Третина мозку працює над переробкою букета кольорів і відтінків, які сприймає людина.
У цьому і полягає актуальність теми курсової роботи "Використання кольоротерапії у ДНЗ як засіб оздоровлення дітей дошкільного віку".
Дослідження обраної теми відбувалось на базі ДНЗ "Берізка", розташованого у м. Суми.
1. Загальні теоретичні відомості про поняття, суть та вплив кольоротерапії
Історія виникнення
Історія кольоротерапії почалася в той момент, коли люди помітили цілющу силу сонячних променів. Незабаром з'ясувалося, що окремі кольори веселки теж впливають на організм людини – заспокоюють, лікують або, навпаки, викликають дискомфорт. За збереженим свідченнями, ще цариця Нефертіті використовувала різнокольорові косметичні масла, вважаючи, що червоні та зелені відтінки благотворно позначаться на її красі.
У наскального живопису первісних народів найчастіше зустрічаються три кольори – білий, чорний і червоний, що дозволяє зробити висновок про особливу роль цих кольорів у житті стародавніх людей. Як підкреслюють різні дослідники, переважання цих фарб не можна пояснити, наприклад, легкістю їх видобутку. Провідне значення цих трьох кольорів підтверджується вивченням магічних обрядів первісних народів сучасності, які живуть в Африці, Південній Америці і т.д. Особлива заслуга тут належить англійському етнографу В. Тернеру (1983), що зібрав великий фактичний матеріал по "кольорової класифікації" у первісних народів, зокрема, африканського племені Ндембу.
У Китаї, Індії та Персії кольором лікували соматичні хвороби. У наші дні навіть офіційна медицина визнає метод кольоротерапії.
Невідомо, чи знали такі нюанси стародавні цивілізації, але кольоротерапія в них була дуже розвинута.
Наукове обґрунтування кольоротерапії
Центральна нервова система отримує інформацію про зовнішній світ і внутрішній стан органів від спеціалізованих до сприйняття роздратувань органів рецепції. Завдяки інформації, рецепції, що доставляється органами, під дією світла можуть здійснюватися, як прості рефлекси, так і складніші рефлекторні реакції, що роблять вплив на вегетативну регуляцію серцево-судинної системи, а також відбиватися на різних актах поведінки і психічної діяльності.
Енергія зовнішнього роздратування органів чуття перетворюється на нервовий імпульс і передається в певні відділи мозку, де відбувається аналіз. Рецептори відрізняються дуже високою збудливістю по відношенню до адекватних роздратувань, сприйняттю яких вони пристосовані. Центральна нервова система функціонує як єдиний злагоджений механізм. Завдяки цьому досягається те, що реакція організму у відповідь на різні роздратування має характер цілісних інтегрованих актів поведінки. У кожному акті поведінки можна виділити три компоненти:
- сенсорний, який забезпечує надходження імпульсів від рецепторів до центральної нервової системи;
- моторний, який здійснюється скелетною мускулатурою;
- вегетативний, який полягає в регуляції діяльності внутрішніх органів, просвіту судин, обміну речовин і функціонального стану тканин.
Управління органів і систем всього організму можливо здійснювати впливом світла через зоровий аналізатор, який сприймає інформацію із зовнішнього світу і передає її в головний мозок. Дослідження з біофізики підтвердили важливу роль біохімічних реакцій в здобутті і передачі біочастотної інформації.
Світло – це електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі від 380 до 760 нанометрів, яке сприймає око людини.
Колір – це світло, певної довжини хвилі.
Червоний: 620 – 760 нм; Помаранчевий: 585 – 620 нм;
Жовтий: 560 – 585нм; Зелений: 510 – 565нм;
Блакитний: 480 – 510нм; Синій: 450 -480нм;
Фіолетовий: 380 -450 нм.
Енергія кольору, потрапляючи на сітківку ока, де відбувається обробка нейрохімії, перетворюється на нервовий імпульс, який передається в гіпоталамус. Гіпоталамус управляє функцією внутрішнього середовища організму і забезпечує гомеостаз, він також є сполучною ланкою між нервовою і ендокринною системами, а його клітки трансформують нервовий імпульс в нейрогуморальний.
Світло є природним подразником для зорової системи і функціональний стан людини може мінятися із зміною фізичних характеристик світла. Тому лікування світлом і, зокрема, його кольорами і відтінками – один з найбільш древніх і ефективних методів безмедикаментозної терапії, що переживає зараз друге народження.
2. Види впливу кольору на людину
Розрізняють три види дії кольору на людину: фізичну, оптичну та емоціональну.
Фізичний вплив кольору
При фізичній дії мова йде про вплив кольору на фізіологію людини. Об'єктивний вплив кольору підтверджено експериментальним шляхом і залежить від кількості та якості кольору, періоду дії, особливостей нервової системи, віку, статі та інших факторів. Безпосередньою фізіологічною дією на весь організм людини пояснюються явища, викликані червоними та синіми кольорами, в особливості при максимальній їх насиченості. Червоний колір збуджує нервову систему, викликає прискорення дихання та пульсу, а також активізує роботу м’язової системи. Синій колір надає гальмівного впливу на нервову систему. Червоний, жовтий, помаранчевий кольори є кольорами екстраверсії, тобто імпульсу, оберненого назовні. Група синього, фіолетового, зеленого, навпаки, для пасивної інтроверсії та імпульсі обернених всередину.
Помаранчевий та червоний кольори, збуджуючи разом із зоровим і слуховий центр мозку, що викликає удаване збільшення гучності шумів. Не позбавлено основи, що ці активні кольори часто називають "кричущими". Зелений і синій, заспокоюючі кольори, послаблюють збудження слухового центру, тобто як би послаблюють або компенсують гучність шумів.
Оптичний вплив кольору
До цієї дії відносяться ілюзії та оптичні явища, викликані кольором та змінюючими зовнішній вигляд предметами. Розглядаючи оптичні явища кольору, всі кольори можна умовно поділити на дві групи: червоний і синій, так як здебільшого кольори по своїм оптичним характеристикам будуть наближені до якоїсь з цих груп. Виключення складає зелений колір.
Світлі кольори, наприклад, білий або жовтий створюють ефект іррадації, вони як би поширюються на розташовані біля них біль темні кольори і зменшують пофарбовані в ці кольори поверхні. Наприклад, якщо через щілину стіни з дощечок проникає промінь світла, то щілина здається ширшою, ніж насправді. Коли сонце світить крізь віття дерев, ці вітки здаються більш тонкими, ніж завжди. Також потрібно помітити центробіжний рух жовтого кольору та ценронаправленість синього. Якщо зробити два кола рівної величини і заповнити один жовтим, а інший синім, то вже після короткої концентрації на них стає помітним, що жовте випускає промені, набуває руху з центру і наближується до людини. Інколи здається, що до променів можна доторкнутися. Синє же круг набуває доцентрового руху і віддаляється від людини. Перше коло колить очі, у другому ж очі утопають.
Сила цієї дії збільшується, якщо до нього додати різницю світлих і темних відтінків, тобто дія жовтого збільшиться при доданні до нього білого кольору, синього – при доданні чорного.
Емоційний вплив кольору
При психологічній дії мова йде про почуття та переживання, які ми можемо відчувати під впливом того чи іншого кольору. Цей вплив дуже тісно пов'язаний з оптичними особливостями кольору.
Абсолютно зелений є найспокійнішим кольором. Він нікуди не рухається і не має ні звуку і не викликає ні радості, ні печалі. Ця постійна відсутність руху добре діє на стомлених людей, але може з часом і набриднути. При введенні в зелений колір жовтого він оживає, стає більш активним. При доданні синього, змінюється навпаки, він робиться біль серйозним, вдумливим.
З іншого боку, жовтий колір турбує людину, колить його, збуджує. Порівнюючи зі станом людської душі, його можна було б використати як мальовничій вираз безумства, сліпого сказу (жовтий колір Достоєвського).
Синій же схильний до поглиблення. Чим глибше, темніше стає синій колір, тим більше він прикликає людину до безкінечного, будить в ньому голод до чистоти та надчутливому. Дуже темно синій дає елемент покою. Синій, доведений до межі з чорним, віддає призвук печалі. Стаючи більш світлим, синій набуває байдужого характеру і стає людині далеким і байдужим, як блакитне небо. І, стаючи світліше стає все більш беззвучним, доки не дійде до беззвучного покою – білого.
Часто білий колір сприймається як "некольровий". Вій як би символ світу, де зникають усі фарби, всі матеріальні властивості. Тому і діє білий колір на нашу психіку як мовчання. Але це мовчання як би не мертве, а, навпаки, повне можливостей.
Чорний колір, навпаки, діє як дещо без можливостей, як мертва пляма, як мовчання без майбутнього.
Рівновагу білого і чорного породжує сірий. Звичайно сірий колір не може дати ні руху, ні звуку. Сіре – беззвучне та нерухоме, але ця нерухомість іншого характеру, ніж у зеленого кольору, створеного двома активними кольорами: жовти і синім. Тому сірий колір – це безшумна нерухомість.
Червоний колір ми сприймаємо як характерно теплий колір, впливає внутрішньо як життєдайний, живий, турбуючий колір, що, однак, не має легковажності жовтого. На відміну від жовтого червоний колір як би палає всередині себе. Але ідеально червоний колір дуже змінює свій вплив при зміні кольору. При доданні в червоний колір чорного виникає жорсткий, не здатний до руху коричневий. В біль холодному тоні у червоного зникає активність полум'я. Стаючи помаранчевим, червоний набуває променистості жовтого, але постійно зберігає серйозність.
Фіолетовий колір – це немов охолоджений червоний, тому він звучить дещо болісно, як дещо придушене і сумне.
Вибір переважного (улюбленого) кольору людиною визначається його характером і залежить, також, від соціального фактору. На основі соціологічних досліджень був отриманий наступний ряд кольорів по мірі зменшення надання переваг: блакитний – фіолетовий – білий – рожевий – пурпурний – червоний – зелений – жовтий – помаранчевий – коричневий – чорний.
Характер і виразність кольору може значно змінюватись в залежності від різноманітних асоціацій. Кожен з нас намагається пояснити емоціональну характеристику того чи іншого кольору характером певних предметів, на яких ми звичайно сприймаємо цей колір. Це дуже індивідуальна особливість кожної людини, що залежить від набутого ними досвіду. Встановити тут буд-які правила дуже важко, але з деякою вірогідністю можна припустити, що червоний колір асоціюється з вогнем і кров'ю, жовтий – з сонцем, синій – з небом, водою, зелений – з лісом, лугами.
Врешті-решт, існує таке поняття як чути колір, тобто кожному кольору співставляється певна музична нота. Це явище неможливо конкретно описати для кожного певного кольору, але не знайдеться ні однієї людини, яка стала б шукати вражень від яскраво-жовтого на басових клавішах роялю.
Колір також впливає на вегетативну нервову систему людини.
Колір надає сильного впливу на формування психофізіологічного статусу організму людини. Цей вплив, в першу чергу, опосередковується діяльністю ВНС, її симпатичним та парасимпатичними відділами: СНС і ПНС.
Особливі заслуги в напрямку впливу кольору на ВНС належать школі відомого російського фізіолога – професора С.В. Кракова. Головним висновком багаточисельних експериментів, присвячених зв'язку кольорового зору з іншими органами чуття, було виявлення взаємозв'язку між кольоровим зором і ВНС, також гіпоталамусом, який, як відомо, відіграє інтеграційну роль в діяльності фізіологічних і психічних функцій організму. Вважається, що ядра передньої гіпоталамічної області тісно пов'язані з нейрогіпофізом, мають відношення до інтеграції ПНС, а ядра задньої гіпоталамічної області – до інтеграції СНС. Зорові провідні шляхи анатомічно тісно пов'язані зі всіма цими структурами.
Результати експериментальних робіт школи С.В. Кракова (1935-1951 рр.) показали, що кольорова дія призводить до певних змін в тонусі ВНС, а в свою чергу, зміни в тонусі ВНС вплинули на кольоровий зір.
Симпатикотропні подразники підвищують чутливість до синьо-зеленої частини спектру, а чутливість до червоно-жовтої частини у ока знижується. Особливо показове в цьому плані пряме введення в око адреналіну. І, навпаки, парасимпатикотропні агенти покращують чутливість до червоного і жовтого, а до синього і зеленого – знижують.
Сприйняття червоно-жовтої частини спектру викликає активацію СНС і гальмує ПНС. Синій і зелений надають депресивної дії на СНС і активізуючи на ПНС.
Із цього слідує, що чутливість ока до червоно-жовтої та синьо-зеленої частинам спектру носить реципрокний характер, аналогічно реципрокним взаємозв'язкам СНС і ПНС.
Зниження (або підвищення) чутливості до кольору означає збільшення (або зменшення) абсолютного порогу різниці даного кольору. Тим самим, активація СНС призводить до покращення розрізняння синього і зеленого, а відновленню балансу, так як жовтий з червоним стимулюють СНС, а синій із зеленим – ПНС.
Подібний характер взаємозв'язків сприйняття кольору з діяльністю ВНС, дозволяє зробити висновок про об'єктивну необхідності останньої в кольорових подразниках для своєї саморегуляції. Можна сказати, що організм, що знаходиться в стані "боротьби" або "втечі" має необхідність переважно в кольорах синьо-зеленої гами, ніж червоно-жовтої. В той же час, стан спокою та відновлення призводять до збільшення потреб у "активних" кольорах і зниженню – в "пасивних".
При домінуванні СНС подальше збільшення її активації, якій сприяють червоний і жовтий, може призвести до дистресу, порушенню гомеостазу і тому чутливість ока до цих кольорів знижується, вони як би не помічаються. Посилення чутливості до синього і зеленого надає гальмівної дії на СНС і сприяє відновленню балансу. Також небажана і довгочасна перевага ПНС, так як це знижує готовність організму до активних дій. Звідси зрозумілим стає покращення чутливості зору до "активних" кольорових подразників, що викликають підвищення тонусу СНС.
Це – спільна схема взаємозв'язку кольорового зору та ВНС, в рамках якої можливі певні нюанси в залежності від конкретних фаз в діяльності СНС та ПНС, індивідуальних особливостей реактивності ВНС. Так в дослідженнях М.К. Плишко було показано, що для стану функціонального збудження нервової системи характерний більш низький поріг (абсолютний) відмінності червоного кольору в порівнянні з зеленим, а особливо з синім. При функціональному гальмуванні спостерігалося обернене співвідношення порогів відмінності кольорів для даних кольорів.[2]
Виходячи з цього, стає "психофізіологічно" зрозумілим ряд позитивних і негативних значень кольорів.
Так, синій в деякій мірі зелений, виправдовують свої характеристики як релаксуючі, заспокійливі і тому особливо переважні у виборі людьми, що мають необхідність в розслабленні та відпочинку. Однак, довгочасна дія цих кольорів призводить до гальмування і навіть депресії, викликає враження чогось сумного та нецікавого. Червоний та жовтий як стимулюючі також виправдовують свої традиційні характеристики кольорів "активного боку". В цих кольорах "зацікавлена" НС людини, що добре відпочила, відновила сили і відчуває потребу в інтенсивній діяльності, проявленні своєї енергії. Тривала дія цих кольорів може призвести до перезбудження, а потім до захисного гальмування НС.
Характер взаємозв'язку білого і чорного з функціонуванням ВНС є аналогічним: білий стимулює ерготропну систему організму, а чорний – трофотропну; Активація ПНС збільшує потрібність в білому кольорі, а СНС – в чорному. Після активного, напруженого, насиченого подіями дня (білий) наступає ніч (чорний), коли людина може розслабитися і відпочити. Якщо зранку пахмурно і в природі переважають свинцево-сині відтінки, то налаштуватися на активну роботу буває дуже важко, людина може впасти в пасивний, дрімотний стан і знаходитися в ньому достатньо довго. І, навпаки, яскравий, сонячний ранок сприяє швидкому переходу від сну до бадьорості, досягненню необхідного рівня активності.
Як вже відмічалося, характер впливу кольорового середовища на ВНС людини опосередковується її індивідуальною реактивністю, як протягом доби, так і протягом більш тривалого часу.
Кольоротерапія характеризується також і психологічним впливом.
Колір, як енергія, необхідний для підтримання тонусу центральної нервової системи. Відомі випадки так званого "кольорового голодування", коли при кольоровій бідності оточуючого пейзажу та обстановки розвивалися симптоми астенизації. У дітей, що тривалий час проживали в умовах "кольорового голодування", спостерігаються навіть затримки інтелектуального розвитку. кольор психологічний оздоровлення
Енергетичний бік впливу кольору на центральну нервову систему вивчений ще недостатньо. Факти, що є в кольоровій психології носять фрагментний характер. Одним з небагатьох, достатньо широко освітлених аспектів цієї проблеми є кольорові переваги. Здавалося б, перевага в кольорі має пряме відношення до питання про енергетичний вплив кольору на ЦНС. Однак, не виключаючи інші фактори, що впливають на надання кольорової переваги людини, неможна заперечити, що на них суттєво впливають енергетичні характеристики кольору.
3. Практичне використання кольоротерапії у ДНЗ "Берізка"
3.1 Коротка характеристика ДНЗ "Берізка"
Д
ошкільний навчальний заклад "Берізка" розташований м. Суми по вул. СКД, 7, в типовому двохповерховому приміщенні, працює з 1972 року.
Кожній групі відведена простора групова кімната з відокремленою спальнею. Музична зала пристосована і для проведення фізкультурних занять з дітьми. Кожна вікова група має свою ділянку для ігор на вулиці .
В дошкільному закладі – 6 груп, з них:
три групи – дошкільні: молодша група "Бджілка", середня " Веселка ", старша " Теремок ";
одна група – раннього віку " Капітошка ",
дві групи – перших класи ЗОШ №3.
ДНЗ розрахований на 115 дітей, фактично сьогодні відвідують – 173 дитини. Склад педагогічного колективу – 14 чол.
Вихователі дитячого садка активно сприяють вихованню у дітей усвідомленого ставлення до власного здоров’я, формування уявлень та навичок здорового способу життя з використанням фізкультурно-оздоровчих технологій.
В дошкільному закладі організована робота творчої групи з проблеми нетрадиційних оздоровчих програм для дошкільників, зокрема, значна увага приділяється використанню кольоротерапії.
3.2 Кольоротерапія, як дієвий засіб оздоровлення дітей ДНЗ
Педагогічний колектив ДНЗ разом із медичним персоналом усвідомлюють роль кольорів для здоров’я дітей. Їх багаторічний досвід дозволяє стверджувати те, що діти дуже чутливі до кольорів. Тому методи кольоротерапії протягом останніх років використовуються у профілактиці хвороб дітей.
Їх досвід ґрунтується на спостереженні і аналізі реакції дітей на різні кольори. Результати спостереження підтвердили теоретичні відомості про вплив кольорів на емоційний стан.
Емоційні значення кольорів для дитини:
- жовтий – радість;
- червоний – щастя;
- синій – образа, зосередженість;
- зелений – спокій;
- голубий – замріяність;
- сірий – сум;
- помаранчевий – піднесення, радість;
- коричневий – утома.
Діти незалежно від національності і місця проживання надають перевагу яскравим кольорам – червоному, жовтому, помаранчевому. Такі кольори не дратують їх, а навпаки, заспокоюють їх, дають можливість почуватися комфортно. Здавна відомо, що колір може навіть лікувати. Розглянемо, як колір впливає на організм:
Зелений колір: заспокоює нервову систему.
Червоний колір: стимулює серцеву діяльність, активізує обмін речовин.
Жовтий колір: зміцнює нервову систему, зір, покращує настрій.
Оранжевий колір: стимулює роботу щитовидної залози, підвищує апетит, нормалізує роботу кишково-шлункового тракту.
Голубий колір: знімає стрес, знижує артеріальний тиск.
Синій колір: діє заспокійливо на організм.
Фіолетовий і бузковий: діє як синій та голубий, а нестача цього кольору може спричинити депресію.
Нервова система здорової дитини потребує позитивного енергетичного впливу, яскравих кольорів і світлих їх відтінків навколо себе. У практичній роботі з дошкільнятами можна виділити три рівні використання кольоротерапії:
1) організаційні можливості кольору (система освітлення та колірне оформлення інтер’єрів приміщень дитсадка);
2) педагогічні можливості кольору (навчання, розвиток, виховання);
3) реабілітаційні можливості кольору (оздоровлення, лікування, психологічний колорит).
3.3 Практичні методи кольоротерапії, що застосовуються у ДНЗ
Педагогами-психологами ДНЗ у дошкільних групах використовуються протягом року наступні методи використання кольоротерапії.
1. Зарядження води кольором
Найкращі цілющі властивості кольору може донести до організму вода. Вода сприймає і зберігає інформацію а потім передає її організму.
А). В ємкість з кольорового скла наливають воду. Виставляють її на сонячний світ. Отримується подвійний ефект від споживання рідини. Так, наприклад червона вода, дає заряд енергії та зігріває, жовтогаряча-освіжає; зелена-гармонізує та стабілізує; блакитна, синя чи фіолетова рідина-заспокоює.
Б). Взяти прозору склянку, налити в неї рідину. Склянка ставиться на кольорову серветку (може бути із тканини або паперу чи картону. Вода вбирає інформацію про колір(5-10 хв.). За цей час діти розповідають вірші про "кольорову водичку", тим самим додатково заряджають воду позитивною інформацією. Наприклад:
Я люблю водичку жовту, що, як сонце, зігріває.
Коли дощ надворі, мряка, ця вода нас звеселяє.
Краще пити таку воду (заряджену кольором) за пів години до прийому їжі.
2. Кольорові ванни
Влітку використовують кольорові ванни для ніг. Для створення такої ванни використовують кольорову сіль або харчовий барвник. Вода має бути теплою але не гарячою.
3. Кольорова їжа
Використовують кольорову їжу, адже людина сприймає колір їжі не лише очами. Кольорова їжа містить дуже багато вітамінів. Колір містить в собі мінерали та мікроелементи. Тому, так само як вода, будь-яка їжа може підлягати соляризації. Завдяки кольору їжа, викликає апетит і стимулює слиновиділення. Обирається та їжа, властивості якої асоціюються з її кольором. Тобто, можливо саме цей колір, потрібен нашому організму для оздоровлення.
4. Кольоровий посуд
Застосовується посуд та предмети сервірування столу визначеного кольору для покращення функцій травлення та нормалізації апетиту (блакитний колір знижує апетит, жовтогарячий – посилює) .
У приміщеннях дитячого садку також враховується кольорна гама для кімнат – від жовтувато-зеленого крізь жовтий до жовтогарячого. Синій та зелений кольори також підходять для дитячих кімнат особливо які виходять на південь, оскільки ці кольори створюють відчуття прохолоди.
На заняттях з фізкультури за допомогою кольору та світла (різнокольорові лампочки) вирішується завдання стабілізації фізіологічних функцій дітей. Так, якщо треба стабілізувати яку – не будь функцію(наприклад, дихання), то домінуючим буде блакитний колір та його відтінки. Якщо метою є підвищити моторну діяльність, то освітлення в залі повинно бути жовтогарячим. Зала повинна бути пофарбована в пастельні відтінки: голубий, рожевий, світло-зелений.
Для створення оптимального кольорового режиму для кожного навчального заняття враховують, щоб ігровий матеріал був різного кольору.
Для покращання зорової працьовитості при виборі меблів та обладнання для дітей обирають світлі кольори натурального дерева або світло – зелені кольори. Бажано, щоб і демонстраційна дошка була зеленого кольору.
У ДНЗ експериментально у групі "Бджілка" з цього навчального року використовують таку системи лікування кольором:
Кожен день – це різний колір.
- понеділок синій – лікує очі, вуха, легені, ніс.
- вівторок жовтогарячий – застудні захворювання.
- середа жовтий – шлунок, головний біль.
- четвер червоний – колір збудження.
- п’ятниця зелений – заспокійливий, позитивно діє на нервову систему.
Діти самі обирають визначений колір і йому присвячується день: з кольором знайомляться, розглядають, грають, малюють, створюють фантастичні ігри, споруди.
Крім безпосереднього використання кольору використовують психологічні, дуже дієві, техніки кольоротерапії – метод психологічного лікування з метою розслаблення, зняття стресів, підняття настрою та тонусу за допомогою кольорів. Це використання психогімнастик. Діти сідають біля тканини потрібного кольору і уявляють, що вони, наприклад: на березі моря, чи річки: або тримаючи в руці червону квітку вони уявляють себе нею.
Також активно використовуються хвилинки – кольоринки. В ці хвилинки діти дивляться п’ять – десять хвилин на кольорову картку або серветку, включає свою фантазію, малює свої кольорові уявлення.
4. Результат впровадження кольоротерапії у ДНЗ
Успішне довготривале впровадження методів кольоротерапії підтверджують результати перевірки стану здоров’я дітей. У ДНЗ чітко простежується тенденція зменшення хвороб, покращився емоційний стан дітей. Таблиця 1 демонструє кількість захворівших протягом останніх 3 років у абсолютному і процентному відношенні.
Таблиця 1 Кількість лікарняних листів у ДНЗ "Берізка" за останні 3 роки
| Рік | Кількість дітей у ДНЗ | Кількість лікарняних | % лікарняних |
| 2010 | 167 | 69 | 41 |
| 2011 | 170 | 67 | 39 |
| 2012 | 173 | 61 | 34 |
Діаграма 1. % кількості лікарняних за 2009-2012 роки у ДНЗ "Берізка"
Як видно із таблиці 1, кількість дітей, що перебували на лікарняному зменшується. За три роки їх кількість зменшилась на 7%. Безперечно, позитивна тенденція залежить не тільки від колорьотерапії. Велику увагу вихователі приділяють і іншим складовим, що ведуть до оздоровлення дітей і зміцнення їх імунітету. Але ж факт впровадження кольоротерапії і зниження хвороб у той самий період все ж таки доводить позитивний результат від такої терапії.
Висновки та пропозиції
Отже, у курсовій роботі нами було розглянуто кольоротерапію як ефективний засіб для зміцнення здоров’я дітей. Нами було обгрунтовано суть кольоротерапії, її дієвість на організм людини з наукової точки зору. Ми дослідили, яким чином колір позитивно впливає на фізичний стан, на емоційний, на психологічний стан людини. Також було доведено результативний вплив коліру на дітей молодшого шкільного віку.
Нами виявлено, що у сучасному світі кольоротерапія широко використовується у різних галузях медицини, у тому числі, й психотерапії. Надбання кольоротерапії впроваджують у дитячі садки, школи, медичні кабінети.
Використання кольоротерапії нами було досліджено у сумському ДНЗ "Берізка". У ДНЗ, де чисельність дітей на 2012 рік налічує 173 дитини кольоротерапія використовується як дієвий засіб оздоровлення з 2009 року. Раніше вплив кольору також був поомічений і використовувався, але наукове підґрунтя і методичні та медицинські розробки поширили кольоротерапію у всі аспекти життя дітей під час перебування у ДНЗ.
Результати позитивного впровадження очевидні. Як показав аналіз кількості дітей, що хворіли останні 3 роки, їх кількість зменшилась. До того ж діти радісніше і спокійніше відносяться до відвідування ДНЗ, покращився їх емоційний та психічний стан.
Вважаємо за доцільне ДНЗ "Берізка" продовжувати втілювати кольоротерапію. Можна використовувати її у різних організаційних видах роботи, у повсякденні, інтегруючи їх у різні види діяльності дітей.
Можна також впроваджувати такі оздоровчі технології.
1. Вправи на релаксацію "Зелений ліс", "Зоряне дихання" тощо.
2. Графічні вправи "Хвилинки-кольоринки" з метою заспокоєння дітей. Протягом 4-5 хвилин діти роблять колоровими фломастерами, олівцями довільні малюнки.
3. Міні-заняття з кольоротерапії.
Отже, найбільш результативними в плані оздоровлення дітей вихователі і ми вважаємо такі оздоровчі технології:
-кольоротерапія;
-аромотерапія;
-вітамінотерапія.
Література
Арт-терапия – новые горизонты / Под ред. А.И .Копытина. – М.: Когито-Центр, 2006. – 336с.
Базыма Б.А. Цвет и психика. Монография. ХГАК. – Харьков, 2001.
Базыма Б.А. Цветовая символика и психодиагностика. Вестник ХНУ, серия "Психология" №576, с. 21-25., Харьков 2002.
Васильева М. Цветотерапия. Астрологические аспекты лечения цветом
Ваше здоров’я: Матеріали номеру 29 (954) Здоров'я і довголіття:: Незвичний ракурс
Григоренко Г.І., Денисенко Н.Ф., Коваленко Ю.О., Н.В. Маковецька Нетрадиційні методи оздоровлення
Гуляр С.А., Богуш Д.А. Современные технические методы и аппаратура электромагнитной коррекции функционального состояния организма.
Дрозд Н. Цветотерапия – лечение цветом ребёнка
Колчин А.С., Плотникова О.В., Наволокин О.В. Цветотерапия в комплексе профилактических мероприятий
Люшер М. Цвет вашего характера. – М.: Вече, Персей, АСТ, 1996.
Матеріали VІ міжнародної медико-фармацевтичної конференції студентів та молодих вчених
Мергут, О. У гармонії з кольором / О. Мергут // Психолог. – 2006. – № 37. – С. 17-21
Роу К. Концепция цвета и цветовой символизм в древнем мире.
Рустемова Я.Ш. Майстер-клас із психології: "Кольоротерапія"
Січкар, Л. Хромотерапія, або Лікування кольором, кольорова медитація / Любов Січкар // Дитячий садок. – 2008. – № 21-24. – С. 95-96
Серов Н.В. Эстетика цвета. Методологические аспекты хроматизма. – СПб, ФПБ – ТОО "БИОНТ", 1997. – 64 с.
Серов Н.В. Теоретические проблемы психологии в хроматизме
Сурина Л.Н., Баранов А.А., Сурин-Левицкий С.В. Влияние цвета на здоровье, цветотерапия – лечение цветом
Цветное настороение: лечение цветом // Любимая. – 2008. – № 7. – С. 68-72
Чельник К. Стресостійкість учителя
Шеймина Л. Що таке кольоротерапія?